Отдых в Созополе Відпочинок у Созополі

03 серпня 2013 • Час поїздки: з 24 червня 2013 до 07 липня 2013

Репутація: +24

Додати до друзів

Написати листа

Отдыхали в Созополе в конце июня-начале июля 2013 года 12 дней через турагенство «Поехали с нами» (туроператор Ильтур. ) Заплатили за путевки на двоих и визу 6170 грн (в общей сложности с путевками потратили около 13 тысяч гривен на двоих). Валюта: 1 болгарский лев – 5 украинских гривен или 1 лев – 0.70 центов. 10 левов – 7 долларов.

Ехали с Донецка: трансфер до Днепропетровска в 6 утра, а с Днепропетровска в 10-00 нас забрал болгарский двухэтажный автобус. Сразу хочу сказать, что таким автобусом по нашим дорогам ехать очень тяжело. Дороги в Криворожской, Николаевской, Одесской области ужасные – даже было стыдно перед водителями болгарами. Наверное, поэтому и в пути мы были около 35 часов – это очень тяжело, хорошо, что взяли с собой надувные подголовники. Они очень кстати. В автобусе кондиционер и все. Других услуг там нет. Остановки в основном по требованию пассажиров, но водители почему-то в большинстве случаев не останавливались на благоустроенных остановках, а все больше нам приходилось бегать по кустикам, наверное, они считали, что украинцы с их дорогами именно этого и заслуживают. А первая автозаправочная станция после Днепропетровска так пошла еще дальше: когда наш автобус остановился, они попросту быстро закрыли дверь и по громкоговорителю объявили, что не работают. Как сказали сами водители (которые сносно говорят по-русски) это так делают, чтобы не пускать людей в туалет и такое практикуется именно в Украине. И если туда нас ехало всего 23 человека и мы могли выбирать себе места по усмотрению, то обратно (07.07. 13) нам «повезло»: с нами ехали школьники из Одессы, которые отдыхали в лагере в Болгарии. Водители «включили непонималку русского языка», всех усадили на втором этаже, то есть и пассажиры и школьники, на первый этаж никого не пускали и там было пусто, а на 2 этаже было душно, несмотря на кондиционер, дети шумели, баловались, бегали по автобусу, вожатые не очень на это обращали внимание. А когда они наконец вышли, то оставили после себя эти малолетние одесские свинята – именно свинарник, в котором нам пришлось ехать до Днепропетровска.

Проезжали Молдавию (на границе были недолго – 15 минут), в Румынии и Болгарии на границах стояли около часа. Когда доехали в Болгарию до Солнечного берега, там нас сразу забрал бус до Созопола (ехать 1 час) и завез в отель, который мы выбрали заранее, «Аквамарин». Лучше все-таки лететь самолетом (на 300 у. е. дороже), но зато через час вы уже в Бургасе, а оттуда до Созопола 30 мин. езды на комфортабельном автобусе с кондиционером, которые ездят через каждые 30 минут.

Отель «Аквамарин» (Три звезды)

Находится в центре нового города, в котором всего около 5 тысяч местного населения, на улице Ропотамо – очень удобное место. До моря 3-4 минуты ходьбы. Хозяин отеля Димо – очень радушный и приветливый, хорошо говорит по-русски (у него жена, кстати, украинка). В комнате стандартный набор: 2-хспальная кровать, подушки старые и неудобные, постель меняли через четыре дня, полотенца (их 6) – через три дня. В номере также 2 тумбочки, шкаф, кондиционер, холодильный бар, душ, туалет, мыло и шампунь клали каждый день. На балконе стол и два стула. Если к хозяину претензий нет, то горничную ему не мешало бы поменять. Когда вселились, над дверью была паутина с паучком и выселялись - она там все еще висела, убирала она тоже недобросовестно, хотя несколько раз по 2 лева ей оставляли. Потом перестали. Свободных мест полно во всех отелях. Где-то 30-35 левов номер на одного в сутки. Языкового барьера нет. Болгары хорошо понимают русский (не украинский), особенно люди постарше, т. к. они учили его в школах до 1975 года.

Пляж и море.

Пляж довольно чистый, песок мелкий, море отличное, чистое, прозрачное в любое время, даже если немного штормит. Такое оно не только в Созополе, но и в Несебре, Помории, куда мы ездили сами погулять и посмотреть. Ближе к морю лежаки и зонты платные (6 левов –это 30 грн в день). Мы брали свой зонт, но с ним можно располагаться после пляжных зонтов. Отдыхают там в основном туристы из России, Белоруссии, Украины, есть чехи, поляки, румыны, немцев меньше и, конечно, много самих болгар.

На завтрак и ужин в основном покупали продукты в супермаркете «Болеро». Там очень хорошие сыры, вся молочная продукция, много фруктов, овощей. Но мало конфет. У них с эти туговато. Есть много шоколада швейцарского «Таблерон» (покупайте если с собой только в твердой упаковке), там он 1.50 левов, у нас же не везде есть, и очень дорогой. На улицах много мест, где можно купить разнообразную выпечку. В обед всегда ходили по кафе, их там очень много. Например, бистро «Бриз»: суп с фрикадельками, мусака, перец фаршированный, пиво – за все 28 левов. Там, где обслуживают официанты, принято оставлять чаевые 10%. Пробовали холодный суп «Таратор» (на кислом молоке, с огурцами, орехами, чесноком и зеленью) за 1.20, вкусный и с животом ничего не случилось. Но наша окрошка намного вкуснее. Вообще отравиться там нельзя – все свежее, многие блюда ждешь, так как их готовят именно для вас. Порции огромные, поэтому съесть это одному нереально, мы приноровились и некоторые блюда брали одно на двоих, особенно салаты. Пиццы не берите, на вид красиво, а станете есть – там одно тесто. Лучше идите в кафе «Мак-даг» на берегу, там самообслуживание, берешь, что хочешь, чаевые некому давать.

Старый Созопол. Ходили гулять в старый город. Очень красиво, есть что посмотреть, где сфотографироваться, много сувенирных лавок, всё хочется потрогать и купить. Мы покупали много косметических средств на подарки «Болгарская роза», все на основе розового масла или розовой воды, это известная марка. Если есть знакомые милиционеры - купите мятную настойку «Пещера мента» или «Мента пещера». Возьмите анисовую водку «Мастика», у нас редкость. На таможне ничего не проверяют, берите, сколько хотите. Болгарскую ракию лучше брать сливовую или абрикосовую, так сказал Димо. Еще у них качественное и недорогое постельное белье. Сходите за 2 лева в краеведческий музей. Есть что посмотреть.

О старом Созополе я уже сказала. Через экскурсбюро мы брали экскурсию только в деревню «Бата», а так гораздо дешевле и интереснее поездить самим.

Итак, в Бата ехать около часа. Встречают всех хлебом-солью и ракией. Завели в огромный зал. Там уже стояли столы, сразу подали вино, которое можно наливать с бочек сколько хочешь, суп с фасолью, салат шопский, позже картофель и шашлыки, на десерт арбуз. Кроме этого зала, там огромный двор, где есть маленькие музейчики, есть что посмотреть, преодевались в болгарскую старинную одежду, фоткались. Был концерт, где около часа нам танцевали народные танцы. Прекрасная развлекательная программа, дискотека. А когда стемнело – смотрели танцы на углях.

Несебр. Ездили самостоятельно. До Бургаса полчаса – 4.50 левов, с Бургаса сразу же пересадка в автобус «Бургас – Солнечный берег, едет через Несебр. В новом Несебре особо смотреть нечего, нужно перейти через перешеек или проехать две остановки автобусом № 1 (1 лев). Лучше пешком, по пути много интересного. Старый Несебр красив: архитектура 18-19 веков, музеи, замки, храмы старинные. Накупили сувениров. Вернулись в Созопол где-то в 16-00.

Поморие. Ехали так же, как и до Несебра (через Бургас). Пляж там замечательный. Песок как соль «Экстра». С точки зрения архитектуры в Помории смотреть нечего, просто красивый современный город. Были в музее соли, но идти туда очень далеко, там рядом и известные поморские грязи. Но они такие на вид мерзкие, что обмазываться, а потом еще искать, где смыть все это, не было желания. Есть там храмы действующие и исторический музей, в который мы не пошли, так как там нельзя фото делать.

Одним словом, поездка в Болгарию понравилась (кроме длительного переезда в автобусе). Отдых в Крыму не идет ни в какое сравнение: сомнительный сервис, все очень дорого. Поэтому оформляйте паспорта и, не задумываясь, поезжайте в Болгарию!

Відпочивали у Созополі наприкінці червня-початку липня 2013 року 12 днів через турагенство «Поїхали з нами» (туроператор Ільтур. ) заплатили за путівки на двох та візу 6170 грн (загалом із путівками витратили близько 13 тисяч гривень на двох). Валюта: 1 болгарський лев – 5 українських гривень або 1 лев – 0.70 центів. 10 левів – 7 доларів.

Їхали з Донецька: трансфер до Дніпропетровська о 6-й ранку, а з Дніпропетровська о 10-00 нас забрав болгарський двоповерховий автобус. Відразу хочу сказати, що таким автобусом нашими дорогами їхати дуже важко. Дороги у Криворізькій, Миколаївській та Одеській області жахливі – навіть було соромно перед водіями болгарами. Напевно, тому й у дорозі ми були близько 35 годин – це дуже важко, добре, що взяли надувні підголівники. Вони дуже до речі. В автобусі кондиціонер та все. Інших послуг там нема. Зупинки в основному на вимогу пасажирів, але водії чомусь здебільшого не зупинялися на упорядкованих зупинках, а все більше нам доводилося бігати кущами, напевно, вони вважали, що українці з їхніми дорогами саме цього й заслуговують. А перша автозаправна станція після Дніпропетровська так пішла ще далі: коли наш автобус зупинився, вони просто швидко зачинили двері і гучномовцем оголосили, що не працюють. Як сказали самі водії (які стерпно говорять російською мовою) це так роблять, щоб не пускати людей у туалет і таке практикується саме в Україні. І якщо туди нас їхало лише 23 особи і ми могли вибирати собі місця на розсуд, то назад (07.07. 13) нам «пощастило»: з нами їхали школярі з Одеси, які відпочивали у таборі у Болгарії. Водії «включили непорозуміння російської мови», всіх посадили на другому поверсі, тобто і пасажири та школярі, на перший поверх нікого не пускали і там було порожньо, а на 2 поверсі було душно, незважаючи на кондиціонер, діти шуміли, балувалися, бігали по автобусу вожаті не дуже на це звертали увагу. А коли вони врешті-решт вийшли, то залишили по собі ці малолітні одеські свинята – саме свинарник, у якому нам довелося їхати до Дніпропетровська.

Проїжджали Молдову (на кордоні були недовго – 15 хвилин), у Румунії та Болгарії на кордонах стояли близько години. Коли доїхали до Болгарії до Сонячного берега, там нас одразу забрав намиста до Созополу (їхати 1 годину) та завіз до готелю, який ми вибрали заздалегідь, «Аквамарин». Краще все-таки летіти літаком (на 300 у. о. дорожче), зате через годину ви вже в Бургасі, а звідти до Созополу 30 хв. їзди на комфортабельному автобусі з кондиціонером, котрі їздять через кожні 30 хвилин.

Готель «Аквамарін» (Три зірки)

Знаходиться в центрі нового міста, де близько 5 тисяч місцевого населення, на вулиці Ропотамо – дуже зручне місце. До моря 3-4 хвилини ходьби. Господар готелю Дімо - дуже привітний і привітний, добре говорить російською мовою (у нього дружина, до речі, українка). У кімнаті стандартний набір: 2-спальне ліжко, подушки старі та незручні, ліжко міняли через чотири дні, рушники (їх 6) – через три дні. У номері також 2 тумбочки, шафа, кондиціонер, холодильний бар, душ, туалет, мило та шампунь клали щодня. На балконі стіл і два стільці. Якщо до господаря претензій немає, то покоївку йому не завадило б змінити. Коли вселилися, над дверима була павутина з павуком і виселялися - вона там все ще висіла, прибирала вона теж недобросовісно, хоча кілька разів по 2 ліви їй залишали. Потім перестали. Вільних місць повно у всіх готелях. Десь 30-35 левів номер на одного на добу. Мовного бар'єру немає. Болгари добре розуміють російську (не українську), особливо старші люди, т. к. вони навчали його у школах до 1975 року.

Пляж та море.

Пляж досить чистий, пісок дрібний, море відмінне, чисте, прозоре будь-коли, навіть якщо трохи штормить. Таке воно не лише в Созополі, а й у Несебрі, Поморії, куди ми їздили самі погуляти та подивитися. Ближче до моря лежаки та парасольки платні (6 левів - це 30 грн на день). Ми брали свою парасольку, але з нею можна розташовуватися після пляжних парасольок. Відпочивають там здебільшого туристи з Росії, Білорусії, України, є чехи, поляки, румуни, німців менше та, звичайно, багато самих болгар.

На сніданок та вечерю здебільшого купували продукти у супермаркеті «Болеро». Там дуже добрі сири, вся молочна продукція, багато фруктів, овочів. Але мало цукерок. У них з цим туго. Є багато шоколаду швейцарського «Таблерон» (купуйте якщо з собою лише у твердій упаковці), там він 1.50 левів, у нас же не скрізь є, і дуже дорогий. На вулицях багато місць, де можна придбати різноманітну випічку. В обід завжди ходили кафе, їх там дуже багато. Наприклад, бістро «Бриз»: суп із фрикадельками, мусака, перець фарширований, пиво – за все 28 левів. Там, де обслуговують офіціанти, заведено залишати чайові 10%. Пробували холодний суп «Таратор» (на кислому молоці, з огірками, горіхами, часником та зеленню) за 1.20, смачний і з животом нічого не сталося. Але наша окрошка набагато смачніша. Взагалі отруїтися там не можна - все свіже, багато страв чекаєш, тому що їх готують саме для вас. Порції величезні, тому з'їсти це одному нереально, ми пристосувалися і деякі страви брали одну на двох, особливо салати. Піци не беріть, на вигляд красиво, а станете їсти - там одне тісто. Краще йдіть у кафе «Мак-даг» на березі, там самообслуговування, береш що хочеш, чайові нікому давати.

Старий Созопол. Ходили гуляти до старого міста. Дуже красиво, є що подивитися, де сфотографуватися, багато сувенірних лавок, все хочеться торкнутися і купити. Ми купували багато косметичних засобів на подарунки «Болгарська троянда», все на основі трояндової олії чи рожевої води, це відома марка. Якщо є знайомі міліціонери – купіть м'ятну настойку «Печера мента» або «Мента печера». Візьміть анісову горілку «Майстика», у нас рідкість. На митниці нічого не перевіряють, беріть скільки хочете. Болгарську ракію краще брати сливову чи абрикосову, так сказав Дімо. Ще у них якісна та недорога постільна білизна. Сходіть за 2 лева у краєзнавчий музей. Є що подивитись.

Про старий Созополь я вже сказала. Через екскурсбюро ми брали екскурсію лише до села «Бата», а так набагато дешевше та цікавіше поїздити самим.

Отже, до Бати їхати близько години. Зустрічають усіх хлібом-сіллю та ракією. Завели до величезної зали. Там уже стояли столи, відразу подали вино, яке можна наливати з бочок скільки завгодно, суп з квасолею, салат шопський, пізніше картопля і шашлики, на десерт кавун. Окрім цього залу, там величезне подвір'я, де є маленькі музейники, є що подивитись, перевдягалися у болгарський старовинний одяг, фоткалися. Був концерт, де близько години нам танцювали народні танці. Чудова розважальна програма, дискотека. А коли стемніло – дивилися танці на вугіллі.

Несебр. Їздили самотужки. До Бургаса півгодини – 4.50 левів, з Бургаса одразу пересадка в автобус «Бургас – Сонячний берег, їде через Несебр. У новому Несебрі особливо дивитись нічого, потрібно перейти через перешийок або проїхати дві зупинки автобусом №1 (1 лев). Краще пішки, дорогою багато цікавого. Старий Несебр гарний: архітектура 18-19 століть, музеї, замки, старовинні храми. Накупили сувенірів. Повернулися до Созополя десь о 16-00.

Помор'я. Їхали так само, як і до Несебра (через Бургас). Пляж там чудовий. Пісок, як сіль «Екстра». З погляду архітектури в Поморії дивитись нічого, просто красиве сучасне місто. Були в музеї солі, але йти туди дуже далеко, там поряд і відомі поморські грязі. Але вони такі огидні, що обмазуватися, а потім ще шукати, де змити все це, не було бажання. Є там храми діючі та історичний музей, до якого ми не пішли, бо там не можна робити фото.

Одним словом, подорож до Болгарії сподобалася (крім тривалого переїзду в автобусі). Відпочинок у Криму не йде в жодне порівняння: сумнівний сервіс, все дуже дорого. Тому оформлюйте паспорти і, не замислюючись, їдьте до Болгарії!

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал