Що можна побачити в Берліні

16 травня 2017 Час поїздки: з 25 серпня 2012 до 25 серпня 2012
Репутація: +93
Додати до друзів
Написати листа

У мотелі був безкоштовний Wi-Fi, і напередодні ми отримали електронною поштою підтвердження про відвідування купола берлінського рейхстагу. Правда, мені зранку перед сніданком довелося помучитися, щоб підібрати програму, що коректно відображає pdf-файл, що прийшов.

На вулиці був туман, що іноді переходить у дощ.

Поки їхали, подивилися документальний фільм про Берлін.

Коли ми о 9-20 під'їхали до Трептів парку, погода вже налагодилася, вилізло сонце, потепліло. На огляд парку нам виділили 20 хвилин.

і о 10-25 приїхали до зоопарку.

Отримавши останні інструкції від гіда і відірвавшись від групи, ми пішли на зупинку автобуса.

О 10-45 ми сіли у 100-й автобус, оплата на вході водієві – 2.4Є. Залізли на другий поверх і дивилися на всі очі на всі боки. В 11-10 ми були вже на лужку біля рейхстагу. Сфотографувалися та пішли пробиватися на купол. У нас були із собою закордонні паспорти та смартфони з електронним листом-запрошенням. Запрошення було, щоправда, пізніше. Суворий дядечко подивився на екранах смартфонів листи, погортав якісь списки, зітхнув, усміхнувся і пропустив нас на огляд.

О 11-30 ми пройшли огляд і, сівши в ліфт, піднялися нагору. Внизу взяли російську книжку про рейхстаг, нагорі взяли російський буклет-фотопанораму будівель, що видно з купола. Плюс нам видали російські аудіо-гіди, які спрацьовують залежно від місцезнаходження. На куполі ми пробули майже 50 хвилин.


Спустившись, ми о 12-35 прийшли до Тріумфальної арки.

Поспостерігали за фотосесіями з одягненими у військову форму хлопцями з прапорами.


Потім ми не кваплячись пішли на південь у бік Потсдамерплац і раптово зголодніли. Знайшли турецьке кафе і десь з 13-00 до 13-40 обідали, я взяв на пробу нефільтрованого пива Berliner та відбивну з картоплею фрі.

О 14-05 ми вже були на площі Потсдамерплац біля вежі з годинником.

Походили навколо, Повз проїхала парочка пивомобілів, де молодь п'є пиво і крутить педалі.


О 14-55 підійшли до залишку стіни на вулиці Нідеркірхнерштрассе та музею "Тографія терору", в музей Трабанта теж не пішли.


У 15-15 ми були на Чекпоінті Чарлі.

Огляд, фотосесія та йдемо на Жендарменмаркт. О 15-40 приходимо і сідаємо в тінечок на сходинки Драмтеатру, спостерігаємо чиєсь весілля і розглядаємо обидва собори.

Через 10 хвилин йдемо далі, по дорозі заходимо в сувенірний магазинчик. Потім, повз собор св. Ядвіги, повз червону церкву Friedrichswerder,

в 16-10 виходимо на велику зелену галявину з видом на Берлінський собор. Спочатку фотосесія, потім просто сидимо-лежимо-любуємось.

Через півгодини вирушаємо далі. Ідемо у бік собору, там на краю галявини видніються якісь кульки на паличках. На асфальті намальовано карту Берліна, і ці кульки встромлені в карту. Як нам потім пояснили, це все присвячено берлінським іммігрантам, які [добилися високих результатів у бойовій і політичній підготовці (жарт)], що прославили Берлін своїми досягненнями.

О 16-50 підійшли до пам'ятника Марксу-Енгельсу. Якась іноземка запитує мене: «Ну, той зліва зрозуміло, Марксе. А хто справа? » - "Фрідріх Енгельс", кажу. Здивована іноземка йде, а ми о 17-00 падаємо за столик кафе-гриль "Block House" на розі Шпандауер штрассе та Карл Лібкнехт штрассе. Сидимо хвилин 40, відпочиваємо, п'ємо.

Потім повз церкву св. Марії та Берлінської телевежі вирушаємо на шопінг в Галерею, де і розбіглися по 8 поверховому будинку. Звичайно, однієї години було обмаль, але треба було повертатися на місце зустрічі.

У 19-23 (якщо вірити автобусному квитку) ми сіли в 100-й автобус і поїхали до Zoo, хоча спочатку хотіли поїхати на 200-му автобусі, але його, судячи з табло, треба було ще 5 хвилин чекати, а хотілося швидше купити продуктів на вечерю. В автобусі зайняли всі передні місця на другому поверсі та милувалися краєвидом.

Близько 20-00 приїхали до Зоо. Зайшли до супермаркету ULLRICH під залізничним мостом, купили продуктів, я купив два гамбургери у Бургер Кінг (один з'їв, другий залишив на сніданок).

У 20-40 ми розмістилися у своєму автобусі та поїхали у бік Парижа. Так як нам мав бути нічний переїзд, в 21-25 ми зробили півгодинну санітарну зупинку для підготовки до солодкого сну. О 22-00 – сон (до Парижа 1050 км, до моря – 1442 км, до будинку – 7533 км).

Платні автобани в Німеччині просто шикарні, відмінне покриття, кілька смуг, розділова смуга, від тварин дорога відгороджена сіткою, і для них споруджені мости через дорогу, і головне: немає обмеження швидкості. Потрібно було вже засинати, а я все дивився і дивився на цю ідеальну трасу. . .

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Схожі розповіді
Коментарі (2) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар