Испания меня позвала (еще раз и спустя два года). Билеты куплены за два месяца, от нас – через Прагу в Валенсию (минуя Москву) и обратно – через Амстердам. Причины две: планировалось выглянуть в другие города/страны, без ожидания пересадки в Москве, и относительная дешевизна билетов, так как эти направления были в самом верху списка скайсканера.
Чехия. Здесь я была уже неоднократно, поэтому хотела просто погулять или съездить куда-либо сразу из аэропорта в период 10-тичасового стоповера. В Карловых Варах была зимой, поэтому, поискав по направлениям, решила оставить этот вариант для лета. Даже купила заранее билеты на автобус в проверенном STUDENT AGENCY. А авиакомпания Czech Airlines (регулярка, не лоукост! ) – раз, и отменила рейс! Прислали мне письмо с предложением лететь на следующий день в это же время. Пока я думу думала, мне сразу второе письмо – если вы молчите, то мы вернем деньги за билет. О!!!... У меня же потом плечо до Валенсии. Выбор для неискушенного путешественника я не разглядела, просто согласилась). Чехи, конечно, вовремя мне сообщили, если бы время было меньше месяца – им пришлось бы выплачивать хорошую комиссию. И я осталась с намечающимся бронированием койки на ночь в Праге.
Прага. Итак, прилет в 6 утра в Прагу дочерней компанией Smartwings прошел спокойно. Сумку (ручную кладь) сдала в камеру хранения на автовокзале Флоренс (Ú st? ední autobusové ná dra? í Florenc) – сутки 70 крон (3 евро). Договорилась с сотрудником, что мои 30 часов пройдут как 70 крон (а в аэропорту – 150 крон). Погуляла до 14 часов, заселение в апартаментах Light Apartment in center of Prague. Все хорошо. Утром в 10 ч освободила аппарты и дошла до автовокзала. А квитанцию (! ) потеряла – бабушка (((… … … Сотрудник (другой уже) потребовал с меня кучу бумаг и предъявил штрафные – взял за два дня + 4 евро за потерю листочка с номером (вот и съэкономила я))). Довел меня до расстройства, так как мне не хватало 50 центов, сдачи у него не было, а карту не принимал. Выручили подошедшие два пана – отдали за меня пол-евро.
Итак, начало поездки положено хорошее).
На таможне очень дотошно смотрели ручную кладь. Вылет – без проблем.
Валенсийская страна. Испания – это чудесная страна. Валенсия/Валенсийская страна – это автономная область в Испании. Первый раз я была здесь два года назад. Ехала к своим, поэтому меня просто встретили. Жили в Оропезе, недалеко от Кастельон-де-ла-Плана. Описывать 10 дней блаженства не буду – море сглаживает всё и всех))) К испанскому менталитету привыкаешь. К удивительным скульптурам – тоже, хотя возникает ощущение, что они появляются там, где надо бы выбросить строительный мусор (трубы, канаты, обрывки настила, плитка… ), а не хочется))) Здания не похожи друг на друга, но присутствует плитка в разных вариациях (как португальская азулежу). Топлес – норма без возраста (даже для тех, кто старше 60… ) На пляже – « турецкий» вариант « занять место» стулом-зонтиком-раскладушкой (хоть в 1.5 см от твоих ног или тапочек, которые испанцы могут просто убрать на метр))). Дети в каждой семье – не менее троих. *Дальше продолжать не буду – в Испанию можно влюбиться. Была в соседних городках побережья – Алькосебре, Беникасим, Кастеьон-де-ла-Плана.
Аэропорт в Валенсии. Я не смогла пройти он-лайн регистрацию на рейс Валенсия-Амстердам авиакомпании KLM. Проверка на контроле была дотошная. У мужчины перерыли портмоне, пока из запасника не вынули плату какую-то.
Амстердам. Прилет дочерней компанией KLM – Трансавиа. Не была предложена даже вода, жаль.
Аааамстердааам! … . В целом – прелесть аэропорт и город. Аэропорт Schiphol огромный (правду в интернете говорят). У меня пересадка 5 ч чистого времени. Забросила в автоматическую камеру хранения сумку и пошла. С трудом нашла (под аэропортом) проход к поездам, там тоже надо контроль проходить. Билет купила (кэш и карта) в автомате (интерфейс спокойный, мало-мальское знание английского – достаточно) – это дешевле (пишут, но не проверяла), чем в кассе; валидатор – обязательно (при входе и выходе). Учитывайте, что с одной платформы могут одновременно отходить поезда с двух сторон a и b. Для поездки в центр – берем билет до Amsterdam Centraal. Поезда – как Сапсан (устройство и облик). Через две остановки – уже сам центральный вокзал. Прочитала заранее инфу о возможности бесплатного паромного сообщения, вышла из здания вокзала не в центр, а в противоположную сторону. Народ толпится. Да, есть три причала (все три – б/пл), самый левый – самый длительный проезд. Паромы с центральной остановки идут к музею Eye и зданию, где расположена обзорная площадка A*Dam Lookout (4-5 минуты в пути). Дошли до противоположного берега наискосок в направлении NDSM Wharf достаточно быстро – 14 минут. Потом сразу обратно, так как у меня чистого времени остается всего 4 часа. За это время успела только пробежаться по двум-трем улицам, побывать в магазинчиках (HEMA, ул. Damrak, Kalverstraat и т. д. ), зачекиниться на следующий рейс с выбором места и забронировать скидку 5евро в Дьютике. И все. Даже селедку знаменитую не попробовала, так как была жара +30. Программу минимум, которую себе запланировала, не выполнила даже на треть. Увы. Значит, приеду еще раз)) *или не единожды. Город понравился. Очень. Сказочно-пряничные домики. Широкие велодороги. Каналы. *Пиво)) И улыбки.
Итак, обратно к вокзалу – быстрым шагом). В аэропорту я поднялась в зону вылета и прошла все виды контроля, но оказалось, что сумка в камере хранения прилета (лаунж 1), а вылет из лаунжа 2. Товарисч сотрудник аэропорта (на спине у него – надпись о возможности оказания помощи) Rob помог мне пройти несколько входов-выходов, минуя очереди к пограничникам. Я объясняю – « мне только за сумкой пройти» , а мне в ответ – еще одна печать в паспорт. Вот так… Бабушка, одним словом… Кстати, в Дьютике, действительно, взяла скидку в 5 евро при предъявлении штрих-кода скидочного талона, который получила при регистрации на сайте аэропорта Schiphol. Была любопытная акция – 2 флакона туалетной воды любого объема за 49 евро (выбор – на сайте аэропорта) и т. д. Для шопинга в магазинах аэропорта тоже надо готовиться.
Полет KLM. Прошли регистрацию быстро, но в салоне самолета ждали час. Никто не нервничал и не шумел. Молча ждали. Зато в полете была мини-пицца, кексик, кофе-чай-вода-соки-пиво-вино.
Итак. Выводы неспешной бабушки:
Летать стыковочными рейсами с большими стыковками можно и нужно. Но регулярки могут внести коррективы в планы (даже такие надежные, казалось бы, как чешские авиалинии). С ручной кладью на две недели – летать можно, но сложно, так как хочется побольше взять не « туда» , а « обратно» . У меня ограничения были – 10 (чехи) и 12 (KLM) кг, причем у чехов – без личной вещи (дамской сумочки), которую прятала в сумку. Что-то даже убирала в карманы куртки))Не надо менять правила « чистки» /ликвидации квитанций и чеков по городу/стране до выезда/вылета из них, *моя квитанция в Праге. Готовиться к поездкам надо тщательно и по всевозможным сайтам, много подсказок от бывалых. Спасибо им))))Все программы-минимум неспешным бабушкам пройти сложно, но какую-то их часть осилить можно. Фотографировать все – можно, но не нужно). Лучшие фотографии – это воспоминания. Любое путешествие (мои, по крайней мере) проходит с получением каких то уроков (или даже « фейсом об тейбл» )). Но везде есть хорошие люди-человеки – в каждой стране, в каждом городе. Везде тебе помогут. Не надо бояться новизны. Общий вывод – чем больше знаешь, тем больше хочется еще больше знать (с).
Іспанія мене покликала (ще раз і через два роки). Квитки куплені за два місяці, від нас – через Прагу до Валенсії (минаючи Москву) і назад – через Амстердам. Причини дві: планувалося визирнути в інші міста/країни, без очікування пересадки в Москві, та відносна дешевизна квитків, оскільки ці напрямки були в самому верху списку скайсканера.
Чехія. Тут я була вже неодноразово, тому хотіла просто погуляти або з'їздити кудись відразу з аеропорту в період 10-годинного стоповера. У Карлових Варах була взимку, тому, пошукавши за напрямками, вирішила залишити цей варіант для літа. Навіть купила заздалегідь квитки на автобус у перевіреному STUDENT AGENCY. А авіакомпанія Czech Airlines (регулярка, не лоукост! ) – раз і скасувала рейс! Надіслали мені листа з пропозицією летіти наступного дня в цей же час. Поки я думала, мені відразу другий лист – якщо ви мовчите, то ми повернемо гроші за квиток. О!!!...У мене ж потім плече до Валенсії. Вибір для недосвідченого мандрівника я не розглянула, просто погодилася). Чехи, звичайно, вчасно мені повідомили, якби час був меншим за місяць – їм довелося б виплачувати хорошу комісію. І я залишилася з бронюванням ліжка на ніч у Празі.
Прага. Отже, приліт о 6-й ранку до Праги дочірньою компанією Smartwings пройшов спокійно. Сумку (ручну поклажу) здала в камеру зберігання на автовокзалі Флоренс (Ú st? ední autobusové ná dra? í Florenc) – добу 70 крон (3 євро). Домовилася зі співробітником, що мої 30 години пройдуть як 70 крон (а в аеропорту – 150 крон). Погуляла до 14 години, заселення в апартаментах Light Apartment in center of Prague. Все добре. Вранці о 10 год. звільнила аппарти і дійшла до автовокзалу. А квитанцію (! ) втратила – бабуся (((……… Співробітник (інший уже) зажадав з мене купу паперів і пред'явив штрафні – взяв за два дні + 4 євро за втрату листочка з номером (ось і заощадила я))). мене до розладу, тому що мені не вистачало 50 центів, здачі в нього не було, а карту не приймав.
Отже, початок поїздки є хорошим).
На митниці дуже прискіпливо дивилися ручну поклажу. Виліт без проблем.
Валенсійська країна. Іспанія – це чудова країна. Валенсія / Валенсія – це автономна область в Іспанії. Першого разу я була тут два роки тому. Їхала до своїх, тож мене просто зустріли. Жили в Оропезі, неподалік Кастельон-де-ла-Плана. Описувати 10 днів блаженства не буду - море згладжує все і всіх))) До іспанського менталітету звикаєш. До дивовижних скульптур – теж, хоча виникає відчуття, що вони з'являються там, де треба б викинути будівельне сміття (труби, канати, уривки настилу, плитка…), а не хочеться))) Будинки не схожі одна на одну, але присутня плитка різних варіаціях (як португальська азулежу). Топлес – норма без віку (навіть для тих, хто старший за 60…) На пляжі – «турецький» варіант «зайняти місце» стільцем-парасолькою-розкладачкою (хоч у 1.5 см від твоїх ніг чи капців, які іспанці можуть просто прибрати на метр))). Діти у кожній сім'ї – не менше трьох. *Далі продовжувати не буду - в Іспанію можна закохатися. Була в сусідніх містечках узбережжя - Алькосебре, Бенікасім, Кастейон-де-ла-Плана.
Аеропорт у Валенсії. Я не змогла пройти он-лайн реєстрацію на рейс Валенсія Амстердам авіакомпанії KLM. Перевірка на контролі була прискіплива. У чоловіка перерили портмоне, поки з запасника не вийняли якусь плату.
Амстердам. Приліт дочірньою компанією KLM – Трансавіа. Не було запропоновано навіть воду, шкода.
Аааамстердааам! …. Загалом – принадність аеропорт та місто. Аеропорт Schiphol є величезний (правду в інтернеті кажуть). У мене пересадка 5 год. чистого часу. Закинула в автоматичну камеру зберігання сумку та пішла. Насилу знайшла (під аеропортом) прохід до поїздів, там теж треба контроль проходити. Квиток купила (кеш і карта) в автоматі (інтерфейс спокійний, хоч трохи знання англійської – достатньо) – це дешевше (пишуть, але не перевіряла), ніж у касі; валідатор – обов'язково (при вході та виході). Враховуйте, що з однієї платформи можуть одночасно відходити поїзди з обох боків a та b. Для поїздки до центру – беремо квиток до Amsterdam Centraal. Поїзди – як Сапсан (пристрій та вигляд). За дві зупинки – вже сам центральний вокзал. Заздалегідь прочитала інфу про можливість безкоштовного поромного сполучення, вийшла з будівлі вокзалу не в центр, а в протилежний бік. Народ юрмиться. Так, є три причали (всі три – б/пл), найлівіший – найдовший проїзд. Пороми з центральної зупинки йдуть до музею Eye та будівлі, де розташований оглядовий майданчик A*Dam Lookout (4-5 хвилин у дорозі). Дійшли до протилежного берега навскіс у напрямку NDSM Wharf досить швидко – 14 хвилин. Потім відразу назад, тому що у мене чистого часу залишається лише 4 години. За цей час встигла тільки пробігтися двома-трьома вулицями, побувати в магазинчиках (HEMA, вул. Damrak, Kalverstraat і т. д. ), зачекінитися на наступний рейс з вибором місця та забронювати знижку 5євро в Дьютіку. І все. Навіть оселедця знамените не спробувало, бо була спека +30. Програму мінімум, яку запланувала собі, не виконала навіть на третину. На жаль. Значить, приїду ще раз)) *або не один раз. Місто сподобалося. Дуже. Казково-пряникові будиночки. Широкі велосипеди. Канали. *Пиво)) І посмішки.
Отже, назад до вокзалу – швидким кроком). В аеропорту я піднялася в зону вильоту і пройшла всі види контролю, але виявилося, що сумка в камері зберігання прильоту (лаунж 1), а виліт з лаунжа 2. Товарисч співробітник аеропорту (на спині у нього – напис про можливість надання допомоги) Rob допоміг мені пройти кілька входів-виходів, минаючи черги до прикордонників. Я пояснюю - "мені тільки за сумкою пройти", а мені у відповідь - ще один друк у паспорт. Ось так...Бабуся, одним словом...До речі, в Дьютіке, дійсно, взяла знижку в 5 євро при пред'явленні штрих-коду знижкового талону, який отримала при реєстрації на сайті аеропорту Schiphol. Була цікава акція – 2 флакони туалетної води будь-якого обсягу за 49 євро (вибір – на сайті аеропорту) тощо. Для шопінгу в магазинах аеропорту також треба готуватися.
Політ KLM. Пройшли реєстрацію швидко, але в салоні літака чекали годину. Ніхто не нервувався і не шумів. Мовчки чекали. Натомість у польоті була міні-піца, кексик, кава-чай-вода-соки-пиво-вино.
Отже. Висновки неквапливої бабусі:
Літати стиковими рейсами з великими стиковками можна і потрібно. Але регулювання можуть внести корективи до планів (навіть такі надійні, здавалося б, як чеські авіалінії). З ручною поклажею на два тижні – літати можна, але складно, тому що хочеться більше взяти не «туди», а «назад». У мене обмеження були – 10 (чехи) та 12 (KLM) кг, причому у чехів – без особистої речі (жіночої сумочки), яку ховала у сумку. Щось навіть прибирала до кишень куртки))Не треба міняти правила «чистки»/ліквідації квитанцій та чеків по місту/країні до виїзду/вильоту з них, *моя квитанція у Празі. Готуватись до поїздок треба ретельно і по всіляких сайтах, багато підказок від бувалих. Спасибі їм))))Всі програми-мінімум неспішним бабусям пройти складно, але якусь їхню частину подужати можна. Фотографувати усі – можна, але не потрібно). Найкращі фотографії – це спогади. Будь-яка подорож (мої, принаймні) проходить з отриманням якихось уроків (або навіть «фейсом про тейбл»)). Але скрізь є добрі люди-людини – у кожній країні, у кожному місті. Всюди тобі допоможуть. Не треба боятися новизни. Загальний висновок – чим більше знаєш, тим більше хочеться ще більше знати(с).