В мотеле был бесплатный Wi-Fi, и накануне мы получили по электронной почте подтверждение о посещении купола берлинского рейхстага. Правда, мне с утра перед завтраком пришлось помучиться, чтобы подобрать программу, корректно отображающую пришедший pdf-файл.
Завтрак был в 7-00, в 7-45 мы отправились навстречу Берлину (до Берлина – 116 км, до моря – 1499 км, до дома – 7480 км).
На улице был туман, иногда переходящий в дождик.
Пока ехали, посмотрели документальный фильм о Берлине.
Когда мы в 9-20 подъехали к Трептов парку, погода уже наладилась, вылезло солнце, потеплело. На осмотр парка нам выделили 20 минут.
Дальше мы проехали вдоль " Галереи восточной стороны" - разрисованным остаткам берлинской стены, мимо рейхстага, колонны Победы и в 10-25 приехали к зоопарку.
Получив последние инструкции от гида и оторвавшись от группы, мы пошли на остановку автобуса.
В 10-45 мы сели в 100-й автобус, оплата на входе водителю - 2.4Е. Забрались на второй этаж и смотрели во все глаза по сторонам. В 11-10 мы были уже на лужайке у рейхстага. Сфотографировались и пошли пробиваться на купол. У нас были с собой загранпаспорта и смартфоны с электронным письмом-приглашением. Приглашение было, правда, на более позднее время. Строгий дядечка посмотрел на экранах смартфонов письма, полистал какие-то списки, вздохнул, улыбнулся и пропустил нас на досмотр.
В 11-30 мы прошли досмотр и, сев в лифт, поднялись наверх. Внизу взяли русскую книжку про рейхстаг, наверху взяли русский буклет-фотопанораму зданий, которые видно с купола. Плюс нам выдали русские аудио-гиды, которые срабатывают в зависимости от местонахождения. На куполе мы пробыли почти 50 минут.
Спустившись, мы в 12-35 пришли к Триумфальной арке.
Понаблюдали за фотосессиями с разодетыми в военную форму парнями с флагами.
Потом мы не торопясь пошли на юг в сторону Потсдамерплац и внезапно проголодались. Нашли турецкое кафе и где-то с 13-00 до 13-40 обедали, я взял на пробу нефильтрованного пива Berliner и отбивную с картошкой фри.
В 14-05 мы уже были на площади Потсдамерплац около башенки с часами.
Походили вокруг, зашли в Сони-центр, сфотографировались, заглянули в несколько магазинов. Мимо проехала парочка пивомобилей, где молодежь пьет пиво и крутит педали.
В 14-55 подошли к остатку стены на улице Нидеркирхнерштрассе и музею " Топография террора" , прошлись, посмотрели и пошли дальше. Воздушный шар был на месте, но никто кататься не захотел, в музей Трабанта тоже не пошли.
В 15-15 мы были на Чекпоинте Чарли.
Осмотр, фотосессия и идем на Жендарменмаркт. В 15-40 приходим и садимся в тенечек на ступеньки Драмтеатра, наблюдаем чью-то свадьбу и разглядываем оба собора.
Через 10 минут идем дальше, по пути заходим в сувенирный магазинчик. Затем, мимо собора св. Ядвиги, мимо красной церкви Friedrichswerder,
в 16-10 выходим на большую зеленую лужайку с видом на Берлинский собор. Сначала фотосессия, потом просто сидим-лежим-любуемся.
Через полчаса отправляемся дальше. Идем в сторону собора, там на краю лужайки виднеются какие шарики на палочках. На асфальте нарисована карта Берлина, и эти шарики воткнуты в карту. Как нам потом объяснили, это всё посвящено берлинским иммигрантам, [добившимся высоких результатов в боевой и политической подготовке (шутка)] прославившим Берлин своими достижениями.
В 16-50 подошли к памятнику Марксу-Энгельсу. Какая-то иностранка спрашивает меня: « Ну, тот слева-то понятно, Маркс. А кто справа-то? » - « Фридрих Энгельс» , говорю. Удивленная иностранка уходит, а мы в 17-00 падаем за столик кафе-гриль « Block House» на углу Шпандауер штрассе и Карл Либкнехт штрассе. Сидим минут 40, отдыхаем, пьем.
Потом мимо церкви св. Марии и Берлинской телебашни отправляемся на шопинг в Галерею, где и разбежались по 8 этажному зданию. Конечно, одного часа было маловато, но надо было возвращаться на место встречи.
В 19-23 (если верить автобусному билету) мы сели в 100-й автобус и поехали к Zoo, хотя сначала хотели поехать на 200-м автобусе, но его, судя по табло, надо было еще 5 минут ждать, а хотелось быстрее купить продуктов на ужин. В автобусе заняли все передние места на втором этаже и любовались видом.
Примерно к 20-00 приехали к Зоо. Зашли в супермаркет ULLRICH под железнодорожным мостом, купили продуктов, я купил два гамбургера в Бургер Кинг (один съел, второй оставил на завтрак).
В 20-40 мы разместились в своем автобусе и поехали в сторону Парижа. Так как нам предстоял ночной переезд, в 21-25 мы сделали получасовую санитарную остановку для подготовки к сладкому сну. В 22-00 – сон (до Парижа 1050 км, до моря – 1442 км, до дома – 7533 км).
Платные автобаны в Германии просто шикарные, отличное покрытие, несколько полос, разделительная полоса, от животных дорога отгорожена сеткой, и для них же сооружены мосты через дорогу, и главное: нет ограничения скорости. Надо было уже засыпать, а я всё смотрел и смотрел на эту идеальную трассу…
У мотелі був безкоштовний Wi-Fi, і напередодні ми отримали електронною поштою підтвердження про відвідування купола берлінського рейхстагу. Правда, мені зранку перед сніданком довелося помучитися, щоб підібрати програму, що коректно відображає pdf-файл, що прийшов.
На вулиці був туман, що іноді переходить у дощ.
Поки їхали, подивилися документальний фільм про Берлін.
Коли ми о 9-20 під'їхали до Трептів парку, погода вже налагодилася, вилізло сонце, потепліло. На огляд парку нам виділили 20 хвилин.
і о 10-25 приїхали до зоопарку.
Отримавши останні інструкції від гіда і відірвавшись від групи, ми пішли на зупинку автобуса.
О 10-45 ми сіли у 100-й автобус, оплата на вході водієві – 2.4Є. Залізли на другий поверх і дивилися на всі очі на всі боки. В 11-10 ми були вже на лужку біля рейхстагу. Сфотографувалися та пішли пробиватися на купол. У нас були із собою закордонні паспорти та смартфони з електронним листом-запрошенням. Запрошення було, щоправда, пізніше. Суворий дядечко подивився на екранах смартфонів листи, погортав якісь списки, зітхнув, усміхнувся і пропустив нас на огляд.
О 11-30 ми пройшли огляд і, сівши в ліфт, піднялися нагору. Внизу взяли російську книжку про рейхстаг, нагорі взяли російський буклет-фотопанораму будівель, що видно з купола. Плюс нам видали російські аудіо-гіди, які спрацьовують залежно від місцезнаходження. На куполі ми пробули майже 50 хвилин.
Спустившись, ми о 12-35 прийшли до Тріумфальної арки.
Поспостерігали за фотосесіями з одягненими у військову форму хлопцями з прапорами.
Потім ми не кваплячись пішли на південь у бік Потсдамерплац і раптово зголодніли. Знайшли турецьке кафе і десь з 13-00 до 13-40 обідали, я взяв на пробу нефільтрованого пива Berliner та відбивну з картоплею фрі.
О 14-05 ми вже були на площі Потсдамерплац біля вежі з годинником.
Походили навколо, Повз проїхала парочка пивомобілів, де молодь п'є пиво і крутить педалі.
О 14-55 підійшли до залишку стіни на вулиці Нідеркірхнерштрассе та музею "Тографія терору", в музей Трабанта теж не пішли.
У 15-15 ми були на Чекпоінті Чарлі.
Огляд, фотосесія та йдемо на Жендарменмаркт. О 15-40 приходимо і сідаємо в тінечок на сходинки Драмтеатру, спостерігаємо чиєсь весілля і розглядаємо обидва собори.
Через 10 хвилин йдемо далі, по дорозі заходимо в сувенірний магазинчик. Потім, повз собор св. Ядвіги, повз червону церкву Friedrichswerder,
в 16-10 виходимо на велику зелену галявину з видом на Берлінський собор. Спочатку фотосесія, потім просто сидимо-лежимо-любуємось.
Через півгодини вирушаємо далі. Ідемо у бік собору, там на краю галявини видніються якісь кульки на паличках. На асфальті намальовано карту Берліна, і ці кульки встромлені в карту. Як нам потім пояснили, це все присвячено берлінським іммігрантам, які [добилися високих результатів у бойовій і політичній підготовці (жарт)], що прославили Берлін своїми досягненнями.
О 16-50 підійшли до пам'ятника Марксу-Енгельсу. Якась іноземка запитує мене: «Ну, той зліва зрозуміло, Марксе. А хто справа? » - "Фрідріх Енгельс", кажу. Здивована іноземка йде, а ми о 17-00 падаємо за столик кафе-гриль "Block House" на розі Шпандауер штрассе та Карл Лібкнехт штрассе. Сидимо хвилин 40, відпочиваємо, п'ємо.
Потім повз церкву св. Марії та Берлінської телевежі вирушаємо на шопінг в Галерею, де і розбіглися по 8 поверховому будинку. Звичайно, однієї години було обмаль, але треба було повертатися на місце зустрічі.
У 19-23 (якщо вірити автобусному квитку) ми сіли в 100-й автобус і поїхали до Zoo, хоча спочатку хотіли поїхати на 200-му автобусі, але його, судячи з табло, треба було ще 5 хвилин чекати, а хотілося швидше купити продуктів на вечерю. В автобусі зайняли всі передні місця на другому поверсі та милувалися краєвидом.
Близько 20-00 приїхали до Зоо. Зайшли до супермаркету ULLRICH під залізничним мостом, купили продуктів, я купив два гамбургери у Бургер Кінг (один з'їв, другий залишив на сніданок).
У 20-40 ми розмістилися у своєму автобусі та поїхали у бік Парижа. Так як нам мав бути нічний переїзд, в 21-25 ми зробили півгодинну санітарну зупинку для підготовки до солодкого сну. О 22-00 – сон (до Парижа 1050 км, до моря – 1442 км, до будинку – 7533 км).
Платні автобани в Німеччині просто шикарні, відмінне покриття, кілька смуг, розділова смуга, від тварин дорога відгороджена сіткою, і для них споруджені мости через дорогу, і головне: немає обмеження швидкості. Потрібно було вже засинати, а я все дивився і дивився на цю ідеальну трасу. . .