Моє перебування на Кубі в готелі Naviti Varadero beach club 4*

14 березня 2018 • Час поїздки: з 11 Січня 2018 до 02 лютого 2018

Репутація: +10

Додати до друзів

Написати листа

Доброго дня уважаемый турист! Решил поделиться впечатлениями по своему отдыху на Кубе. Ну начну с того, что вылет у меня был с Санкт-Петербурга до Парижа (перелёт 3.5 часа), стыковка рейса была 4.5 часа, ну а потом 9.5 часа Париж - Гавана. По прилёту в Гавану, (думал по багажу печалька только в Египте - ошибся) ждали выдачи багажа почти 3 часа в очень душном багажном отделении, вышли оттуда все мокрые, как мыши. Начал искать представителя ТЕЗ ТУРА, нарезал несколько кругов - нету! Подошел к представителю Корела, спросил - не пробегал ли тут представитель моего туроператора. Девочка подозвала встречающего, он меня успокоил, что мой представитель приболел и встретить меня не может, но любезно согласился проводить до микроавтобуса, который меня должен доставить в отель. Микроавтобус на ладан дышал, радио орало на всю катушку - шел футбольный матч и наш водитель был фанат футбола, Начали просить его убавить, он делает вид, что не русский, ни английский он не понимает, говорите по испански! Более того кондиционер работает на полную катушку, а если учесть то, что я описал выше - вышли с багажного отделения все мокрые и испортить свой отдых, которые не начался - ну не хотелось. Оказалось, что кондиционер нерегулируемый. Так мы отправились с Гаваны в Варадеро. По середине пути все футбольный матч нас достал, начали высказываться водителю, и тут всех в шок он ввёл - остановился у придорожного кафе, где висела плазма, он мило сел около неё и полчаса смотрел матч по телеку (время в пути от Гаваны до Варадеро без остановки составляет 2.5 час, ну и добавляйте время для просмотра матча! С горем пополам в третьем часу ночи добрались до отеля. Поселили на первом этаже номер 1013. Номер вполне нормальный, претензий как к самому номеру, так и обслуживание вполне сносное. В ресторане пища очень и очень хороша. Разносолость ещё та, ежедневно креветки, кальмары, мидии. Мясо какое хочешь - баранина, свинина, говядина. Морепродуктов хватает! Сыры разных видов и колбасы, огромный выбор кондитерки. Так что питание можно оценить наивысшим балом. После заселения (ну так же как и по приезду) представители ТЕЗ ТУРА о моём существовании просто забыли, пришлось кидаться в розыски и на третий день прибывания он появился. Ничего хорошего не сказал, вручил список экскурсий и всё! Цены на экскурсии ориентировочно все почти одной цены 150 евро. Но если вы находите своих соотечественников - 3-4 человека и договариваетесь с частным русскоговорящим гидом со своей машиной (у меня был Форд 56 года выпуска), то вся сумма будет на всех вас делиться. Так я договорился с семейной парой с Москвы, упал им на хвост, а они нашли гида и общая цена экскурсии была 140 евро, можете разделить на троих и вот вам смешная сумма на экскурсию! На экскурсию с отеля забрали в 8 утра, в 11 часов были в Гаване, больше на экскурсии мотались пешком, но это того стоило до 17 часов - ноженьки уже не передвигались, но это было СУПЕР! и в 19 часов мы были уже в отеле. Когда я планировал поездку, просматривал, что бы не попасть на сезон дождей, - жаркий сезон декабрь по апрель. Но не тут то было в этом году, даже местные были удивлены: у меня было 22 дня путёвки и из них дней 5 было солнечно. Была неимоверная влажность, то шторм, то ливень, то просто моросящий дождь. Однажды утром постоял на песочке на пляже, заметил некое жжение на ногах, думал песочек - смахнул, и полосы кровяные - оказалось, что появилась карибская песочная блоха и искусала мои ноги. Через пару часов мои ноги покрылись крапивницей, зуд, жжение. Обратился к врачу. Она посмотрела, сделала укол и выписала за эту радость счёт на сумму 96 евро. Я начал возмущаться, что у меня страховка, что бы они созвонились с моей страховой компанией и она возместит затраты. Но в этом мне было отказана - сам звони со своего телефона (! ! ! ). Я дозвонился до представителя страховой компании, он извинился и сказал, что бы я там заплатил, а по приезду, мне вернут деньги (а ничего, если бы у меня не было денег? ) Сам отель не плохой, но я его назвал "Пансионат имени Ворошилова" - не верьте, что в этом отеле семейный и молодежный отдых - отдых немецких пенсионеров кому за 70. За ними дорожка песка, а они всё туда же. Наглые, лаючие, везде себя чувствуют пупом вселенной. Так и их встречают с фуршетным столом с шампанским, под песни и пляски аниматоров, так же их и провожают. В ресторан когда они заходят (а они заходят всегда первыми, уж очень голоды они) персонал ресторана в шеренге их встречает с аплодисментами. Словом - противно! Аниматоры работают так себе - включат свои кубинские песни, которые кажутся на один лад и все. Но за то каждый вечер представление танцевальное - местный фольклор с песни распевают солисты какого то колхоза! Но после ужина в холле каждый день выступление в живую: местный мужской ансамбль - джаз-бенд, ансамбль классической музыки - вообще супер, приходит певица с неподражаемым голосом, дует парней - фортепьяно и саксофон. Но всему и отдыху приходит конец. Настал день вылета. Нас забрали с отеля и повезли в аэропорт Гаваны. И начался цирк. Как заходите в зал аэропорта, видете одну огромную очередь в десяток стоек регистрации на разные рейсы в ближайшие 4 часа. БАРДАК НЕИМОВЕРНЫЙ, Из за этого самолёт задержали на 2 часа. А время на стыковочный рей если было на Гавану с Парижа 4.5 часов, то стыковка рейса в Париже на Санкт-Петербург один час 20 минут. Ну как вы уже догадались, что на стыковочный рейс я не успел, прошу у представителей Аэрфранс выдать мне мой багаж. На что они ответили, что его сейчас сложно найти, да переживать не стоит - багаж на следующий день будет отправлен в СПб, а меня они отправили через Москву в Питер. Свой багаж я ни на следующий, ни в последующие дни не получил. Он прибыл на четвёртый день. И оказалась ему нужно было растоможку и за каждый килограммам веса (а сумка у меня весила 17.5 кг) нужно внести 7 евро и плюс комиссионные сборы! Если страховая компания по медицине мне вернула деньги, а вот по багажу был не страховой случай! Представителей Аэрфранс в Питере нет, а контактный телефон представительства в Москве только и говорит, что для получения одной информации надо нажат на одну клавишу, для другого другую и так минут 15. А в самом конце если меня интересует возмещение за пропавший багаж нужно нажать на клавишу. . , после нажатия телефон отключается! Так что мало того, что сама путёвка не из дешёвых, но и дополнительно нужно туриста обобрать как липку. Так что лучше задумайтесь _ нужны ли Вам проблемы с поездкой на Кубу?

Доброго дня шановний турист! Вирішив поділитися враженнями щодо свого відпочинку на Кубі. Ну почну з того, що виліт у мене був з Санкт-Петербурга до Парижа (переліт 3.5 години), стиковка рейсу була 4.5 години, а потім 9.5 години Париж - Гавана. Після прильоту в Гавану, (думав по багажу сум тільки в Єгипті - помилився) чекали видачі багажу майже 3 години в дуже задушливому багажному відділенні, вийшли звідти всі мокрі, як миші. Почав шукати представника ТЕЗ ТУРУ, нарізав кілька кіл – нема! Підійшов до представника Корела, спитав - чи не пробігав тут представник мого туроператора. Дівчинка покликала зустрічача, він мене заспокоїв, що мій представник захворів і зустріти мене не може, але люб'язно погодився проводити до мікроавтобуса, який мене має доставити до готелю.

Мікроавтобус на ладан дихав, радіо кричало на всю котушку - йшов футбольний матч і наш водій був фанат футболу, Почали просити його зменшити, він робить вигляд, що не російська, ні англійська він не розуміє, говоріть іспанською! Більше того кондиціонер працює на повну котушку, а якщо врахувати те, що я описав вище – вийшли з багажного відділення всі мокрі та зіпсувати свій відпочинок, які не розпочався – ну не хотілося. Виявилось, що кондиціонер нерегульований. Так ми вирушили з Гавани до Варадеро. По середині шляху все футбольний матч нас дістав, почали висловлюватися водієві, і тут усіх в шок він увів - зупинився біля придорожнього кафе, де висіла плазма, він мило сів біля неї і півгодини дивився матч по телеку (час у дорозі від Гавани до Варадеро без зупинки складає 2.5 годину, ну і додавайте час для перегляду матчу! З горем навпіл о третій годині ночі дісталися готелю. Поселили на першому поверсі номер 1013.

Номер цілком нормальний, претензій як до номера, так і обслуговування цілком стерпне. У ресторані їжа дуже хороша. Різносолі ще та, щодня креветки, кальмари, мідії. М'ясо яке хочеш - баранина, свинина, яловичина. Морепродуктів вистачає! Сири різних видів та ковбаси, величезний вибір кондитерки. Отже, харчування можна оцінити найвищим балом. Після заселення (ну так само як і після приїзду) представники ТЕЗ ТУРУ про моє існування просто забули, довелося кидатися в розшуки і на третій день перебування він з'явився. Нічого хорошого не сказав, вручив список екскурсій та все! Ціни на екскурсії орієнтовно майже всі ціни 150 євро. Але якщо ви знаходите своїх співвітчизників - 3-4 особи і домовляєтеся з приватним російськомовним гідом зі своєю машиною (у мене був Ford 56 року випуску), то вся сума на вас буде ділитися.

Так я домовився із сімейною парою з Москви, впав їм на хвіст, а вони знайшли гіда та загальна ціна екскурсії була 140 євро, можете розділити на трьох і ось вам смішна сума на екскурсію! На екскурсію з готелю забрали о 8-й ранку, об 11 годині були в Гавані, більше на екскурсії моталися пішки, але це того коштувало до 17 години - ноженьки вже не пересувалися, але це було СУПЕР! і о 19 годині ми були вже в готелі. Коли я планував поїздку, переглядав, щоб не потрапити на сезон дощів, - спекотний сезон грудень до квітня. Але не тут було цього року, навіть місцеві були здивовані: у мене було 22 дні путівки і з них днів 5 було сонячно. Була неймовірна вологість, то шторм, то злива, то просто дощ. Одного ранку постояв на пісочку на пляжі, помітив якесь печіння на ногах, думав пісочок - змахнув, і смуги кров'яні - виявилося, що з'явилася карибська піскова бліха і спокусила мої ноги. Через пару годин мої ноги вкрилися кропивницею, свербіж, печіння.

Звернувся до лікаря. Вона подивилася, зробила укол та виписала за цю радість рахунок на суму 96 євро. Я почав обурюватися, що у мене страховка, щоб вони зателефонували з моєю страховою компанією і вона відшкодує витрати. Але в цьому мені було відмовлено - сам дзвони зі свого телефону (! ! ! ). Я додзвонився до представника страхової компанії, він вибачився і сказав, що б я там заплатив, а після приїзду, мені повернуть гроші (а нічого, якби у мене не було грошей? ) Сам готель не поганий, але я його назвав "Пансіонат імені Ворошилова" – не вірте, що в цьому готелі сімейний та молодіжний відпочинок – відпочинок німецьких пенсіонерів кому за 70. За ними доріжка піску, а вони все туди ж. Нахабні, гавкаючі, всюди почуваються пупом всесвіту. Так і їх зустрічають із фуршетним столом із шампанським, під пісні та танці аніматорів, так само їх і проводжають.

У ресторан коли вони заходять (а вони заходять завжди першими, дуже вже голодні вони) персонал ресторану в шерензі їх зустрічає з оплесками. Словом - гидко! Аніматори працюють так собі - включать свої кубинські пісні, які здаються на один лад і всі. Але за те щовечора вистава танцювальна - місцевий фольклор з пісні співають солісти якогось колгоспу! Але після вечері в холі щодня виступ у живу: місцевий чоловічий ансамбль – джаз-бенд, ансамбль класичної музики – взагалі супер, приходить співачка з неповторним голосом, дме хлопців – фортепіано та саксофон. Але всьому і відпочинку приходить кінець. Настав день вильоту. Нас забрали з готелю та повезли до аеропорту Гавани. І розпочався цирк. Як заходьте в зал аеропорту, бачите одну величезну чергу в десяток стійок реєстрації на різні рейси протягом 4 годин. БАРДАК НЕІМОВІРНИЙ, Через це літак затримали на 2 години.

А час на стикувальний рей якщо було на Гавану з Парижа 4.5 годин, то стиковка рейсу в Парижі на Санкт-Петербург одну годину 20 хвилин. Як ви вже здогадалися, що на стикувальний рейс я не встиг, прошу у представників Аерфранс видати мені мій багаж. На що вони відповіли, що його зараз складно знайти, та переживати не варто – багаж наступного дня буде відправлено до СПб, а мене вони відправили через Москву до Пітера. Свій багаж я ні наступного, ні наступні дні не отримав. Він прибув четвертого дня. І виявилося йому потрібно було розмитнення і за кожен кілограм ваги (а сумка у мене важила 17.5 кг) потрібно внести 7 євро і плюс комісійні збори! Якщо страхова компанія з медицини мені повернула гроші, а ось за багажем був не страховий випадок!

Представників Аерфранс у Пітері немає, а контактний телефон представництва в Москві тільки й каже, що для отримання однієї інформації треба натиснути на одну клавішу, для іншої іншу і так хвилин 15. А в самому кінці якщо мене цікавить відшкодування за зниклий багаж, потрібно натиснути на клавішу . . , після натискання телефон вимикається! Так що мало того, що сама путівка не з дешевих, але й додатково потрібно туриста обібрати як липку. Так що краще подумайте _ чи потрібні Вам проблеми з поїздкою на Кубу?

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал