Пекін-Сіань-Лоян-Шанхай-Сучжоу-Ханчжоу-Шанхай 11 днів/ 10 ночей
Все було розкішно. Правда відвідувань чайних дегустацій та шовкових фабрик було надто багато. Говоритиму тільки про те, що сподобалося, тому що в цілому я дуже задоволений поїздкою.
Прилетіли до Пекіна, в аеропорту прокотилися безпілотним поїздом до сусіднього терміналу, де зустрілися з гідом. Водій забрав нас на стоянку. вже в аеропорту ми зрозуміли, що відстані нам доведеться долати чималі. Пекін за українськими мірками місто величезне. метро, на мою думку, основний транспорт. вагони нові, доглянуті. на станціях чисто.
місто в принципі саме по собі чисте і доглянуте, за винятком торгової вулиці Ванфуцзін. Тут можна спробувати будь-яку екзотику, наприклад шашличок зі змії, голубці в бамбуковій тростині, різні екзотичні фрукти і ягоди, такі як лічі, що димить кислотного кольору лимонад і незрозуміло з чого йогурти. так само є всілякі гострі супи і таке інше.
про основні туристичні пам'ятки не розповідатиму. оскільки будь-яка передача вам підкаже що до чого. Щодо того, що не враховано було в турі – раджу всім відвідати вугільний пагорб. з нього видно майже все імператорське заборонене місто і добре відстежується захід сонця. раджу так само погуляти хутунами. ми потрапили у туди на заході сонця та пішли там до темряви. було дуже цікаво спостерігати за шахістами, за гучними компаніями, які щось бурхливо обговорювали за столом із шашликами з морепродуктів (які, до речі, тут коштували вп'ятеро менше, ніж на Ванфуцзін).
Подивившись Заборонене місто, Велику Китайську стіну, Літню резиденцію, Храм неба та Юнхегун, можна сказати, що ми швидко ознайомилися з 1/1000 цікавостей міста. Аж не хотілося їхати з цього міста.
До речі, незважаючи на страшилки про пекельну спеку, спека в Пекіні не так сильно відчувається, як в Україні через те, що сонце ледве пробивається через широкий зміг. тому тут душно, але не гаряче в серпні. До речі, зливи в Пекіні миттєві та несподівані. і ллє капітально. відчули на собі по приїзді та по відбутті з Пекіна.