Ваша оцінка готелю:
10.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери:
10.0
Сервіс:
10.0
Чистота:
10.0
Харчування:
2.0
Інфраструктура:
10.0
Київ – Бургас. 29.08. 16-ого. Мабуть, пілот був п'яний і мало не розбив літак. Згадується фраза з Трьох Мушкетерів: "Життя пресне! ". . . - Повна ОПА))))))
Бургас. БОН-ТУР.
Приїхав мерседесик із причепом для наших чюмоданів. Само собою, водія поперло по зустрічній назустріч БОЛГАРСЬКИМ МОЛОКОВОЗАМ)))))))))) Молоковози відбулися легким переляком, але. . . Від поліції ми не пішли. Нас по жарі годину маринували. Скільки відстебнув їм наш степобарин - це його так звали начебто - я точно не знаю. Потім він метнувся цією спекою в якийсь готель від центру аж до Несебера, потім він метнувся назад - переплутав, чи що? - Знову по зустрічній, але в якийсь ще готель у центрі. - Проскочили! ) Але, мабуть, КОРОНУ він тримав на закуску. Тому коли я вийшла з доставки та потрапила до холу КОРОНИ, я вітала рецепшенів, як гладіатори Гая Юлія Цезаря. Від імені Києва, КАНЕШНА! )
Хлопці, ви не повірите – мені дали найкращий номер. 531. Перше, що я зробила – за рекомендацією з київського Відерштралю – я перевірила сейф. Спочатку замкнула його. А потім забула пароль. . . Я Ж БУЛА В ШОКУ. Мені сказали у Києві, що за сейф – гроші. ТРЕБА ПЕРЕВІРИТИ! Але ні, то йому й треба, сам винен! )
***
З рушниками, жертвою і справами, що з'їхали в душі і в ліжку - все так і є. Кремово-бежево-коричневий дизайн. Хлорочка. Ломаний пластик на балконі. І дах як недосяжний спа-еліт -
ШИКАРНИЙ ВИД! )
Три дні я оживала номер, пересувала меблі, комбінувала інтер'єр. Тому що на сонці я не хочу перебувати, тільки в морі. Та й часу – море. Головне – ми долетіли! ) З цього приводу я не накупила складних меблів, а лише кепок-шапок, рушників та купальників, зробила в номері купально-ляльковий дизайн. Однак прийшла прибиральниця і ніби моїм тапкам - ніби їхнім підошвам - поперек. ЯК Б? . . Я їх викинула.
Втім, після перельоту мені на це теж було начхати.
Ніхто у відгуках не написав, що у їдальні кави пити не можна. Точніше - це не кава, а смажена шняга, розведена хлорною водою.
Втім, після перельоту мені на це теж було начхати.
Я демонстративно абажала рецепшен, і вони мені полагодили на кулі безнадійно затихлий при моїй появі WC.
Я сподівалася, що мені нарешті стане смачно.
Але, на жаль, у КОРОНУ понаїхали англійці. Британці одним словом.
Я купила сумку з британським прапором, білий казанок Чарлі Чапліна та маєчку із зображенням Путіна та зі словами – НАС НЕ ДОГОНЮТЬ.
Думала, що ось тепер нарешті мені стане смачно. Але невихована "британія" все одно продовжувала під вечерю забивати цапа під моїм балконом. Дуже голосно. Гірше за кондишен.
І щовечора разів по десять через балкон йшов живий звук - мільйон червоних троянд. Довелося балкон зачиняти. До того ж комар'ї заїло.
На пляжі охорона лежаків обізвала мене російською сволочу.
А я сказала їм - ну, вибачте, я з Прибалтики. Збрехала - тк я блондинка, і вони повірили. Але навіть не перепросили! 10 левів лежак та 10 левів парасольок. Я зрозуміла так, що це – особистий дохід охорони на пляжі – чого б їм так лаятися з блондинкою з Києва у вересні?????....
Це там єдина складність – пляж, бо там конкретний Ташкент. Африка. Покупні парасольки не рятують.
***
А готель Корона – нормальний. Тільки з кави накладки І де – у Болгарії? У Болгарії – у готелі! - мухлюють-заощаджують навіть-боже на ранковій каві! )
АЛЕ ЗАГАЛЬНО. . . Після перельоту Київ-Болгарія мені на це вже теж було начхати. Все у світі відносно. Так що. . .
***
Панове, готель звучить як = МИ З ГАБРОВО = шикарний. Персонал – казка. Готель має попит у англійців, рекомендую! )
***
З любов'ю до готелю КОРОНА, Марина.
Бургас. БОН-ТУР.
Приїхав мерседесик із причепом для наших чюмоданів. Само собою, водія поперло по зустрічній назустріч БОЛГАРСЬКИМ МОЛОКОВОЗАМ)))))))))) Молоковози відбулися легким переляком, але. . . Від поліції ми не пішли. Нас по жарі годину маринували. Скільки відстебнув їм наш степобарин - це його так звали начебто - я точно не знаю. Потім він метнувся цією спекою в якийсь готель від центру аж до Несебера, потім він метнувся назад - переплутав, чи що? - Знову по зустрічній, але в якийсь ще готель у центрі. - Проскочили! ) Але, мабуть, КОРОНУ він тримав на закуску. Тому коли я вийшла з доставки та потрапила до холу КОРОНИ, я вітала рецепшенів, як гладіатори Гая Юлія Цезаря. Від імені Києва, КАНЕШНА! )
Хлопці, ви не повірите – мені дали найкращий номер. 531. Перше, що я зробила – за рекомендацією з київського Відерштралю – я перевірила сейф. Спочатку замкнула його. А потім забула пароль. . . Я Ж БУЛА В ШОКУ. Мені сказали у Києві, що за сейф – гроші. ТРЕБА ПЕРЕВІРИТИ! Але ні, то йому й треба, сам винен! )
***
З рушниками, жертвою і справами, що з'їхали в душі і в ліжку - все так і є. Кремово-бежево-коричневий дизайн. Хлорочка. Ломаний пластик на балконі. І дах як недосяжний спа-еліт -
ШИКАРНИЙ ВИД! )
Три дні я оживала номер, пересувала меблі, комбінувала інтер'єр. Тому що на сонці я не хочу перебувати, тільки в морі. Та й часу – море. Головне – ми долетіли! ) З цього приводу я не накупила складних меблів, а лише кепок-шапок, рушників та купальників, зробила в номері купально-ляльковий дизайн. Однак прийшла прибиральниця і ніби моїм тапкам - ніби їхнім підошвам - поперек. ЯК Б? . . Я їх викинула.
Втім, після перельоту мені на це теж було начхати.
Ніхто у відгуках не написав, що у їдальні кави пити не можна. Точніше - це не кава, а смажена шняга, розведена хлорною водою.
Втім, після перельоту мені на це теж було начхати.
Я демонстративно абажала рецепшен, і вони мені полагодили на кулі безнадійно затихлий при моїй появі WC.
Я сподівалася, що мені нарешті стане смачно.
Але, на жаль, у КОРОНУ понаїхали англійці. Британці одним словом.
Я купила сумку з британським прапором, білий казанок Чарлі Чапліна та маєчку із зображенням Путіна та зі словами – НАС НЕ ДОГОНЮТЬ.
Думала, що ось тепер нарешті мені стане смачно. Але невихована "британія" все одно продовжувала під вечерю забивати цапа під моїм балконом. Дуже голосно. Гірше за кондишен.
І щовечора разів по десять через балкон йшов живий звук - мільйон червоних троянд. Довелося балкон зачиняти. До того ж комар'ї заїло.
На пляжі охорона лежаків обізвала мене російською сволочу.
А я сказала їм - ну, вибачте, я з Прибалтики. Збрехала - тк я блондинка, і вони повірили. Але навіть не перепросили! 10 левів лежак та 10 левів парасольок. Я зрозуміла так, що це – особистий дохід охорони на пляжі – чого б їм так лаятися з блондинкою з Києва у вересні?????....
Це там єдина складність – пляж, бо там конкретний Ташкент. Африка. Покупні парасольки не рятують.
***
А готель Корона – нормальний. Тільки з кави накладки І де – у Болгарії? У Болгарії – у готелі! - мухлюють-заощаджують навіть-боже на ранковій каві! )
АЛЕ ЗАГАЛЬНО. . . Після перельоту Київ-Болгарія мені на це вже теж було начхати. Все у світі відносно. Так що. . .
***
Панове, готель звучить як = МИ З ГАБРОВО = шикарний. Персонал – казка. Готель має попит у англійців, рекомендую! )
***
З любов'ю до готелю КОРОНА, Марина.
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Коментарі (0)
залишити коментар
Показати інші коментарі …
ІНШІ ВІДГУКИ ПРО ГОТЕЛЬ
- Гарний і чистий готель
- Без сюрпризів
- Готель середнього класу
- Готель скромний, номери великі, море поруч
- Цілком хороший готель, але не тягнуть кондиціонери та жахливе прибирання
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ