Щоб пам'ятали

24 квітня 2017 Час поїздки: з 28 березня 2017 до 28 березня 2017
Репутація: +6110
Додати до друзів
Написати листа

Випадкова подорож до Бресту. Незнайоме місто. І лише одна головна асоціація: Брестська фортеця. Тому, коли через ліміт часу постало питання, що ж за пару годин встигнути подивитися в Бресті, ніхто особливо й не роздумував. Але я ніколи не припускала, що відвідування військового музею може залишити таке сильне враження. Хоча Брестська фортеця – це не просто музей. Це парк, яким гуляють матусі з колясками, підлітки катаються на роликах і велосипедах. Качечки плавають у ріці:  

І спочатку, коли стоїш на парковці перед входом, жодних сумних думок не виникає. Але ось ти входиш під склепіння величезної бетонної "зірки",

бачиш вищерблені війною і часом фортечні мури:  

Чуєш мірний стукіт метронома, свист і гуркіт снарядів, що вибухають, і карбований голос Левітана: «Сьогодні, 22 червня, без оголошення війни…». І все, вже зрадливо щипає в носі і закипають сльози на очах.


Мабуть, перше, що вражає у Брестській фортеці – це те, наскільки все продумано, урочисто, зворушливо та водночас якось непафосно. А просто щоб пам'ятали. Так, наприклад, у ході будівництва меморіалу із землі було вилучено останки 823 захисників фортеці. Усіх вони перепоховані біля Вічного вогню на території комплексу. Але в місцях, де знайшли загиблі, стоять невеликі таблички з написами про те, скільки людей знайдено в тому чи іншому місці. І це теж надає екскурсії фортецею якийсь особливий драматизм.

Територія дуже доглянута. Ніде ні торішнього листочка, ні недопалка, ні папірця. При тому, що жодного прибиральника ми також не зустріли. Усі пам'ятні місця – живі квіти.

Ми гуляли музейним комплексом ніби проти годинникової стрілки. Тому про все побачене я спробую розповісти у тій самій послідовності.

Напевно, кожен, народжений у СРСР, знає, що головний вхід до Брестської фортеці – це величезна п'ятикутна зірка, висічена у врізаному в кріпосний вал бетонному блоці.

Трохи далі ліворуч від входу на майданчику військової техніки можна помилуватися легендарними Т-34

та іншими гусеничними військовими машинами, причому дозволяється ними полазити, все поторкати-покрутити. Коротше, «в'юноші» різного віку в повному захваті…

Дело від майданчика - єдине місце на території фортеці, де можна перекусити, - кафе «Цитадель». Ми, через відсутність і час і потребу, кафе не відвідували.

Попереду видно річку Мухавець

і прямо біля неї – величезна скульптура «Жага»:  

Водогін у фортеці був виведений з ладу прямо в перший день війни. А води потребували всі: і люди, що обороняли фортецю, і знаряддя оборони – кулемети. І ось здавалося б, річка зовсім поряд, а видобути воду неможливо: підходи прострілювалися німцями цілодобово. І, звичайно, потрібно віддати належне скульптору. Цей 13-метровий бетонний солдат, що тягнеться величезною каскою до річки…

Згадався фільм «Ті, що зійшли з небес» з А. Абдуловим та В. Глаголєвою. А ще, якраз у той момент, коли ми були біля солдата, над нами пролетіли кілька зграй журавлів.

Справа за річкою руїни Білого палацу.

У свій час у ньому був підписаний Брестський мир. І тоді, 1918 р. Брестська фортеця територіально належала Польщі. Біля палацу – єдиний музей на території меморіалу, до якого ми встигли сходити – музей оборони Брестської фортеці.


Соромно сказати, але ми прийшли до Білорусі без місцевих грошей. Обмінників біля фортеці та на її території немає. Тому дуже зраділи, коли виявилося, що можна сплатити за екскурсію банківською картою. Панночка в вікні люб'язно поінформувала нас, що дорослий квиток коштує всього 5 рублів, 2 рублі потрібно заплатити за вхід в окремий зал для зброї, і ще скільки-то - за аудіогід. Разом за двох 21 руб. Білоруська. Коли власнику картки пізніше прийшла смс-ка про те, що з картки списалося близько 300.00 грн. - Здивувалися. Але виявилося, що відвідування музею з аудіогідом одному відвідувачу обходиться всього в 11 білоруських рублів. Але за курсом Нацбанку цілих 160 грн. (близько 6 євро). Різниці в тарифі для своїх та іноземців немає.

Музей оборони вразив. Хоча, сказати щиро, якби я була одна, зроду б у нього не пішла. Але побачивши вивіску жадібно блиснуло око у колеги, що супроводжував мене. Довелося поділити його інтереси. Про що анітрохи не жалкую. Сподобалось. По-перше, дуже тямущий аудіогід. Мало того, що в кожному залі тобі розповідають про експонати, що знаходяться в ньому. Про особливо цікаві – окрема історія, окрема розповідь. Фотографувати/знімати на відео можна все. Абсолютно безкоштовно. Приємні наглядачки не відсиджують годинника у музейних залах. Вони й підкажуть, що важливого/цікавого тут чи там можна побачити/почути, і прагнуть звернути твою увагу на якісь непомічені тобою деталі… Одним словом. всіляко намагаються, щоби ти музеєм вразився. І чесно кажучи, це дуже підкуповує та чіпає.

Після вхідної експозиції можна подивитися на холодну та стрілецьку зброю XVIII-XX ст.

Навіть мені було цікаво : ). Хоч я й дівчинка. Але, звичайно, набагато привабливішими для мене були зовсім інші експонати:

Переходячи із зали в зал, дізнаєшся про історію міста, його участь у подіях Першої світової війни. І про те, як зупинився час 22 червня 1941 року:

І про захисників Батьківщини. Тих, що обрали смерть:

Під час створення експозиції музею було знайдено неординарне рішення: портрети захисників фортеці, що вижили, надруковані на білому тлі. Загиблих у боях – на чорному. І певного моменту розумієш, що білих листів зовсім небагато…

Пройшовши через анфіладу кімнат і випадково обернувшись назад, вразилася тому, як склалися в цифру 1941 року хаотичні фрагменти чорного фону та білих каменів за ним:

Гуляючи музейним комплексом, неможливо не помітити абсолютно приголомшливої ​ ​ краси церква у візантійському стилі.


Виявилося, що це гарнізонний храм, 1876 р. народження, Свято-Миколаївська церква. На початку ХХ століття це був головний храм Західноруського краю. Після підписання Ризького мирного договору Брест став польським містом Брест-Литовським, а церква – римо-католицьким гарнізонним храмом. А перед Великою вітчизняною війною, оскільки в 1941 р. територія, на якій розташований Брест, відійшла Радянському Союзу, храм за непотрібністю перетворили на армійський клуб. Ну а оскільки церква була побудована на найвищому місці острова, звідки вся територія фортеці помітна як на долоні, то в ході військових дій 1941 вона стала важливим об'єктом оборони. Кілька разів переходила з рук до рук. На одному з історичних фото знято зустріч у гарнізонному храмі (армійському клубі) Гітлера з Муссоліні.

Під час військових дій Свято-Миколаївська церква була дуже сильно зруйнована. А реставраційні роботи розпочалися лише у 1994 р. Ось так вона виглядала ще у 2000 році:

Зате сьогодні вона просто сяє чистотою ліній і якоюсь первозданною білизною:

Вхід у храм безкоштовний, як і можливість фотографувати/знімати на відео всередині неї.

Цікаво, що 7 дзвонів подаровано відновленому храму урядом незалежної України. На великих дзвонах зроблено напис: «На згадку захисників Вітчизни. Леонід Кучма».

Біля гарнізонного храму – церковно-парафіяльний будинок.

У нього, за браком часу, ми також не заходили.

Практично з будь-якої точки меморіального комплексу видно монумент «Мужність».

Кажуть, що свого часу пам'ятник увійшов до світового рейтингу найпотворніших пам'яток світу. Не знаю, які душевні якості мають володіти, щоб визнати таким цей пам'ятник, розуміючи, що біля його підніжжя в три яруси розташовані меморіальні плити, під якими спочивають реальні люди-захисники фортеці. Важко уявити почуття людей, що приходять у Брестську фортецю 9 Травня. Ми були у будній сонячний день весни. Але хотілося просто помовчати, помацати рукою холодний мармур, проковтнути сльози і подумати про те, як хочеться миру. Всюди. В усьому світі. Хоч би як банально це звучало.

Скорботний воїн-переможець відлито з бетону, висота скульптури 33.5 м.

На тильній стороні монумента розташовані горельєфи із зображеннями епізодів оборони Брестської фортеці.

Тут же стометровий обеліск у формі чотиригранного багнета російської гвинтівки системи Мосіна

і Вічний вогонь:

Про новаційні для того часу технології, що застосовувалися при створенні цих пам'яток, можна прочитати на сайті Брестської фортеці: http://brestcity.com/blog/karta-brestskoj-kreposti


Треба сказати, що власне фортецею Брестка стала після кількох реконструкцій. А спочатку в 1842 році на природному острові, утвореному річками Буг і Мухавець, було збудовано цитадель, або центральне укріплення – дві двоповерхові казарми червоної цеглини зі стінами двометрової товщини, зімкнуті в кільце, довжиною 1.8 км. 500 казематів цитаделі було розраховано на 12 тисяч жителів. З восьми воріт фортеці збереглося п'ять.

Тереспільські ворота до війни були триповерховими, а зверху на них розташовувалися 2 величезні баки, з яких вода подавалася у водогін цитаделі. Саме через ці ворота 22 червня 1941 року німці увійшли до фортеці. Ворота сильно зруйновані, а їхня верхня частина повністю знищена.

Біля Тереспільської брами - пам'ятник героям-прикордонникам Брестської фортеці.

Пам'ятник встановлений на руїнах будівлі, де на початку війни розміщувалися прикордонна застава та комендатура, і збудований у 2011 році, частково за рахунок коштів, зібраних прикордонниками Росії, України та Казахстану.

Дуже красиві Холмські ворота.

Холмські – бо колись через них проходила дорога з Бреста (тоді польського Брест-Литовська) до польського ж міста Хелм. А Тереспольські, про яких писала вище, названо на честь польського Тересполя. Біля Холмських воріт у будівлі казарм – Брестська обласна художня галерея. І (пардон за прозу життя) абсолютно безкоштовні чисті громадські туалети.

Від Холмських воріт містком можна пройти на Госпітальний острів. Тут можна відвідати Різдво-Богородицький жіночий монастир. Ми до нього не дійшли і через відсутність часу. І ще нас зупинила попереджувальна табличка про те, що почалася прикордонна зона. Вже вдома я дізналася з інтернету, що на інший острів – Прикордонний – до Тереспольського зміцнення Брестської фортеці може потрапити кожен за наявності паспорта. Єдине, туристу доведеться сплатити держмито (розмір його не знаю, на жаль).

На Госпітальному острові знаходиться археологічний музей «Бересття». Його ми теж «проходили повз». А дарма. У музеї експонується розкоп глибиною 4 м. А в ньому - частина ремісничого кварталу, що налічує 28 житлових і господарських будівель XIII (на хвилиночку! ) ст. , 2 вуличні мостові, частокіл.

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Брест, Брестская крепость. Свято-Никольский гарнизонный храм, 1876 г.
Брест, Брестская крепость. Главный вход.
Брест, Брестская крепость. Свято-Никольский гарнизоный храм, главный вход.
Брест, Брестская крепость. Главный вход.
Брест, Брестская крепость. На переднем плане - скульптура
Брест, Брестская крепость. Т-34, легендарный танк времен ВОВ.
Брест, Брестская крепость.
Брест, Брестская крепость. Экспозиция в Музее обороны. Одежда конца ХІХ в.
Брест, Брестская крепость. Вход в Музей обороны.
Брест, Брестская крепость. руины Белого дворца,в  котором был подписан Брестский мир.
Брест, Брестская крепость. В Музее обороны.
Брест, Брестская крепость. Скульптура
Брест, Брестская крепость. В Музее обороны.
Брест, Брестская крепость. Надпись найдена на стене казармы у Белостокских ворот. Оригинал находится в Центральном музее Вооруженных Сил в г.Москва.
Брест, Брестская крепость. В Музее обороны.
Брест, Брестская крепость. В Музее обороны.
Брест, Брестская крепость. Монумент
Брест, Брестская крепость. Монумент
Брест, Брестская крепость. Обелиск в виде штыка от винтовки и монумент
Брест, Брестская крепость. Свято-Никольская гарнизонная церковь.
Брест, Брестская крепость. Свято-Никольская гарнизонная церковь. Интерьер.
Брест, Брестская крепость. Церковно-приходской дом.
Брест, Брестская крепость. Свято-Никольская гарнизонная церковь. Деревянный резной иконостас.
Брест, Брестская крепость. Свято-Никольская гарнизонная церковь. Интерьер.
Брест, Брестская крепость. Свято-Никольская гарнизонная церковь.
Брест, Брестская крепость. Памятник героям-пограничникам
Брест, Брестская крепость. Вид Холмских ворот со стороны Госпитального острова.
Брест, Брестская крепость. Холмские ворота.
Брест, Брестская крепость. Памятник героям-пограничникам.
Брест, Брестская крепость. Главный вход.
Брест, Брестская крепость. Вечный огонь на площади Церемониалов.
Брест, Брестская крепость.
Брест, Брестская крепость.
Брест, Брестская крепость. Вид Холмских ворот со стороны Госпитального острова.
Брест, Брестская крепость.
Брест, Брестская крепость. Старые фотографии в экспозиции Музея обороны
Брест, Брестская крепость. Старые фотографии в экспозиции Музея обороны
Брест, Брестская крепость. Экпозиция Музея обороны
Коментарі (76) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар