Насичений січень у Titanic Beach Resort 5

25 травня 2019 Час поїздки: з 13 Січня 2019 до 24 Січня 2019
Репутація: +3061
Додати до друзів
Написати листа

ПІДГОТОВКА

Як не прикро відзначати, але для зимової відпустки з двома дітьми (11 і 3 роки) при всьому різноманітті напрямів Єгипет залишається пріоритетним. Ні, не тому, що відпочинок в Єгипті щось не влаштовує, але погано, що не з'являється нічого схожого в інших країнах. То дорого, то довгий переліт, то слабка інфраструктура готелів. Загалом, коли у грудні вирішувався варіант із відпочинком у січні, то його ми шукали чітко в країні фараонів.


Є безліч зручних сайтів, де в онлайні можна відслідковувати динаміку цін. Я використовую www. otpusk. com, оскільки там є чимало фільтрів, які допомагають з підбором туру. Критерії підбору туру були прості: 4-5 зірок, кількість ночей від 10 до 12, харчування все включено, заселення 2+2 (двоє дорослих та двоє дітей), аквапарк та рейтинг готелю на сайті Турправди не менше 8. За всіма цими критеріями найбільш дешевим виявився Titanic Beach Spa & Aqua Park 5*, що в моєму випадку у фінансах становило 1.107$ за 11 ночей. Ціна була дуже привабливою, як і час вильотів (13.01. 19 о 3.30 ранку туди, 24.01. 19 о 19.05 назад), тому я не гаючись замовив і оплатив цей тур. Через пару днів я отримав пакет документів, у якому виявився неприємний сюрприз – змінився час вильоту в Хургаду, все дуже зручного нічного вильоту о 3.30 ранку (при якому ми були б до обіду в готелі), нам зафіксували виліт о 14.40, тобто, при цьому зрушенні на 11 годин ми встигали в кращому разі на вечерю. Найцікавіше, що цей тур продовжував далі продаватися з гарним вильотом о 3.30 ночі, просто ТО Coral Trаvel, приваблює зручним часом вильоту, насправді ж пропонуючи щось інше. Таке мінікідалове, абсолютно законне, але не фарбує солідного ТО.

ПЕРЕЛЕТ

Приколи з часом вильоту продовжилися за день до відльоту. Сайт табло аеропорту Бориспіль показував, що виліт перенесли на 13.40, на годину раніше запланованого. Випадки, при яких вже запланований час вильоту переносять раніше не рідкість, але чому ТО не поінформував своїх туристів про цю важливу зміну? Адже не всі уважні, можуть сліпо довіритися електронним квиткам, і отримати неприємний сюрприз після приїзду в аеропорт. Ну гаразд, збираємося з ранку 13 січня, перевіряю ще раз час вильоту на сайті аеропорту, замовляємо таксі, приїжджаємо, і … бачимо, що наш рейс затримують на дві години, до 15.40. Та ну що таке! Робити нічого, роздаємо дітям смачненьке, і сидимо в залі очікування, з тугою поглядаючи через величезні панорамні вікна на засніжений Київ. Чекаємо на реєстрацію, проходимо всі формальності, потрапляємо в «чисту» зону з Duty Free, скуповуємося всякими «корисностями», і йдемо по «рукаву» до літака.

Що відразу не сподобалося на перший погляд у салоні – маленькі проміжки між сидіннями. НУ, ДУЖЕ МАЛЕНЬКІ проміжки. Така собі маршрутка до Хургади ; -) Насилу втискаюся на своє місце, і розумію, що сидіти мені буде складно, боляче, і неприємно : -(. Це найнезручніший літак зі всіх наших перельотів, навіть не уявляв, що такі бувають. ) у нас розподілься досить цікаво, діти сиділи попереду, а я з дружиною ззаду за ними. Весь політ пройшов нормально, без ексцесів, діти спали, їли, грали на планшеті, загалом, не нудьгували ; -) : якщо спочатку наших польотів у 2005 році в літаку подавали непогані обіди, пропонували алкоголь (вино або коньяк), то спочатку зникли алкогольні напої, потім сама їжа, тепер стюарди безкоштовно тільки пропонують чай/каву/воду, все інше пропонується купити за ниніпічними цінами . Та гаразд, чотири години літа до літа пролетіли швидко.


В аеропорту Хургади єгиптяни блискуче продемонстрували свою здатність зробити проблему з нічого! Одночасно з нами прилетіло ще кілька рейсів, коли ми підійшли до стійок, вони всі (крім двох) були закриті! Звісно, ​ ​ вишикувалися величезні черги, ні, швидше за неорганізовані натовпи народу, які намагалися протиснутися до стійок. І знаєте, що зробив один із двох прикордонників, що працюють у вікнах, щоб прискорити перевірку паспортів? Він закрив свою стійку, і пішов звати когось на допомогу! Після чого дві неорганізовані черги перетворилися на один величезний неорганізований натовп. Таке враження, що араби не мають даних про рейси, що прибувають, і це стало для них величезним сюрпризом. Загалом через п'ять-десять хвилин прибігло ще кілька єгиптян у формі, відкрилося ще три стійки, і перевірка паспортів пішла набагато веселіше.

ЗАСЕЛЕННЯ І ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ

Після було все стандартно: отримання багажу/автобус/нотація від гіда/заселення в номер. З двома дітьми ми хотіли номер лише на першому поверсі, хоча ресепшіоніст і вмовляв нас на хороший номер на другому поверсі. Побачивши марність своїх умовлянь, портьє таки дав нам номер на першому поверсі. Оскільки в готелі все стилізовано під морську тематику, то всі службовці носять форму, стилізовану під морську, ось і носій, що підійшов, був у костюмі моряка. Він бадьоро підхопив наш багаж, дуже здивувавшись тому, що сім'я з двома маленькими дітьми має лише одну валізу.

На годиннику було 21.45, і я, пам'ятаючи про те, що ресторани в готелях зазвичай закриваються о 22-й годині з усім голодним сімейством полетів униз, шукати ресторан. Першим на нашому шляху виявився ресторан «Jack», куди ми благополучно й увірвалися. Збентежило те, що всі страви були розігріті, столи, сервіровані, персонал на місці, але… абсолютно нікого з відпочиваючих не було. На нас всі араби подивилися трохи здивовано, один підійшов, і намагався щось пояснити, але побачивши, що діти вже накладали собі їжу, махнув рукою, і привітно вказав на зал (пізніше я дізнався, що цей ресторан закривався о 21.30, і через пів години відкривався для пізньої вечері, яка закінчувалася о 23 годині, і ми потрапили якраз на «перезмінку»). Цього дня ми вже нічого не хотіли дізнаватися, і після вечері завалилися в номер, трохи розпакувалися і лягли спати.

ПЕРШИЙ ПОВНОЦІННИЙ ДЕНЬ В ГОТЕЛІ.


Вранці ми прокинулися від. . . холоду. Так, прилетів ніжиться на сонці, ми прокинулися замерзлі, при тому, що були вкриті всіма ковдрами. Виглянувши на балкон, я побачив дворик, що швидше нагадував колодязь. Всі рослини та дерева у дворику відчайдушно тягнулися вгору, марно сподіваючись отримати хоч промінь сонця. Перед входом у номер був крижаний басейн, який не додавав позитиву, оскільки лише посилював прохолодність повітря. Дружина, що скептично оглянула розташування нашого номера, запропонувала піти на ресепшн, і поміняти його на сонячніший.

До цього нам треба було відвідати найважливіший захід, від якого залежав весь подальший відпочинок, наша безпека, наше здоров'я, і ​ ​ все-все-все! ! ! Саме такими словами вчора нас переконували… прийти на зустріч із гідом. Загалом, поки вся сім'я пішла на сніданок, я пішов на цю «долю» зустріч. А це було не зовсім близько, оскільки зустріч була призначена в сусідньому готелі (два готелі, Titaniс Beach та Titanic Palace були фактично об'єднані однією інфраструктурою, але мали різні ресепшни). Наш гід у фірмовому одязі Coral Travel вже ліниво переглядав щось у смартфоні, чекаючи поки що лохи туристи зберуться біля нього, і готові будуть слухати його слова. Форма, що у вчорашнього гіда, що у сьогоднішнього була залікова – вона дуже нагадувала сині спортивні костюми Adidas, які були популярні наприкінці 90-х у гопників та «братків». Дочекавшись усіх бажаючих його вислухати, гід мовив гордовито оглянув нас, зробив мені догану, що прийшов я сам, а не вся сім'я, після чого почав мовити. Його монолог тривав майже годину: за перші п'ять хвилин він розповів про нюанси вильоту та розпорядок роботи ресторанів, а далі він 55 хвилин розповідав про екскурсії, як він піклується про нас, підбираючи найкращі з них, лякав страшними історіями про туристів, які купили екскурсію не у нього, поїхали з поганими арабами, і з ними трапилося ТАКЕ! Потім він почав гнати явну завірюху про те, що наша страховка дійсна тільки в готелі, і тільки на екскурсіях, куплених у нього (пізніше ми купували екскурсії в іншому агентстві, вартість була нижчою на 40-50%). Прям ось не дай Бог, ми поїдемо самостійно Хургадою, і з нами щось трапиться, то ніхто не несе за нас відповідальності! Я не мав жодного бажання з ним сперечатися, мені це було не цікаво, хотілося швидше до своїх і відпочивати на пляжі. Наприкінці гід роздав анкети, ми їх заповнили, і на цьому офіційну частину було закінчено.


Я був поспішав у номер, але якраз зрозумів, що номер я й хотів замінити! ! ! Іду на ресепшн, пояснюю арабу, що нам у номері незатишно, і хочемо поміняти його на сонячніший. Той, природно, робить сумне обличчя і сумно повідомляє, що всі сонячні номери зайняті, і він нічим не може допомогти. Ясна річ, хвилина торгу, і ми сходимося на 20-ти євро за ДУЖЕ ГАРНИЙ І СОНЯЧНИЙ номер. Передбачливо я повідомляю, що гроші він отримає, якщо номер схвалить моя дружина, араб робить скорботне обличчя, і запевняє, що навіть Нефертітті була б щаслива жити в такому номері; -) Гаразд, забираю магнітну картку, знаходжу Анюту з дітьми, дивимося номер, залишаємось дуже задоволеними (номер і справді сонячний, чистий і зручний за розташуванням), перетягуємо речі, віддаю ресепшіоністу стару картку, непомітно передаю 20 євро, і на цьому всі перетрубації з переїздом були закінчені.

ЗАГАЛЬНІ ВРАЖЕННЯ ПРО ГОТЕЛЬ

НОМЕР

Взимку дуже важливе розташування номера. З північного боку в номері постійно холодно, дуже незатишно, тому сонячна сторона дуже бажана. У самому номері була видна втома меблів і фурнітури (майже відразу відлетіла ручка біля однієї шафки, розетки були роздовбані, і в них нічого не трималося, двері на балкон відчинялися з великим зусиллям, з-під вхідних дверей постійно тягло протягом), матраци були нормальними , постільна білизна чистою, сантехніка вся працювала, загалом, серйозних нарікань не було.

Вигляд з нашого номера

У нас був стандартний номер, з поселенням 2+2. Спати було зручно: у нас із дружиною було з'єднано два величезні ліжка, а дітям ми розклали диван, на який поклали матрац, замовлений заздалегідь на ресепшн.

Незрозуміла була ситуація з чайником – електрочайник на підставці був, але розетки біля нього не було, і для того, щоб закип'ятити чайник, його треба було ставити на підлогу, біля балкона. Загадкове рішення дизайнера так і не зрозуміле мною.

 Перші пару днів вода у ванній була ледь тепла, я пішов до дівчини на Guest Relation, висловив своє невдоволення, і вона тут же зателефонувала відповідальній особі, щоб той увімкнув нам підігрів води. Виявляється, підігрів води включається лише на вимогу! Прибирали в номері добре, ненав'язливо, вчасно поповнювали запаси води та туалетного паперу, 10-15 фунтів залишені прибиральникові не були зайвими. Рушники міняли на перший запит, постільна білизна теж.

У нас був другий поверх, тому був невеликий балкон, який ми перетягли пуф, який використовували як підставку для ніг. Крім нього на балконі був симпатичний столик і два стільці, так що вечорами ми з дружиною з великим задоволенням розсиджували з чимось смачненьким, милуючись підсвіченими басейнами, і гарним заходом сонця, спостерігаючи, як вогняна куля повільно сідала за гори, гарно підсвічуючи небо. . . /p>

ХАРЧУВАННЯ.


Головним критерієм у харчуванні було НЕ ОТРУЇТИСЯ! Перелопавши купу відгуків до поїздки я в жодному не виявив інформації про неякісну їжу в цьому готелі, це тішило безмірно.

Від готельної їжі ми отримали те, що й хотіли – смачно і безпечно! Асортимент був середнім, харчування в мережі Sunrise або Jungle Aqua Park було набагато вище. Але всі продукти були приготовлені якісно, ​ ​ у міру використовувалися спеції, фрукти постійно. Серйозним мінусом була повна відсутність соків у готелі, їх не було взагалі у жодному вигляді, навіть за гроші (фреші я вважаю, чому – розпишу пізніше). Назвати соками ту бурду, яка крутилася з льодом у пластикових контейнерах і розливалася самостійно, я не можу. Проблема вирішилася купівлею ящика соків у Сензо Молл, ми їх брали при необхідності в ресторани, і там розливали дітям. Лимонади з автоматів ми дітям не даємо, тому обходилися соками та мінералкою, яку можна було отримати на ресепшн. До речі, бутильовану воду можна було отримати лише там (на ресепшн), у той час як у більшості готелів, де ми бували, її спокійно видавали у ресторанах та барах на території готелю.

М'ясний асортимент був обмежений двома-трьома видами м'яса, але часто на вулиці щось смажили в печі, або на грилі. За 12 днів нам тричі випали морепродукти-гриль (цілком їстівні, навіть кальмари не нагадували гуму), кілька разів траплялися перепілки (не засушені, а дуже смачні в пряному маринаді), качка, кофта (котлетки з яловичини), різноманітна риба (трохи) напружувало те, що вона була засмажена У ЧЕШУЄ, І З ВНУТРІШНОСТЯМИ).

Фрукти, як правило, обмежувалися динею, бананами, апельсинами та фініками. Дині були смачними через раз, а ось апельсини майже весь час були зелені, а враховуючи те, що всі вони були різані, то шансів достигнути у них не було. Іноді траплялася полуниця та гуава, але це було лише раз, або два.

Персонал заплющував очі на те, що багато туристів (включно з нами) виносили їжу з ресторанів, щоб поглинати її біля номера, або вже в ньому. Як правило, ми щільно повечеряли набирали пару тарілок фруктів дітям, і йшли до номера, ніхто нас не зупиняв, і не пред'являв претензій.


В обід біля басейнів смажили картоплю фрі, бургери, завжди були свіжі різані фрукти та овочі, так що пережити моторошні дві-три години (коли не працювали ресторани) можна було спокійно, і не відчуваючи муки голоду ; -)

Алкоголь ми не пробували, тож за його якістю нічого відзначити не можу.

З приводу фрешів можу сказати таке: це НЕ ФРЕШИ! Точніше, не всі їх фреші. Деякі свіжі соки дійсно роблять при вас (гранат, апельсиновий, яблучний, морквяний), а ось манго і ананас при вас ніколи не зроблять, хоча вони завжди є в холодильнику. Я принципово прошу завжди зробити фреш при мені (по-перше, я хочу особисто переконатися, що це саме свіжий сік, а по-друге, всі свіжі соки максимально корисні тільки невеликий період після приготування), але хитрожовті араби весь час сумно розводили руками, мовляв, вже є вичавлений сьогоднішній фреш, і поки він його не продасть йому немає сенсу вичавлювати свіжий. На мою пропозицію підійти вранці, щоб араб при мені зробив манговий фреш, мені завжди відповідали відмовою під будь-яким приводом. Ми раз таки взяли манговий фреш, був смачний, але мене мучили сумніви, що це саме фреш. І ось одного ранку я побачив знайомого мені продавця фрешів, який йшов до своєї стійки біля дитячого басейну. В руках у нього були дві каністри із замороженим соком Манго. Каністри були вкриті інеєм, і трохи роздуті з боків, так що мангова маса в них була однозначно мерзла. Наскільки я зрозумів, що в розпал сезону манго араби його масово вичавлюють, і заморожують, щоб надалі продавати на розлив. Ціна на манго дуже коливається від сезонності (різниця 300-400%), тому робити з нього фреш у не сезон дорого, і вони придумали собі такий спосіб економії. Ще одне питання, чим вони його розбавляють (мангове пюре дуже густе, а в келиху ми мали нормальну консистенцію). Загалом, є невелике кидалово, оскільки фрешем цю заморожену масу назвати не можна, хоча, це і є натуральним продуктом. Та й ще невідомо, з-під чого ці каністри, далеко не факт, що вони з харчової пластмаси, яку можна заморожувати.


Не раз за час поїздки ми щільно вечеряли в одному ресторані, після чого відпочивали в номері, і, залишивши дітей з планшетом одних у номері, ми з дружиною відвідували ресторан сусіднього готелю, щоб насолодитися смачним у блаженній тиші та спокої.

Підсумкова оцінка від нас за харчування/сервіс 4+.

МЕГАТРЕНЕР З ПЛАВАННЯ

Старша донька професійно займається плаванням, і ми відлітали в Єгипет під мою обіцянку тренеру, що ми щодня тренуватимемося, і правильно харчуватися (без переїдання, газування і солодкого). Якщо з їжею проблем не виникало (Марго чітко дотримувалася рекомендацій тренера), то з басейном виникали проблеми. Треба було знайти великий теплий басейн з бортиками, від яких можна було б виконувати розворот, і бажано безлюдний. Після дослідження території готелю з'ясувалося, що з бортиками для відштовхування однозначний проліт (майже всі басейни мали заокруглення), а ось відносно безлюдний басейн був тільки один - навпроти ресепшн. На техніку розвороту довелося махнути рукою, вирішили обмежитися лише плаванням.

Ммммммммегатренерррррр!

На день у нас виходило по два тренування по 45 хвилин. Марго розминалася, і починала виконувати комплекс вправ з плавання (різними стилями, без дихання, або задіявши тільки ноги), а я сидів з гордим виглядом на містку рятівника, і строгим тоном давав дочці море абсолютно безглуздих вказівок та зауважень щодо техніки та стилів (сам я плаваю погано, і не дуже люблю цю справу). Марго чудово розуміла, що я валяю дурня, але старанно вдавала, що я їй дуже допомагаю своїми настановами. Вказівки я давав від нудьги, мені все одно треба було контролювати її тренування, а сидіти просто осторонь було не цікаво. Збоку це виглядало досить правдоподібно – дитина у мене плаває якісно, ​ ​ а я чудово вжився у ролі професійного тренера ; -)

Моє обдурення дало досить несподіваний результат - кілька разів підходили мами/тати інших дітей, і дуже шанобливо запитували, з якого віку я набираю дітей, і чи можу я дати пару уроків найближчим часом.


З максимально втомленим виглядом я пояснював, що зважаючи на мою надзвичайно високу кваліфікацію, у мене величезна черга з бажаючих потрапити до мене на заняття, і зараз я нікого не беру, оскільки попереду у моїх підопічних багато міжнародних стартів, і мені теж треба відпочити. Блін, а тут реально можна непогано було заробити, але я сам ледве плаваю, і вчити цьому дітей стрімко, у мене те й теорії немає. . .

РИБНИЙ РИНОК ХУРГАДИ

Хоча і Хургада нами хожена-перехожена не один рік, але якось досі не довелося потрапити на рибний ринок. За відгуками людей, які там бували неодноразово, місце для відвідування було дуже вартісне та цікаве.

Їхати туди було вирішено зранку. Таксі від готелю я відкинув з обуренням (340 фунтів за поїздку в обидва боки мені здалося явним перебором), вирішив замовити таксі через місцевий сервіс «Fawry Taxi», там ціна була набагато гуманніша (63 фунти в один бік), але вони постійно морозилися з подачею машини («Поки що ні, чекайте», «Все ще не знайшли, чекайте»), тому було вирішено їхати на вуличному таксі.

Вуличне таксі у Хургаді – це окрема пісня, з сумними нотками ; -) Недосвідченому мандрівнику буде дуже складно доїхати на ньому до потрібної точки, і не нарватися на скандал, пов'язаний із оплатою. Ми вже на цих таксі їздили-переїздили не раз, так що алгоритм посадки/поїздки був відпрацьований до дрібниць.

Виходимо на вулицю, відбиваємось від місцевих підгодованих готельних таксистів, що пасуться біля виїзду з готелю. При цьому треба переконати їх у тому, що ми взагалі нікуди не хочемо їхати, а просто вийшли погуляти, оскільки якщо вони запідозрять, що ми хочемо замовити інше таксі, то будуть невідступно слідувати за нами пішки, дістаючи нас, і відлякуючи «диких» таксистів.

Благополучно минули їх, ми відійшли на безпечну відстань, і я став виглядати «вільних художників». Враховуючи, що кожна друга машина в Хургаді - таксі, то чекати треба було нічого ; -) Перше таксі я відкинув відразу, тільки-но воно пригальмувало біля нас - в салоні було накурено, і літній таксист якраз викинув «бичок» у вікно. Звичайно таксист так просто не поїхав, він довго махав руками в салоні, розганяючи дим, і переконував мене сісти до нього в машину. Чудово розуміючи, що це може продовжуватися довго, я просто відійшов далі і став ловити іншу машину. Друга машина, що з'явилася за секунд двадцять, мене цілком влаштовувала, і я почав торг із таксистом (англійською):


- Привіт, нам треба на рибний ринок.

-Ок.

- Скільки?

- Вісімдесят фунтів.

- Сорок.

- Вісімдесят.

- Сорок п'ять за всіх.

- Шістдесят.

- П'ятдесят за всіх, остання ціна.

- Шістдесят.

- Поки що. . .

- Поїхали!

- П'ятдесят влаштовує?

- Так, поїхали.

- Ще раз: п'ятдесят єгипетських фунтів, ЗА ВСІХ, поїздка до рибного ринку.

- Так, домовилися.

Я не дарма уточнюю, що фунти саме єгипетські (було пару разів, що таксисти закочували очі, дивуючись, що я не зрозумів, що у них ціна в АНГЛІЙСЬКИХ фунтах), і що ціна за поїздку за всіх у машині (люблять вони доводити, що ціна обумовлювалася З ПАСАЖИРА, тобто вони потім множили обумовлену ціну за поїздку на кількість туристів в машині, і вимагали сплатити це суму). Головне в цьому торгу дати зрозуміти таксисту, що ти знаєш, скільки готовий заплатити, і з тебе більше не виб'єш нічого зайвого.

Ок, сідаємо всім натовпом у машину, я попереду, а дружина з дітьми ззаду. Їхати за часом пристойно, хвилин п'ятнадцять. Таксист питає, чи не буду я проти музики в салоні, я кажу, що мені байдуже, той включає якісь місцеві наспіви, попутно намагаючись робити незрозумілі рухи, що віддалено нагадують танець. Я не звертаю на нього уваги, з цікавістю поглядаючи у вікно, відзначаючи зміни в місті, що з'явилися з моменту останньої поїздки. Діставшись до початку набережної Хургади, ми висаджуємося, даю таксисту заздалегідь приготовлену купюру в п'ятдесят фунтів, той з приголомшеним виглядом дивиться на неї, і вимагає ще 10 фунтів. . . за музику. Розсміявшись, я відмовляю йому в цьому, той із засмученим виглядом забирає 50 фунтів, усім своїм виглядом показуючи, як я грубий і жорстокий, не оцінивши його старання урізноманітнити нашу поїздку чудовою арабською музикою!! !


Ми кілька разів пройшлися рядами, у результаті купили два кілограми найбільших креветок, великого вугра та лобстера. Все це сумарно нам коштувало 760 фунтів (45 доларів). Креветки нам тут же приготували на грилі з овочами, вугра запекли у фользі, а лобстера зварили. Поки все це готувалося, ми прогулялися до лотка з ягодами, і купили три кілограми полуниці за три долари.

Рибний ринок Хургади

Забравши всі морепродукти, ми вийшли за межі ринку, одразу біля нас зупинилося таксі. Я приготувався до тривалого торгу, але мені трапився зовсім не характерний араб, який просто взяв (без торгу, стогнань та наї…лову), і довіз нас до готелю за 60 фунтів!

У номері ми виклали всі наші покупки на балконний столик, і почали розкошувати. Дружина з'їла одну креветку, Марго (старша дочка) дві, Іра (молодша) взагалі відмовилася їсти «… цю гидоту…», так що до мого невимовного захоплення я з'їв всі ці ласощі практично самостійно. Дівчата відігралися на полуниці, яку засудили майже миттєво. Ринок нам дуже сподобався, все смачно і відносно недорого.

Забігаючи вперед, можу сказати, що за кілька днів ми знову з'їздили на цей ринок, де закуповувалися креветками та полуницею. Думаю, що у чергові поїздки до Хургади ми його відвідаємо ще неодноразово…

Наш видобуток з рибного ринку

ЛУКСОР

Кількість поїздок до Єгипту вже перевалила за десяток, а ми досі не зволили вибратися до Луксору. Все якось не складалося, то фінансово, то погода, то ще якісь страшні причини. Вирішили виправити це недогляд у цю поїздку, але їхати з чотирирічною дитиною туди не було жодного бажання, тому на сімейній раді було прийнято рішення, що туди поїде дружина та старша донька (11 років), а на мені залишається важкий тягар турбот у вигляді годівлі чотирирічної Іри (у ресторанах), вигулі її повітрі (у басейні та дитячому клубі) та урочистій зустрічі екскурсантів увечері у холі готелю ; -)


Як уже нас поінформував гід, купувати екскурсії можна було тільки у нього, оскільки він особисто несе за нас відповідальність, і немає для нього більшого горя, ніж безтурботні туристи, які купили екскурсію в іншому місці! Їх там обов'язково обдурять, обдеруть утридорога і зіпсують враження некваліфікованими гідами! Тому ми порівняли ціни на екскурсії у нашого благословенного гіда, з цінами на ті ж екскурсії у якогось богомерзкого єгипетського туристичного агентства, яке нам порекомендували друзі. Порівняння вийшло ну зовсім не на користь нашого гіда, оскільки всі ціни в його прайсі були рівно вдвічі вищі. І з важким серцем нам довелося замовити екскурсію до Луксора не в нього. Після десятихвилинного листування в Viber з представником цього ТА ми погодили такі ціни: поїздка в Луксор з відвідуванням бананового острова на одну дорослу і одну дитину нам обійшлася в 67 доларів (38 +7 +19 +3). Забирати нас мали рано-вранці за в'їздом у готель, і привозити туди ж пізно ввечері.

З вечора на ресепшн я замовив два ланч-бокси. Передбачливо я не казав навіщо вони, чи мало, раптом вони зливають інформацію нашому готельному гіду, який може почати робити нам капості. Особливо я цього не боявся, але навіщо випробовувати долю?

Вранці (о четвертій годині ночі) я випроводив своїх дівчат, вони зібрали всі теплі речі, я залишився в номері (молодша донька природно спала). Дорогою мої забрали ланч-бокси на ресепшн. Чекали вони автобус за межами готелю, одразу за шлагбаумом. Очікування було недовгим, хвилин десять, востаннє вони відписалися, що сідають до автобуса, після чого я з почуттям заспокоєності ліг спати.

Сама екскурсія дружині та доньці дуже сподобалася, незважаючи на важкий переїзд. Гід попався адекватний, добре говорив російською, цікаво розповідав про місця, які вони проїжджали, допомагав із проблемами. Цікаво, що вдень у Луксорі було досить жарко, спекотне повітря ніби огортало, доводилося багато пити, щоб уникнути проблем з перегріванням. І це у січні! Екскурсія на банановий острів була цікавою, правда під кінець гід трохи поспішав, оскільки Луксор треба було покинути до 17 години, оскільки пізніше з міста не випускають. Незважаючи на січневу прохолоду, у Луксорі було дуже жарко, каміння нагрівається, і це створює додаткове теплове випромінювання.

Приїхали мої мандрівники о годині дев'ятій вечора, НІЯКІ, втомлені, але задоволені.

КОРОТКІ ЗАРИСКИ З НАШОГО ВІДПОЧИНКУ

1. Купили у дютику шампанське, вирішив додати до нього мандаринового соку, зробити коктейль. Видавив сік, перемішав - гидота рідкісна, вилив у раковину. Бармен із мене фіговий…

2. Побачив у Spinneys футболку з фото якогось пом'ятого життям мужика та дивним написом "Король Єгипту". Чому король, а чи не фараон? Спочатку вирішив, що це прикол для російських туристів, мовляв, відривайся, не голись, і будь королем на відпочинку.


Вранці ще раз переглядав фото, і до мене дійшло. На футболці зображений Мохаммед Саллах, найкрутіший єгипетський футболіст сучасності, який грає за англійською Ліверпуль.

P. S. До речі, в готелі на величезних екранах постійно крутять матчі Ліверпуля, і тільки Ліверпуля, інші матчі в АПЛ для єгиптян не цікаві. . .

Мохаммед Саллах

3. Подивився собі куртку у Waikiki. Взяв найбільший розмір, XXXL! Рукави навіть не доходять до зап'ястя, ну, така собі теніска, для зими. . .

4. Задовбало, що кожного разу виходячи з номера і виймаючи картку, ти знеструмлюєш розетки, і нічого не заряджається. Після кількох експериментів з'ясувалося, що чіпова карта ПриватБанку, опущена в електронний блок ЧИПОМ Вниз, чудово працює як рідна окрема, залишаючи розетки під напругою. . .

Пластикова карта - запорука заряджених гаджетів!

5. Погода протягом усього відпочинку була чудова, вітер помірний, так що в цьому нам пощастило, тому що потрапити під хамсин цієї пори року було дуже легко.

КЛІНІКА ГОТЕЛЯ

За два дні до вильоту у молодшої доньки Ірішки піднялася температура, почала підкашлювати. Не знаю чому, але цього разу я чогось розхвилювався і вирішив відвести її до лікаря зі страхування.

На ресепшн нашого готелю нас направили до ресепшну «Титанік Пелас», звідти нас перенаправили аж на вулицю, і там за рогом ми знайшли непривабливу будівлю з написом «Clinic». Всередині нас зустрів привабливий юнак, який протягом п'яти хвилин знайшов нам лікаря. Показую страховку, ресепшіоніст і лікар довго її вивчають, і так на неї подивляться, і сяк повернуть, щось вона їх не вразила, почали дзвонити кудись звіряти дані. Весь цей цирк зайняв хвилин 15, після чого нас зволили прийняти. Ламаною англійською пояснюю ситуацію, показую листок, з часом, коли і яке ми давали жарознижувальне дитині. Лікар із важливим виглядом задумливо киває, після чого видає:

- У вас франшиза зі страхування 15 доларів, ви це знаєте?

- Так, я в курсі, гроші у мене із собою.

- Але якщо проблема пов'язана з алергією, то франшиза буде 75 доларів.

- Опа, а це де написано? У мене у страховці цього немає.


- Ну, ось у нас такі внутрішні правила, якщо з'ясується, що температура у вашої дівчинки через алергію, то треба буде заплатити 75 доларів.

Дивлюся на нього зі смутним почуттям, що мене хочуть наї…. ть, ну як він при зовнішньому огляді дитини визначить, що причина в алергії?!? ! ? Як на мене, для такого висновку треба зробити купу аналізів, і тільки після цього з відносною впевненістю ставити такий діагноз. Гаразд, говорю, давай оглядай дитину, там буде видно. Лікар киває, запрошує до оглядової, і тут ПОЧИНАЄТЬСЯ! Іринка у нас зовсім спокійна дитина, не конфліктна, але тут закотила ТАКУ істерику, що мама не журись! Не підпускала лікаря до себе, ми всі дивувалися! Не допомагало нічого: ні вмовляння, ні обіцянки смакота, ну нічого… Після п'яти хвилин цього цирку ми здалися, забрали дитину, і пішли з клініки додому. Загалом, не склалося в нас користуватися єгипетською медициною, не склалося…

ВИЛІТ

Інформацію про виїзд було вчасно вивішено на стенді, виселилися з номера ми вчасно, браслети у нас ніхто не зрізав, і обмежень щодо користування інфраструктурою готелю не було. Каюсь - перед виїздом ми назбирали фрукти дітям у дорогу, заодно прихопивши пару пляшок води. Трансфер був вчасно, доставили у найкращому вигляді, все було як завжди до того моменту, коли ми потрапили на митний огляд.

Огляд цього року був ОГО-ГО! По-перше, ретельно обшукували всіх пасажирів (якщо раніше це було вибірково, то тепер цієї процедури не уникнув ніхто), по-друге переривали весь багаж, шукали рідини, і безжально викидали їх у смітник. У нас було чотири пляшки води (найшли три з них), і шість пакетів соку (тільки два залишилися не знайденими), розпханих у різні відділення всіх сумок. При цьому виродки єгиптяни навіть не дали випити дітям ці соки, а демонстративно кинули їх у смітник. Більш ніж впевнений, що все запечатане потім йде на продаж у самому аеропорту, але в брухт це все точно не йде!


Поки чекали, купили собі за 60 фунтів дві кави, роздали дітям солодку, видали воду. . . Переліт пройшов спокійно, все буденно, за графіком, в Україні митниця і прикордонники були сама люб'язність, валіза приїхала швидко, тож закінчення поїздки пройшло гладко, і без проблем…

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Вид из нашего номера
Рыбный рынок Хургады
Рыбный рынок Хургады
Рыбный рынок Хургады
Возле рыбного рынка Хургады
Дети выбирают клубнику
Продавец клубники. Если что - продавец слева, справа я ;-)
Ах, это кристально чистое Красное море...
Мечеть возле рыбного рынка
Макрель??? Марлины???
Наша добыча с рыбного рынка
Перед пиршеством!
Детский бассейн в отеле
Закат...
Закат...
Хищный птЫц...
Главные стервятники в отеле
Возле набережной Хургады
Ой, любят арабы пышные названия!
Набережная Хургады
Качественная клубника возле рыбного рынка, 1 доллар/кг.
ОТДЫХ!
Закат с балкона нашего отеля
Ресторан-гриль в отеле. Фигня...
Пластиковая карта - залог заряженных гаджетов!
Как же я скучаю по таким ценам на апельсины в Украине!
Мммммммегатренерррррр!
Мохаммед Саллах
Схожі розповіді
Коментарі (30) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар