Поездка и поселение
В начале октября были в Египте. Выбрали Шарм Эль Шейх в противовес Хургаде, так как в это время погодные условия здесь уже ощутимо лучше. Долго не могли выбрать отель. Отзывы от «Ура» до «Караула», практически обо всех отелях в категории 400-500 долларов.
Решили ехать в Мелтон, во-первых, потому что там есть 50-ти метровый понтон и один из самых выдающихся коралловых рифов на всем побережье Шарм Эль Шейха (остров Тиран в расчет не беру). Во-вторых, больше всего мы хотели продлить лето, солнце и море. Такое, как утверждали многие критики этого отеля, отвратная еда и не менее отвратное обслуживание и цыганщина персонала, нас не то, чтобы беспокоило, но и не сильно волновало.
Улетали вечером из Киева, так что в отеле были в районе 22.30 по египетскому времени. Небольшую задержку вызвало заполнение декларации туриста, в которой необходимо было записать информацию о цели прибытия, гражданство, номер рейса и паспорта, заявление о том, что за пределы Синая турист выезжать не собирается. Без штампа на этой декларации Вы не пройдете паспортный контроль, так что приготовьте заранее ручки и не соглашайтесь на предложения египтян, встречающих рейс, за 5 долларов заполнить этот документ. И хотя образца заполнения нигде нет, но при вдумчивом подходе, вы сэкономите себе эту сумму, потратив на заполнение всего 5 минут. Благо, всегда есть люди, которые уже это делали. Повторюсь, главное, имейте под рукой ручку.
Отель Мелтон встречал нас уже в темное время суток. Поселение прошло быстро. Конечно, на вопрос про номер с видом на море, нам назвали какую-то сумму, на что мы ответили достаточно выразительной мимикой и жестами, так что больше предложений не поступало. Но, к нашему удивлению, нас поселили в хороший по расположению номер, из которого все-таки было видно море.
Следует сказать, что отель в свое время был спроектирован и построен таким образом, что большинство номеров выходят окнами на море, второй линии корпусов практически нет. Заполучить неудачный номер можно лишь тогда, когда отель переполнен туристами, чего в нашем случае не было. Итак, расположением мы были довольны, размеры номера также были более чем подходящими. А вот его оснащение – мебель, оборудование ванной комнаты, как оказалось, было в упадочном состоянии, по другому сказать просто нельзя. Все было исправно, все было цело, но на всем был налет усталости, складывалось впечатление, что когда-то шикарная и добротная мебель в итальянском стиле никогда не реставрировалась. Однако, поверьте, это не соответствует большинству отрицательных отзывов. Наоборот, при хорошем воображении можно было представить, насколько шикарен было отель десяток лет назад.
Самое неприятное за все время нашего отдыха случилось именно по приезду, что было очень хорошо. Уезжая, мы вспоминали об этом, как о досадном недоразумении, видно, хорошие впечатления стирают прошлое недовольство. Как я уже говорил, мы приехали в отель Мелтон в 22 часа с хвостиком уставшие и голодные (помните, МАУ в полете не кормят). На наш вопрос, где можно перекусить, администратор на ресепшэн лишь только пожал плечами, мол, ресторан закрыт, но можно спуститься в лобби бар, который закрывается в 23.00 и что-то, может быть, там будет. Что-то оказалось пепси колой, виски и чаем. Наше разочарование было настолько сильным, что мы уже готовились к тому, что кормить в отеле будут очень и очень плохо. Мы напились чая, проглотили недоеденные в самолете бутерброды и уныло прогулявшись вдоль моря по пустынной алее, отправились спать.
Следующий день превзошел наши хмурые ожидания. Питание было достойным. Конечно, не все так шикарно, как «все включено» в Турции. Но для Египта это было очень и очень хорошо: более 5-6 видов фруктов (апельсины, гуава, финики вяленые и свежие, дыни, хурма…). Свежие овощи в широком ассортименте. Можно пенять на недостатки в подаче, так как оборудование старое и не сверкает стеклом и металлом, но выбрать поесть было из чего. Так что упрекать этот отель за плохое питание за те небольшие деньги – грешить против совести. Единственное, на 4-й день ресторан перестал удивлять новыми блюдами. Но, повторюсь, голодными мы никогда не были. И даже кое-что могли иногда прихватить с собой, что касалось египетской пахлавы, которую наша семья просто обожает.
Сервис и обслуживание
Персонал был приветлив и ненавязчив, нас никто не донимал лишними предложениями в целях сбить с нас денег, хотя было видно, что здесь работники получают не самую высокую зарплату. Униформа была чистой, но видала виды, создавая некоторое впечатление запущенности сродни всему облику отеля. Анимация была такой же ненавязчивой, как персонал. Кто хотел, тот откликался на призывы к зарядке (и это в 10 часов после плотного завтрака), на йогу, восточные танцы, водные аэробику и поло и т. п. Мы же никуда не ходили, так как нам хватало удивительно красивого кораллового рифа. Мы просто не слезали с понтона и не выходили с пляжа, разве что на обед и за мороженным. Да, пару раз покушались на снеки, которые раздавались на лобби баре, но всегда забывали про время, а когда спохватывались, раздача уже подходила к концу.
Море, риф и кораллы
Нам повезло, погода была чудесной, ветра практически не было. А какой красивый риф у этого отеля! Не мудрено, ведь он был построен одним из первых на этом побережье, так что ему было из чего выбирать. Ежедневно к этому рифу прибывали катера с аквалангистами, чтобы понырять и подивиться на красу подводного мира. Мы насчитали, что в день к берегу подходило около 12-15 кораблей. Причем рядом с другими отелями такого паломничества ныряльщиков мы не наблюдали.
Вывод один – после живописных коралловых рифов острова Тиран, этот риф занимает лидирующее место среди остальных в бухте Шарк Бэй. Для тех, кто, как и мы, влюблен в море, этот отель просто находка! Я могу только представить, что тут творится на пике сезона – давка на понтоне, забитый отдыхающими пляж, очереди за мороженным… Конечно, от этого можно расстроиться. но все это отходит на второй план, когда погружаешься в море и видишь удивительные по красоте кораллы и не менее красивых рыб.
Шопинг
Из отеля мы пешком ходили в Сохо – новый торговый центр Шарм Эль Шейха. Современно, красиво, чисто и дорого. На один раз посмотреть. Через день поехали на Старый рынок (Old Market). Из отеля нам предлагали взять такси за 15 долларов. Многие отдыхающие не парились и соглашались. Мы же, не любящие легких путей, отправились на общественном транспорте. Нам потребовалось около 10-15 минут дойти пешком до основной трассы, там остановить маршрутное такси БлуБас (Blue Bus). Такие автобусики снуют по дороге каждые 5 минут. После посадки мы через 20 минут были на Старом Рынке. Стоимость поездки составила 1 доллар с человека в одну сторону, хотя местные платят 20 египетских фунтов, что немного больше, так как 1 доллар равен 17.5 фунтам.
Походили погуляли, скупились, так как цены здесь все-таки ниже цен в других местах Шарм Эль Шейха. Возвращались так же – на БлуБасе и за те же деньги. Более того, попросили водителя повернуть, чтобы высадиться поближе к отелю, который расположен в районе Монтезе. К нашему удивлению, он согласился, а пассажиры не возразили. Уезжали после ужина около 20.30, а приехали в 1.00 усталыми, но довольными. Так что рекомендую обязательно посетить этот рынок. Торгуйтесь с продавцами. Конечно, дело с этим обстоит не так как раньше 3-5 лет назад, случается, что продавцы упираются и незатейливо хамят (мировой кризис, очевидно, сказывается везде). Но основная масса торгуется и идет на уступки, потому что это рынок, и потому что это все-таки Египет.
Торговый Центр "Дарья"
Последний опыт шопинга мы получили в магазине Джорджа Клуни. Хотя это совсем не так. Расскажу по порядку. Нам все время говорили о нем. Что он находится рядом с отелем (рядом – это 15 минут на такси), и в нем ассортимент и цены сравнимы с Олд Маркетом. Кроме этого, нас стимулировали бесплатным трансфером от отеля и обратно. Поэтому мы согласились и отправились в этот магазин как на экскурсию.
Мы не тешили себя иллюзиями, что он удовлетворит покупателя, который был на Олд Маркете, и потому, когда все увидели, разочарования не было. Просто не поразил. Магазин без окон, 5 комнат (называемых магазинами) забиты товаром, толкущиеся покупатели, очередь на кассе. Цены – на что-то выше, на что-то ниже. Но такого выбора, что может дать Старый рынок точно нет. Магазин для тех, кто решил купить что-то на память о Египте, не заморачивая себе голову. Как для нас, то нам он сразу не понравился.
Однако поскольку времени было еще много, мы решили пройтись по окружающим магазинам, расположившимся невдалеке. К слову, магазин Клуни находится на отшибе торгового пятачка и, чтобы дойти до центра, надо предпринять некоторые физические усилия, на что большинство покупателей, похоже, было не способно. Смущал только один момент, попадем мы на бесплатный трансфер, если скупимся не в Клуни. Но через 15 минут, окунувшись в торговую атмосферу, мы напрочь забыли об этом.
Мы обошли все магазины и на обратном пути решили зайти в арку, на которой было написано «Торговый Центр «Дарья». Наши друзья еще сфотографировали вывеску, чтобы показать подруге Дарье факт увековечивания ее имени на просторах Египта. Не поверите, там, в этом торговом центре, состоящем из нескольких магазинчиков, принадлежащих двум братьям Мише и Мина, мы нашли то, что искали – дух Олд Маркета и широкий ассортимент товаров, манящих своими невысокими ценами.
Мы ехали в Клуни и не собирались ничего покупать, но в этом магазине мы сделали это! Признаюсь, был момент, когда я пожалел о том, что уже купил что-то на Олд Маркете. Во время покупок мы дегустировали кофе, чаи, пробовали финики… Все это время Миша ухитрялся давать указания своим продавцам и общаться с другими посетителями магазина.
А сейчас, самое главное! В магазинах «Дарья» можно расплачиваться украинскими гривнами по приемлемому курсу!!! Для украинцев – этот магазин просто находка. Так что, финики и манго мы уже покупали за гривны.
Но и это еще не все. Мина, брат Миши, работает гидом-экскурсоводом и легко общается, как и его брат, на русском и украинском языках. Так что, если кому надо будет экскурсия по нормальной цене, это к нему. И еще сюрприз, оказывается магазин Клуни не единственный, осуществляющий бесплатный трансфер, это с легкостью делает и ТЦ «Дарья». Но они с братом пошли еще дальше. Мина может встретить туристов в аэропорту и доставить их быстро в отель. Я думаю, что это просто супер-предложение, особенно для тех отдыхающих, чей отель в отличие от нашего Мелтона расположен больше, чем в 10 минутах езды от авиа-терминала.
Подытожу. Мы остались довольны этим магазином ("Дарья") и спокойно можем рекомендовать его другим.
Об отдыхе в целом
Точно так же мы остались довольны своим отдыхом, как и наши друзья и парочка из Днепропетровска, которые в самом начале собирались было менять отель, но почему-то вдруг передумали, а уезжая, улыбались и обещали всем обязательно вернуться. Я убежден, что мы сами делаем свой отдых, а остальные сопутствующие обстоятельства лишь проверяют силу нашего желания быть довольными! Не сравнивайте только с Майоркой, островной Грецией, Турцией, это Египет. Хотите так же, не вопрос, платите за отдых по 1000 у. е. и больше с человека и обсуждайте техническое обеспечение отеля и вышколенность персонала, но в другой ветке. ))) Оnдельная тема Wi-Fi! Однако, у меня один вопрос: Вы на отдых приехали или в Интернет работать или втыкать? Пора научиться отдыхать всем телом.
Поїздка та поселення
На початку жовтня були у Єгипті. Вибрали Шарм Ель Шейх на противагу Хургаді, тому що в цей час погодні умови тут відчутно краще. Довго не могли вибрати готель. Відгуки від «Ура» до «Караула», практично про всі готелі у категорії 400-500 доларів.
Вирішили їхати до Мелтона, по-перше, тому що там є 50-ти метровий понтон і один із найвидатніших коралових рифів на всьому узбережжі Шарм Ель Шейха (острів Тиран у розрахунок не беру). По-друге, найбільше ми хотіли продовжити літо, сонце та море. Таке, як стверджували багато критиків цього готелю, огидна їжа і не менш огидне обслуговування та циганщина персоналу, нас не те, щоб турбувало, але й не дуже хвилювало.
Відлітали ввечері з Києва, так що в готелі були близько 22.30 за єгипетським часом.
Невелику затримку викликало заповнення декларації туриста, в якій необхідно було записати інформацію про мету прибуття, громадянство, номер рейсу та паспорти, заяву про те, що за межі Синаю турист виїжджати не збирається. Без штампу на цій декларації Ви не пройдете паспортний контроль, так що приготуйте заздалегідь ручки та не погоджуйтесь на пропозиції єгиптян, які зустрічають рейс, за 5 доларів заповнити цей документ. І хоча зразка заповнення ніде немає, але при вдумливому підході ви заощадите собі цю суму, витративши на заповнення всього 5 хвилин. Добре, що завжди є люди, які вже це робили. Повторюся, головне, майте під рукою ручку.
Готель Мелтон зустрічав нас уже у темний час. Поселення пройшло швидко. Звичайно, на запитання про номер з видом на море нам назвали якусь суму, на що ми відповіли досить виразною мімікою і жестами, так що більше пропозицій не надходило.
Але, на наш подив, нас поселили в гарний за розташуванням номер, з якого все-таки було видно море.
Слід сказати, що готель свого часу був спроектований і збудований таким чином, що більшість номерів виходять вікнами на море, другої лінії корпусів практично немає. Здобути невдалий номер можна лише тоді, коли готель переповнений туристами, чого в нашому випадку не було. Отже, розташуванням ми були задоволені, розміри номера були більш ніж відповідними. А ось його обладнання - меблі, обладнання ванної кімнати, як виявилося, було в занепадному стані, інакше сказати просто не можна. Все було справно, все було ціле, але на всьому був наліт втоми, складалося враження, що колись шикарні та добротні меблі в італійському стилі ніколи не реставрувались. Однак, повірте, це не відповідає більшості негативних відгуків.
Навпаки, при добрій уяві можна було уявити, наскільки шикарним було готель десяток років тому.
Найнеприємніше за весь час нашого відпочинку сталося саме після приїзду, що було дуже добре. Виїжджаючи, ми згадували про це, як про прикре непорозуміння, видно, гарні враження стирають минуле невдоволення. Як я вже казав, ми приїхали в готель Мелтон о 22 годині з хвостиком втомлені та голодні (пам'ятаєте, МАУ у польоті не годують). На наше запитання, де можна перекусити, адміністратор на ресепшен тільки-но знизав плечима, мовляв, ресторан закритий, але можна спуститися в лобі бар, який закривається о 23.00 і щось, можливо, там буде. Щось виявилося пепсі колою, віскі та чаєм. Наше розчарування було настільки сильним, що ми вже готувалися до того, що годувати в готелі будуть дуже погано.
Ми напилися чаю, проковтнули недоїдені в літаку бутерброди і похмуро прогулявшись уздовж моря пустельною алеєю, вирушили спати.
Наступного дня перевершив наші похмурі очікування. Харчування було гідним. Звичайно, не все так шикарно, як все включено в Туреччині. Але для Єгипту це було дуже і дуже добре: понад 5-6 видів фруктів (апельсини, гуава, фініки в'ялені та свіжі, дині, хурма…). Свіжі овочі в широкому асортименті. Можна нарікати на недоліки в подачі, так як обладнання старе і не виблискує склом та металом, але вибрати поїсти було з чого. Тож дорікати цьому готелі за погане харчування за ті невеликі гроші – грішити проти совісті. Єдине, на 4 день ресторан перестав дивувати новими стравами. Але, повторюся, голодними ми ніколи не були. І навіть дещо могли іноді прихопити із собою, що стосувалося єгипетської пахлави, яку наша сім'я просто любить.
Сервіс та обслуговування
Персонал був привітний і ненав'язливий, нас ніхто не дошкуляв зайвими пропозиціями з метою збити з нас грошей, хоча було видно, що тут працівники отримують не найвищу зарплатню. Уніформа була чистою, але бачила види, створюючи деяке враження занедбаності схоже на весь вигляд готелю. Анімація була такою ж ненав'язливою, як персонал. Хто хотів, той відгукувався на заклики до зарядки (і це о 10 годині після щільного сніданку), на йогу, східні танці, водні аеробіку та поло тощо. Ми ж нікуди не ходили, бо нам вистачало напрочуд гарного коралового рифу. Ми просто не злазили з понтона і не виходили з пляжу, хіба що на обід та за морозивом. Так, кілька разів робили замах на снеки, які лунали на лобі барі, але завжди забували про час, а коли спохоплювалися, роздача вже добігала кінця.
Море, риф та корали
Нам пощастило, погода була чудова, вітру практично не було. А який гарний риф у цього готелю!
Не дивно, адже він був побудований одним із перших на цьому узбережжі, так що йому було з чого вибирати. Щодня до цього рифу прибували катери з аквалангістами, щоб пірнати і подивуватися на красу підводного світу. Ми нарахували, що на день до берега підходило близько 12-15 кораблів. Причому поряд з іншими готелями такої паломництва нирців ми не спостерігали.
Висновок один – після мальовничих коралових рифів острова Тиран, цей риф займає лідируючу позицію серед інших у бухті Шарк Бей. Для тих, хто, як і ми закоханий у море, цей готель просто знахідка! Я можу тільки уявити, що тут діється на піку сезону - тиснява на понтоні, забитий відпочиваючими пляж, черги за морозивом ...Звичайно, від цього можна засмутитися. але все це відходить на другий план, коли занурюєшся в море і бачиш дивовижні краси корали і не менш красивих риб.
Шопінг
З готелю ми пішки ходили до Сохо – нового торгового центру Шарм Ель Шейха. Сучасно, красиво, чисто та дорого. Один раз подивитися. За день поїхали на Старий ринок (Old Market). З готелю нам пропонували взяти таксі за 15 доларів. Багато відпочиваючих не парилися і погоджувалися. Ми ж, які не люблять легких шляхів, вирушили громадським транспортом. Нам потрібно близько 10-15 хвилин дійти пішки до основної траси, там зупинити маршрутне таксі БлуБас (Blue Bus). Такі автобусики ходять дорогою кожні 5 хвилин. Після посадки ми за 20 хвилин були на Старому Ринку. Вартість поїздки склала 1 долар з особи в один бік, хоча місцеві платять 20 єгипетських фунтів, що трохи більше, оскільки 1 долар дорівнює 17.5 фунтів.
Походили погуляли, скупилися, тому що ціни тут все-таки нижчі за ціни в інших місцях Шарм Ель Шейха. Поверталися так само – на БлуБасі та за ті самі гроші.
Більше того, попросили водія повернути, щоб висадитися ближче до готелю, розташованого в районі Монтезе. На наш подив, він погодився, а пасажири не заперечили. Виїжджали після вечері близько 20.30, а приїхали о 1.00 втомленими, але задоволеними. Тож рекомендую обов'язково відвідати цей ринок. Торгуйтесь із продавцями. Звичайно, справа з цим не так як раніше 3-5 років тому, трапляється, що продавці упираються і невигадливо хам'ять (світова криза, очевидно, позначається скрізь). Але основна маса торгується і йде на поступки, тому що це ринок, і тому що це Єгипет.
Торговий центр "Дар'я"
Останній досвід шопінгу ми отримали в магазині Джорджа Клуні. Хоча це зовсім не так. Розповім по порядку. Нам постійно говорили про нього. Що він знаходиться поряд з готелем (поряд - це 15 хвилин на таксі), і в ньому асортимент і ціни можна порівняти з Олд Маркетом. Окрім цього, нас стимулювали безкоштовним трансфером від готелю та назад.
Тому ми погодилися і вирушили до цієї крамниці як на екскурсію.
Ми не тішили себе ілюзіями, що він задовольнить покупця, який був на Олд Маркеті, і тому коли всі побачили, розчарування не було. Просто не вразив. Магазин без вікон, 5 кімнат (званих магазинами) забиті товаром, покупці, що штовхаються, черга на касі. Ціни – на щось вище, на щось нижче. Але такого вибору, що може дати Старий ринок, точно немає. Магазин для тих, хто вирішив купити щось на згадку про Єгипет, не заморочуючи собі голову. Як для нас, то нам він одразу не сподобався.
Однак оскільки часу було ще багато, ми вирішили пройтися навколишніми магазинами, що розташувалися неподалік. До речі, магазин Клуні знаходиться на відшибі торгового п'ятачка і, щоб дійти до центру, треба зробити деякі фізичні зусилля, на що більшість покупців, схоже, було не здатне.
Бентежив тільки один момент, потрапимо ми на безкоштовний трансфер, якщо скупимося не в Клуні. Але через 15 хвилин, занурившись у торгову атмосферу, ми геть-чисто забули про це.
Ми обійшли всі магазини і по дорозі назад вирішили зайти в арку, на якій було написано «Торговий Центр «Дар'я». Наші друзі ще сфотографували вивіску, щоб показати подрузі Дар'ї факт увічнення її імені на теренах Єгипту. Не повірите, там, у цьому торговому центрі, що складається з кількох магазинчиків, що належать двом братам Миші та Міна, ми знайшли те, що шукали – дух Олд Маркета та широкий асортимент товарів, що приваблюють своїми невисокими цінами.
Ми поїхали Клуні та не збиралися нічого купувати, але у цьому магазині ми встигли! Зізнаюся, був момент, коли я пожалкував, що вже купив щось на Олд Маркеті.
Під час покупок ми дегустували каву, чаї, куштували фініки… Весь цей час Мишко примудрявся давати вказівки своїм продавцям та спілкуватися з іншими відвідувачами магазину.
А зараз, найголовніше! У магазинах «Дар'я» можна розплачуватися українськими гривнями за прийнятним курсом! Для українців – цей магазин є просто знахідкою. Отже, фініки та манго ми вже купували за гривні.
Але це ще не все. Міна, брат Миші, працює гідом-екскурсоводом і легко спілкується, як і його брат, російською та українською мовами. Тож якщо кому треба буде екскурсія за нормальною ціною, це до нього. І ще сюрприз, виявляється магазин Клуні не єдиний, що здійснює безкоштовний трансфер, це легко робить і ТЦ «Дар'я». Але вони з братом пішли ще далі. Міна може зустріти туристів в аеропорту та доставити їх швидко до готелю.
Я думаю, що це просто супер-пропозиція, особливо для тих відпочиваючих, чий готель на відміну від нашого Мелтона розташований більше, ніж за 10 хвилин їзди від авіа-терміналу.
Підсумую. Ми залишилися задоволені цим магазином ("Дар'я") і можемо спокійно рекомендувати його іншим.
Про відпочинок в цілому
Так само ми залишилися задоволені своїм відпочинком, як і наші друзі та парочка з Дніпропетровська, які на самому початку збиралися міняти готель, але чомусь раптом передумали, а їдучи, посміхалися і обіцяли всім обов'язково повернутися. Я переконаний, що ми самі робимо свій відпочинок, а решта супутніх обставин лише перевіряє силу нашого бажання бути задоволеними! Чи не порівнюйте тільки з Майоркою, острівною Грецією, Туреччиною, це Єгипет. Хочете так само, не питання, платіть за відпочинок по 1000 у. е. і більше з людини і обговорюйте технічне забезпечення готелю та вишколеність персоналу, але в іншій гілці. ))) Окрема тема Wi-Fi!
Однак, у мене одне питання: Ви на відпочинок приїхали чи в Інтернет працювати чи втикати? Настав час навчитися відпочивати всім тілом.