Зненацька Іспанія!

Запрошення поїхати до Іспанії було несподіванкою. Мої знайомі купили там будинок та запросили на новосілля. Поїздка саме випадала на мій День народження. Круто! ! День народження в Іспанії!! !
Загалом, залишили дітей на свекруху та полетіли з чоловіком. І тут біда, у чоловіка защемив сідничний нерв. Як він бідолашний летів – це було щось. Ще й сидіння в літаку потрапили, які біля аварійного виходу не розкладаються. Він мало не на голові стояв. Стюардеса кілька разів підходила, питала, чи все в нас гаразд. . . Ну, слава богам, долетіли. Одразу в аеропорту наколола його знеболюючим. Друзі забронювали нам готель і після прильоту знайшли для чоловіка лікаря. Заселилися, трохи розслабилися і поїхали до лікаря на прийом. Якийсь хіропрактик. . . Ми чекали в коридорі, поки чоловіка там крутили і ламали. . . але криків не було. Дивно. . .
Загалом, чоловіка попустило, але нога нижче коліна оніміла, і він став шкутильгати. А надвечір замовили ресторан на честь мого ДР. З цими всіма переживаннями свято було зіпсоване (( Ну правда я намагалася робити щасливий вигляд, навіщо засмучувати друзів. )
Ми були у Матарі. Таке собі поєднання гір, зелені та моря. Дуже красиво. Море чисте як сльоза та дуже тепле. Не могли мене з нього витягти ))) Ну я люблю плавати, ну що…
На другий день друзі поїхали у своїх справах, а нам замовили приватного гіда і повезли до Барселони. Походили вуличками, єврейськими кварталами, зайшли в мерію, там як у музеї, різні скульптури та картини. Гід дуже цікаво все розповідав. Побували на місці, де в них заварушка була нещодавно та кількох людей убило. Так сліди на стінах від снарядів і лишилися. Потім поїхали пообідати до ресторану, якому понад 200 років. Там багато знаменитостей було, багато фоток на стінах. Фішка цього ресторану в тому, що там досі всю їжу готують на печах, на дровах. Жива їжа! Ми замовили курочку-гриль, і це була найсмачніша курка-гриль у моєму житті! Ще однією фішкою цього ресторану було те, що там офіціанти – літні чоловіки. Інтер'єр особливо не вражає, ну звичайний. Ці печі стоять у залі, можна підійти і подивитися, як вони готують, як дрова завантажують. Але все чисто, ніякої кіптяви та диму. Загалом, враження дуже класні. Ніде такого не бачила.
Потім ми поїхали кудись дуже високо, де вся Барса як на долоні. Такий оглядовий майданчик. І внизу видно найбільший у світі лайнер. Не пам'ятаю його місткість, як близько 8000 чол. , 18 палуб.
І ось далі ми відвідали Храм Святої Сімейства. Це щось! ! ! Він будується вже півтора століття різними архітекторами, і Гауді у тому числі. Гауді взагалі надумав там таких незвичайних речей. Він намагався відобразити всі природи, природні спіралі, стільники, різні механізми. Він казав, що в природі вже все придумало, і людина не може зробити краще, ніж це робить природа. У чомусь я з ним погоджуюся. Всередині храм просто приголомшливий. Ніде у світі такого немає і, мабуть, не буде вже )) Кажуть, що за планом він буде найвищим храмом у світі. Щоправда, поки його добудують – ще стільки ж років минеться)) Стіни зовні – це шедевр. Їх можна розглядати годинами, я залипла надовго))) Та й не тільки я, багато народу з розкритими ротами стояли))) Там відображені сцени з біблії, різні постаті, персонажі, знаки, предмети. Кожен клаптик стіни це якийсь символ чи фігура. Таке враження, що там вся біблія та ще якісь давні загадки на стінах. Усередині також дуже незвично. Колони побудовані як стовбури дерев з товстими гілками, сходи формою польоту насіння клена. Загальне враження – ВАУ!!! !
Далі ми поїхали подивитися на інші будівлі Гауді. Там було кілька будинків. З одного зробили готель та ресторанчик. Такі надзвичайно незвичайні форми. Один будинок як дракон, з черепами і лускою, інший будувався для дуже багатої людини, але йому не сподобалося і він не жив у ньому. Гауді будував цей будинок-сюрприз, як бачив. Хотів зобразити у ньому всі свої фантазії. Почав зі зім'ятого паперу, потім за цією формою став зводити стіни. Все таке незвичне та незвичайне. Мабуть, замовник був шокований тим, що вийшло. Звичайно, тоді вони ще не були готові жити в такому нестандартному будинку. А я б ось жила))))) Люблю все нестандартне)))
Ну і під кінець втомлені та задоволені, насичені новою інформацією, поїхали до нашого готелю. Подякам нашим друзям за таку екскурсію не було меж. Маса вражень, особливо від собору та ресторану на дровах.
На другий день поїхали до них у будинок. Незвичайно, що у них вдома продають із меблями та взагалі всім. Ось таке враження, що господар просто поїхав у відрядження та все залишив. Подушечки на дивані, дзеркала, покривала, ведмедики на дитячих ліжечках, навіть якісь ручки у стаканчику на столі у дитячій. У нас як продають, то навіть лампочки викручують і придверні килимки забирають))) Будиночок – мрія просто. На подвір'ї басейн, у гостьовий великий камін, навколо ліс та жодних сусідів. Деякі кімнати дворівневі. Я, правда, так і не зрозуміла, навіщо їм такий великий будинок. Там кімнат 7. А їх лише троє. Це ж все прибрати треба, опалити))) У дворі був навіть дитячий маленький будиночок з іграшками, маленькими меблями. Прикольно))) Загалом, сильно пораділа за них, класний будиночок. Господарі стіл накрили в три поверхи))) Вони ж грузини)) Викотилися вже з-за столу ближче до півночі))) Покотилися в готель. І другого дня додому. Вдома діти залишилися.
Поїздка вийшла дуже суперівською. Багато вражень, незважаючи на скиглення чоловіка, у якого продовжувала хворіти спина і нога, міні-відпочинок вийшов класним. Хоча без чоловіка було б веселіше; )