MY CITY HOTEL
Именно так называется гостиница, которую мы бронировали на всем известном Букинге (как и авиабилеты, за 3 дня до заезда). На ресепшне сидела узкоглазая сотрудница, родом то ли из Чайника, то ли из Корейки, то ли еще откуда-то из тех краев. Как оказалось, по-русски она ни бум-бум, но зато по-английски говорит вполне сносно, чего мне оказалось более чем достаточно, чтобы нам с женой заселиться в отель. Потом подошла еще одна сотрудница, на этот раз русскоговорящая, и спросила, не нужно ли помочь, но я ответил, что мы и на английском договоримся. При заселении, правда, возникла небольшая проблема: сотрудницы были не в курсе… что мы там вообще забронировали номер! Однако они нас тут же успокоили, сказав, что свободные номера есть и нас в любом случае заселят. А буквально через минуту отыскалась и «букинговая» бронь. Потом нас попросили заполнить бланки и оплатить отель или хотя бы позволить зарезервировать необходимую сумму на карте. Я решил оплатить ночлежку сразу же, после чего мы сразу же получили 2 ключа-карточки. Номер нам достался на 3-м этаже с видом на казино, здание которого напоминает театр (наверное, раньше именно он там и был). По-моему, не самый плохой вид. Когда мы вошли в номер и стали там осваиваться, я заметил, что сундук там не кодовый, а ключевой, а вот насколько он халявный, я не знал (как-то не посмотрел при бронировании). Ключа в сундуке не было, поэтому я спустился на ресепшн и попросил его у уже упомянутой желтокожей сотрудницы. Она тут же мне его вручила, а на вопрос, нужно ли платить за аренду сундука, ответила о30ельно. Ну и классно!
НОМЕР В ОТЕЛЕ
Номер довольно просторный (19 квадратов), уютный и теплый, вполне приличная мебель, мягкая и удобная кровать. Имеется кондюшник с встроенным в стену пультом, а также довольно большой плоско-настольный телевизор «Самсунь» с USB-входом (так что, если погода ну совсем уж дрянь, можно хоть фильмец или серяк какой-нибудь посмотреть, предварительно записанный на флэшку). Какие каналы там есть, выяснять не стали, т. к., во-первых, телевидение мы почти никогда не смотрим, а во-вторых, погодка нас очень даже радовала (ну, если сделать поправку на ноябрь, конечно : ) ). Курить в номере запрещено, о чем предупреждает соответствующая табличка: “Thank you for not smoking in this room! In case you still decide to smoke, we reserve the right to charge 200 euros to compensate damages”. Для тех, кто не знаком с языком Джорджа Буша младшего (был такой презик в звездно-полосатой стране, если кто забыл), переводится это примерно так: «Спасибо вам за то, что вы не курите в этой комнате. В случае если вы все же решите закурить, мы оставляем за собой право выставить вам счет на 200 евро в целях компенсации ущерба».
САНТЕХНИКА В НОМЕРЕ
Сантехника исправная и современная. Но тех, кто предпочитает ванны, придется обломать: там установлена душкабина, закрывающаяся стеклянной дверью, причем не идеально герметично, поэтому вода иногда просачивается. Так что рекомендуется соблюдать осторожность, чтобы не затопить соседей снизу (да и вас самих смотрите, чтобы сверху ненароком не затопили : ) ). Имеются шампуни и гели для тела в одном флаконе, а также флаконы с бальзаком-ополаскивателем, шапочки для волос и еще какие-то кусочки мыла (мыло для мытья рук выдавливается из специального дозатора). Вся эта шняга пополняется по мере расходования. Есть фен. Допотопноватый какой-то, но вроде дует. Зато пол с подогревом, что приятно, надо сказать (регулятор подогрева пола также вмонтирован в стену снаружи санузла).
НЕНАВЯЗЧИВОЕ РАЗВОДИЛОВО
На одной из тумбочек стояла бутылка с минводой, которая предлагалась за трешник. Причем ярлык с описанием этой воды и ценником довольно большой, а сама бутылка обладает хитро-конусообразной формой, так что под этим ярлыком она кажется полуторалитровой. Реально же, согласно надписи на этикетке, жидкости там ровно в 2 раза меньше. Рядом с раковиной лежал маленький пластмассовый утенок, которого при желании можно было увезти с собой всего за тот же трояк. Кстати, такая фишка характерна не только для этой эстонской ночлежки: когда в прошлую поездку мы отдыхали в ночлежке Clarion Euroopa, там на кровати лежал вязаный барашек, правда, предлагавшийся уже за чирик. Ну и, конечно же, как же без очень распространенного разводилова, именуемого мини-баром? Я даже, грешен, позволил себя немножко развести таким способом, выпив 2 шкалика вискаря (по 50 мл) по 5.10 каждый. Можно было также заказать себе в номер по телефону какую-нибудь жрачку и/или бухару, но стоила такая услуга не то 6, не то 8.
MY CITY HOTEL
Саме так називається готель, який ми бронювали на всьому відомому Букінгу (як і авіаквитки, за 3 дні до заїзду). На ресепшні сиділа вузькоока співробітниця, чи то з Чайника, чи то з Корейки, чи ще звідкись із тих країв. Як виявилося, російською вона не бум-бум, але зате по-англійськи говорить цілком непогано, чого мені виявилося більш ніж достатньо, щоб нам із дружиною заселитися в готель. Потім підійшла ще одна співробітниця, цього разу російськомовна, і запитала, чи не потрібно допомогти, але я відповів, що ми і англійською домовимося. При заселенні, щоправда, виникла невелика проблема: співробітниці були не в курсі, що ми там взагалі забронювали номер! Однак вони нас відразу заспокоїли, сказавши, що вільні номери є і нас у будь-якому разі заселять. А буквально за хвилину відшукалася і «букінгова» броня.
Потім нас попросили заповнити бланки та сплатити за готель або хоча б дозволити зарезервувати необхідну суму на карті. Я вирішив сплатити нічліжку відразу ж, після чого ми відразу ж отримали 2 ключі-картки. Номер нам дістався на 3-му поверсі з видом на казино, будинок якого нагадує театр (напевно, раніше саме він там був). На мою думку, не найгірший вигляд. Коли ми увійшли в номер і стали там освоюватися, я помітив, що скриня там не кодова, а ключова, а ось наскільки вона халявна, я не знав (якось не подивився при бронюванні). Ключа в скрині не було, тому я спустився на ресепшн і попросив його вже згаданої жовтошкірої співробітниці. Вона тут же мені його вручила, а на запитання, чи потрібно платити за оренду скрині, відповіла о30ельно. Ну і класно!
НОМЕР В ГОТЕЛІ
Номер досить просторий (19 квадратів), затишний і теплий, цілком пристойні меблі, м'які та зручні ліжка.
Є кондиціонер з вбудованим в стіну пультом, а також досить великий плоско-настільний телевізор «Самсунь» з USB-входом (так що, якщо погода ну зовсім погана, можна хоч фільмець або серяк який-небудь подивитися, попередньо записаний на флешку). Які канали там є, з'ясовувати не стали, тому що, по-перше, телебачення ми майже ніколи не дивимося, а по-друге, погода нас дуже радувала (ну, якщо зробити поправку на листопад, звичайно: ). Курити в номері заборонено, про що попереджає відповідна табличка: “Thank you for not smoking in this room! У випадку ви будете вирішити, щоб губити, ми займемо право на знижку 200 євро до compensate damages”. Для тих, хто не знайомий з мовою Джорджа Буша молодшого (був такий презик у зоряно-смугастій країні, якщо хтось забув), перекладається це приблизно так: «Дякую вам за те, що ви не курите в цій кімнаті. Якщо ви все ж таки вирішите закурити, ми залишаємо за собою право виставити вам рахунок на 200 євро з метою компенсації збитків».
САНТЕХНІКА У НОМЕРІ
Сантехніка справна та сучасна. Але тих, хто віддає перевагу ваннам, доведеться обламати: там встановлена душкабіна, що закривається скляними дверима, причому не ідеально герметично, тому вода іноді просочується. Так що рекомендується бути обережним, щоб не затопити сусідів знизу (та й вас самих дивіться, щоб зверху ненароком не затопили : )). Є шампуні та гелі для тіла в одному флаконі, а також флакони з бальзаком-ополіскувачем, шапочки для волосся та ще якісь шматочки мила (мило для миття рук видавлюється із спеціального дозатора). Уся ця шняга поповнюється в міру витрачання. Є фен. Допотопнуватий якийсь, але ніби дме. Зате підлога з підігрівом, що приємно, треба сказати (регулятор підігріву підлоги також вмонтований у стіну зовні санвузла).
Ненав'язливе розводило
На одній із тумбочок стояла пляшка з мінводою, яка пропонувалася за трішник.
Причому ярлик з описом цієї води і цінником досить великий, а сама пляшка має хитро-конусоподібну форму, так що під цим ярликом вона здається півторалітровою. Реально ж, згідно з написом на етикетці, рідини там рівно вдвічі менше. Поруч із раковиною лежало маленьке пластмасове каченя, якого за бажання можна було забрати з собою всього за той же трояк. До речі, така фішка характерна не тільки для цієї естонської нічліжки: коли минулої поїздки ми відпочивали в нічліжці Clarion Euroopa, там на ліжку лежав в'язаний баранець, що правда, пропонувався вже за чірик. Ну і, звичайно ж, як без дуже поширеного розводилова, що називається міні-баром? Я навіть, грішний, дозволив себе трошки розвести таким способом, випивши 2 шкалики віскара (по 50 мл) по 5.10 кожен. Можна було також замовити собі в номер по телефону якусь жрачку та/або бухару, але коштувала така послуга чи то 6, чи то 8.