усе погане, що написано про цей готель у попередніх відгуках — чиста правда усе погане, що написано про цей готель у попередніх відгуках — чиста правда

Жахливий готель. Не рекомендую. Це готель рівня трійки, та й то — це не готель, а пострадянський санаторій із повністю відсутнім сервісом.
Якщо лінь читати, коротко:

усе погане, що написано про цей готель у попередніх відгуках — чиста правда;

щури бігають, як у себе вдома;

сервісу як такого немає;

напої: кава, кола, спрайт, соки — усе якась жахлива бурда. Про соки зрозуміло — в Єгипті вони часто невідомо з чого зроблені. Але підробити колу й спрайт — це щось нове;

брудні й мокрі рушники, старе, кошлате постільне з брудними плямами;

нахабні працівники, які випрошують гроші за будь-яку послугу;

мала кількість шезлонгів;

убогий аквапарк;

басейни, в яких ніхто не купається, бо їх майже не чистять і біля них зовсім немає шезлонгів.

Тепер по порядку.
Приїхали приблизно о 3:30 ночі. Спеціально взяли таксі, щоб швидше заселитися й виспатися після дуже довгої дороги.

Адміністратор на рецепції одразу сказав — ідіть спати на дивани в лобі, вранці будемо вас заселяти. Я йому — давай домовимося про раннє заселення, я заплачу. Відповідь — категоричне «НІ», усе будемо вирішувати зранку. Лягли спати. Близько шостої ранку, коли комарі остаточно випили всю нашу кров, я взяв паспорти, поклав у них гроші й сказав: годі нас морочити — заселяй. Він узяв гроші. Зробив копії паспортів. Подивився, що в нас сімейний номер, і повернув гроші зі словами — вільних номерів немає. Чекайте до 10:30. Я попросив одягнути нам браслети, щоб піти на сніданок — ні, браслети лише після 10:00. Кава тільки за браслетами.
О восьмій ранку прийшов інший адміністратор, і завдяки йому нас тимчасово поселили в звичайний номер, щоб ми там дочекались готовності нашого номера. Але браслети все одно не дали.

Зайшли ми в цей номер, і це була класика кошмару, яку тут періодично описують: брудна постіль, розвалені меблі, балконні двері, що зачиняються на цвях. Але ми на це заплющили очі. Переодягнулися в купальні костюми й пішли за браслетами та на пізній сніданок. Для розуміння: пізній сніданок — це булки з «пластмасовим» сиром і солодкі булки. Ну і напої, про які я писав вище.

Пережили цей ранковий кошмар і заселилися в наш номер. Дав носійникові долар, а він мені — мало, я тут три валізи віз, а ти мені долар. Я був приголомшений такою нахабністю, але ще додав йому грошей.

Сімейний номер просторий, із двома кімнатами. Усе в відносно хорошому стані. Але. Нас четверо, а лише два комплекти рушників. Холодильник не працює зовсім (він нам не був потрібен, тож особливо на цьому не зациклювались). У кожній кімнаті є телевізор, але пульт працює лише один. Вішалок у шафах немає. Під раковиною періодично незрозуміло звідки тече вода. Кондиціонер запускається так, ніби в номері зараз злетить гелікоптер, але коли виходить на нормальні оберти — працює добре.

На 7-й день перебування ми зрозуміли, що нам жодного разу не змінювали постільну білизну (гроші за прибирання залишали регулярно). Дитина забруднила простирадло, і ця пляма була з нами 4 дні. Я розповів про це адміністратору. Після пляжу, коли ми повернулися, усе було прибрано, перестелено, 4 комплекти рушників. Але простирадло було те саме. Брудне, з уже «рідною» для нас плямою. Посварилися. Простирадло замінили. На заміну принесли чисте. Чисте, але мокре! Прибиральника відправили по сухе, і вже потім їхній місцевий начальник приніс сухе простирадло.


Пляж. Великий, просторий, багато парасольок від сонця. Але шезлонгів — мінімум. Якщо ти приходиш на пляж близько 10-ї, уже все зайнято. Спочатку було незрозуміло, як таке можливо. Поспостерігавши кілька днів, усе стало ясно. Пляжний персонал спеціально кидає на вільні шезлонги речі типу шортів, надувних кругів, парео, щоб створити вигляд відсутності вільних місць, а потім за долар «знаходить» і приносить тобі шезлонг. Кілька разів ми на це купилися, але потім уже, не соромлячись, забирали собі такі шезлонги.

Басейни — брудні. За час перебування вода в них відверто позеленіла, а на дні біля форсунок, що подають воду, утворилися піщані кратери.

Пляжні рушники — окремий треш. Коли ми спробували отримати свіжі чисті рушники, — ні. Тобі віддають ті рушники, які хтось щойно здав. Тобто використані рушники не викидають, а просто акуратно складають і знову віддають наступному туристу. Я таке бачу вперше. На запитання, коли будуть чисті рушники, відповідь завжди одна — через 10 хвилин. Звісно, ніхто нові рушники через ці 10 хвилин не приносить.

Ми тоді взяли ці мокрі рушники й пішли з ними на рецепцію. Віддали їх із претензією адміністраторам. Вони комусь подзвонили, і ще приблизно через 15 хвилин з’явились чисті рушники. Знову ж таки, чисті — це не означає сухі. Навіть якщо їх перуть, то не прасують. Просто великою мокрою купою приносять на видачу й далі роздають.

Їжа нормальна. Абсолютно без вишукувань. Але голодним не залишишся. Усі напої — в одноразових пластикових стаканчиках 150 мл. Пиво наливають на 2/3 стаканчика і більше двох стаканчиків за один раз не дають. Пиво наливають із пляшок. Якщо просиш дати цілу пляшку — 3 долари. Багатьом не подобається, що напої в одноразових стаканчиках, але я вважаю, що це все ж краще, ніж якби вони наливали в брудні багаторазові. Я впевнений, що їх би не мили.

Анімація є, але вони живуть своїм життям. Дитячий клуб лише формальний — зламані гойдалки та зачинена дитяча кімната. Усі вечірні шоу проводяться в закритому амфітеатрі.

Оскільки наш зворотний рейс був о третій годині ночі, довелося домовлятися про пізній виїзд о 12-й ночі. Так от, ціна за це плавно зросла з 60 до 110 доларів… У підсумку сторгувалися на 80 доларів. Останньою краплею було те, що під час виїзду охорона віддала нашому таксисту чужі водійські права. Через це нам довелося пересідати в іншу машину, яка зрештою й привезла нас в аеропорт.