Знову двадцять п'ять

Написано: 11 грудня 2012
Час поїздки: 18 — 29 листопада 2012
Кому автор радить готель: Для спокійного відпочинку; Для бізнес-поїздок; Для сімейного відпочинку з дітьми
Ваша оцінка готелю:
7.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери: 7.0
Сервіс: 7.0
Чистота: 7.0
Харчування: 7.0
Інфраструктура: 7.0
готель Сол і Мар Абу Дабаб.
З глибокою скорботою змушений повідомити про те, що територія біля готелю залишилася незакінченою: напівкруглі форми, а також недополоті та недорізані чагарники дуже псують панорамний вигляд готелю. Економлять гроші господарі, адже одна хороша ковзанка змогла б швидко покрити асфальтом усі підходи до номерів, басейну та моря для зручності підвезення валіз на коліщатках.
Номер дали незвично безкоштовно, біля басейну з видом на імпортний куст, серед ненашого населення. Спеціально напевно поселили, щоб все в ньому працювало, і не було тому в мене можливості кричати на рисепшені матом на їхній сервіс, вилити душу криком - а без цього, який відпочинок. Рушники міняли кожен день і фігурки знущально з них та інших підручних матеріалів накручували, щоб мене позлити і на щось натякнути.

Про годівлю і говорити нічого: не годують звичними макаронами по-флотськи і борщ з галушками! Тому водяться в готелі переважно німці з поляками, жеруть картоплю фрі, м'ясо всяке із салатиками та пивом безалкогольним запивають. Засилля іноземщини, загалом, навіть на вечерю їхні мужички штани одягають, замість приємних жовтих або в квіточку шорт. Ну, незручно ж у штанах, особливо, після 4-го стаканчика їхнього віскі вечеряти, можна ж і брючину забруднити закусочкою, а так люлю в кетчупі зі своєю волохатою ніжкою акуратно пальчиком зняв, з'їв - і порядок. А ось після вечері добре на терасці посидіти, погуляти до буфету і назад синусоїдою, поки сон не зморить.
На пляжі звичайно гірше: піску багато, народу вдвічі менше, ніж лежачків, доріжок до біч-бару немає – пустеля, одним словом. І навіть у морі піщаний захід до черепах і рибок коралових, на яких усі кому не ліньки дивляться в будь-яку погоду. Як тільки не бояться в солону воду лазити з масками та трубками, а деякі диваки з аквалангами спеціально за деночки приїжджають до цієї затоки Абу Дабаб. Так і ходять, і ходять повз, нема з ким у біч-барі посидіти за чашкою джину, а ті, хто прийде, в основному кави капучино попивають і морозивом закушують - халявні людці. Дихав із цими гадами одним свіжим морським повітрям, без звичної домішки бензинчикакатера в бухточку не пускають - мало не отруївся.
Тільки повернувшись на батьківщину, зрозумів як приємне мені повітря аеропортів зали очікування в Шереметьєво-С, де дихав 6 годин в очікуванні машини, що проривалася через пробки і їхав до будинку 220 км незабутні 8 годин по трохи присипаного місцями піском санного тракту з кінською швидкістю.
Написав відгук і думаю, напевно, не всі зможуть до моїх оцінок додати по 3 бали після того, як тричі перечитають мою писанину, а всім тямущим - приємного відпочинку.
Прим. Вдруге за рік не пощастило
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал