Итак, Доминикана, Пунта Кана (давно хотели туда съездить).
Ездили с 15 по 27 ноября 2020 года (12 дней), путевку, как всегда, брали через « Поехали с нами» у Anex-тур, летели на Azuravia. Конечно, коронавирус внес определенные коррективы. Причем как положительные, так и отрицательные.
Но обо всем по порядку.
Перелет. Летели из Борисполя до Доминиканы 12.5 часов без дозаправок и пересадок. Самолет старенький, но комфортный. И туда, и назад вылетали и прилетали четко по графику. Два раза кормили, давали воду и соки. В общем, претензий нет – все замечательно. Причем так можно охарактеризовать и всю нашу поездку. Кстати, одна из причин выбора страны для отдыха – не требуется ни виз, ни каких-либо медицинских справок. Нам прямо на стойке регистрации выдали бланки для заполнения, и этого оказалось достаточно.
Трансфер. Если честно, трансфер меня впечатлил, что случается очень нечасто. Уже перед паспортным контролем нас встречал представитель Anex и в зависимости от отеля называл номер автобуса. А на выходе были выстроены штук 20 комфортабельных автобусов. У каждого уже сопровождающий гид выдавал маски, воду и все объяснял. Вся процедура прохождения контроля и рассадки по автобусам заняла совсем немного времени. В отель ехали около часа. За это время сопровождающий нас гид дал всю необходимую вводную информацию и ответил на все вопросы. Так что уже сам трансфер превратился в небольшую экскурсию. Жаль только за окном еще было темно.
Отель. В отель мы прибыли около 6.30 утра по местному времени (разница с Украиной – 6 часов). Нас сразу же поселили. Причем отелем уже были подготовлены конверты с фамилиями жильцов, номерами комнат, логинами и паролями Wi-Fi (внутри две карточки-ключа от комнаты и две карточки для пляжных полотенец). Короче, опять все прошло четко без задержек и дополнительных плат. Мы остановили свой выбор на отеле Riu Naiboa, и остались довольны. Во-первых, весь комплекс отелей Riu находится на побережье океана, и разница в расстоянии до пляжа 50 м. Во-вторых, не знаю как внутри, но снаружи все отельные здания однотипные. Ну и в-третьих, на курортах в отельном номере только спишь. Сам номер самый обычный. Мы жили на 4-м этаже – вид с балкона потрясающий! Но всю ночь у баров и бассейна движение – никакие пластиковые окна не спасают. Так что у кого чуткий сон или слабые нервы, лучше сразу пытаться селиться в комнату с окнами на задний двор. Как многие пишут в отзывах, в ванной только мыло, гель для душа и антисептик (который просто на каждом углу). Кроме этого, в номере есть холодильник с водой и пепси, телевизор и бесплатный сейф (что немаловажно – нам рекомендовали все ценное, включая паспорта, хранить там, а для поездок по стране достаточно туристического ваучера. Кстати, ближайшее украинское представительство на Кубе. А даже во время нашей поездки были такие, кто умудрился потерять паспорт). На территории отеля также есть небольшой аквапарк. Во время нашей поездки горки работали все, покатались с удовольствием!
Спиртное в номерах оставлять перестали, по какой причине – не знаю. Бары все работают, ассортимент напитков (как с алкоголем, так и без) широкий, персонал доброжелательный... Состав отдыхающих очень простой: по нашим ощущениям, около 80% – это местные, т. к. государство для поддержки туристической сферы стало дотировать путевки своим гражданам. Еще около 15% – это украинцы (как нам сказали, Россия сейчас в Доминикану из-за карантина не летает). Ну и остальные – это американцы и европейцы. Отдельно два слова о местных туристах: они вполне нормальные люди, никакого дискомфорта от них нет. Мы ни разу не видели никаких конфликтов, ругани и пр. Даже дети истерик не устраивают. Это все характерно только нашим. Единственное, у них у всех очень большие семьи и много детей. Так что кого это не устраивает, лучше берите отель 18+. Отдельно хотел еще отметить, что в отеле постоянно и ежедневно присутствовал отельный гид от Anex Алексей (обычно отельные гиды бегают между отелями). Так что даже по пустякам можно было к нему обратиться, всегда помагал.
Питание. Питание хотелось отметить отдельно, наша оценка – твердая пятерка! Блюда разнообразные, рассчитанные на любой вкус – от суши и гамбургеров до мидий и кальмаров. При этом, в отличие от Азии, все в меру соленое и перченое. Официанты стараются услужить. Пустая грязная тарелка на столе не стоит ни минуты – ее сразу уносят. Напитки можно брать и самим, но это их также стремятся принести и официанты. Причем если их попросить принести еще что-то (например, кетчуп), они с радостью это сделают. Спиртное также предлагают и во время обеда, и во время ужина. Места за столами тоже предостаточно, при чем через один они пустуют, чтобы была дистанция. За блюдами (как и в барах – за напитками, и в отеле на регистрации, и за пляжными полотенцами) надо ходить в масках. Ну а за столом их можно конечно снять. В общем, мы всем остались очень довольны.
Природа. Это конечно главная причина, по которой стоит лететь в такую даль! Пальмы растут у самого берега, так что кому нужен тенек (как мне), тот всегда его сможет найти. Температура днем 27-30 градусов, вода в океане теплая. Штиля там конечно не бывает, но и волны совсем небольшие. Водорослей выносит не много, да и те каждое утро убирают. Вода чистая, песок мягкий. Погода переменчива: утром может быть тихо, потом налетает ветерок, приносит тучку и минут 10 идет дождь (в это время все бегут в пляжный бар, где успевают выпить по коктейлю), потом опять солнце... Так что не смотрите прогнозы – погода непредсказуема, но всегда лояльна. Пляж полупустой, лежаков не просто хватает – их в избытке! Места хоть в тени, хоть на солнце...
Развлечения. Несмотря на то, что туристическая сфера только просыпается, весь ассортимент развлечений уже в наличии – от пляжного волейбола до экскурсий. Хотя из официальной отельной анимации – только детские дискотеки (карантин). Но на пляже можно взять и каяк, и небольшой катамаран-парусник, катают на бананах, парашютах, вертолетах... На экскурсию съездили только на одну – на полуостров Самана. Ездили тоже с Anex, хотя в отзывах начитались разного. Я стараюсь писать всегда как есть, зря никого не ругать и не хвалить. Может, нам так просто повезло, но Anex-туром остались очень довольны. Автобус на экскурсии был такой же большой и комфортный, катамаран, возивший по заливу, также большой и мощный. Все всегда было четко по графику.
Экскурсионный гид с редким именем Дания – очень грамотная девушка с хорошо поставленной речью (без запинок, заиканий, слов-паразитов...) организовала нам отличную поездку. Мы были на горе Ратонда, где все делают фото на небесных качелях, в полете на метле и т. д. Кстати, подъем туда на открытых грузовичках помогает проснуться – отдельный небольшой экстрим. Также на горе недавно запустили zip line, в нашем простонародье – тарзанка. Так что теперь ради этого на экскурсию в парк можно и не ехать.
После горы на катамаране покатали нас вокруг « висящих» скал и через мангровые заросли свозили к пещере. Читал и негативные отзывы, но лично нам понравилось. В конце завезли нас на остров, который теперь чаще из-за рекламы называют « Баккарди» . Там не было ничего особенного, кроме пина коллады в ананасе. А так – искупались, отдохнули, поели, купили сувениров и местного миндаля. Единственный природный казус, который с нами произошел в поездке, – на острове нас застал небольшой дождь, после которого в море появились маленькие медузы с нитевидными щупальцами и пожалили полгруппы. Но это, как говорится, не смертельно.
Шопинг. Сувенирные лавки работают почти все. Кстати, цены везде практически одинаковые – что по дороге на пляж, что на трассе, что на островах... Как и в Киеве – где-то что-то чуть дешевле, что-то чуть дороже. Кстати, сразу немного о деньгах: доминиканский песо идет к доллару примерно 56 к 1, т. е. 1 гривна – 2 песо. Но менять доллары, кроме как с целью привезти немного местных денег для коллекции, вообще нет смысла. Все пользуются долларами. Я даже просил у местных песо, но все максимум шкребли по карманам какую-то мелочь. А в основном у всех были доллары. Читал перед поездкой в других отзывах, но стал свидетелем конфуза наших туристов, поэтому еще раз предупреждаю: не везите туда евро, они идут практически один к одному к доллару. Поэтому в магазинах что в евро, что в долларах с вас возьмут одинаковую сумму.
Цены на все (от сувениров до экскурсий) рассчитаны скорее на американского туриста (это вам не Азия и не Африка). Думаю, для всех показатель цен – стоимость магнитов. Здесь они стоят от 3 до 5 долларов. Ну и так далее. Ездили еще на локацию, где представлена продукция местных производителей – сигары, ром, ювелирка с ларимаром, косметика, кофе-какао, ну и конечно сувенирка. Там тоже целая бесплатная экскурсия с русскоговорящими гидами, дегустациями, возможностью покрутить сигары и пр. Сразу скажу, что в аэропорту в duty free фри цены совсем немного ниже, но выбора такого уж точно нет.
Вот, собственно, и все, хорошего всем отдыха!
Отже, Домінікана, Пунта Кана (давно хотіли туди з'їздити).
Їздили з 15 по 27 листопада 2020 (12 днів), путівку, як завжди, брали через «Поїхали з нами» у Anex-тур, летіли на Azuravia. Звісно, коронавірус вніс певні корективи. Причому як позитивні, і негативні.
Але про все по порядку.
Переліт. Летелі з Борисполя до Домінікани 12.5 годин без дозаправок та пересадок. Літак старенький, але комфортабельний. І туди, і назад вилітали та прилітали чітко за графіком. Два рази годували, давали воду та соки. Загалом претензій немає – все чудово. Причому так можна охарактеризувати всю нашу поїздку. До речі, одна з причин вибору країни для відпочинку – не потрібні ні візи, ні будь-які медичні довідки. Нам прямо на стійці реєстрації видали бланки для заповнення і цього виявилося достатньо.
Трансфер. Якщо чесно, трансфер мене вразив, що трапляється дуже нечасто. Вже перед паспортним контролем нас зустрічав представник Anex і в залежності від готелю називав номер автобуса. А на виході було збудовано штук 20 комфортабельних автобусів. У кожного вже супроводжуючий гід видавав маски, воду та все пояснював. Уся процедура проходження контролю та розсадки автобусами зайняла зовсім небагато часу. До готелю їхали близько години. За цей час гід, що супроводжував нас, дав всю необхідну вступну інформацію і відповів на всі запитання. Тож уже сам трансфер перетворився на невелику екскурсію. Жаль тільки за вікном ще було темно.
Готель. До готелю ми прибули близько 6.30 ранку за місцевим часом (різниця з Україною – 6 годин). Нас одразу ж поселили. Причому готелем вже були підготовлені конверти з прізвищами мешканців, номерами кімнат, логінами та паролями Wi-Fi (усередині дві картки-ключа від кімнати та дві картки для пляжних рушників). Коротше, знову все пройшло без затримок і додаткових плат. Ми зупинили свій вибір на готелі Riu Naiboa і залишилися задоволені. По-перше, весь комплекс готелів Riu знаходиться на узбережжі океану, і різниця в відстані до пляжу 50 м. По-друге, не знаю як усередині, але зовні всі однотипні готельні будівлі. Ну і по-третє, на курортах у готельному номері лише спиш. Сам номер звичайнісінький. Ми жили на 4-му поверсі - вид з балкона приголомшливий! Але всю ніч біля барів та басейну рух – жодні пластикові вікна не рятують. Тож у кого чуйний сон чи слабкі нерви, краще відразу намагатися селитися до кімнати з вікнами на заднє подвір'я. Як багато пишуть у відгуках, у ванній тільки мило, гель для душу та антисептик (який просто на кожному розі). Крім цього, у номері є холодильник з водою та пепсі, телевізор та безкоштовний сейф (що важливо – нам рекомендували все цінне, включаючи паспорти, зберігати там, а для поїздок країною досить туристичного ваучера. До речі, найближче українське представництво на Кубі. А навіть під час нашої поїздки були такі, хто примудрився втратити паспорт. На території є також невеликий аквапарк. Під час нашої поїздки гірки працювали усі, покаталися із задоволенням!
Спиртне в номерах залишати перестали, чому – не знаю. Бари всі працюють, асортимент напоїв (як з алкоголем, так і без) широкий, доброзичливий персонал. . . Склад відпочиваючих дуже простий: за нашими відчуттями, близько 80% - це місцеві, т. к. Держава для підтримки туристичної сфери почала дотувати путівки своїм громадянам. Ще близько 15% – це українці (як нам сказали, Росія зараз у Домінікану через карантин не літає). Ну і решта – це американці та європейці. Окремо два слова про місцевих туристів: вони цілком нормальні люди, ніякого дискомфорту від них немає. Ми жодного разу не бачили жодних конфліктів, лайки та ін. Навіть діти істерик не влаштовують. Це все характерно лише нашим. Єдине, у них у всіх дуже великі сім'ї та багато дітей. Так що когось це не влаштовує, краще беріть готель 18+. Окремо хотів ще відзначити, що в готелі постійно та щодня був присутній готельний гід від Anex Олексій (зазвичай готельні гіди бігають між готелями). Так що навіть через дрібниці можна було до нього звернутися, завжди допомагав.
Живлення. Живлення хотілося відзначити окремо, наша оцінка - тверда п'ятірка! Страви різноманітні, розраховані на будь-який смак – від суші та гамбургерів до мідій та кальмарів. При цьому, на відміну від Азії, все в міру солоне та перчене. Офіціанти намагаються заслужити. Порожня брудна тарілка на столі не стоїть жодної хвилини – її одразу забирають. Напої можна брати і самим, але це також прагнуть принести і офіціанти. Причому якщо їх попросити принести ще щось (наприклад, кетчуп), вони з радістю це зроблять. Спиртне також пропонують і під час обіду і під час вечері. Місця за столами теж достатньо, причому через один вони порожні, щоб була дистанція. За стравами (як і в барах – по напої, і в готелі на реєстрації, і за пляжними рушниками) треба ходити в масках. Ну а за столом їх можна зняти. Загалом ми всім залишилися дуже задоволені.
Природа. Це, звичайно, головна причина, з якої варто летіти в таку далечінь! Пальми ростуть біля самого берега, так що кому потрібна тінька (як мені), той завжди її зможе знайти. Температура вдень 27-30 градусів, вода у океані тепла. Штиля там, звичайно, не буває, але й хвилі зовсім невеликі. Водоростей виносить небагато, та й ті щоранку прибирають. Вода чиста, м'який пісок. Погода мінлива: вранці може бути тихо, потім налітає вітерець, приносить хмарку і хвилин 10 йде дощ (у цей час усі біжать у пляжний бар, де встигають випити по коктейлю), потім знову сонце. . . Так що не дивіться прогнози – погода непередбачувана але завжди лояльна. Пляж напівпорожній, лежаків не просто вистачає – їх надміру! Місця хоч у тіні, хоч на сонці. . .
розваги. Незважаючи на те, що туристична сфера тільки прокидається, весь асортимент розваг вже є – від пляжного волейболу до екскурсій. Хоча з офіційної готельної анімації – лише дитячі дискотеки (карантин). Але на пляжі можна взяти і каяк, і невеликий катамаран-парусник, катають на бананах, парашутах, вертольотах. . . На екскурсію з'їздили лише на одну – на півострів Самана. Їздили теж з Anex, хоч у відгуках начиталися різного. Я намагаюся писати завжди як є, даремно нікого не лаяти і не хвалити. Може нам так просто пощастило, але Anex-туром залишилися дуже задоволені. Автобус на екскурсії був такий самий великий і комфортний, катамаран, що возив по затоці, також великий і потужний. Все завжди було чітко за графіком.
Екскурсійний гід із рідкісним ім'ям Данія – дуже грамотна дівчина з добре поставленою мовою (без запинок, заїкувань, слів-паразитів. . . ) організувала нам чудову поїздку. Ми були на горі Ратонда, де все роблять фото на небесних гойдалках, у польоті на мітлі тощо. До речі, підйом туди на відкритих вантажівках допомагає прокинутися окремий невеликий екстрим. Також на горі нещодавно запустили zip line, у нашому простолюді – тарзанка. Тож тепер заради цього на екскурсію до парку можна і не їхати.
Після гори на катамарані покатали нас навколо «виских» скель і через мангрові зарості звозили до печери. Читав і негативні відгуки, але особисто нам сподобалося. Наприкінці завезли нас на острів, який тепер найчастіше через рекламу називають «Баккарді». Там не було нічого особливого, крім піна колади в ананасі. А так – викупалися, відпочили, поїли, купили сувенірів та місцевого мигдалю. Єдиний природний казус, який з нами стався в поїздці, – на острові нас застав невеликий дощ, після якого в морі з'явилися маленькі медузи з ниткоподібними щупальцями та пожалували півгрупи. Але це, як кажуть, не смертельно.
Шопінг. Сувенірні лавки працюють майже всі. До речі, ціни скрізь практично однакові – що дорогою на пляж, що на трасі, що на островах. . . Як і в Києві – десь трохи дешевше, щось трохи дорожче. До речі, відразу про гроші: домініканський песо йде до долара приблизно 56 до 1, тобто. 1 гривня – 2 песо. Але міняти долари, окрім як із метою привезти трохи місцевих грошей для колекції, взагалі немає сенсу. Усі користуються доларами. Я навіть просив у місцевих песо, але всі максимум шкреблі по кишенях якусь дрібницю. А здебільшого у всіх були долари. Читав перед поїздкою в інших відгуках, але став свідком конфузу наших туристів, тому ще раз попереджаю: не везіть туди євро, вони йдуть практично один до одного до долара. Тому в магазинах, що в євро, що в доларах з вас візьмуть однакову суму.
Ціни на все (від сувенірів до екскурсій) розраховані скоріше на американського туриста (це вам не Азія та не Африка). Думаю, всім показник цін – вартість магнітів. Тут вони коштують від 3 до 5 доларів. Ну і таке інше. Їздили ще на локацію, де представлена продукція місцевих виробників – сигари, ром, ювелірка з ларімаром, косметика, кава-какао, і сувенірка. Там теж ціла безкоштовна екскурсія з російськомовними гідами, дегустаціями, можливістю покрутити сигари та ін. Відразу скажу, що в аеропорту в duty free фрі ціни зовсім трохи нижчі, але вибору такого точно немає.
От, власне, і все, хорошого для всіх відпочинку!