Латинський тур (Бразилія, Перу, Еквадор)
Сама ідея їхати в Латинську Америку прийшла просто методом обертання глобуса і зупинки його пальцем на місці майбутньої подорожі. Виявилася Латинська Америка.
Ми їхали вдвох. Почалося все з вибору конкретних точок та визначення з квитками та візами. Я маю Німецький паспорт і мені в'їзд до Бразилії як Громадянину ЄС без ВІЗИ. Моїй супутниці з Російським паспорт довелося робити візу до Бразилії (близько 100$ через агентство, 5 днів). Інші країни Латинської Америки давно скасували візові режими. Визначили точки: Ріо Де Жанейро, Ліма (столиця Перу), Кіто (столиця Еквадору). Купили квитки на всі ці перельоти. Найдеше виявилося вилітати з Гельсінкі в Париж і там стикувальний Рейс в Ріо. Квиток СПБ-ПАРИЖ-РІО коштували на 25 тисяч дорожче. Вийшов Мій квиток коштував близько 32 тисяч, моїй супутниці яка вилітала з СПб 57 т. Прямих рейсів до Лат. Амер. ні, літає з Парижа Airfrance або Iberia так само через Мадрид.
Ще ми купили відразу переліт РІО-ЛІМА-КІТО-РІО (столиця Перу, м. Ліма в нашій подорожі було лише транзитне місто. Прямих перельотів в Кіто теж немає. З Броні Готелів, зробили броню на перші 3 дні в РІО, все інше брали за місцем.
Вся дорога із Спб до Готелю в Ріо зайняла близько доби. У Ріо були 6 днів, ходили на найвідоміший пляж Копакабана, кокосики по 1$, дуже багато фруктів, Фреші на кожному розі, зовсім не дорого. Були на самбадромі, огляд по місту і піднімалися на гору Корковадо подивитися на Христа. Були на другому їхній тур. об'єкт Цукрова голова, туди дорога на фунікулерах у два рівні. Вигляд теж абалденний як і з Корковадо. Вночі їздили на місцеву тусовку (квартал "Лапа"). Там величезне скупчення людей, клубів, фаст фудів на колесах, скрізь розливають кооперинью (місцевий напій на основі горілки).
За підсумками вся дорога зайняла близько 10-ї години. Влаштувалися у невеликому хостелі. Їздили на нульовий меридіан, піднімалися на гори, фунікулер піднімає на висоту 4000 метрів. З огляду на те, що сам Кіто вже знаходиться на висоті 2400 м, то дихати там дещо не звично, не вистачає кисню. Через два дні взяли квиток на переліт до курортного міста Гуаякіль (летіти 40 хвилин), що стоїть на Тихому океані. Але курортів там нема. Ми везли таксі і за порадою друзів поїхали до популярного у своїх колах серферського села MONTANITA. Трохи мені це нагадувало Мексику, коли їхали по шосе між пустель, а узбережжя трохи нагадало ГОА. У Montanite калися на дошках (точніше вчилися), бачили Кита...Але з погодою нам не щастило і ми поїхали назад у Кіто. У Кіто ми взяли в одній місцевій турфірмі путівки до місцевого гірського села Mindo. Їхали туди на 1.5 діб, але так сподобалося, що пробули там ще 2 дні.
Тур був індивідуальний, ми жили на невеликому Ранчо з басейном і щодня ми вивчали місцеві розваги: швидкісні спуски над ущелинами, рафтинг, катання на конях, на квадроциклах, їздили на ферму метеликів, ходили рано-вранці з орієнтологом, вивчали птахів, ходили по джу. на гірські водоспади, бачили колібрі і з нами навіть потоваришував один добродушний пес, цілий день не відставав, ми з ним грали. Потім був переліт назад до РІО через Перу, там у нас було цілих 12 годин, тому ми взяли таксі і поїхали в центр, а потім на пляж. Місто стоїть на висоті 152 м-коду над рівнем моря на березі Тихого океану. У Лімі особливо робити нічого, тому ми спокійно відлетіли в РІО. У Ріо жили в готелі на 11 поверсі, а на 12 був басейн з видом на гори, Христа.
А за два дні на нас чекало тяжке повернення додому.
У Гельсінкі моя валіза не прилетіла. Airfrance його втратила.
Привезли в Пулкове на слід день, але вимагали затамувати, бо це несупроводжуваний багаж. Взагалі довгі мої переговори закінчилися 2 т. р. налом і привіт!
У сумі за всю подорож у нас було 10 літаків, 5-6 десятків таксі, автобуси, коні, човни та багато кілометрів просто пішки.
Щодо грошей на двох все вийшло близько 350 тисяч.
Не жалкую жодну витрачену копійку, вражень маса!
Яковлєв Дмитро
