Давно мечтала побывать в Швейцарии и не просто посетить ее города, а пересечь ее всю, чтобы увидеть Альпы во всем великолепии. По этой причине мы с мужем выбрали автобусный тур от туроператора « Аккорд – тур», который обещал увлекательное путешествие через 6 стран Европы, и что самое главное, маршрут пролегал через Альпы. Сразу уточню, что наша поездка носила ознакомительный характер, чтобы посмотреть основные достопримечательности и взять на заметку особо понравившиеся города и объекты, да к тому же это был бюджетный вариант. Естественно, для тех кто любит все изучать долго и основательно, такой вариант не подходит. Наше путешествие началось во Львове, стартовали мы с терминала А в 9.30 утра, подробно опишу все по дням.
День первый: Транзитный переезд через территорию Польши и Чехии. Таможенный контроль прошли довольно быстро на границе « Краковец – Корчева», и далее последовали на обед в корчму « Бида» уже на территории Польши. В это время все уже изрядно проголодались и естественно сделали внушительный заказ. Но когда нам принесли обед, мы просто обалдели, так как это были не просто большие тарелки, это были тазики, при этом все было очень вкусно и относительно недорого ( кстати, за весь период путешествия это был самый лучший обед), так что советуем всем туристам заезжать в корчму « Бида».
Одна порция
Далее, по всему пути следования, пообедать представлялось возможным либо на заправках, либо в автобусе из тех запасов, что взяли с собой. Поэтому, сразу совет: берите с собой какие – нибудь продукты - колбаску, сыры в вакуумной упаковке, тушенку, консервы, овощи, воду, соки, печенье, ну и т. д. , у кого какие гастрономические пристрастия. Мы даже брали из дому термос, и утром в отеле заваривали чай, делали бутерброды, ну и если не удавалось пообедать в кафе, таким образом подкреплялись. Технические остановки были каждые 2.5 - 3 часа, но их хватало ровно на туалет и на попить кофе с каким – нибудь круассаном ( как правило, на заправках). Сразу отмечу, что скучно и утомительно не было, на протяжении всего маршрута наша прекрасная гид ( или пани «пилотка», как ее называли поляки) Катюша Волошина увлекала нас в виртуально – реальное путешествие по странам, которые мы проезжали. За окном пейзажи, а мы слушаем историю и легенды, смотрим фильмы, чтобы проникнуться духом этих мест и наслаждаемся путешествием! 
Наш автобус
Сразу же хочу поблагодарить Екатерину Волошину за спокойное и терпеливое отношение к туристам, желание помочь и дать ответы на все вопросы( иногда были кое-какие нюансы, и не по вине гида, но извиняться перед всеми приходилось именно Кате). И вот посмотрев очередной сезон передачи « орел и решка» мы прибыли в Прагу. Время 23.00, пока заселились, было уже 24.00. (расстояние Львов – Прага 870 км). Отель назывался Slavia 3*, ну отельчик довольно скромный, естественно ни фена, ни холодильника в номере не было. Завтрак, к слову сказать, был неплохим, в общем стандартный европейский завтрак без изысков.
День второй: завтрак в 7.00, в 8.00 мы выехали из отеля и направились в столицу Баварии – Мюнхен ( расстояние 400 км). В Мюнхен приехали где-то около 13.00 и сначала все отправились на обзорную экскурсию по городу, которая продолжалась приблизительно 1.5 часа. Экскурсоводом была фрау Лариса, но это я вам скажу, нечто… Так неинтересно и скучно рассказать о Мюнхене не смог бы, наверное, никто, при этом весь ее внешний вид тоже не добавлял красоты и эстетичности ее рассказу ( уважаемый Аккорд – тур! Ну где вы находите таких горе экскурсоводов? ? ? ).
В общем, поначалу впечатление о Мюнхене почему – то не сложилось, хотя девиз города « Мюнхен любит Вас», и в этом мы убедились в дальнейшем, когда сами пошли гулять по городу и увидели эти уютные дворики, домики с оригинальными скульптурами, красивый парк, именуемый « английским садом», биргартены, так называемые, «пивные сады», которые в Мюнхене повсюду. 
Биргартен напротив пивной хофбройхаус
маленький уютный ресторанчик
После обзорки, нам предложили на выбор два факультатива: замок Нойшвантайн или посещение Мюнхенской резиденции. Мы выбрали резиденцию ( 30 евро, включая входной билет). Если честно, то резиденция меня не впечатлила, хотя, может быть, я просто ожидала большего, так как было заявлено, что это колоссальный архитектурный ансамбль из восьми прекрасных зданий, где хранятся шедевры, которые собирали монархи Германии, там 130 залов, 10 внутренних дворов и целые галереи и дворцовые комплексы. А по итогу выручил экскурсовод Евгений, который все очень красочно обыграл, не смотря на то, что не все залы были открыты, куда- то нас просто не пустили, где-то было не зарезервировано, и еще куча нюансов. В общем совет: не платите 23 евро за факультатив, а сами идите в резиденцию ( она в центре, как раз там, где закончится ваша обзорка), купите билет за 7 евро и все посмотрите ( без экскурсовода понятное дело, но он не стоит 23 евро). 
Королевская резиденция
Теперь о поездке в замок Нойшванштайн. Половина наших туристов отправилась на этот факультатив за 38 евро. По итогу, в замок они приехали поздно, после 18.00 и естественно вход в замок был уже закрыт, конечно, снаружи они его увидели, ну собственно и все ( сказали, что если б знали, не поехали бы), хотя выглядел замок действительно потрясающе( пишу с их слов).
А мы, посмотрев королевскую резиденцию Виттельсбахов, отправились пробовать Баварию на вкус, а иначе какая Бавария без пива и колбасок? Сначала зашли в знаменитую пивную «Хофбройхаус»
Пивная Хофбройхаус
Завсегдатаи пьют из своих именных кружек, которые хранятся в пивной
но тамошний запах мне крайне не понравился, это был стойкий аромат прокисшей капусты, и мы выбрали кафе на открытом воздухе.
Наш заказ: пиво « Августин» 0.5; порция колбасок( 6 штук маленьких), порция тушеной квашеной капусты ( счет: 18 евро на человека). Ну что вам сказать…про пиво…я выбрала темное, еще вродь ничего, а муж светлое, сказал, что один в один наше Черниговское, колбаски как колбаски, капуста вообще не в моем вкусе, перекисшая, я такую обычно выбрасываю. Короче, я поняла, что Баварская кухня не для меня( вот в Чехии мы действительно пили таааакое пиво! ! ! и кстати сказать, в Дрездене мы тоже ели колбаски " братвурст", так они мне больше понравились).
А потом мы пошли гулять по вечернему Мюнхену и забрели в « Английский сад»( идти по главной торговой улице « Максимиллианштрассе», пройти через парк « Хофгартен»(как раз это парк королевской резиденции), пересечь Принцрегенштрассе и вы попадете в английский сад.
Парк Хофгартен
Английский сад
Сад красивый, правда, уже темнело, и немного побродив по парку, пришлось вернуться в центр города – на Мариенплац. Мариенплац – это сердце города, здесь находятся Старая и Новая Ратуша, собор Св. Михаила и самый высокий собор в городе «Фрауэнкирхе».
Новая Ратуша ( здесь есть часы с фигурками и в определенное время разыгрываются разные театрализованные представления: спектакли из жизни города)
Старая Ратуша
В соборе есть свой ритуал, который входит в обязательную часть программы ( чтоб не скучно было) – нужно поставить ногу в середину квадрата (где по легенде находится отпечаток ноги дьявола), загадать желание и сфоткаться, что мы и сделали. 
Город мне начал определенно нравиться, да к тому же была суббота, и все жители Мюнхена отдыхали, в центре были какие-то шоу и представления. Я вначале подумала, что мы попали на какой-то праздник, повсюду были красочные плакаты и воздушные шары, но оказалось, что выходной для немцев – это всегда праздник. 
В центре этого транспортного средства стоит огромная емкость с пивом и вот так народ гуляет
Гуляли мы до 23.00, так как ждали возвращения части группы из замка, рассматривали витрины в домах и проникались атмосферой столицы Баварии. 
Затем, дождавшись наших любителей замков, мы отправились на ночевку в отель в город Бобинген в 100 км. от Мюнхена. В отель приехали в 00.30 ночи. Отель «Schempp» 3* довольно приличный, в номере оказался фен и холодильник. 
Но завтрак был более, чем скромным, немцы на нас сэкономили.
К вопросу, что привезти из Германии? советую купить сладкую баварскую горчицу( на большее у нас банально не хватило времени).
Продолжение здесь:
Швейцария
Франция
Италия
Австрия
Давно мріяла побувати в Швейцарії і не просто відвідати її міста, а перетнути її всю, щоб побачити Альпи у всьому пишноті. З цієї причини ми з чоловіком вибрали автобусний тур від туроператора «Акорд – тур», який обіцяв захоплюючу подорож через 6 країн Європи, і, що найголовніше, маршрут пролягав через Альпи. Відразу уточню, що наша поїздка мала ознайомлювальний характер, щоб подивитися основні пам'ятки і взяти на замітку міста та об'єкти, що особливо сподобалися, та до того ж це був бюджетний варіант. Природно, для тих хто любить усе вивчати довго і грунтовно, такий варіант не підходить. Наша подорож почалася у Львові, стартували ми з терміналу А о 9.30 ранку, докладно опишу все щодня.
День перший: Транзитний переїзд через територію Польщі та Чехії.
Митний контроль пройшли досить швидко на кордоні «Краковець – Корчева», і далі пішли на обід у корчму «Біда» вже на території Польщі. У цей час всі вже неабияк зголодніли і природно зробили велике замовлення. Але коли нам принесли обід, ми просто шаленіли, оскільки це були не просто великі тарілки, це були тазики, при цьому все було дуже смачно і відносно недорого (до речі, за весь період подорожі це був найкращий обід), так що радимо всім туристам заїжджати до корчми «Біда».
Одна порція
Далі, по всьому шляху, пообідати уявлялося можливим або на заправках, або в автобусі з тих запасів, що взяли з собою. Тому, відразу порада: беріть із собою якісь продукти - ковбаску, сири у вакуумній упаковці, тушковане молоко, консерви, овочі, воду, соки, печиво, ну і т. д.
, у кого які гастрономічні уподобання. Ми навіть брали з дому термос, і вранці в готелі заварювали чай, робили бутерброди, ну і якщо не вдавалося пообідати в кафе, таким чином підкріплювалися. Технічні зупинки були кожні 2.5 - 3 години, але їх вистачало рівно на туалет і на попити кави з якимось круассаном (як правило, на заправках). Відразу зазначу, що нудно і втомливо не було, протягом усього маршруту наша чудова гід (або пані «пілотка», як її називали поляки) Катюша Волошина захоплювала нас у віртуально – реальну подорож країнами, які ми проїжджали. За вікном пейзажі, а ми слухаємо історію та легенди, дивимося фільми, щоб перейнятися духом цих місць та насолоджуємось подорожжю!
Наш автобус
Відразу ж хочу подякувати Катерині Волошину за спокійне і терпляче ставлення до туристів, бажання допомогти і дати відповіді на всі запитання (іноді були деякі нюанси, і не з вини гіда, але вибачатися перед усіма доводилося саме Каті). І ось подивившись черговий сезон передачі « орел і решка» ми прибули до Праги. Час 23.00, поки заселилися, було вже 24.00. (відстань Львів – Прага 870 км). Готель називався Slavia 3*, ну готель досить скромний, природно ні фена, ні холодильника в номері не було. Сніданок, до речі, був непоганим, загалом стандартний європейський сніданок без вишукувань.
День другий: сніданок о 7.00, у 8.00 ми виїхали з готелю і попрямували до столиці Баварії – Мюнхен (відстань 400 км). У Мюнхен приїхали десь близько 13.00 і спочатку всі вирушили на оглядову екскурсію містом, яка тривала приблизно 1.5 години.
Екскурсоводом була фрау Лариса, але це я вам скажу, щось… Так нецікаво і нудно розповісти про Мюнхена не зміг би, напевно, ніхто, при цьому весь її зовнішній вигляд теж не додавав краси та естетичності її розповіді (шановний Акорд – тур! Ну де ви знаходите таких горе екскурсоводів? ? ? ).
Загалом спочатку враження про Мюнхена чомусь не склалося, хоча девіз міста «Мюнхен любить Вас», і в цьому ми переконалися надалі, коли самі пішли гуляти містом і побачили ці затишні дворики, будиночки з оригінальними скульптурами, красивий парк, що називається «англійським садом», біргартени, звані, «пивні сади», які у Мюнхені всюди.
Біргартен навпроти пивний хофбройхаус
маленький затишний ресторанчик
Після огляду, нам запропонували на вибір два факультативи: замок Нойшвантайн або відвідування Мюнхенської резиденції.
Ми вибрали резиденцію (30 євро, включаючи вхідний квиток). Якщо чесно, то резиденція мене не вразила, хоча, можливо, я просто очікувала більшого, бо було заявлено, що це колосальний архітектурний ансамбль із восьми прекрасних будівель, де зберігаються шедеври, які збирали монархи Німеччини, там 130 залів, 10 внутрішніх дворів. та цілі галереї та палацові комплекси. А за підсумком виручив екскурсовод Євген, який все дуже барвисто обіграв, незважаючи на те, що не всі зали були відкриті, кудись нас просто не пустили, десь було не зарезервовано, і ще купа нюансів. Загалом порада: не платіть 23 євро за факультатив, а самі йдіть у резиденцію (вона в центрі, саме там, де закінчиться ваша оглядка), купіть квиток за 7 євро і все подивіться (без екскурсовода зрозуміло, але він не коштує 23 євро).
Королівська резиденція
Тепер про поїздку в замок Нойшванштайн.
Половина наших туристів вирушила на цей факультатив за 38 євро. За підсумками, у замок вони приїхали пізно, після 18.00 і природно вхід у замок був уже закритий, звичайно, зовні вони його побачили, ну власне і всі (сказали, що якби знали, не поїхали б), хоча виглядав замок дійсно приголомшливо( пишу за їхніми словами).
А ми, подивившись королівську резиденцію Віттельсбахов, вирушили куштувати Баварію на смак, інакше яка Баварія без пива та ковбасок? Спочатку зайшли до знаменитої пивної «Хофбройхаус»
Пивна Хофбройхаус
Завсідники п'ють зі своїх іменних кухлів, які зберігаються в пивній
Але той запах мені дуже не сподобався, це був стійкий аромат прокислої капусти, і ми вибрали кафе на відкритому повітрі.
Наше замовлення: пиво «Августин» 0.5; порція ковбасок (6 штук маленьких), порція тушкованої квашеної капусти (рахунок: 18 євро на людину). Ну що вам сказати…про пиво…я обрала темне, ще ніби нічого, а чоловік світле, сказав, що один в один наше Чернігівське, ковбаски як ковбаски, капуста взагалі не на мій смак, перекисла, я таку зазвичай викидаю. Коротше, я зрозуміла, що Баварська кухня не для мене (ось у Чехії ми дійсно пили таааакое пиво! ! ! і до речі сказати, у Дрездені ми теж їли ковбаски "Братвурст", так вони мені більше сподобалися).
А потім ми пішли гуляти по вечірньому Мюнхену і забрели в «Англійський сад»( йти головною торговою вулицею «Максимліліанштрассе», пройти через парк «Гофгартен»(якраз це парк королівської резиденції), перетнути Принцрегенштрассе і ви попадати сад.
Парк Хофгартен
Англійський сад
Сад гарний, правда, вже темніло, і трохи побродивши парком, довелося повернутися в центр міста – на Марієнплац. Марієнплац – це серце міста, тут знаходяться Стара та Нова Ратуша, собор Св. Михайла та найвищий собор у місті «Фрауенкірхе».
Нова Ратуша (тут є годинник з фігурками і в певний час розігруються різні театралізовані вистави: спектаклі з життя міста)
Стара Ратуша
У соборі є свій ритуал, який входить в обов'язкову частину програми (щоб не нудно було) – потрібно поставити ногу в середину квадрата (де за легендою знаходиться відбиток ноги диявола), загадати бажання і сфоткатися, що ми і зробили.
Місто мені напевно подобалося, та до того ж була субота, і всі жителі Мюнхена відпочивали, у центрі були якісь шоу та вистави.
Я спочатку подумала, що ми потрапили на якесь свято, всюди були барвисті плакати та повітряні кулі, але виявилося, що вихідний для німців це завжди свято.
У центрі цього транспортного засобу стоїть величезна ємність з пивом і ось так народ гуляє
Гуляли ми до 23.00, бо чекали повернення частини групи із замку, розглядали вітрини в будинках і переймалися атмосферою столиці Баварії.
Потім, дочекавшись наших любителів замків, ми вирушили на ночівлю до готелю в місто Бобінген за 100 км. від Мюнхена. У готель приїхали о 00.30 ночі. Готель «Schempp» 3* досить пристойний, у номері опинився фен та холодильник.
Але сніданок був більш ніж скромним, ¦німці на нас заощадили.
До питання, що привезти з Німеччини?
раджу купити солодку баварську гірчицю( на більше у нас банально не вистачило часу).
Продовження тут:
Швейцарія
Франція
Італія
Австрія
