Моё пребывание в Китае туризмом не было – просто по работе и далеко от туристических центров.
Неделю прожил в Фучжоу (6млн, центр провинции) и 3 недели где то в 120 км на север от Фучжоу, возле моря. Точнее сказать тяжело, даже Гугль не до конца помог мне определить точное название городка, в котором я проживал. Но это была настоящая глубинка – белых людей, кроме нас, нескольких украинцев, мы не видели, дети на улице останавливались, смотрели на нас с удивлением и тыкали пальцами. Да и некоторые взрослые тоже))))).
За это время жил в трёх отелях. На Турправде их нет, в Букингкоме не нашёл тоже. Два из них в Фучжоу – около 100д за номер (с завтраком). Отели были с претензиями (обоснованными) на хорошие 4 звезды. Обстановка в номерах была как будто с одного конвейера))). В номере было всё что нужно, включая интернет, тапочки, фен итд. Вполне достойно, хоть и дороговато, наверное. Кстати, расположены отели были в хороших местах.
Отель в глубинке был супердешёвый (хоть и на центральной площади городка) – 20д за номер (завтрака не было). Номер просторный, но ни шкафа, ни тумбочек не было. Только железная вешалка для одежды на трёх ногах, стол и тумбочка для телефона! Интернет зато был.
Туристических впечатлений мало… Путешествие по береговой линии – очень живописная местность: зелёные холмы, горы вперемешку с проливами, заливами и островками. Да центр нашего спально-индустриального района в Фучжоу. Чисто, просторно, ухожено, всё новое – молодцы китайцы, идут вперёд!
А вот в глубинке всё еще грязь, запахи, скученность.
Зато пришлось очень хорошо познакомился с китайской кухней))). Обедал в заводской столовой для инженеров, ужинали уже сами…
Что я могу сказать про китайскую еду… На 90% она для нас неприемлема… Но с другой стороны существует огромное разнообразие кухонь, блюд, и продуктов. Проблема в том, как из этого разнообразия выбрать что-то не только съедобное но и вкусное.
Из опыта питания в столовой, стало понятно, что едят сами китайцы. Это жиденький суп, всегда есть выбор из нескольких морепродуктов (креветки, кальмары, ракушки разные, осьминоги), курица (изредка утка), рыба, овощи (3-4 вида) в слегка отваренном виде, ну и конечно – РИС! ! ! Мясо бывает очень редко, по вкусу похоже на бумагу и окончательно испорчено сладким соусом или приправой. Ещё есть всякие блюда, непонятно из чего, невкусные и страшные на вид (куриные лапки или утиные головы – это просто было хоть можно понять). Салатов из свежих овощей не бывает. Чай они тоже пьют в особых местах. Без сахара и очень жиденький.
Соответственно, у нас сразу возникла проблема с тем, что есть помимо заводской столовой – в городе. С завтраками разобрались быстро – из окна отеля узрели, что по утрам некий колоритный китайский дедушка по утрам торгует пельменями на парУ из передвижной (посредством велосипеда) полевой кухни))). Пельмени оказались действительно вкусными, 10 пельменей и плошка соевого молока в придачу – отличный китайский завтрак и всего за 0.7д!
С ужинами поначалу оказалось сложнее. Меню на английском нигде не было, говорили аборигены тоже только на своём. Но продукты у них обычно разложены на виду – методом тыканья пальцами можно заказать кое что (кальмары или креветки – то, что узнал). В результате нашли две харчевни, в них и ели по очереди. Одна, чисто китайская, - там брали морепродукты и рисовую лапшу с овощами. Собственно, китайцы все блюда обычно делают с овощами. Креветки (5д) готовили отменно – просто отварные, но очень свежие, сочные и без всяких китайских приправ. Кальмаров (3д) мы заставляли не только отварить с овощами, но и обжарить – тогда тоже было очень вкусно. Рыбу взяли один раз, недорого, но мы оказались не в восторге. Просто тушённая рыба с овощами. Крабы ещё были (17д), но я не люблю с ними возится на людях.
Но даже креветки с кальмарами надоедают, если есть их каждый день. Нашёлся ещё один вариант, и совершенно неожиданный – «муслимская» харчевня. Да, там готовят и подают настоящие мусульмане, на вид похожи на жителей Средней Азии, в тюбетейках, женщины – в платках. И еда там для нас вполне съедобная – говядина и баранина, куры, лапша (пшеничная), пельмени, рис, конечно. Без всяких китайских приправ, нам непонятных. Очень вкусно и очень дёшево. В Фучжоу тоже нашли такую харчевню – и с подобным же оформлением (на стенах фото блюд с ценами, кондишка, по китайским меркам - чисто). То есть, видимо, есть некая сеть «муслимских» кафе. «Пароль» - спрашиваете: «Муслим? ». Если ответ положительный – значит ОНО.
В заведениях почище тоже попробовали… Там уже раза в три и более дороже, и часто невкусно, а то и несъедобно.
Такое вот у меня получилось гастрономическое путешествие…
Из других впечатлений…
Очень распространена игра в карты на деньги. На заводе работяги в перерывах резались – иногда до драки. В холле отеля почти каждый вечер собирались серьёзные игроки. Банкнот менее 100юаней (16д) на столе не бывало.
Групповые танцы по вечерам на улицах города конечно впечатляют… танцуют почти только одни женщины.
С чистотой и гигиеной в Китае пока не очень.
Моє перебування в Китаї туризмом не було просто по роботі і далеко від туристичних центрів.
Тиждень прожив у Фучжоу (6млн, центр провінції) і 3 тижні десь за 120 км на північ від Фучжоу, біля моря. Точніше сказати важко, навіть Ґуґль не до кінця допоміг мені визначити точну назву містечка, в якому я проживав. Але це була справжня глибинка – білих людей, окрім нас, кількох українців, ми не бачили, діти на вулиці зупинялися, дивилися на нас із подивом і тицяли пальцями. Та й деякі дорослі теж))))).
За цей час мешкав у трьох готелях. На Турправді їх немає, у Букінгкомі теж не знайшов. Два з них у Фучжоу – близько 100д за номер (зі сніданком). Готелі були з претензіями (обґрунтованими) на добрі 4 зірки. Обстановка в номерах була з одного конвеєра))). У номері було все, що потрібно, включаючи інтернет, тапочки, фен і т. д. Цілком гідно, хоч і дорого, мабуть. До речі, розташовані готелі були у добрих місцях.
Готель у глибинці був супердешевий (хоч і на центральній площі містечка) – 20д за номер (сніданку не було). Номер просторий, але шафи, ні тумбочок не було. Тільки залізна вішалка для одягу на трьох ногах, стіл та тумбочка для телефону! Інтернет зате був.
Туристичних вражень мало… Подорож береговою лінією – дуже мальовнича місцевість: зелені пагорби, гори упереміш із протоками, затоками та острівцями. Так центр нашого спально-індустріального району у Фучжоу. Чисто, просторо, доглянуто, все нове – молодці китайці, йдуть уперед!
А ось у глибинці все ще бруд, запахи, скупченість.
Натомість довелося дуже добре познайомився з китайською кухнею))). Обідав у заводській їдальні для інженерів, вечеряли вже самі.
Що я можу сказати про китайську їжу… На 90% вона для нас неприйнятна… Але з іншого боку існує величезна різноманітність кухонь, страв та продуктів. Проблема в тому, як із цієї різноманітності вибрати щось не тільки їстівне, але й смачне.
З досвіду харчування в їдальні стало зрозуміло, що їдять самі китайці. Це рідкий суп, завжди є вибір з декількох морепродуктів (креветки, кальмари, черепашки різні, восьминоги), курка (зрідка качка), риба, овочі (3-4 види) в злегка відвареному вигляді, і звичайно - РІС! ! ! М'ясо буває дуже рідко, на смак схоже на папір і остаточно зіпсоване солодким соусом або приправою. Ще є всякі страви, незрозуміло з чого, несмачні та страшні на вигляд (курячі лапки або качині голови – це було хоч можна зрозуміти). Салатів із свіжих овочів не буває. Чай вони теж п'ють у особливих місцях. Без цукру і дуже рідкий.
Відповідно, у нас відразу виникла проблема з тим, що є окрім заводської їдальні – у місті. Зі сніданками розібралися швидко - з вікна готелю побачили, що вранці якийсь яскравий китайський дідусь вранці торгує пельменями на пару з пересувної (за допомогою велосипеда) польової кухні))). Пельмені виявилися справді смачними, 10 пельменів і мишка соєвого молока на додачу - відмінний китайський сніданок і лише за 0.7д!
З вечерями спочатку виявилося складніше. Меню англійською ніде не було, говорили аборигени теж тільки на своєму. Але продукти у них зазвичай розкладені на виду – методом тикання пальцями можна замовити дещо (кальмари чи креветки – те, що дізнався). В результаті знайшли дві харчевні, у них і їли по черзі. Одна, чисто китайська, - там брали морепродукти та рисову локшину з овочами. Власне, китайці всі страви зазвичай роблять із овочами. Креветки (5д) готували якісно - просто відварені, але дуже свіжі, соковиті і без жодних китайських приправ. Кальмаров (3д) ми змушували не лише відварити з овочами, а й обсмажити – тоді також було дуже смачно. Рибу взяли один раз, недорого, але ми виявилися не в захваті. Просто тушкована риба з овочами. Краби ще були (17д), але я не люблю з ними порається на людях.
Але навіть креветки з кальмарами набридають, якщо їх щодня. Знайшовся ще один варіант, і зовсім несподіваний - "муслімська" харчевня. Так, там готують і подають справжні мусульмани, на вигляд схожі на мешканців Середньої Азії, у тюбетейках, жінки – у хустках. І їжа там для нас цілком їстівна – яловичина та баранина, кури, локшина (пшенична), пельмені, рис, звичайно. Без жодних китайських приправ, нам незрозумілих. Дуже смачно та дуже дешево. У Фучжоу теж знайшли таку харчевню - і з подібним оформленням (на стінах фото страв з цінами, кондишка, за китайськими мірками - чисто). Тобто, певне, є якась мережа «муслімських» кафе. «Пароль» - питаєте: «Муслім? ». Якщо відповідь позитивна – значить ВОНО.
У закладах чище теж спробували. . . Там уже втричі і дорожче, і часто несмачно, а то й неїстівно.
Така ось у мене вийшла гастрономічна подорож…
З інших вражень…
Дуже поширена картка на гроші. На заводі роботяги у перервах різалися – іноді до бійки. У холі готелю майже щовечора збиралися серйозні гравці. Банкнот менше 100 юанів (16д) на столі не бувало.
Групові танці вечорами на вулицях міста звичайно вражають… танцюють майже самі жінки.
З чистотою та гігієною в Китаї поки що не дуже.