Отдыхали в Египте, в Шарм-эль – Шейхе в отеле Sabena Marmara в июне 2010 года.
В целом отдых очень понравился. Настроение было испорчено только собственным туроператором. Но, впрочем, обо всём по порядку.
Мы – это я, моя жена Ольга и дочь Даша (15 лет). Вылетали из аэропорта Челябинска Оренбургскими авиалиниями. В интернете я читал очень много негативных отзывов про эту авиакомпанию, однако в нашем случае всё прошло замечательно, если не считать задержку рейса на 1 час. Но это такая мелочь, что не стоит переживать и портить себе настроение. Экипаж очень организованный и доброжелательный. Командир лично встречал пассажиров. Что поразило, так это железная дисциплина в отношении употребления алкоголя. Уже в зелёной зоне аэропорта кое-кто «нализался» в процессе ожидания рейса и вёл себя не то чтобы агрессивно, но довольно таки развязно. В самолёте к этому пассажиру сразу подошли ребята-бортпроводники и сказали ему «что-то». После этого полёт протекал спокойнейшим образом. Ни звука, ни звяка. При нас сосед решил за обедом осушить бутылочку пива, однако даже эта невинная попытка была пресечена экипажем очень вежливо, но очень решительно. Вообще, действия экипажа во время всего полёта вызывали только чувства уважения. Ровный, очень спокойный полёт, блестящая мягкая посадка.
По прибытии в Шарм, как только самолёт установили на стоянку, к нему сразу же, в течение нескольких секунд подали сразу два (!! ! ) трапа. Вот это модернизация. Где в России можно увидеть такое чудо, чтобы к самолёту подали сразу два трапа. Может кто и видел, лично я нет, хотя летаю довольно часто. Несколько минут - и мы в прохладном здании терминала прибытия. Подъём на эскалаторе, несколько минут на заполнение миграционной карты, ещё полминуты на приобретение визы, моментальный паспортный контроль и всё – мы в Египте. Все таможенные и пограничные формальности заняли не более 15-20 минут, однако, когда мы вышли в багажное отделение, наши сумки уже ждали нас в полной целостности и сохранности. Приятно, чёрт возьми, когда всё так организовано.
Трансферт до отеля несколько удивил. Если краткость – сестра таланта, то она сестра-близнец трансфертного гида Пегаса Валентины. Всю ёе пламенную речь в течение итак, не слишком длительного пути, я помню почти дословно. Пункт первый – местное время 13.05. Пункт второй – авиакомпания вам ни чего не должна и поэтому возможны переносы рейсов в любую сторону, замена самолётов, замена самой авиакомпании ну и т. д. Пункт третий – страховая компания (имеется в виду медстраховка) вам тоже ничего не должна, поэтому… и т. д. Пункт четвёртый, он же последний – время встречи с отельным гидом. Всё! В результате неимоверных усилий нескольких особо пытливых путешественников удалось выдавить информацию о том, что сейчас мы проезжаем по Наама-Бей. Теперь уже точно всё. Больше ни звука. Даже «золотые» пегасовские экскурсии Валентина в нас не «вдавливала», что уж совсем удивительно. Может, болела. Почему тогда не на больничном? ! Мне сразу вспомнился трансферт с другим туроператором от Банкгокка до Паттайи. За 1.5 часа мы получили столько информации, что были благодарны трансфертному гиду весь тур, так как весь тур пользовались, и весьма успешно, его рекомендациями. Но это не про Пегас! Впрочем, по сравнению с отельным гидом, Валентина просто душка. Но об этом позже, хотя и подробно.
Отель полностью оправдал все ожидания. Ухоженная, очень зелёная, по египетским меркам, конечно, территория. Чистый и большой, правда, не очень глубокий, но зато очень теплый бассейн. Великолепный большой светлый и очень чистый номер. Вполне дружелюбный и трудолюбивый персонал. Такое было первое впечатление об отеле. В основном сохранилось это впечатление и до конца отдыха.
Немного подробнее хочу описать питание. Скажу сразу, нам ресторан отеля и предлагаемое меню очень понравились. Было всё, что нужно. Мясо, рыба, курица, разнообразные гарниры, на любой вкус. Много овощей, несколько меньше, но тоже вполне приемлемый выбор фруктов (всё-таки не Тайланд и даже не Турция). Всё очень вкусно. Прекрасные десерты. Я часто читал в отзывах туристов о безобразном питании, в том числе и о плохом питании в этом отеле. Мне кажется, что причина здесь в субъективном восприятии. Конечно, никто за две недели не предложил мне мою любимую окрошку с куриной грудкой, ни разу не давали сибирские пельмени, и даже овсяную кашу с соевым соусом мне попробовать здесь не довелось. Всё то, что я очень люблю дома, здесь оказалось недоступным. Но мы ведь разумные люди и понимаем, что ресторан, тем более ресторан другого государства, другой культуры не может всех обеспечить привычной домашней пищей. Наверное, в этом и есть секрет некоторой «приедаемости» меню за 2 недели. Ну, так ведь мы здесь не на всю жизнь и даже не на полгода. Давайте смотреть на вещи объективно. Еще раз повторю. Если вы не привыкли ежедневно обжираться на завтрак фуа-гра, а на обед трескать трюфели в белом вине, то вы останетесь довольны кухней этого отеля. Ну а кому уж совсем невтерпежь, кто сильно тоскует по привычному фаст-фуду, то рядом есть милый нашему сердцу Макдональдс (это я шучу, хотя Макдональдс там действительно есть). И еще одна известная нам, но, тем не менее, повторяемая из года в год ошибка. Оплатив All, хочется съесть всё, и сразу, и как можно больше. Выходишь из ресторана с тяжестью в животе, проблемами с пищеварением, испорченным настроением. И только на третий день приходит понимание того факта, что ты заплатил за всё это великолепие не для того чтобы поиметь проблемы и испортить здоровье. Здесь всё встает на свои места, ешь обдуманно, самое вкусное и понемногу. И всё равно, полностью избежать переедания не получается. Такая уж это система All. Обостряет все самые низменные человеческие инстинкты. Именно поэтому мы уже давно предпочитаем брать туры, где предлагается только завтрак, а обедать и ужинать лучше в городских ресторанах. К сожалению, в Египте это почти невозможно.
И ещё немного об All. В отеле работает несколько баров, в которых совершенно бесплатно можно в любое время (до 24.00) получить любые напитки в любом количестве. Когда я пишу любые, то имею в виду следующие: кола, фанта, спрайт, кофе растворимый или эспрессо, чай. Из алкогольных – пиво, водка, виски, джин. Ну, может быть я что-то пропустил, но, в общем, примерно так. С учётом того, что вами уже всё оплачено при приобретении тура, здесь вовсю действует система антимаркетинга. То есть, в принципе, вы можете получить всё что хотите, но всё направлено на то, чтобы хотели вы как можно меньше. Отсюда спартанская обстановка баров, минимальная доза разовой выдачи напитка, например пиво в стаканчик входит не как не более 150 мл, да и сами стаканчики пластиковые, многоразовые, потрескавшиеся. Поэтому пить идёшь только от очень большой нужды. Так что, на романтические вечера с любимыми в барах рассчитывать не приходится. С другой стороны, не осуждаю администрацию отеля, потому что, как не крути, а отель эконом класса с соответствующей ценой.
Клининговый сервис, с моей точки зрения, на высоте. Ежедневная уборка номера, ежедневная смена белья. Никаких нареканий. Правда, я всегда оставлял небольшие чаевые, примерно 1 долл. Так как ни разу не был разочарован, то оставлял их с удовольствием.
Единственный непонятный для меня момент – это «закрытие» бассейна в 18.00. На улице жарища и солнце светит вовсю. Очень хочется ещё полежать на лежачках (кстати, лежаки у бассейна очень удобные, чистые и мягкие, в достаточном количестве), так нет же, пора выходить. Особенно непонятной ситуация становится с учётом того факта, что все процедуры по уходу за бассейном персонал выполняет с утра. Минус конечно, но мелкий.
Теперь, пара слов про пляж. Их два. Один коралловый. По ин-нет информации находится в восьмистах метрах от отеля. Ну, во-первых, не в восьмистах, а в полутора – двух километрах. Во-вторых, в любом варианте не советую ходить до него пешком. Нет, если вы приедете сюда в январе, то может быть и можно, а в июне – лучше сразу в госпиталь идите, быстрее вылечат от теплового удара. Кроме того, в этом нет ни малейшей необходимости. Автобусик из отеля ходит строго по расписанию (кстати, вполне удобному), как швейцарские часы. Так что – 2 минуты и вы на коралловом пляже. Пляж только для купания. В воде красота неописуемая. Рыбки, рыбины, рыбёшки и рыбищи всех форм цветов, марок и национальностей. Все в пределах протянутой руки. Наглые до того, что приходится распихивать их перед собой руками. В общем, зрелище то ещё. Не первый раз в Египте, а впечатления не меркнут. Только ради этого уже стоит хоть раз в жизни побывать на Красном море. Выходите из моря – бац, тесный неухоженный пляж. Лежаки стоят без промежутков по десятку сразу, нет ни душа, ни туалета. Из – за неровности рельефа комфортно полежать практически невозможно. Поэтому, полюбовались подводным миром и сразу добро пожаловать на второй пляж – Эль Кейма (кстати, коралловый называется Аль-Фанара). Вот на Эль-Кейме, который песчаный, полный пляжный комфорт и покой в полном смысле пляжного понимания отдыха. Песок, простор, большая территория, прекрасное море с песчаным дном, в общем – сказка. Из прозы – есть душ, зонтики, бары и пр. Ехать до него всё на том же отельном автобусике минут 10. Ну конечно, от навязчивого арабского сервиса на пляже не скрыться, как не скрыться от него в любой точке Египта, кроме разве что отеля. Ну, это местная особенность, кого напрягает – лучше в Египет не ездить. С пляжа в отель – тем же автобусиком, повышенной швейцарской точности. Если уж очень надо вне расписания, то такси всегда рядом в широком ассортименте. Цены от 1 до 4 долл. В зависимости от срочности, наглости, напористости, уверенности и внутреннего драйва, причём как с той, так и с другой стороны.
Про деньги. Если расплачиваетесь валютой, то лучше долларами. Если расплачиваетесь местными фунтами, то для обмена везти лучше евро. Соотношение курса между долл и евро выгодней, чем в России. Моё мнение таково, что везти нужно совсем немного долларов в мелких купюрах, а остальное в евро для обмена на фунты. И ещё. В пятницу и субботу большинство банков не работает, поэтому меняйте валюту заранее. Пегасовцам предупредить нас об этом было некогда, поэтому возникли небольшие проблемы.
Теперь про самое, самое. Священная корова туроператора – экскурсии. Вы, приобретя тур в России, и, соответственно оплатив его, для туроператора, в частности для Пегаса (жаль, что и его собственное имя надо писать с большой буквы), являетесь «отработанным материалом». Этакой помехой, которая мешает спокойно отдыхать на курорте за уже полученные с вас денежки. Самый идеальный вариант, если вы вообще до страны отдыха не долетите. В этом случае, вы для туроператора – идеальный турист. А так как такой сказочный вариант случается всё же, слава богу, редко, то единственный вариант исправить положение – вытрясти с вас ещё денег (на сленге пегасовских гидов – бабла), уже на отдыхе. Если вы «доитесь», то вы турист, конечно, не идеальный, но более менее приемлемый, но если вы сопротивляетесь и «разводиться на бабки», по причине своей хитросделанности не хотите, то вы враг компании Пегас-туристик.
Дано: экскурсия в Иерусалим. Цена Пегаса – 230 долл с головы. Цена любого местного турагентства – 85 долл с человека. Условия проведения экскурсии одинаковые. Вопрос: как развести туристов так, чтобы они купили данную экскурсию у Пегаса, а не в местном агентстве? Решение. 1. Сообщить туристам, что местные турагентства – это кровавые монстры, основной целью которых является раздеть, разуть, уморить, в крайнем случае, потерять (забыть) клиентов. 2. Ввести в заблуждение туристов, сообщив о недействительности медицинской страховки в случае приобретения экскурсии у независимого турагентства, как будто договор со страховой компанией имеет какое-либо отношение к данному туроператору. 3. Совсем уже считать туристов идиотами, сказав им о том, что нельзя покидать отель в первые сутки, пока не зарегистрирован туристический ваучер. Таким образом препятствовать получению туристами информации о существовании альтернативных путей приобретения экскурсий по вменяемым ценам. 4. И лидер хит-парада нынешнего сезона! ! ! Договориться с отелем о запрещении выдачи сухого пайка (так называемый «ланч-бокс») туристам, купившим путёвку не у своего оператора. В последнем случае эксклюзивным держателем патента на данный метод является туроператор «ПЕГАС - ТУРИСТИК».
Итак. 14 июня 2010 года. Место действия Египет, Шарм-эль- Шейх, отель Sabena Marmara. Действующие лица: я и моя семья, отельный гид Пегаса госпожа Эльвира, старший администратор отеля. В этот злополучный день мной была приобретена экскурсия в Иерусалим на всю семью у независимого туристического агентства общей стоимостью 255 долл. Думаю, что объяснять, почему я не приобрёл то же самое по общей цене 690 долл. у Пегаса необходимости нет. Так вот, довольный и счастливый удачно начавшимся отдыхом, я обратился к старшему администратору отеля о получении на всю семью «ланч-бокс» на следующий день. Надо сказать, услуга достаточно стандартная, оказывается всеми туристическими отелями по всему миру и никаких дополнительных вопросов не возникает. Во всяком случае, так было с нами всегда и везде, во всех странах и со всеми туроператорами. Так же всё было и на этот раз. Администратор приветливо улыбнулся, сказал дежурное «ноу проблемс» и стал записывать в журнал мою заявку. Писал он до графы, в которой указывался туроператор. Здесь он на секунду поднял голову и спросил у меня какой из восьми туроператоров, работающих в данном отеле, курирует мою особу. Если бы я назвал семь других, то мне не о чем было бы сейчас написать, но я попал в самую точку и честно сообщил: «Пегас-туристик, сэр». Лицо администратора перекосила болезненная улыбка, как будто я наступил ему на оба мизинца одновременно. «Конечно, конечно. Отель счастлив выдать Вам «ланч-бокс». Нет никаких проблем, но только с разрешения отельного гида Пегаса госпожи Эльвиры». Убедившись, что мы с администратором оба говорим в настоящий момент на английском языке, а значит вполне адекватно понимаем друг друга, я ёще раз озвучил свою просьбу, считая, что, видимо, я перегрелся на пляже и в первый раз обратился к нему на японском, раз он меня не понял. Каково же было моё удивление, когда и повторно его ответ прозвучал точно так же, «Только с разрешения госпожи Эльвиры». Из всех вариантов, возникших у меня на тот момент в голове, объясняющих этот феномен я остановился на единственном возможном. Вероятно, решил я, туроператор вообще и отельный гид госпожа Эльвира, в частности, так заботятся о своих туристах, что таким образом контролируют их перемещения, чтобы всегда быть готовыми оказать помощь туристу, попавшему в трудное положение. Естественно, думал я, ведь мы же безответственные, мы ведь не сообщили бы родному гиду о предстоящей экскурсии. И как она в таких условиях о нас заботилась бы. Подумать страшно. А так, она будет в курсе где мы и всегда вовремя придёт на помощь заблудшим овцам. Так и порешив, я отложил проблему до вечера, при встрече с гидом мне достаточно будет 5 минут для получения коробок.
Ровно в 19.00 я вошёл в холл отеля. Гид была на месте. Изложение моей просьбы заняло 10 секунд. Ещё 5 секунд потребовалось на получение категорического решительного, железного отказа. Глаза-щелочки Эльвиры сверкали ненавистью, лунообразное лицо побагровело от гнева и стало ещё шире. Шипение вырывалось из её рта. Самые мягкие и ласковые слова-плётки, хлеставшие меня в этот момент, были «бесстыжий» и «бессовестный». Надо сказать, что я уже, к сожалению, вышел из юношеского возраста, кроме того, род моих занятий вызывает у подавляющего большинства окружающих меня людей, искреннее уважение, поэтому таких слов в свой адрес я не слышал уже лет 20. Это были совершенно новые, острые отпускные ощущения. Ни одному туроператору за много лет не удалось так унизить и растоптать чувство моего достоинства, как это в считанные секунды, ловко, привычно сделала гид Пегаса госпожа Эльвира. Бешеной молнией её низенькая фигурка в пионерской блузке и юбочке, к которой так шли её огромные чёрные сандалии «а ля Маленький Мук», метнулась к стойке рецепшена. Бурные выяснения отношений с администратором, подтверждение железной воли её и её героической компании Пегас-туристик и гордый, победный, уничтожающий визг в мою сторону: «Все, вопрос закрыт». Уже потом, в России, я понял, насколько она была права. Действительно, «бесстыжий и бессовестный». Купив тур у Пегаса, обеспечив тем самым её зарплату и безбедную жизнь на курорте, я бесстыдно и бессовестно лишил её нехилого финансового «довеска» от этой дорогой экскурсии. И как только совести у меня хватило. Да ещё (и хватило же наглости! ) оплаченной еды потребовал. Да ещё не извинился за своё бесстыдство, а сообщил ей, о-ужас, что немедленно по прибытии на родину в письменной форме обжалую её действия её же руководству и опишу ситуацию в интернете.
Дальше было не смешно, поэтому отойду от художественного стиля и опишу ситуацию по-деловому. После моего заявления о намерении обжаловать её действия Эльвира потеряла остатки самообладания и публично заявила (если быть точным, то проорала на весь холл), что она имеет паспорт гражданина государства Египет, квартиру в Шарм-эль-Шейхе, мужа – араба и сейчас же напишет заявление в полицию о том, что я ей угрожаю, а меня в результате ждёт шестимесячное тюремное заключение в Египте. Так как я не знаком в достаточной степени с египетским законодательством, я не смог оценить реальность её угроз и снял все свои требования, во избежание конфликта с правоохранительными органами. Однако, я предполагаю, что сотрудник компании «Пегас – туристик» Эльвира не собиралась сообщать в полицию о том, что я угрожаю сообщить о её поведении руководству компании, а, вероятно собиралась сообщить о каких-либо других угрозах с моей стороны. Таким образом, действия Эльвиры имеют признаки деяния, которое по российскому законодательству квалифицируется по ст. 306 «Заведомо ложный донос» и наказывается лишением свободы до 2-х лет. Данные действия отягощены тем обстоятельством, что направлены они были против лица, о благополучии которого обязана была заботиться гид в силу своего служебного положения.
В заключении хочу сказать, что вернувшись домой, я поинтересовался возможными перспективами завершения этого конфликта, если бы я не отступил. К сожалению, я убедился, что угрозы со стороны гида были вполне реальны. Таково законодательство этой страны. Можете убедиться сами, набрав в яндексе слова «русские, Египет, тюрьма». Там вы найдёте несколько очень занимательных и свежих рассказов таких же бедолаг.
А экскурсия в Иерусалим была замечательная. Независимое агентство на «отлично» выполнило все обязательства. Автобусы были шикарные и комфортабельные. Граница была пройдена за считанные минуты. Гид был из СССР. Зовут Борис. Прекрасно знал историю, великолепно говорил по-русски и так руководил группой, что потеряться было абсолютно невозможно.
В самом конце хочу сказать, Красное море-супер, отель Sabena Marmara – да, но только без Пегаса. Никогда в жизни.
Ни за какие скидки, ни за какие деньги я не поеду больше никуда с Пегасом.
Сергей, Челябинск
Відпочивали у Єгипті, у Шарм-ель – Шейху в готелі Sabena Marmara у червні 2010 року.
Загалом відпочинок дуже сподобався. Настрій був зіпсований лише власним туроператором. Але про все по порядку.
Ми – це я, моя дружина Ольга та дочка Даша (15 років). Вилітали з аеропорту Челябінська Оренбурзькими авіалініями. В інтернеті я читав дуже багато негативних відгуків про цю авіакомпанію, проте в нашому випадку все пройшло чудово, якщо не брати до уваги затримку рейсу на 1 годину. Але це така дрібниця, що не варто переживати та псувати собі настрій. Екіпаж дуже організований та доброзичливий. Командир особисто зустрічав пасажирів. Що вразило, то це залізна дисципліна щодо вживання алкоголю. Вже в зеленій зоні аеропорту дехто «нализався» в процесі очікування рейсу і поводився не те щоб агресивно, але досить розв'язно. У літаку до цього пасажира одразу підійшли хлопці-бортпровідники та сказали йому «щось». Після цього політ протікав спокійнішим чином. Ні звуку, ні звяка. При нас сусід вирішив за обідом осушити пляшку пива, проте навіть ця безневинна спроба була припинена екіпажем дуже чемно, але дуже рішуче. Загалом дії екіпажу під час усього польоту викликали лише почуття поваги. Рівний, дуже спокійний політ, блискуча м'яка посадка.
Після прибуття в Шарм, як тільки літак встановили на стоянку, до нього одразу, протягом декількох секунд подали відразу два (!! ! ) трапи. Оце модернізація. Де в Росії можна побачити таке диво, щоб до літака подали одразу два трапи. Може хтось і бачив, особисто я нема, хоча літаю досить часто. Декілька хвилин - і ми в прохолодній будівлі терміналу прибуття. Підйом на ескалаторі, кілька хвилин на заповнення міграційної картки, ще півхвилини на придбання візи, миттєвий паспортний контроль та все – ми в Єгипті. Всі митні та прикордонні формальності зайняли не більше 15-20 хвилин, однак, коли ми вийшли в багажне відділення, наші сумки вже чекали нас у цілісності та безпеці. Приємно, чорт забирай, коли все так організовано.
Трансфер до готелю дещо здивував. Якщо стислість – сестра таланту, вона сестра-близнючок трансфертного гіда Пегаса Валентини. Всю її полум'яну промову протягом таким чином, не дуже тривалого шляху, я пам'ятаю майже дослівно. Пункт перший – місцевий час 13.05. Пункт другий - авіакомпанія вам ні чого не винна і тому можливі перенесення рейсів в будь-який бік, заміна літаків, заміна самої авіакомпанії ну і т. д. Пункт третій – страхова компанія (мається на увазі медстраховка) вам теж нічого не винна, тому… і т. д. Пункт четвертий, він же останній час зустрічі з готельним гідом. Усе! В результаті неймовірних зусиль кількох особливо допитливих мандрівників вдалося видавити інформацію про те, що зараз ми проїжджаємо Наама-Бей. Тепер уже точно все. Більше ні звуку. Навіть «золоті» пегасівські екскурсії Валентина в нас не «вдавлювала», що дуже дивно. Може, хворіла. Чому тоді не на лікарняному? Мені одразу згадався трансферт з іншим туроператором від Банкгока до Паттайї. За 1.5 години ми отримали стільки інформації, що були вдячні трансферному гіду весь тур, тому що весь тур користувалися, і дуже успішно, його рекомендаціями. Але ж це не про Пегас! Втім, у порівнянні з готельним гідом, Валентина просто душка. Але про це пізніше, хоч і докладно.
Готель повністю виправдав усі очікування. Доглянута, дуже зелена, за єгипетськими мірками, звичайно, територія. Чистий і великий, щоправда, не дуже глибокий, але дуже теплий басейн. Чудовий великий світлий та дуже чистий номер. Цілком доброзичливий та працьовитий персонал. Таке було перше враження про готель. Здебільшого збереглося це і до кінця відпочинку.
Дещо докладніше хочу описати харчування. Скажу відразу, нам ресторан готелю та пропоноване меню дуже сподобалися. Було все, що потрібне. М'ясо, риба, курка, різноманітні гарніри на будь-який смак. Багато овочів, трохи менше, але теж цілком прийнятний вибір фруктів (все-таки не Тайланд і навіть Туреччина). Все дуже смачно. Чудові десерти. Я часто читав у відгуках туристів про погане харчування, у тому числі і про погане харчування в цьому готелі. Мені здається, що причина тут у суб'єктивному сприйнятті. Звичайно, ніхто за два тижні не запропонував мені моє улюблене окрошку з курячою грудкою, жодного разу не давали сибірські пельмені, і навіть вівсяну кашу з соєвим соусом мені спробувати тут не довелося. Все те, що я люблю вдома, тут виявилося недоступним. Але ж ми розумні люди і розуміємо, що ресторан, тим більше ресторан іншої держави, іншої культури не може всіх забезпечити звичною домашньою їжею. Напевно, в цьому і є секрет деякої «набридливості» меню за 2 тижні. Ну, так ми тут не на все життя і навіть не на півроку. Давайте дивитись на речі об'єктивно. Ще раз повторю. Якщо ви не звикли щодня обжиратися на сніданок фуа-гра, а на обід тріскати трюфелі у білому вині, то ви залишитеся задоволені кухнею цього готелю. Ну а кому вже зовсім нетерплячий, хто дуже сумує за звичним фаст-фудом, то поруч є милий нашому серцю Макдональдс (це я жартую, хоча Макдональдс там справді є). І ще одна відома нам, але, проте, повторювана рік у рік помилка. Оплативши All, хочеться з'їсти все, і відразу, і якнайбільше. Виходиш із ресторану з тяжкістю в животі, проблемами із травленням, зіпсованим настроєм. І тільки на третій день приходить розуміння того факту, що ти заплатив за всю цю пишність не для того, щоб отримати проблеми і зіпсувати здоров'я. Тут все встає на свої місця, їж обдумано, найсмачніше та потроху. І все одно, повністю уникнути переїдання не виходить. Така вже система All. Загострює всі найнижчі людські інстинкти. Саме тому ми вже давно вважаємо за краще брати тури, де пропонується тільки сніданок, а обідати і вечеряти краще в міських ресторанах. На жаль, у Єгипті це майже неможливо.
І ще трохи про All. У готелі працює кілька барів, в яких абсолютно безкоштовно можна будь-коли (до 24.00) отримати будь-які напої в будь-якій кількості. Коли я пишу будь-які, то маю на увазі наступні: кола, фанта, спрайт, кава розчинна або еспресо, чай. З алкогольних – пиво, горілка, віскі, джин. Ну, можливо я щось пропустив, але загалом приблизно так. З урахуванням того, що вами вже все оплачено при придбанні туру, тут діє система антимаркетингу. Тобто, в принципі, ви можете отримати все, що хочете, але все спрямоване на те, щоб хотіли ви якнайменше. Звідси спартанська обстановка барів, мінімальна доза разової видачі напою, наприклад пиво в стаканчик входить не більше 150 мл, та й самі стаканчики пластикові, багаторазові, потріскані. Тому пити йдеш лише від дуже великої потреби. Тож на романтичні вечори з коханими у барах розраховувати не доводиться. З іншого боку, не засуджую адміністрацію готелю, бо як не крути, а готель економ класу з відповідною ціною.
Клінінговий сервіс, на мій погляд, на висоті. Щоденне прибирання номера, щоденна зміна білизни. Жодних нарікань. Правда, я завжди залишав невеликі чайові, приблизно 1 дол. Оскільки жодного разу не був розчарований, то залишав їх із задоволенням.
Єдиний незрозумілий для мене момент – це «закриття» басейну о 18:00. Надворі спеси і сонце світить на повну силу. Дуже хочеться ще полежати на лежачках (до речі, лежаки біля басейну дуже зручні, чисті та м'які, у достатній кількості), так ні, пора виходити. Особливо незрозумілою ситуація стає з урахуванням того факту, що всі процедури догляду за басейном персонал виконує з ранку. Мінус, звичайно, але дрібний.
Тепер пара слів про пляж. Їх два. Один кораловий. За інформацією інформації знаходиться в восьмистах метрах від готелю. Ну, по-перше, не у восьмистах, а за півтора – два кілометри. По-друге, у будь-якому варіанті не раджу ходити до нього пішки. Ні, якщо ви приїдете сюди в січні, то може бути і можна, а в червні – краще одразу в госпіталь йдіть, швидше вилікують від теплового удару. Крім того, в цьому немає найменшої потреби. Автобусик з готелю ходить строго за розкладом (до речі, цілком зручним), як швейцарський годинник. Так що - 2 хвилини і ви на кораловому пляжі. Пляж лише для купання. У воді краса невимовна. Рибки, рибини, рибки та рибалки всіх форм кольорів, марок та національностей. Все в межах простягнутої руки. Нахабні до того, що доводиться розпихати їх перед собою руками. Загалом, видовище ще щось. Не вперше в Єгипті, а враження не меркнуть. Тільки заради цього вже варто хоч раз у житті побувати на Червоному морі. Виходьте із моря – бац, тісний недоглянутий пляж. Лежаки стоять без проміжків по десятку одразу, немає ні душа, ні туалету. З-за нерівності рельєфу комфортно полежати практично неможливо. Тому помилувалися підводним світом і відразу ласкаво просимо на другий пляж - Ель Кейма (до речі, кораловий називається Аль-Фанара). Ось на Ель-Кеймі, який піщаний, повний пляжний комфорт та спокій у повному сенсі пляжного розуміння відпочинку. Пісок, простір, велика територія, прекрасне море з піщаним дном, загалом казка. З прози - є душ, парасольки, бари та ін. Їхати до нього все на тому ж готельному автобусі хвилин 10. Ну звичайно, від нав'язливого арабського сервісу на пляжі не втекти, як не втекти від нього в будь-якій точці Єгипту, крім хіба що готелю . Ну, це місцева особливість, кого напружує – краще до Єгипту не їздити. З пляжу в готель – тим самим автобусом, підвищеної швейцарської точності. Якщо дуже треба поза розкладом, то таксі завжди поруч у широкому асортименті. Ціни від 1 до 4 дол. Залежно від терміновості, нахабства, напористості, впевненості та внутрішнього драйву, причому як з того, так і з іншого боку.
Про гроші. Якщо розплачуєтеся валютою, то краще за долари. Якщо розплачуєтеся місцевими фунтами, то для обміну везти краще за євро. Співвідношення курсу між дол та євро вигідніше, ніж у Росії. Моя думка така, що везти потрібно зовсім небагато доларів у дрібних купюрах, а решту у євро для обміну на фунти. І ще. У п'ятницю та суботу більшість банків не працює, тому змінюйте валюту заздалегідь. Пегасівцям попередити нас про це не було коли, тому виникли невеликі проблеми.
Тепер про саме, саме. Священна корова туроператора – екскурсії. Ви, придбавши тур у Росії, і, відповідно оплативши його, для туроператора, зокрема для Пегаса (шкода, що його власне ім'я треба писати з великої літери), є «відпрацьованим матеріалом». Такою собі завадою, яка заважає спокійно відпочивати на курорті за вже отримані з вас гроші. Ідеальний варіант, якщо ви взагалі до країни відпочинку не долетите. У цьому випадку ви для туроператора - ідеальний турист. А оскільки такий казковий варіант трапляється все ж таки, дякувати богу, рідко, то єдиний варіант виправити становище - витрусити з вас ще грошей (на сленгу пегасівських гідів - бабла), вже на відпочинку. Якщо ви «доїтеся», то ви турист, звичайно, не ідеальний, але більш менш прийнятний, але якщо ви чините опір і «розлучатися на бабки», через свою хитрозробленість не хочете, то ви ворог компанії Пегас-туристик.
Дано: екскурсія до Єрусалиму. Ціна Пегаса – 230 дол. Ціна будь-якого місцевого турагентства – 85 дол з особи. Умови проведення екскурсії однакові. Питання: як розвести туристів так, щоб вони купили цю екскурсію у Пегаса, а не у місцевій агенції? Рішення. 1. Повідомити туристам, що місцеві турагентства – це криваві монстри, основною метою яких є роздягнути, розути, вморити, у крайньому разі, втратити (забути) клієнтів. 2. Ввести в оману туристів, повідомивши про недійсність медичної страховки у разі придбання екскурсії у незалежного турагентства, начебто договір зі страховою компанією має якесь відношення до цього туроператора. 3. Дуже вже вважати туристів ідіотами, сказавши їм про те, що не можна залишати готель у першу добу, доки не зареєстрований туристичний ваучер. Таким чином перешкоджати отриманню туристами інформації про існування альтернативних шляхів придбання екскурсій за цінами. 4. І лідер хіт-параду нинішнього сезону! Домовитися з готелем про заборону видачі сухого пайка (так званий «ланч-бокс») туристам, які купили путівку не в свого оператора. В останньому випадку ексклюзивним власником патенту на цей метод є туроператор «ПЕГАС – ТУРИСТИК».
Отже. 14 червня 2010 року. Місце дії Єгипет, Шарм-ель-Шейх, готель Sabena Marmara. Діючі особи: я та моя сім'я, готельний гід Пегаса пані Ельвіра, старший адміністратор готелю. У цей злощасний день мною була придбана екскурсія до Єрусалиму на всю сім'ю у незалежного туристичного агентства загальною вартістю 255 дол. Думаю, що пояснювати, чому я не придбав те ж саме за загальною ціною 690 дол. Пегас не потребує. Так ось, задоволений і щасливий відпочинком, що вдало розпочався, я звернувся до старшого адміністратора готелю про отримання на всю сім'ю «ланч-бокс» наступного дня. Треба сказати, послуга досить стандартна, надається всіма туристичними готелями по всьому світу і жодних додаткових питань не виникає. У всякому разі, так було з нами завжди і скрізь, у всіх країнах та з усіма туроператорами. Так само все було і цього разу. Адміністратор привітно посміхнувся, сказав чергове ноу проблемс і став записувати в журнал мою заявку. Писав він до графи, де вказувався туроператор. Тут він на секунду підняв голову і запитав у мене який з восьми туроператорів, що працюють в даному готелі, курує мою особу. Якби я назвав сім інших, то мені не було б про що зараз написати, але я потрапив у саму точку і чесно повідомив: «Пегас-туристик, сер». Обличчя адміністратора перекосила болісна усмішка, ніби я настав йому на обидва мізинці одночасно. "Звичайно звичайно. Готель щасливий видати Вам «Ланч-бокс». Немає жодних проблем, але лише з дозволу готельного гіда Пегаса пані Ельвіри». Переконавшись, що ми з адміністратором обидва говоримо зараз англійською мовою, а значить цілком адекватно розуміємо один одного, я ще раз озвучив своє прохання, вважаючи, що, мабуть, я перегрівся на пляжі і вперше звернувся до нього японською мовою. раз він мене не зрозумів. Яке ж було моє здивування, коли і повторно його відповідь прозвучала так само, «Тільки з дозволу пані Ельвіри». З усіх варіантів, що виникли у мене на той момент у голові, що пояснюють цей феномен, я зупинився на єдиному можливому. Ймовірно, вирішив я, туроператор взагалі і готельний гід пані Ельвіра, зокрема, так дбають про своїх туристів, що таким чином контролюють їх переміщення, щоб завжди бути готовими надати допомогу туристові, який потрапив у скрутне становище. Звичайно, думав я, адже ми ж безвідповідальні, адже ми не повідомили рідному гіду про майбутню екскурсію. І як вона за таких умов про нас дбала б. Подумати страшно. А так, вона буде в курсі, де ми і завжди вчасно прийде на допомогу заблудлим вівцям. Так і вирішивши, я відклав проблему до вечора, при зустрічі з гідом мені достатньо 5 хвилин для отримання коробок.
Рівно о 19.00 я увійшов до холу готелю. Гід була на місці. Викладення мого прохання зайняло 10 секунд. Ще 5 секунд знадобилося отримання категоричного рішучого, залізного відмови. Очі-лужки Ельвіри виблискували ненавистю, луноподібне обличчя почервоніло від гніву і стало ще ширше. Шипіння виривалося з її рота. Найм'якіші і лагідніші слова-бандити, що хльостали мене в цей момент, були «безсоромний» і «безсовісний». Треба сказати, що я вже, на жаль, вийшов з юнацького віку, крім того, рід моїх занять викликає у переважної більшості людей, що оточують мене, щиру повагу, тому таких слів на свою адресу я не чув уже років 20. Це були абсолютно нові, гострі відпускні відчуття. Жодному туроператору за багато років не вдалося так принизити і розтоптати мою гідність, як це за лічені секунди, спритно, звично зробила гід Пегаса пані Ельвіра. Скаженою блискавкою її низенька фігурка в піонерській блузці та спідничці, до якої так йшли її величезні чорні сандалі «а ля Маленький Мук», метнулася до стійки рецепшена. Бурхливі з'ясування стосунків з адміністратором, підтвердження залізної волі її та її героїчної компанії Пегас-туристик і гордий, переможний, що знищує вереск у мій бік: «Все, питання закрите». Вже потім, у Росії, я зрозумів, наскільки вона мала рацію. Справді, «безсоромний та безсовісний». Купивши тур у Пегаса, забезпечивши тим самим її зарплату та безбідне життя на курорті, я безсоромно та безсовісно позбавив її нехилої фінансової «дотепки» від цієї дорогої екскурсії. І щойно сумління в мене вистачило. Та ще (і вистачило ж нахабства! ) оплаченої їжі зажадав. Та ще не вибачився за своє безсоромність, а повідомив їй, про жах, що негайно після прибуття на батьківщину в письмовій формі оскаржу її дії її ж керівництву і опишу ситуацію в інтернеті.
Далі було не смішно, тому відійду від художнього стилю та опишу ситуацію по-діловому. Після моєї заяви про намір оскаржити її дії Ельвіра втратила залишки самовладання і публічно заявила (якщо бути точним, то прокричала на весь хол), що вона має паспорт громадянина держави Єгипет, квартиру в Шарм-ель-Шейху, чоловіка – араба і зараз же напише заяву в поліцію про те, що я їй загрожую, а на мене чекає шестимісячне ув'язнення в Єгипті. Так як я не знайомий достатньою мірою з єгипетським законодавством, я не зміг оцінити реальність її загроз і зняв усі свої вимоги, щоб уникнути конфлікту з правоохоронними органами. Проте, я припускаю, що співробітник компанії «Пегас – туристик» Ельвіра не збиралася повідомляти поліцію про те, що я погрожую повідомити про її поведінку керівництву компанії, а, ймовірно, збиралася повідомити про будь-які інші загрози з мого боку. Таким чином, події Ельвіри мають ознаки діяння, яке за російським законодавством кваліфікується за ст. 306 «Свідомо неправдивий донос» і карається позбавленням волі до 2-х років. Дані дії обтяжені тим обставиною, що вони були проти особи, про благополуччя якого мала піклуватися гід у силу свого службового становища.
На закінчення хочу сказати, що повернувшись додому, я поцікавився можливими перспективами завершення цього конфлікту, якби я не відступив. На жаль, я переконався, що загрози з боку гіда були цілком реальними. Таким є законодавство цієї країни. Можете переконатися самі, набравши в яндекс слова «росіяни, Єгипет, в'язниця». Там ви знайдете кілька дуже цікавих і свіжих оповідань таких самих бідолах.
А екскурсія до Єрусалиму була чудова. Незалежна агенція на «відмінно» виконала всі зобов'язання. Автобуси були шикарні та комфортабельні. Кордон був пройдений за лічені хвилини. Гід був із СРСР. Звати Борис. Чудово знав історію, чудово говорив російською мовою і так керував групою, що загубитися було абсолютно неможливо.
Насамкінець хочу сказати, Червоне море-супер, готель Sabena Marmara – так, але тільки без Пегаса. Ніколи в житті.
Ні за які знижки, ні за які гроші я не поїду більше з Пегасом.
Сергій, Челябінськ
