Часть 4. Чески Крумлов и Рожмберк-над-Влтавой.
Пролог здесь https://www.turpravda.com/cz/blog-324562.html
Часть 1 здесь http://https://www.turpravda.com/cz/blog-325037.html
Часть 2 здесь https://www.turpravda.com/cz/blog-327067.html
Часть 3 здесь https://www.turpravda.com/cz/blog-328102.html
На этот день у нас было запланировано посмотреть город Чески Крумлов с его замком и небольшой, но очень загадочный замок Рожмберк-над-Влтавой.
На причудливых изгибах Влтавы расположился очаровательный средневековый город - Чески Крумлов. От Чески Будеевиц до него всего 25 км. Невысокие домики, крытые красной черепицей, узкие улочки, подходящие для проезда на лошади, создают ощущение, что мы перенеслись на 300 – 400 лет назад в прошлое. И в довершение этого великолепия величественный замок - гордо возвышается на вершине скалы.
Название города происходит от древненемецкого « krumben Ouwe» , что означает – « холмистый, кривой луг» . И именно под именем " Chrumbonowe" город впервые упоминается в исторических хрониках.
Крумловсий замок – второй по величине замок Чехии после Пражского града. Он представляет собой целый комплекс различных зданий (более 40), построенных в период с 14 по 17 вв. Дворцовые постройки сосредоточены вокруг пяти внутренних дворов замка. А с западной стороны ко дворцу примыкает замковый парк.
Строительство города и замка было начато в 13 веке. Была построена готическая крепость и цилиндрическая башня (находилась на месте Малого града и до наших дней целиком не сохранилась). Первоначально городом владел феодальный род Витковичей из Крумлова, а затем родственный ему род Витковичей из Рожмберка (Розенберги). Розенберги (по-чешски — Рожмберки) владели Крумловом с 1302 года около 300 лет. На тот момент род Рожмберков по знатности и богатству был вторым после королевского рода Чехии. Удобное расположение на излучине реки возле брода и хорошая защита неприступными скалами предопределили успешное развитие города как центра торговли и ремесел. Город стал вторым по значению в Чехии. Красная роза с фамильного герба рода Рожмберков до настоящего времени является частью городского герба Чески-Крумлова.
В 16 веке неприступный готический замок был перестроен в ренессансную резиденцию, в этом же стиле были перестроены и большинство домов в городе. Занимались реконструкцией два итальянских архитектора Антонио Эрисера и Бальтазар Магджи. Последний владелец замка из рода Рожмберков вынужден был из-за больших долгов, продать его императору Рудольфу II. Император подарил замок своему приближенному князю Эггенбергу. Эггенберги отметились постройкой в Ческом Крумлове оригинального театра в стиле барокко (1680-1682). Род Эггенбергов угас, после чего все его владения и титулы были унаследованы родом Шварценбергов. Йозеф Адам Шварценберг совершил масштабную реконструкцию, в результате которой замок был перестроен в стиле венского барокко. В 1947 г. замок был национализирован.
Красные ворота. Соединяют комплекс замка с исторической частью города
Через них мы входим в первый замковый двор. Это была хозяйственная часть замка. В окружающих двор знаниях размещались конюшни, соляной склад, аптека, ледник, кузня, каретная, пивоварня.
1 и 2-й замковые дворы соединяются мостом над крепостным рвом. В этом рву с 1707 г разводят медведей. В самом же замке эти животные содержались с 16 века. Их присутствием Рожмберки пытались подчеркнуть родство с аристократическим родом Орсини (по-итальянки « orsa» - медведица) и показать свое превосходство над остальным чешским дворянством. Говорят, автором легенды был Ольдржих II из Рожмберка (про него читайте ниже).
Полюбовавшись на мишек, мы прошли во 2-й внутренний двор замка. Слева проходит лестница в Малый град и Башню.
Символ Чески Крумлова – замковая башня. Основа башни готическая 13 века. Ренессансный вид приобрела в 1581 г. Часовой механизм датирован 1919 г. Смотровую площадку украшает аркада с 19 колоннами. Башня имеет четыре колокола. Самый большой весом примерно 1800 кг (его никто и не взвешивал, так для туристов придумали : ))) датирован 1406 г. Под него выделен целый этаж. Те что поменьше, висят на верхушке башни. Подняться на башню платно. Высота башни 54.5 (примерно 18 этажей), подыматься до смотровой площадки 25м. Любителям красивых видов рекомендую.
Здание нового бургграфства. Выполнено в редкой для Чехии технике светотени - " чиароскуро" .
Здание Монетного двора. Не знаю, почему так назвали, но монеты здесь никогда не чеканили.
Просто фонтан - без названия, но стааарый аж 1641 г. А за ним видно фасад Маслобойни. Ничего себе так в замке маслецо любили : )))
Раньше в Верхний град вел откидной мост. Позднее ров засыпали и обе части крепости соединили коридором.
Через него мы попадаем в 3-й внутренний двор. Автор фресок рожмберкский придворный художник Габриель де Блонд.
Отделка 4-го двора (отностится к более раннему периоду) и не менее красива чем 3-го, хотя автор фресок неизвестен.
Проход с 4-го двора нас выводит на Плащевой мост.
Плащевой мост. Конструкция соединила Верхний град с 5-м внутренним двором. Мы шли по открытой части (на фото там где скульптуры). А выше два крытых коридора. Нижний соединяет дворец с театром. А самый верхний позволял пройти из картинной галереи в замковый парк.
Хочу добавить еще несколько слов о замковом театре. В 18-м веке новый владелец замка из семейства Шварценбергов провел реконструкцию сцены с передовыми на тот момент техническими деталями. И более никаких переделок не проводилось. Уникальность замкового театра заключается не только в его почтенном возрасте, но и в том, что до наших дней он дошел целостным. Отлично сохранились не только здание, сцена и зрительный зал, но также декорации, костюмы, техническое оборудование, 2400 томов различных текстов (сценариев, либретто, партитур и др. ) В летний период есть экскурсионный маршрут по театру (40 мин со смотрителем).
На 5-м дворе есть смотровая площадка, виды на город и Влтаву великолепные.
Подвижная плотина и водоспуск для рафтов.
Как и многие чешские замки в Крумлове имеются свои приведения. И есть легенда о их появлении.
Когда-то жил в средневековом замке молодой граф, отличавшийся на редкость необузданным нравом и не останавливавшийся ни перед чем для удовлетворения своих порочных желаний. Рассказывают, что приглянулась ему молоденькая дочь местного купца Маркета. А так как граф этот был абсолютным властителем окрестных земель, то уже вечером привели к нему несчастную девушку. Неизвестно, что было между ними, овладел ли граф девушкой или она сумела защитить себя, но только наутро нашли ее на отвесных скалах. Девушка была на грани жизни и смерти, но ее выходили. И вот через некоторое время , узнавший об этом граф, снова пожелал видеть ее в своих покоях. Девушку, трясущуюся от страха, привели в спальню графа и закрыли за ней дубовую дверь. Наутро граф не явился к завтраку. И когда встревоженные слуги выломали дубовые двери, то их глазам предстала ужасающая картина - все стены спальни были забрызганы кровью, тело графа разодрано на части, а бездыханная девушка лежала на кровати... Говорят, привидения графа и несчастной девушки до сих пор бродят по коридорам этого замка.
Эта легенда имеет реальную основу. В Крумловском замке с 1605 г. проживал внебрачный сын императора Рудольфа II – дон Юлиус. Он не отличался спокойным нравом, вероятно страдал шизофренией. Однажды в приступе ревности он нанес ножевые раны своей возлюбленной, дочери цирюльника, и думая что она мертва выкинул ее из окна замка. Девушка выжила. Дон Юлиус, под угрозой, что повесит ее отца, добился вторичного прихода девушки в замок и жестоко ее убил. Это трагическое событие случилось в 1608 г. С этого момента сын императора находился под арестом в замке вплоть до самой своей смерти. Вот такая печальна история.
Из 5-го двора мы свернули направо к большому зданию Зимнего манежа и прошли в замковый парк.
Зимний манеж
Фонтан Нептун.
Дорога от фонтана ведет к замковому озеру.
Еще одна достопримечательность парка - вращающийся зрительный зал.
Погуляв по парку, мы спустились в город и перешли по Лезебницкому мосту Внутренний город. Каждая улочка и дом здесь имеют свою историю достойную отдельного рассказа.
Башня бывшего костела Св. Йошта.
Костел Св. Вита
Нам так понравился Крумлов, что глянув на часы, мы ахнули. Уже практически пол четвертого, а замки до пяти работают. Ехать до Рожмберк-над-Влтавой было как бы и не далеко 25 км, но на подъезде к замку (оставалось всего ничего доехать), строит знак ремонт дороги, тупик, и объезд. Поехали мы в объезд. Едем, едем и снова знаки, что тупик и ремонт дороги. Плюнули мы на все, и решили, едем пока не упремся в этот самый тупик, а там разберемся что делать. Как оказалось перекопан центр города, и можно было не особо обращать внимание на знаки, только время потеряли. Припарковались у подножья скалы, а до замка еще карабкаться, примерно как на этаж 10. Смотрим, а через пятнадцать минут закроют ворота, и даже во внутренний двор не попадем. « Обидно… Да. . » Как мы подорвали, кто б видел : ))) Фу-х успели… А экскурсия по внутренним покоям останется в планах на следующий приезд : ))
Рожмберк-над-Влтавой
Замок был построен на важном торговом пути из Богемии в верхне-дунайские земли Австрии. И первые письменные свидетельства относятся к 1250 г. времени правления чешского короля Вацлава I. Это была первая резиденция рода Рожмберков. Первоначально комплекс состоял из двух замков - Нижнего и Верхнего. Из построек Верхнего замка до наших дней в первоначальном виде сохранилась башня Якобинка. Готический Нижний замок был перестроен в 15 веке в стиле ренессанс, а позже в 19 веке добавлен модный тогда стиль английской неоготики.
Несмотря на всю неприступность, во время Тридцатилетней войны замок был захвачен австрийским генералом Букой. Замок ему очень понравился, и он выпросил его себе у императора в качестве вознаграждения. Род Букой владел замком до 1945 г. , а затем его национализировали.
Самый заметный след в истории замка оставил Иржи Ян Индржих Букой(1814-1883) страстный коллекционер художественных и исторических ценностей. При нем была проведена реконструкция в неоготическом стиле, который мы видим и сегодня. Он собрал впечатляющие коллекции картин, оружия, мебели, фарфора, стекла и превратил чешский замок Рожмберк в первый музей в Богемии. В собрание картин замка входят полотна чешских и европейских живописцев эпохи позднего ренессанса и барокко. В коллекции представлен самый мистический портрет Перхты Рожмберк – Белой Дамы. С загадочной Белой Дамой связано множество легенд. Пожалуй, привидение Белой Дамы является самым известным (с наибольшим количеством свидетелей ее появления) в Чехии, и как говорят, оно обитает как раз в Рожмберке-над-Влтавой .
Легенда о Белой Даме.
Отцом Перхты был Ольдржих II из Рожмберка, то еще фрукт, если почитать его биографию. Амбициозный и жестокий. Стараясь как можно больше увеличить своё материальное состояние и расширить родовые владения, не стесняясь, прибегал к откровенному насилию и мошенничеству, он без колебаний подделывал королевские грамоты и печати (33 из них сохранились до наших дней) . Вернусь к легенде. Главным подручным Ольдржиха был монах, который составлял для своего хозяина все документы и тем самым помогал тому захватывать все новые и новые земли и ценности. Но вот однажды задумал барон захватить неправедным путем очередной лакомый кусочек - земельный надел. Но на этой земле жили родственники монаха, и тот отказался составлять документы. За это Рожмберк казнил монаха. Умирая, тот проклял самого барона и всех его потомков. И была у него дочь - Перхта, целиком послушная его воле, которую тот старался как можно выгоднее выдать замуж. Наконец, была найдена подходящая партия в лице графа Лихтенштейна. Сыграли свадьбу, молодые уехали во дворец жениха. Но жадный барон отказался выдавать обещанное приданое. Не долго думая, молодой муж отправил жену обратно к отцу. Так и прожила всю жизнь в отцовском замке Рожмберк несчастная Перхта, проклиная свою злосчастную судьбу. А уже в старости, через много лет приезжал к ней отвергнувший ее супруг просить прощения, но отказала ему Перхта. И тогда граф Лихтенштейн в очередной раз проклял род Рожмберков. Видимо, проклятия эти имели какую-то силу, потому что Перхта так и осталась жить в этом чешском замке, теперь уже в виде привидения Белой Дамы, названной так по цвету ее платья. Увидеть ее можно довольно часто. Говорят, что рукава платья Белой Дамы обладают способностью менять цвет - если рукава белые, то того, кто увидел призрак, ждет свадьба. Красные рукава - случится пожар, ну а если черные - ждать большой беды. А на портрете надпись, сделанная при помощи загадочного шрифта, с комментарием : " Прочти, что здесь написано и станешь обладателем сказочного богатства" . Многие пытались разгадать тайну надписи, но пока без толку.
Белую Даму нам увидеть не довелось : ))). Зато погладить по хоботу (и наступит в вашем доме мир, любовь и благоденствие: ) статую бронзового слона – получилось.
В сентябре 2013 года был начат проект по восстановлению башни Якобинка (на фото она вся в лесах). Проект интересен тем, что для восстановления башни были использованы полностью аутентичные средневековые технологии, которые дошли до нас в рукописных текстах. Копия средневекового подъёмного крана была сделана на основе рисунков Леонардо да Винчи. А строительные леса из местного дерева - ручной работы. Проект должен быть закончен в 2019 г. И башня станет доступна для туристов.
Для себя сделала вывод, что бы в полной мере насладиться прекрасным Крумловом и побывать на экскурсиях в замке нужно не меньше двух дней и еще бы пол дня добавить на Рожмберк-над-Влтавой. Вот как восстановят Якобинку, так и приедем опять : )))
Продолжение здесь https://www.turpravda.com/cz/blog-331747.html
Частина 4. Ческі Крумлов та Рожмберк-над-Влтавою.
Пролог тут https://www.turpravda.com/cz/blog-324562.html
Частина 1 тут http://https://www.turpravda.com/cz/blog -325037.html
Частина 2 тут https://www.turpravda.com/cz/blog-327067.html
Частина 3 тут https://www.turpravda.com/cz/blog-328102.html
На цей день у нас було заплановано подивитися місто Чески Крумлов з його замком і невеликий, але дуже загадковий замок Рожмберк-над-Влтавою.
На химерних вигинах Влтави розташувалося чарівне середньовічне місто - Ческі Крумлов. Від Чески Будеєвіц до нього лише 25 км. Невисокі будиночки, криті червоною черепицею, вузькі вулички, які підходять для проїзду на коні, створюють відчуття, що ми перенеслися на 300 – 400 років тому в минуле. І на довершення цієї пишності величний замок - гордо височить на вершині скелі.
Назва міста походить від давньонімецького "krumben Ouwe", що означає - "горбистий, кривий луг". І саме під ім'ям Chrumbonowe місто вперше згадується в історичних хроніках.
Крумловський замок – другий за величиною замок Чехії після Празького граду. Він являє собою цілий комплекс різних будівель (більше 40), побудованих у період з 14 по 17 ст. Палацові споруди зосереджені довкола п'яти внутрішніх дворів замку. А із західного боку до палацу примикає замковий парк.
Будівництво міста та замку було розпочато у 13 столітті. Була побудована готична фортеця і циліндрична вежа (знаходилася на місці Малого граду і до наших днів повністю не збереглася). Спочатку містом володів феодальний рід Вітковичів із Крумлова, а потім споріднений йому рід Вітковичів із Рожмберка (Розенберги). Розенберги (по-чеськи - Рожмберки) володіли Крумловом з 1302 близько 300 років. На той момент рід Рожмберків за знатністю та багатством був другим після королівського роду Чехії. Зручне розташування на закруті річки біля броду і гарний захист неприступними скелями зумовили успішний розвиток міста як центру торгівлі та ремесел. Місто стало другим за значенням у Чехії. Червона троянда з родинного герба роду Рожмберків дотепер є частиною міського герба Чески-Крумлова.
У 16 столітті неприступний готичний замок було перебудовано на ренесансну резиденцію, у цьому ж стилі було перебудовано і більшість будинків у місті. Займалися реконструкцією два італійські архітектори Антоніо Ерісера і Бальтазар Магджі. Останній власник замку з роду Рожмберків був змушений через великі борги, продати його імператору Рудольфу II. Імператор подарував замок своєму наближеному князеві Еггенбергу. Еггенберги відзначилися будівництвом у Чеському Крумлові оригінального театру у стилі бароко (1680-1682). Рід Еггенбергів згас, після чого всі його володіння і титули були успадковані родом Шварценбергів. Йозеф Адам Шварценберг здійснив масштабну реконструкцію, внаслідок якої замок був перебудований у стилі віденського бароко. 1947 року замок був націоналізований.
Червоні ворота. Поєднують комплекс замку з історичною частиною міста
Через них ми входимо до першого замкового двору. То була господарська частина замку. В навколишніх двір знаннях розміщувалися стайні, соляний склад, аптека, льодовик, кузня, каретна, пивоварня.
1 та 2-ї замкові двори з'єднуються мостом над кріпосним ровом. У цьому рву з 1707 р. розводять ведмедів. У самому замку ці тварини утримувалися з 16 століття. Їхньою присутністю Рожмберки намагалися підкреслити спорідненість з аристократичним родом Орсіні (по-італійці «orsa» - ведмедиця) і показати свою перевагу над рештою чеського дворянства. Кажуть, автором легенди був Ольдржих II із Рожмберка (про нього читайте нижче).
Помилувавшись на ведмедиків, ми пройшли до 2-го внутрішнього двору замку. Ліворуч проходять сходи в Малий град та Башту.
Символ Ческі Крумлова - замкова вежа. Основа готичної вежі 13 століття. Ренесансний вид набула 1581 р. Годинниковий механізм датований 1919 р. Оглядовий майданчик прикрашає аркада з 19 колонами. Вежа має чотири дзвони. Найбільший вагою приблизно 1800 кг (його ніхто і не зважував, так для туристів вигадали : ))) датований 1406 р. Під нього виділено цілий поверх. Що менше, висять на верхівці вежі. Піднятися на вежу платно. Висота вежі 54.5 (приблизно 18 поверхів), підніматися до оглядового майданчика 25м. Любителям гарних видів рекомендую.
Будівля нового бургграфства. Виконано в рідкісній для Чехії техніці світлотіні - чиароскуро.
Будівля Монетного двору. Не знаю чому так назвали, але монети тут ніколи не карбували.
Просто фонтан - без назви, але стааарій аж 1641 р. А за ним видно фасад Маслобійні. Нічого собі так у замку олія любили : )))
Раніше у Верхній град вів відкидний міст. Пізніше рів засипали та обидві частини фортеці з'єднали коридором.
Через нього ми потрапляємо до 3-го внутрішнього двору. Автор фресок рожмберкський придворний художник Габріель де Блонд.
Оздоблення 4-го двору (належить до раннього періоду) і не менш красива ніж 3-го, хоча автор фресок невідомий.
Прохід із 4-го двору нас виводить на Плащовий міст.
Плащовий міст. Конструкція поєднала Верхній град із 5-м внутрішнім двором. Ми йшли відкритою частиною (на фото там де скульптури). А вище два криті коридори. Нижній з'єднує палац із театром. А найвищий дозволяв пройти з картинної галереї до замкового парку.
Хочу додати ще кілька слів про замковий театр. У 18 столітті новий власник замку із сімейства Шварценбергів провів реконструкцію сцени з передовими на той момент технічними деталями. І більше жодних переробок не проводилося. Унікальність замкового театру полягає не лише у його поважному віці, а й у тому, що донині він дійшов цілісним. Відмінно збереглися не лише будівля, сцена та зал для глядачів, але також декорації, костюми, технічне обладнання, 2400 томів різних текстів (сценаріїв, лібретто, партитур та ін. ) У літній період є екскурсійний маршрут по театру (40 хв із доглядачем). /p>
На 5-му дворі є оглядовий майданчик, види на місто та Влтаву чудові.
Рухлива дамба та водоспуск для рафтів.
Як і багато чеських замків у Крумлові є свої приведення. І є легенда про їхню появу.
Колись жив у середньовічному замку молодий граф, що відрізнявся на диво неприборканою вдачею і не зупинявся ні перед чим для задоволення своїх порочних бажань. Кажуть, що сподобалася йому молоденька дочка місцевого купця Маркета. Оскільки граф цей був абсолютним володарем навколишніх земель, то вже ввечері привели до нього нещасну дівчину. Невідомо, що було між ними, чи опанував граф дівчиною, чи вона зуміла захистити себе, але тільки вранці знайшли її на стрімких скелях. Дівчина була на межі життя та смерті, але її виходили. І ось через деякий час, дізнавшись про це граф, знову побажав бачити її у своїх покоях. Дівчину, що тремтить від страху, привели в спальню графа і зачинили за нею дубові двері. Ранком граф не прийшов до сніданку. І коли стривожені слуги виламали дубові двері, то їхнім очам постала жахлива картина - всі стіни спальні були забризкані кров'ю, тіло графа роздерте на частини, а бездихана дівчина лежала на ліжку. . . Говорять, привиди графа і нещасних доріг цього замку.
Ця легенда має реальну основу. У Крумловському замку з 1605 р. проживав позашлюбний син імператора Рудольфа II – дон Юліус. Він не відрізнявся спокійною вдачею, ймовірно страждав на шизофренію. Одного разу в приступі ревнощів він завдав ножових ран своєї коханої, дочки цирульника, і думаючи що вона мертва викинув її з вікна замку. Дівчина вижила. Дон Юліус, під загрозою, що повісить її батька, домігся вторинної парафії дівчини в замок і жорстоко її вбив. Ця трагічна подія сталася в 1608 р. З цього моменту син імператора перебував під арештом у замку аж до самої смерті. Ось така сумна історія.
З 5-го двору ми звернули праворуч до великої будівлі Зимового манежу та пройшли до замкового парку.
Зимовий манеж
Фонтан Нептун.
Дорога від фонтану веде до замкового озера.
Ще одна визначна пам'ятка парку - зал, що обертається.
Погулявши парком, ми спустилися в місто і перейшли Лезебницьким мостом Внутрішнє місто. Кожна вуличка та будинок тут мають свою історію гідну окремої розповіді.
Вежа колишнього костелу Св. Йошта.
Костел Св. Віта
Нам так сподобався Крумлов, що глянувши на годинник, ми ахнули. Вже майже пів на четверту, а замки до п'яти працюють. Їхати до Рожмберк-над-Влтавой було як би і не далеко 25 км, але на під'їзді до замку (залишалося всього нічого доїхати), будує знак ремонт дороги, глухий кут, і об'їзд. Поїхали ми в об'їзд. Їдемо, їдемо і знову знаки, що глухий кут і ремонт дороги. Плюнули ми на все, і вирішили, їдемо поки не впираємося в цей самий глухий кут, а там розберемося що робити. Як виявилося, перекопаний центр міста, і можна було не особливо звертати увагу на знаки, тільки час втратили. Припаркувалися біля підніжжя скелі, а до замку ще дертися, приблизно як на поверх 10. Дивимося, а за п'ятнадцять хвилин зачинять ворота, і навіть у внутрішній двір не потрапимо. «Прикро…Так. . » Як ми підірвали, хто б бачив : ))) Фу-х встигли… А екскурсія внутрішніми покоями залишиться в планах на наступний приїзд : ))
Рожмберк-над-Влтавою
Замок був побудований на важливому торговому шляху з Богемії до верхньо-дунайських земель Австрії. І перші письмові свідчення відносяться до 1250 р. часу правління чеського короля Вацлава I. Це була перша резиденція роду Рожмберків. Спочатку комплекс складався з двох замків - Нижнього та Верхнього. Із будівель Верхнього замку до наших днів у первісному вигляді збереглася вежа Якобінка. Готичний Нижній замок був перебудований у 15 столітті в стилі ренесанс, а пізніше в 19 столітті доданий модний тоді стиль англійської неоготики.
Незважаючи на всю неприступність, під час Тридцятирічної війни замок був захоплений австрійським генералом Буком. Замок йому дуже сподобався, і він випросив його собі у імператора як винагороду. Рід Букой володів замком до 1945 року, а потім його націоналізували.
Найпомітніший слід в історії замку залишив Іржі Ян Індржих Букой(1814-1883) пристрасний колекціонер художніх та історичних цінностей. При ньому було проведено реконструкцію в неоготичному стилі, який ми бачимо і сьогодні. Він зібрав вражаючі колекції картин, зброї, меблів, фарфору, скла і перетворив чеський замок Рожмберк на перший музей у Богемії. До зборів картин замку входять полотна чеських та європейських живописців епохи пізнього ренесансу та бароко. У колекції представлений наймістичніший портрет Перхти Рожмберк – Білої Дами. Із загадковою Білою Дамою пов'язано безліч легенд. Мабуть, привид Білої Дами є найвідомішим (з найбільшою кількістю свідків її появи) у Чехії, і як кажуть, він мешкає якраз у Рожмберку над Влтавою.
Легенда про Білу Даму.
Батьком Перхти був Ольдржих II з Рожмберка, то ще фрукт, якщо почитати його біографію. Амбітний і жорстокий. Намагаючись якнайбільше збільшити свій матеріальний стан і розширити родові володіння, не соромлячись, вдавався до відвертого насильства і шахрайства, він без вагань підробляв королівські грамоти і печатки (33 з них збереглися до наших днів). Повернуся до легенди. Головним підручним Ольдржиха був чернець, який складав для свого господаря всі документи і тим самим допомагав захоплювати все нові і нові землі і цінності. Але одного разу задумав барон захопити неправедним шляхом черговий ласий шматочок - земельний наділ. Але на цій землі жили родичі ченця, і той відмовився складати документи. За це Рожмберк страчував ченця. Вмираючи, той прокляв самого барона та всіх його нащадків. І була в нього дочка - Перхта, цілком слухняна його волі, яку той намагався якнайвигідніше видати заміж. Нарешті, було знайдено відповідна партія від імені графа Ліхтенштейна. Зіграли весілля, молодята поїхали до палацу нареченого. Але жадібний барон відмовився видавати обіцяне посаг. Не довго думаючи, молодий чоловік послав дружину назад до батька. Так і прожила все життя в батьківському замку Рожмберк нещасна Перхта, проклинаючи свою злощасну долю. А вже в старості, через багато років приїжджав до неї чоловік, що її відкинув, просити вибачення, але відмовила йому Перхта. І тоді граф Ліхтенштейн вкотре прокляв рід Рожмберків. Мабуть, ці прокляття мали якусь силу, бо Перхта так і залишилася жити в цьому чеському замку, тепер уже у вигляді привиду Білої Дами, названої так за кольором її сукні. Побачити її можна досить часто. Кажуть, що рукави сукні Білої Дами мають здатність змінювати колір - якщо рукави білі, то на того, хто побачив привид, чекає весілля. Червоні рукави - трапиться пожежа, а якщо чорні - чекати великого лиха. А на портреті напис, зроблений за допомогою загадкового шрифту, з коментарем: "Прочитай, що тут написано і станеш володарем казкового багатства". Багато хто намагався розгадати таємницю напису, але поки без толку.
Білу Даму нам побачити не довелося: ))). Зате погладити по хоботу (і настане у вашому домі мир, любов і благоденство: ) статую бронзового слона – вийшло.
У вересні 2013 року розпочато проект з відновлення вежі Якобінка (на фото вона вся у лісах). Проект цікавий тим, що для відновлення вежі було використано повністю автентичні середньовічні технології, які дійшли до нас у рукописних текстах. Копію середньовічного підйомного крана було зроблено на основі малюнків Леонардо да Вінчі. А будівельні риштування з місцевого дерева - ручної роботи. Проект має бути закінчений у 2019 р. І вежа стане доступною для туристів.
Для себе зробила висновок, щоб повною мірою насолодитися прекрасним Крумловом і побувати на екскурсіях у замку потрібно не менше двох днів і ще б півдня додати на Рожмберк-над-Влтавою. Ось як поновлять Якобінку, так і приїдемо знову : )))
Продовження тут https://www.turpravda.com/cz/blog-331747.html