День 7й.
На этот день обещали сыну, за хорошее поведение, поход в парк развлечений Тибидабо, но… В ночь накануне, залез в инет, и оказалось, что парк в этот день (пятницу? ) тупо закрыт. Как, впрочем, и во много других дней. График работы у него странноватый, обычно открыт в выходные, остальное – читайте афиши)))).
Срочно перестроились на « план Б» - Аквариум (тоже по желанию сына).
Что сказать про Аквариум… Соглашусь с оценкой сына – « Прикольно, но в Стамбуле было офигенно» .
Посещать, если вы (как мы) любите ходить в такого рода аквариумы, не были в них года два, у вас на районе (стране, или ближе, чем 1000км) их просто нет. У нас это всё совпало и мы провели 2.5 часа с удовольствием. А вот японцев там не видели совсем – у них своих аквариумов хватает побольше и поновее.
Минусы – Аквариум староват, ему уже лет 25. Соответственно, не огромен, довольно уставший.
Затем прогулялись через район Старый Порт (ничего особенного)
через памятник Колумбу
до Рамблы.
И там заглянули в ускользнувший от нас ранее Палау Гюэль.
В этот раз всё прошло как по маслу – купили билеты на месте, время захода как раз подошло, зашли – всё без очереди. Внутри людей было очень мало. Аудиогида на русском нет, есть брошюрка.
Ранний Гауди тоже понравился, ещё нет более позднего буйства фантазии, но уже видны наработки Мастера. Хорошо, что мы всё-таки сюда попали!
Хоть это и называется дворцом (главного местного олигарха тех времён), но я бы назвал улучшенными 2хуровневыми апартаментами, мини-дворцом, в лучшем случае. Всё достаточно компактно. И ещё заинтересовало, как это жить в доме, в подвале которого находится конюшня? ! Забавные были времена…
Вечером съездили ещё раз полюбоваться на Магический фонтан Монжуика (по просьбе сына), и неудачно. По инфе со всех сайтов он должен был работать с 21:30 до 23:30, но… приехав в 22:25 мы увидели только концовку шоу, и всё… Тем более странно, что в 21:30 ещё и не очень-то темно…
День 8й
Утро восьмого дня мы встретили, как и было запланировано, в аэропорту, ведь на 09:00 был запланирован вылет. Но, вылет перенесли на 4 утра следующего дня!! ? ? (Оператор Джойн Ап / перевозчик Ян Эр – отстойная парочка, не связывайтесь).
Недолго думая, решили считать это бонусным днём в Барселоне. Багаж кинули в камеру хранения Терминала В (10е с места), сели на электричку, и уже к 11ти часам начали автобусную экскурсию на Бас Туристик по синему маршруту от Passeig de Grà cia, недалеко от Каса Милла.
Бас Туристик.
Прокатились по всем трём маршрутам. Сначала по синему, пообедали, потом по красному. Убедились, что самое главные достопримечательности мы уже посетили, город обошли очень знатно. Но оказалось очень здорово сделать этот автобусный тур в конце пребывания, а не в начале, как принято. Всё как то упорядочилось в голове и закрепилось. Перед зелёным маршрутом прошлись вдоль пляжа
потом полежали часок на камнях на пирсе.
Зелёный маршрут пролегает вдоль моря и по недавней застройке, тут процветает хай-тек стиль, хорошо знакомый мне по Сингапуру. Всё очень достойно, правда, я не поклонник этого направления. Хотя принимаю.
На всё (с обедом, ужином и морем) ушло 10 часов.
К сожалению, камера хранения работала только до 22:00, из-за этого пришлось покинуть Барселону, а можно было бы ещё погулять.
Общие впечатления.
Барселона – приветливый к туристам город и в топах туристических городов мира состоит вполне заслуженно. Указателей для туристов с полезной информацией вполне достаточно. Пробок мы не видели. Английского и 20ти испанских слов из кратчайшего разговорника вполне хватает для коммуникации.
Лёгкие минусы.
Не супер чисто. Дворников с мётлами не видели вообще – только подметальная машина с проезжей части. Тротуары с шампунем не моют)))). Если долго нет дождя, присутствует местами запах мочи (от выгуливаемых собак). Кстати, бродячих животных не видели вообще.
В некоторых местах (фонтан Монжуик, пляж) досаждали назойливые и многочисленные уличные торговцы напитками и другим (арабы). Они же, раскладываясь прямо на тротуарах, создают неряшливый вид, как на каком-то Малай-Базаре. Их даже гоняет полиция, но наказание, похоже, смешное. Наблюдали, как торговцы « играли» в своеобразные кошки-мышки с полицией.
На фото – на Рамбле, торговцы на низком старте, готовы за секунды поднять за верёвки свой товар вместе с покрывалом и смыться – полиция где-то рядом.
Еда.
Мы всегда стараемся в путешествиях заниматься также гастрономическим туризмом – едим местную кухню. Соответственно в Барселоне ударяли по морепродуктам. Всё нравилось, ели всё - креветки, разные ракушки, кальмаров, осьминогов, лобстеров, лангустинов, на гриле понравилось больше, чем в соусах.
Таких вкусных и мягких осьминогов я ещё не ел нигде.
Паэлья – понравилась (брал в 3х разных местах).
Хамон – мнения разделились: я - неплохо, но на наши копчёности не променял бы; жена отлично, но не променяла бы на сало))))).
Гаспачо – экзо супчик, нормально.
Крема каталана – просто божественно! Есть ещё и несколько других, подобных по рецепту десертов « кремов» .
У местных подсмотрели ещё один десерт – Tarta Larpeira (Tarta de la Abuela) вкусняшка (воздушная выпечка с не менее воздушным кремом).
Pan con Tomate – проще не бывает, но вкусно (и дёшево)! Просто порезанный хлеб-багет политый давленным помидором, оливковым маслом и чесночком.
Сангриа – очень понравилась.
Вкусное местное пиво – Estrella.
Тапас (культовые испаские закуски). Чуть не уехали, не попробовав. Как-то побаивались – выбрать чуть ли не из сотни названий, на виду были в основном какие то канапки, по цене от 3е – наешься ли хоть чуть-чуть? Но в дополнительный день судьба всё-таки затолкала а тапасную Tapa-Tapa на Пасаж де Грация. Туристическое место, очень помогла карта тапасов на столе с картинками и меню на английском.
Просто выбрали 6 первых закусок в разделе морепродукты. Диапазон вкусов - от интересно до вкусно. Сошло за обед. Скажем так, если есть деньги и время, можно заняться изучением тапасов. Местные их действительно едят.
. Мы заранее знали (из сайта сравнения цен по городам https://www.numbeo.com/cost-of-living/comparison. jsp рекомендую), что цены в ресторанах/кафе в Барселоне раза в 2.5 больше, чем в Одессе (Киеве). Поэтому в обморок при виде меню не падали. Хотя первые дни непроизвольно умножали на 30 (лучше этого не делать))))).
Ели и в туристических местах – вкусно, но действительно дороговато. На второй день нашли в нашем районе Hospital Clinic ресторанчик O’ RETORNO на углу Mallorca / Urgell.
Цены намного ниже, как знак качества – почти всегда забит местными. Старались обедать (он же и ужин) в нём. Очень выгодно есть втроём – большинство порций или большие, или намного дешевле, если брать очень большую полную порцию.
Вот например, цена, которая нас порадовала (после всяких Рамбл) – креветки, два мясных блюда (телятина на ребре и телятина гриль), три самых больших пива и пан томата. 42е. Наелись втроём за обед и за ужин, часть мяса съесть просто не смогли (сын ест уже больше меня). В этот день как-то захотелось мяска)))).
Galician style octopus with potatoes – взяли полную полную порцию (и больше ничего) с женой, когда принесли, пришлось бежать за сыном в номер отеля – иначе бы не съели.
Можете сверить цены на их сайте - http://www. oretorno. es/carta
Я это только к тому, что наверняка подобные относительно недорогие рестораны есть во всех районах Барселоны, ищите!
В нашем районе уже в 7 утра открывались многочисленные cafeteria - кофе, завтрак. Местные в них тусуются.
День 7й.
На цей день обіцяли синові, за гарну поведінку, похід у парк розваг Тібідабо, але. . . У ніч напередодні, заліз у інет, і виявилося, що парк цього дня (п'ятницю? ) тупо зачинено. Як, втім, і багато інших днів. Графік роботи у нього дивний, зазвичай відкритий у вихідні, інше читайте афіші)))).
Терміново перебудувалися на «план Б» - Акваріум (теж за бажанням сина).
Що сказати про Акваріум… Погоджуся з оцінкою сина – «Прикольно, але в Стамбулі було офігенно».
Відвідувати, якщо ви (як ми) любите ходити в такого роду акваріуми, не були в них два роки, у вас на районі (країні, або ближче, ніж 1000км) їх просто немає. У нас це все збіглося і ми провели 2.5 години із задоволенням. А ось японців там не бачили зовсім – у них своїх акваріумів вистачає більше й нові.
Мінуси – Акваріум старуватий, йому вже років 25. Відповідно, не величезний, досить втомлений.
Потім прогулялися через район Старий Порт (нічого особливого)
через пам'ятник Колумбу
до Рамбли.
І там зазирнули в Палау Гюель, що вислизнув від нас раніше.
Цього разу все пройшло як по маслу – купили квитки на місці, час заходу якраз підійшов, зайшли – все без черги. Всередині було дуже мало. Аудіогіду російською немає, є брошурка.
Ранній Гауді теж сподобався, ще немає пізнішого буйства фантазії, але вже видно напрацювання Майстра. Добре, що ми таки сюди потрапили!
Хоч це і називається палацом (головного місцевого олігарха тих часів), але я б назвав покращеними 2-х рівнівими апартаментами, міні-палацом, у кращому випадку. Все досить мало. І ще зацікавило, як це жити у будинку, у підвалі якого знаходиться стайня? ! Смішні були часи…
Ввечері з'їздили ще раз помилуватися Магічним фонтаном Монжуїка (на прохання сина), і невдало. За інформацією з усіх сайтів він повинен був працювати з 21:30 до 23:30, але...приїхавши о 22:25 ми побачили тільки кінцівку шоу, і все...Тим більше дивно, що о 21:30 ще й не дуже темно …
День 8й
Ранок восьмого дня ми зустріли, як і було заплановано, в аеропорту, адже на 09:00 було заплановано виліт. Але, виліт перенесли на 4 ранку наступного дня! ! ? (Оператор Джойн Ап / перевізник Ян Ер – відстійна парочка, не зв'язуйтесь).
Недовго думаючи, вирішили вважати це бонусним днем у Барселоні. Багаж кинули в камеру зберігання Терміналу В (10е з місця), сіли на електричку, і вже до 11-ї години розпочали автобусну екскурсію на Бас Туристик за синім маршрутом від Passeig de Grà cia, недалеко від Каса Мілла.
Бас Туристик.
Прокотилися всіма трьома маршрутами. Спочатку по синьому, пообідали, потім по червоному. Переконалися, що найголовніші пам'ятки ми вже відвідали, місто обійшли дуже знатно. Але виявилося дуже здорово зробити цей автобусний тур наприкінці перебування, а не на початку, як заведено. Все якось упорядкувалося в голові і закріпилося. Перед зеленим маршрутом пройшлися уздовж пляжу.
потім полежала годинка на камені на пірсі.
Зелений маршрут пролягає вздовж моря і по недавній забудові, тут процвітає хай-тек стиль, добре знайомий мені по Сінгапуру. Все дуже гідно, правда, я не шанувальник цього напряму. Хоча беру.
На все (з обідом, вечерею та морем) пішло 10 годин.
На жаль, камера зберігання працювала лише до 22:00, через це довелося покинути Барселону, а можна було б ще погуляти.
Загальні враження.
Барселона – привітне до туристів місто і в топах туристичних міст світу цілком заслужено. Покажчиків для туристів із корисною інформацією цілком достатньо. Пробок ми не бачили. Англійської та 20-ти іспанських слів із найкоротшого розмовника цілком вистачає для комунікації.
Легкі мінуси.
Не надто чисто. Двірників із мітлами не бачили взагалі – лише підмітальна машина з проїжджої частини. Тротуари із шампунем не миють)))). Якщо довго немає дощу, присутній місцями запах сечі (від собак, що вигулюються). До речі, бродячих тварин не бачили взагалі.
У деяких місцях (фонтан Монжуїк, пляж) докучали настирливі та численні вуличні торговці напоями та іншим (араби). Вони ж, розкладаючись прямо на тротуарах, створюють неохайний вигляд, як на якомусь Малай-Базарі. Їх навіть ганяє поліція, але покарання, схоже, кумедне. Спостерігали, як торговці «грали» у своєрідні кішки-мишки з поліцією.
На фото – на Рамблі, торговці на низькому старті, готові за секунди підняти за мотузки свій товар разом із покривалом та змитися – поліція десь поруч.
Їжа.
Ми завжди намагаємося у подорожах займатися також гастрономічним туризмом – їмо місцеву кухню. Відповідно, у Барселоні вдаряли по морепродуктах. Все подобалося, їли все - креветки, різні черепашки, кальмарів, восьминогів, лобстерів, лангустинів, на грилі сподобалося більше, ніж у соусах.
Таких смачних і м'яких восьминогів я ще не їв ніде.
Паелья – сподобалася (брав у 3-х різних місцях).
Хамон - думки розділилися: я - непогано, але на наші копченості не проміняв би; дружина добре, але не проміняла б на сало))))).
Гаспачо – екзо супчик, нормально.
Крема каталана – просто божественно! Є ще й кілька інших, подібних до рецепту десертів «кремів».
У місцевих підгледіли ще один десерт – Tarta Larpeira (Tarta de la Abuela) смакота (повітряна випічка з не менш повітряним кремом).
Pan con Tomate - простіше не буває, але смачно (і дешево)! Просто порізаний хліб-багет политий давленим помідором, оливковою олією та часником.
Сангріа дуже сподобалася.
Смачне місцеве пиво – Estrella.
Тапас (культові іспаські закуски). Ледве не поїхали, не спробувавши. Якось побоювалися – вибрати мало не з сотні назв, на очах були в основному якісь канапки, за ціною від 3е – чи наїжся хоч трохи? Але в додатковий день доля все-таки заштовхала тапасну Tapa-Tapa на Пасаж де Грація. Туристичне місце, дуже допомогла карта тапасів на столі з картинками та меню англійською.
Просто вибрали 6 перших закусок у розділі морепродукти. Діапазон смаків – від цікаво до смачно. Зійшло за обід. Скажімо так, якщо є гроші та час, можна зайнятися вивченням тапасів. Місцеві їх справді їдять.
. Ми заздалегідь знали (з сайту порівняння цін по містах https://www.numbeo.com/cost-of-living/comparison. jsp рекомендую), що ціни в ресторанах/кафе в Барселоні рази в 2.5 більші, ніж у Одесі (Києві). Тому непритомність побачивши меню не падали. Хоча перші дні мимоволі множили на 30 (краще цього не робити))))).
Якщо і в туристичних місцях – смачно, але справді дорого. На другий день знайшли в нашому районі Hospital Clinic ресторанчик O'RETORNO на розі Mallorca/Urgell.
Ціни набагато нижчі, як знак якості – майже завжди забитий місцевими. Намагалися обідати (він же й вечеря) у ньому. Дуже вигідно їсти втрьох – більшість порцій або більші, або набагато дешевші, якщо брати дуже велику повну порцію.
Ось наприклад, ціна, яка нас порадувала (після всяких Рамбл) – креветки, дві м'ясні страви (телятина на ребре і телятина гриль), три найбільші пива і пан томата. 42е. Наїлися втрьох за обід і за вечерю, частину м'яса з'їсти просто не змогли (син їсть вже більше за мене). Цього дня якось захотілося м'яска)))).
Galician style octopus with potatoes – взяли повну порцію (і більше нічого) з дружиною, коли принесли, довелося бігти за сином у номер готелю – інакше б не з'їли.
Можете звірити ціни на їхньому сайті - http://www. oretorno. es/carta
Я це тільки до того, що, напевно, подібні відносно недорогі ресторани є у всіх районах Барселони, шукайте!
У нашому районі вже о 7 ранку відкривалися численні cafeteria - кава, сніданок. Місцеві в них тусуються.