• їздив(а) 5 років тому
Хороший, затишний готель за доступною ціною, знаходиться у дуже зручному та тихому місці майже у центрі міста. У дворику знаходиться невеликий басейн, по стінах тягнеться розсип квітучих гілок, розмірено прогулюються зграя ручних кішок, живе папуга - домашня атмосфера.
… Ще ▾
Хороший, затишний готель за доступною ціною, знаходиться у дуже зручному та тихому місці майже у центрі міста. У дворику знаходиться невеликий басейн, по стінах тягнеться розсип квітучих гілок, розмірено прогулюються зграя ручних кішок, живе папуга - домашня атмосфера. Безкоштовний кальян, вода, кава, чай. Все поруч – магазини, ринки, кафе та море в 2-5 хвилинах пішої прогулянки приємними місцями. Водночас галаслива вулиця трохи осторонь і не заважає спокійному відпочинку. Готель тримає сім'я, персонал різного ступеня спорідненості з господарем – дуже приємний та чуйний. Сам же господар Імад – просто душка, найцікавіша людина, завжди чуйна, готова допомогти в будь-якій ситуації, чудово розмовляє англійською. Не чекаєш такого прийому від абсолютно не знайомої людини – вона буквально оточує своєю турботою кожного гостя: завжди підкаже – де що знаходиться, проводить чи особисто довезе до потрібного місця, допоможе організувати екскурсію або знайти дешевий прокат необхідного обладнання. . Зараз у готелі повним ходом йде реновація, повністю замінюють ванні, перефарбовують стіни в номерах, за кілька днів готель постане у новому вигляді. Імад – бажаю процвітання вашому готелю! На кілька днів він став для мене затишним будинком. Спасибі! і, можливо, до майбутньої зустрічі; )
Подобається
Вам подобається
Показати інші коментарі …
Дахаб. . . Повернулися 10 днів тому зі старшою дочкою та племінницею і вже якісь настількі спогади та плани на наступний рік. . . Вибирала місце для відпочинку із міркувань активного відпочинку.
… Ще ▾
Дахаб. . . Повернулися 10 днів тому зі старшою дочкою та племінницею і вже якісь настількі спогади та плани на наступний рік. . .
Вибирала місце для відпочинку із міркувань активного відпочинку. Оскільки моя друга половина їхати в Сінай відмовилася і вважала за краще залишитися з молодшою дочкою, а мені так давно не вистачало альтернативного відпочинку, то вирішила що якщо вже я господар становища, то відпочину так як хочу я.
Чула про Дахаб багато, перед відпусткою погортала купа сайтів. Виїзд був з двоїстим відчуттям - з одного боку - море, сонце та екзотика Сходу - що ще треба? З іншого боку було багато написано що сервіс в Дахабі істотно відрізняється від відомих курортних міст Єгипту і мене це трохи напружувало, оскільки як-не-як зі мною було 2 дитини шести і шістнадцяти років.
Зараз охолонувши від емоцій, по-тверезому дивлюся на свій відпочинок і впевнено кажу що це саме те, що я шукала - не шовкові простирадла і система повного харчування, не дитячий клуб і анімація для лінивих в готелі, ні алкоголь задарма і тому питво до блакитних метеликів в очах, а деяка самобутність, місцями сервіс у зародковому стані, немає обжерливості, п'яних та незадоволених зірковістю готелю туристів. . . Іншими словами, ті кому по нутру відпустки у п'яти зірках, за системою ВСІ ВКЛЮЧЕНО, з екскурсіями по стандартних місцях, та з режимом за розкладом - Вам не в Дахаб...Це маленьке містечко (я б назвала селом), з більш-менш чистою набережною, крок убік і вам обов'язково зустрітися гори сміття, купки відкладені верблюдами і бедуїнські босоногі дітки, що рідко прогулюються. АЛЕ! Зате з місцевого населення тут цілком цивілізована публіка ( здебільшого володіє англійською і тому тут працює, залишивши близьких у Каїрі, скажімо, і відвідуючи їх раз на кілька тижнів), а з туристів-такої публіки ще пошукати треба! - молоді, активні, нестандартні, що приїхали для активного відпочинку-парами або навіть з такими ж альтернативними батьками. Тут не нудно-чисельні дайв-клуби вчать курсів дайверів, ті в перервах між зануреннями відвідують Блакитну Діру, знамениті Білий і Кольоровий Каньйони, на квадроциклах обстежують Сафарі, або з місцевими тур. фірмами їздять до Заповідних мангрових заростей. Або просто...сидять собі в ресторанчику (якими усипана вся набережна) і потягують наргілу, запиваючи каркаде. І сама атмосфера...Потрапляючи туди, цивілізована людина спочатку отримує культурний шок, для подальшої адаптації він змушений просто абстрагуватися, а потім весь цей час тобі здається, що це все або уві сні або не з тобою. Сидячи ввечері в ресторанчику на набережній, слухаючи східні наспіви під шум прибою, іноді бризки хвиль орошують край простенького сарафанчика (який за нинішніми мірками вважається вечірнім вбранням бо весь останній час ти ходиш у купальнику і шортах, які стираються як і так тому в якійсь мірі вже тверднуть від накопиченої солі), вздовж берега світиться край набережної освітленої різноманітного кольору ліхтариками, а ти в цей час дивишся в тарілку зі стейком баракуди, крабовим супом або грилем з морського асорті (кальмар, креветка та лобстер). Поруч місцеві хлопчаки намагаються (місцями цілком успішно) спіймати кальмарів на пристрій, що нагадує закидушку, про твою ногу треть якийсь місцевий кіт (у Дахабі немає бродячих котів-їх пітьма і всі вони є громадським надбанням міста), а ти потягуєш кальян або щойно принесений фреш з будь-якого фрукта на вибір...Саме в ці моменти ти сидиш і розумієш - ось вона казка і хочеться попросити сусіда тебе вщипнути щоб переконатися що що не спиш.
Вдень життя інше- містечко прокидається годинником до десяти-одинадцяти (бо всю ніч він надає туристам насолодитися нічним життям Дахаба). Якщо тобі не спиться або в тебе рання екскурсія, то тупаючи о восьмій годині ранку по набережній до свого улюбленого ресторанчика, всі кого ти можеш зустріти, це або місцеві сміттярі, які прибирають сміття складаючи його на звичайні візки і відвозячи в невідомому напрямку, або працівники ресторанів роблячи генеральне прибирання (витягуючи покривні покриття і витрушуючи їх прямо на вулиці), або одягнені ледь не в повне спорядження дайвери, металеві візки, що дружно котять (на вигляд нагадують совдеповські ліжка на коліщатках, тільки коротше і без пружинної сітки) з усім своїм сном.
Наважуюсь помітити що знімали готель ми у старій частині міста. Тому описую спосіб її життя. Блакитна Лагуна дихає по-іншому. Її ми відвідали лише два рази - один з екскурсом кінної прогулянки, іноді особисто приїхали на таксі, вже в останній день нашого перебування.
Тепер залишивши лірику, перейду до опису готелю.
Чесно сказати, коли наш таксист висадив нас біля готелю, ми кілька хвилин перебували в шоці. Не те щоб розчарувалися, просто очікували мабуть побачити більш цивілізоване місце (я вже писала про культурний шок, без зв'язку з готелем). Готель тягне на тверду двієчку, тому що нас все ж таки бентежило наявність піску на підлогах, що потрапляє прямо з порога вулиці, сантехніка 60-х. Першого дня вони мали якусь аварію на центр. електростанції, тому не було ні світла, ні води (ми спочатку не розуміли зв'язок, потім нам пояснили що вода в Дахабі з водонапірної станції. Оздоблення номерів, та й самого готелю залишає бажати кращого. Але! Сімейність готелю нас незабаром підкупила і все це для нас стало представляти дрібниці. Господар Емад-дивна людина. Має доньку, дружину і три сини, які проживали тут же в готелі. Всі чудово говорять англійською, дітки дивно виховані-не нав'язливі і без поганих звичок. Сам Емад був дуже попереджувальний і - по-справжньому дбайливий - коли ми запитали чи немає зайвої маски з трубкою - він в той же день роздобув нам і приніс. туристичних, хоча їздили з тими ж туроператорами (хм, голосно сказано) Коли було потрібно таксі, замовляли через нього - було видно, що таксисти його добре знають і поважають, і якось їздити було не страшно. Тилітня дочка добре плаває і з задоволенням навчала мою доньку плавання. Він скомандував одному з персоналу проводити нас до автовокзалу- той допоміг зловити таксі, домовитися про ціну, дізнатися про вартість квитків, розклад і посадивши нас, скромно вийшов. Хочу зауважити, що в Дахабі добрі люди-привітні та учасні. Живучи в Дахабі, з ними постійно стикаєшся та контактуєш. Тому ті, хто в принципі неоднозначно ставиться до людей арабського походження, не в змозі хоча б прикинутися бути привабливим у спілкуванні - Вам буде складно - тоді Вам в Хілтон або ще куди, де ваше життя буде за розкладом і прогнозоване на весь період відпустки.
У готелі крім сім'ї є ще кілька молодих людей (спорідненість якоїсь лінії), які займаються прибиранням номерів та чисткою басейну. Так, басейн цілком пристойний і чиститься мало не кілька разів на день. Мій шестирічний син волів його морю, і тільки коли розчухав як гарно під водою, переборов страх перед маскою з трубкою і навчившись дихати ротом, не міг вийти з моря, так би і була там весь час цілодобово. . .
Ресторани біля готелю два (з якими у нього угода). Те, що ближній до готелю ми забракували через убогі порції і млявості сервісу, а тому завжди ходили в далекий Фреш Фіш, в якому приносили гідні сніданки і завжди зі свіжими овочами. У них був найсмачніший каркаде по-судански (холодного заварювання). До речі, в цьому ресторані, оскільки ми були гості готелю, отримали 20% дисконт. В інших ресторанах норма торгуватиметься. Від російських дайв-клубів у більшості ресторанів знижка, так ми хоч і не взяли пробне занурення (планували але зірвалося), але сказали, що ми їх клієнти. У нас би хоч хтось їхню візитку попросили знижку і так.
Писати можна багато, бо це незвичайне місце, з якоюсь незвичайною аурою. Повернутися сюди дуже хочеться, наступного разу точно знаючи що і де відвідати. Готелі ті що в старому місті-все плюс-мінус одного рівня (я не говорю про курені без кондиціонерів-воних теж вистачає за принципом ліжко-місце), відмінність тільки близько до пляжу (від нашого ми ходили 3 хвилини). Ми шукали готель найдешевший, але з хорошими рекомендаціями. Не розчарувалися- все що не додав готель у плані комфорту, додав його севіс та його сімейність.
Люди, їдьте в Дахаб, я тим, хто хоче відпочинку нестандартного, активного, повного емоцій від побаченого та відчутного. Якщо Ви не зациклені на пріоритетах суто пляжного відпочинку, відкриті для нових переживань і (так! ) і здатні переоцінити сенс життя - Вам сюди.
Чудового Вам відпочинку! Дахабу привіт!
Вибирала місце для відпочинку із міркувань активного відпочинку. Оскільки моя друга половина їхати в Сінай відмовилася і вважала за краще залишитися з молодшою дочкою, а мені так давно не вистачало альтернативного відпочинку, то вирішила що якщо вже я господар становища, то відпочину так як хочу я.
Чула про Дахаб багато, перед відпусткою погортала купа сайтів. Виїзд був з двоїстим відчуттям - з одного боку - море, сонце та екзотика Сходу - що ще треба? З іншого боку було багато написано що сервіс в Дахабі істотно відрізняється від відомих курортних міст Єгипту і мене це трохи напружувало, оскільки як-не-як зі мною було 2 дитини шести і шістнадцяти років.
Зараз охолонувши від емоцій, по-тверезому дивлюся на свій відпочинок і впевнено кажу що це саме те, що я шукала - не шовкові простирадла і система повного харчування, не дитячий клуб і анімація для лінивих в готелі, ні алкоголь задарма і тому питво до блакитних метеликів в очах, а деяка самобутність, місцями сервіс у зародковому стані, немає обжерливості, п'яних та незадоволених зірковістю готелю туристів. . . Іншими словами, ті кому по нутру відпустки у п'яти зірках, за системою ВСІ ВКЛЮЧЕНО, з екскурсіями по стандартних місцях, та з режимом за розкладом - Вам не в Дахаб...Це маленьке містечко (я б назвала селом), з більш-менш чистою набережною, крок убік і вам обов'язково зустрітися гори сміття, купки відкладені верблюдами і бедуїнські босоногі дітки, що рідко прогулюються. АЛЕ! Зате з місцевого населення тут цілком цивілізована публіка ( здебільшого володіє англійською і тому тут працює, залишивши близьких у Каїрі, скажімо, і відвідуючи їх раз на кілька тижнів), а з туристів-такої публіки ще пошукати треба! - молоді, активні, нестандартні, що приїхали для активного відпочинку-парами або навіть з такими ж альтернативними батьками. Тут не нудно-чисельні дайв-клуби вчать курсів дайверів, ті в перервах між зануреннями відвідують Блакитну Діру, знамениті Білий і Кольоровий Каньйони, на квадроциклах обстежують Сафарі, або з місцевими тур. фірмами їздять до Заповідних мангрових заростей. Або просто...сидять собі в ресторанчику (якими усипана вся набережна) і потягують наргілу, запиваючи каркаде. І сама атмосфера...Потрапляючи туди, цивілізована людина спочатку отримує культурний шок, для подальшої адаптації він змушений просто абстрагуватися, а потім весь цей час тобі здається, що це все або уві сні або не з тобою. Сидячи ввечері в ресторанчику на набережній, слухаючи східні наспіви під шум прибою, іноді бризки хвиль орошують край простенького сарафанчика (який за нинішніми мірками вважається вечірнім вбранням бо весь останній час ти ходиш у купальнику і шортах, які стираються як і так тому в якійсь мірі вже тверднуть від накопиченої солі), вздовж берега світиться край набережної освітленої різноманітного кольору ліхтариками, а ти в цей час дивишся в тарілку зі стейком баракуди, крабовим супом або грилем з морського асорті (кальмар, креветка та лобстер). Поруч місцеві хлопчаки намагаються (місцями цілком успішно) спіймати кальмарів на пристрій, що нагадує закидушку, про твою ногу треть якийсь місцевий кіт (у Дахабі немає бродячих котів-їх пітьма і всі вони є громадським надбанням міста), а ти потягуєш кальян або щойно принесений фреш з будь-якого фрукта на вибір...Саме в ці моменти ти сидиш і розумієш - ось вона казка і хочеться попросити сусіда тебе вщипнути щоб переконатися що що не спиш.
Вдень життя інше- містечко прокидається годинником до десяти-одинадцяти (бо всю ніч він надає туристам насолодитися нічним життям Дахаба). Якщо тобі не спиться або в тебе рання екскурсія, то тупаючи о восьмій годині ранку по набережній до свого улюбленого ресторанчика, всі кого ти можеш зустріти, це або місцеві сміттярі, які прибирають сміття складаючи його на звичайні візки і відвозячи в невідомому напрямку, або працівники ресторанів роблячи генеральне прибирання (витягуючи покривні покриття і витрушуючи їх прямо на вулиці), або одягнені ледь не в повне спорядження дайвери, металеві візки, що дружно котять (на вигляд нагадують совдеповські ліжка на коліщатках, тільки коротше і без пружинної сітки) з усім своїм сном.
Наважуюсь помітити що знімали готель ми у старій частині міста. Тому описую спосіб її життя. Блакитна Лагуна дихає по-іншому. Її ми відвідали лише два рази - один з екскурсом кінної прогулянки, іноді особисто приїхали на таксі, вже в останній день нашого перебування.
Тепер залишивши лірику, перейду до опису готелю.
Чесно сказати, коли наш таксист висадив нас біля готелю, ми кілька хвилин перебували в шоці. Не те щоб розчарувалися, просто очікували мабуть побачити більш цивілізоване місце (я вже писала про культурний шок, без зв'язку з готелем). Готель тягне на тверду двієчку, тому що нас все ж таки бентежило наявність піску на підлогах, що потрапляє прямо з порога вулиці, сантехніка 60-х. Першого дня вони мали якусь аварію на центр. електростанції, тому не було ні світла, ні води (ми спочатку не розуміли зв'язок, потім нам пояснили що вода в Дахабі з водонапірної станції. Оздоблення номерів, та й самого готелю залишає бажати кращого. Але! Сімейність готелю нас незабаром підкупила і все це для нас стало представляти дрібниці. Господар Емад-дивна людина. Має доньку, дружину і три сини, які проживали тут же в готелі. Всі чудово говорять англійською, дітки дивно виховані-не нав'язливі і без поганих звичок. Сам Емад був дуже попереджувальний і - по-справжньому дбайливий - коли ми запитали чи немає зайвої маски з трубкою - він в той же день роздобув нам і приніс. туристичних, хоча їздили з тими ж туроператорами (хм, голосно сказано) Коли було потрібно таксі, замовляли через нього - було видно, що таксисти його добре знають і поважають, і якось їздити було не страшно. Тилітня дочка добре плаває і з задоволенням навчала мою доньку плавання. Він скомандував одному з персоналу проводити нас до автовокзалу- той допоміг зловити таксі, домовитися про ціну, дізнатися про вартість квитків, розклад і посадивши нас, скромно вийшов. Хочу зауважити, що в Дахабі добрі люди-привітні та учасні. Живучи в Дахабі, з ними постійно стикаєшся та контактуєш. Тому ті, хто в принципі неоднозначно ставиться до людей арабського походження, не в змозі хоча б прикинутися бути привабливим у спілкуванні - Вам буде складно - тоді Вам в Хілтон або ще куди, де ваше життя буде за розкладом і прогнозоване на весь період відпустки.
У готелі крім сім'ї є ще кілька молодих людей (спорідненість якоїсь лінії), які займаються прибиранням номерів та чисткою басейну. Так, басейн цілком пристойний і чиститься мало не кілька разів на день. Мій шестирічний син волів його морю, і тільки коли розчухав як гарно під водою, переборов страх перед маскою з трубкою і навчившись дихати ротом, не міг вийти з моря, так би і була там весь час цілодобово. . .
Ресторани біля готелю два (з якими у нього угода). Те, що ближній до готелю ми забракували через убогі порції і млявості сервісу, а тому завжди ходили в далекий Фреш Фіш, в якому приносили гідні сніданки і завжди зі свіжими овочами. У них був найсмачніший каркаде по-судански (холодного заварювання). До речі, в цьому ресторані, оскільки ми були гості готелю, отримали 20% дисконт. В інших ресторанах норма торгуватиметься. Від російських дайв-клубів у більшості ресторанів знижка, так ми хоч і не взяли пробне занурення (планували але зірвалося), але сказали, що ми їх клієнти. У нас би хоч хтось їхню візитку попросили знижку і так.
Писати можна багато, бо це незвичайне місце, з якоюсь незвичайною аурою. Повернутися сюди дуже хочеться, наступного разу точно знаючи що і де відвідати. Готелі ті що в старому місті-все плюс-мінус одного рівня (я не говорю про курені без кондиціонерів-воних теж вистачає за принципом ліжко-місце), відмінність тільки близько до пляжу (від нашого ми ходили 3 хвилини). Ми шукали готель найдешевший, але з хорошими рекомендаціями. Не розчарувалися- все що не додав готель у плані комфорту, додав його севіс та його сімейність.
Люди, їдьте в Дахаб, я тим, хто хоче відпочинку нестандартного, активного, повного емоцій від побаченого та відчутного. Якщо Ви не зациклені на пріоритетах суто пляжного відпочинку, відкриті для нових переживань і (так! ) і здатні переоцінити сенс життя - Вам сюди.
Чудового Вам відпочинку! Дахабу привіт!
Подобається
Вам подобається
• 8½
Готель Dahab Plaza - типовий Дахабський готель. Розташування-відмінно, під'їзд транспорту, до Лайтхауса-10 хвилин пішки, до мосту-3 хвилини. Номер (другий поверх)-добре, за такі гроші.
… Ще ▾
Готель Dahab Plaza - типовий Дахабський готель. Розташування-відмінно, під'їзд транспорту, до Лайтхауса-10 хвилин пішки, до мосту-3 хвилини. Номер (другий поверх)-добре, за такі гроші. Просторий, балкон, просторий санвузол, душ, сантехніка старенька, але все працює нормально, титан із гарячою водою у будь-який час! Союзні ресторани - нормально. Атмосфера готелю – сімейна, дуже уважний персонал. Безкоштовна пральня, інтернет, питна вода. Велике спасибі господареві готелю пану Емаду Соліману, дуже енергійна та уважна людина, хоче створити максимальну зручність для своїх постояльців, особисто цікавиться всіма проблемами та вирішує їх. У поїздці у дочки святкували день народження, то він приніс у ресторан іменинний торт!
Разом.
Якщо ви приїхали в Дахаб не випадково, то це дуже хороший варіант!
Разом.
Якщо ви приїхали в Дахаб не випадково, то це дуже хороший варіант!
Подобається
Вам подобається
• ½
