Северная Венеция
Ну вот и добралась, чтобы описать свою прогулку холодным осенним деньком по прекрасному городу, самому большому порту Германии, северной Венеции, как я его называю, ГАМБУРГУ.
Будучи в ноябре 2016 года у друзей в гостях в Германии, на выходных мы решили съездить где-нибудь развеяться, увидеть новые города, тем более что я в Германии впервые. Выбор пал на Гамбург и по дороге назад было запланировано заехать еще в пару небольших городков с красивейшими видами, но об этом в продолжении. Проснувшись ранним утром субботы, собрав сумки и как же без этого, закуски в дорогу-вчетвером-я, моя подруга, ее сестра и муж моей подруги, двинулись в путь. Дело было в субботу. Но наше путешествие оказалось не таким уж спланированным. Небольшое отступление, пока мои немецкие друзья трудились на своих работах и муж подруги не мог никуда с нами поехать, мы с девочками решили махнуть где-нибудь по Европе самостоятельно, нашли билеты на самолет по 16 евро в Бельгию. Решили-едем,
но не тут -то было! Муж подруги от этого пришел в дикий ужас…и быстро поменялся с напарником на работе, чтобы нас где-то свозить! И вуаля, мы едем в ГАМБУРГ! Не знаю, возможно, я живу в своей стране по немецким законам, но если я где-то еду, то обычно как-то планирую свое путешествие, передвижение, в конце концов заказывают хотя бы отель. Тут же нам было сказано что обо всем позаботится муж подруги))). Знали бы мы тогда, чем это нам обернется)). Но обо всем по порядку. В Бельгии же нас убьют и покалечат, там же беспорядки(как раз в то время там был терракт и митинги). . , решено-едем в северные города.
Несколько часов по автобану и вот мы в ГАМБУРГЕ! Город встретил нас солнышком и теплой погодой. Едем по городу-толпы полиции, везде их автомобили, возле ж. д вокзала водяные пушки-приехали-в спокойный город))) Ну-ну! фотографировала на телефон из окна авто, не обессудьте.
Как потом оказалось-был футбольный матч в этот вечер «Дортмунд-«Бавария» и вечером мы были свидетелями победы «Баварии». Немцы счастливо отмечали завершение матча, пиво лилось рекой в буквальном смысле-по улицам из кафешек).
Оказалось, что КТО-ТО))) не заказал нам отель и начались поиски по городу отеля. И пошло. . эта немецкая бережливость…там дорого, там парковки нет, там…далеко до покушать. . а еще выяснилось что муж подруги решил встретиться со своим одноклассником, которого не видел 10 лет. . Все описывать долго-но когда у троих женщин сдали нервы и мы устроили Алексу взбучку, он конечно как истинный ариец-не сдержался, но в итоге послушал нас и о счастье-прокатавшись по городу больше 4 часов мы заселились в отель! А это было не так просто, в связи с матчем, мест не было практически нигде! Но нам повезло, мало того, что поселились в хороший отельчик, на ресепшене оказался работник с украинско-казахстанскими корнями и завтрак нам достался в половину стоимости, скидка для своих)). Поселились в Ибисе, не шикарно, но чисто, уютно, прекрасные завтраки и все необходимое есть.
Побросали вещи и вперед по ночному городу гулять! Недалеко от отеля светился яркими огнями, шумел каруселями, заливался детским смехом, пах немецкими колбасками и ароматом глюнвайна- местный Лунапарк. Не знаю, как он называется в Германии, но принцип тот же что и у нас, каруслеи, вкусная еда и напитки и всеобщее веселье. Выпили глюнвайна, поели сосиски и жизнь стала налаживаться! Нам захотелось кататься на каруселях,
что мы и осуществили! Глюнвайн везде в Германии подается в обычных, не пластиковых стаканах, что если честно у меня вызывает, ну скажем так, подозрение, негигиенично как-то. НО если ты возвращаешь чашку, туда где купил глюнвайн-получаешь назад свои 2 евро, в некоторых городах-1 евро. Ну вот наши ребята(муж подруги и одноклассник) носились потом с нашими тремя чашками по всему парку аттракционов.
А это-шоу каких-то монстров.
На колесе-, визг стоит неимоверный! А говорят-все немцы любят футбол! )))
Эта башня вдалеке-на ней катаются. . бррр. . страшновато. Но арийцы визжали как малые дети!
А какие вкуксные там пончики в виде подушечек с различными сиропами…объедение!
Ну и конечно же сувениры, мягкие игрушки-все чтобы люди улыбались!
А здесь делают аэрографию на одежде.
Вдоволь насладившись и получив море удовольствия после тяжелого дня, мы пошли прогуляться дальше в окрестностях отеля. И добрели практически до улицы красных фонарей. да-да, она тоже есть в Гамбурге! Да еще какая! Целый квартал! Очень хотелось пройтись по ней вечером и увидеть площадь, где стоит памятник Битлам и есть кафешка под названием «Yellow Submarine», но так мне и не удалсоь их повидать, друг мужа подруги начал отговаривать нас туда идти. Мне показалось что он сам этого района очень боится. Когда спросила его-то поняла, что не покзалось. Говорит там прирежут за кошелек или что-либо ценное и полиция не поможет. Со слов парней, полиция предпочитает просто наблюдать, а не вмешиваться в жизнь квартала. Ну да, ладно, значит нужно будет приехать туда еще.
По дороге к кварталу Красных фонарей нам повстречался –вот такой офисный центр-вернее их два, Две танцующие башни. Находятся на улице Репербан-90 м. высотой. Красиво, как будто они танцуют танго.
P. S-. не поворачивается фото) подскажите как)
Концерт какой-то рок-группы местной. Народ веселится как хочет.
Вот такое себе начало квартала-за тем забором проходил концерт какой-то рок-группы, куда мы и заглянули на фото выше.
Тут же неподалеку расположен полицейский участок, а напротив секс-шопы и публичный дом. Фото секс-шопов размещать не буду, а вот публичный дом покажу-он нам напомнил огромный магазин игрушек снаружи-как у нас в Киеве-весь в розовых тонах! )
Ну и маггазины одежды-неправда что все у немцев классика и простенькая, но добротная одежда, есть и такая.
Всего каких-то 39 евро…и море удовольствия. . хотя море ли? ))
Полицейский участок рядом с кварталом красных фонарей.
Гулять было уже холодно, поднялся ветерок, продрогнувшие мы зашли в соседнее с нашим отелем кафе. . выпить чайку, заказали чай с сестрой подруги. . приносят-мы обалдели-пакетик в стакане в приличном заведении! И стоит-почти три евро! Немцы везде и всюду твердят что у них все дорого. Но тут тдаже мы обалдели, у нас чай приносят в чайничках и заварной, а здесь пакетик, но как сказали наши немцы-он же из ткани!
Вот такая она-Германия! ) Уставшие и немного обалдевшие пошли спать, завтра у нас было полдня, чтобы прогуляться по этому красивому и необычному городу. Было еще много, чего не поместишь в рассказ-дедушка, вышедший вечером в ярко-оранжевом костюме со шляпой и с ходунками в соседнее кафе, где намарафетившись с прическами и макияжем уже сидели и попивали пивко бабушки, разные фрики, сидящие прямо на земле и курящие травку, тут же бомжи со своими пожитками все со спальными мешками а у одного даже было свое кресло с шалью из ангоры. Все это Гамбург-крупнейший город Германии, второй после Берлина. Такой разный и такой уютный, несмотря на свою такую немаленькую территорию. Продолжение следует...
Північна Венеція
Ну ось і дісталася, щоб описати свою прогулянку холодним осіннім днем прекрасним містом, найбільшим портом Німеччини, північної Венеції, як я його називаю, ГАМБУРГУ.
Будучи у листі 2016 року у друзів у гостях у Німеччині, на вихідних ми вирішили з'їздити десь розвіятися, побачити нові міста, тим більше що я в Німеччині вперше. Вибір упав на Гамбург і по дорозі назад було заплановано заїхати ще в пару невеликих містечок з найкрасивішими краєвидами, але про це продовжено. Прокинувшись рано-вранці суботи, зібравши сумки і як же без цього, закуски в дорогу-вчотирьох-я, моя подруга, її сестра і чоловік моєї подруги, рушили в дорогу. Справа була у суботу. Але наша подорож виявилася не такою вже спланованою.
Невеликий відступ, поки мої німецькі друзі працювали на своїх роботах і чоловік подруги не міг нікуди з нами поїхати, ми з дівчатками вирішили махнути десь по Європі самостійно, знайшли квитки на літак по 16 євро до Бельгії. Вирішили-їдемо,
Але не тут-то було! Чоловік подруги від цього прийшов у дикий жах...і швидко помінявся з напарником на роботі, щоб нас десь звозити! І вуаля, ми їдемо до ГАМБУРГУ! Не знаю, можливо, я живу у своїй країні за німецькими законами, але якщо я десь їду, то зазвичай якось планую свою подорож, пересування, зрештою, замовляють хоча б готель. Тут ? же нам було сказано, що про все подбає чоловік подруги))). Знали б ми тоді, чим це нам обернеться)). Але про все по порядку. У Бельгії ж нас уб'ють і покалічать, там же заворушення (якраз у той час там був теракт і мітинги), вирішено-їдемо в північні міста.
Кілька годин по автобану і ми в ГАМБУРГІ!
Місто зустріло нас сонечком та теплою погодою. Їдемо містом-натовпом поліції, скрізь їхні автомобілі, біля ж. д вокзалу водяні гармати-приїхали-в спокійне місто))) Ну-ну! фотографувала на телефон із вікна авто, не обессудьте.
Як потім виявилося-був футбольний матч цього вечора «Дортмунд-«Баварія» і ввечері ми були свідками перемоги «Баварії». Німці щасливо відзначали завершення матчу, пиво лилося рікою в буквальному сенсі-по вулицях з кафешок).
Виявилося, що ХТО-ТО))) не замовив нам готель і почалися пошуки по місту готелю. І пішло. . ця німецька ощадливість...там дорого, там парковки немає, там...далеко до поїсти...а ще з'ясувалося що чоловік подруги вирішив зустрітися зі своїм однокласником, якого не бачив 10 років.
Все описувати довго-но коли у трьох жінок здали нерви і ми влаштували Алексу прочухана, він звичайно як істинний арієць-не стримався, але в результаті послухав нас і про щастя-прокатавшись містом більше 4 годин ми заселилися в готель! А це було не так просто, у зв'язку з матчем місць не було практично ніде! Але нам пощастило, мало того, що поселилися в гарний готель, на ресепшені виявився працівник із українсько-казахстанським корінням і сніданок нам дістався в половину вартості, знижка для своїх)). Оселилися в Ібісі, не шикарно, але чисто, затишно, прекрасні сніданки та все необхідне їсти.
Залишали речі і вперед нічним містом гуляти! Неподалік готелю світився яскравими вогнями, шумів каруселями, заливався дитячим сміхом, пах німецькими ковбасками та ароматом глюнвайна-місцевий Лунапарк. Не знаю, як він називається в Німеччині, але принцип той же, що і у нас, каруслеї, смачна їжа і напої і загальні веселощі.
Випили глюнвайна, поїли сосиски і життя почало налагоджуватися! Нам захотілося кататися на каруселях,
що ми й здійснили! Глюнвайн скрізь у Німеччині подається у звичайних, не пластикових склянках, що якщо чесно у мене викликає, ну скажемо так, підозра, негігієнічна якось. А якщо ти повертаєш чашку, туди де купив глюнвайн-отримуєш назад свої 2 євро, у деяких містах-1 євро. Ну ось наші хлопці (чоловік подруги та однокласник) гасали потім з нашими трьома чашками по всьому парку атракціонів.
А це-шоу якихось монстрів.
На колесі-, вереск стоїть неймовірний! А кажуть, всі німці люблять футбол! )))
Ця вежа далеко-на ній катаються. . бррр. . страшнувато.
Але арійці верещали як малі діти!
А які там пончики у вигляді подушечок з різними сиропами. . . смакота!
Ну і звичайно ж сувеніри, м'які іграшки-все, щоб люди посміхалися!
А тут роблять аерографію на одязі.
Удосталь насолодившись і отримавши море задоволення після важкого дня, ми пішли прогулятися далі на околицях готелю. І добріли майже до вулиці червоних ліхтарів. так-так, вона теж є у Гамбурзі! Та ще яка! Цілий квартал!
Дуже хотілося пройтися по ній увечері і побачити площу, де стоїть пам'ятник Бітлам і є кафешка під назвою Yellow Submarine, але так мені і не вдалось їх побачити, друг чоловіка подруги почав відмовляти нас туди йти. Мені здалося, що він сам цього району дуже боїться. Коли запитала його зрозуміла, що не здалося. Каже там приріжуть за гаманець чи щось цінне, і поліція не допоможе. За словами хлопців, поліція вважає за краще просто спостерігати, а не втручатися у життя кварталу. Ну так, гаразд, значить, треба буде приїхати туди ще.
По дорозі до кварталу Червоних ліхтарів нам зустрівся - ось такий офісний центр-вірніше їх два, дві танцюючі вежі. Знаходяться на вулиці Репербан-90 м. заввишки. Гарно, начебто вони танцюють танго.
P. S-. не повертається фото) підкажіть як)
Концерт якоїсь рок-групи місцевої. Народ веселиться, як хоче.
От таке собі початок кварталу за тим парканом проходив концерт якогось рок-гурту, куди ми і заглянули на фото вище.
Тут же неподалік розташована поліцейська ділянка, а навпроти секс-шопи та публічний будинок. Фото секс-шопів розміщувати не буду, а ось публічний будинок покажу-він нам нагадав величезний магазин іграшок зовні-як у нас у Києві-весь у рожевих тонах! )
Ну і маггазини одягу-неправда, що все у німців класика і простенький, але добротний одяг, є і такий.
Усього якихось 39 євро…і море задоволення. . хоч море чи?
Поліцейська ділянка біля кварталу червоних ліхтарів.
Гуляти було вже холодно, піднявся вітерець, ми зійшли в сусіднє з нашим готелем кафе. І коштує майже три євро! Німці скрізь і скрізь стверджують, що у них все дорого. Але тут навіть ми отетеріли, у нас чай приносять у чайничках і заварній, а тут пакетик, але як сказали наші німці-він же з тканини!
Ось така вона-Німеччина! ) ¦Втомлені і трохи очманілі пішли спати, завтра у нас було півдня, щоб прогулятися цим красивим і незвичайним містом.
Було ще багато, чого не помістиш у розповідь-дідусь, що вийшов увечері в яскраво-оранжевому костюмі з капелюхом і з ходунками в сусіднє кафе, де намарафетившись із зачісками і макіяжем вже сиділи і попивали пивко бабусі, різні фріки. траву, тут же бомжі зі своїми пожитками все зі спальними мішками, а в одного навіть було своє крісло з шаллю з ангори. Все це Гамбург-найбільше місто Німеччини, друге після Берліна. Такий різний і такий затишний, незважаючи на свою велику територію. Далі буде. . .