Hola Espana! Або моє перше знайомство з Іспанією на Costa Blanca.(Ч.3 Хавеа)
Відвідувачи місцевого ринку виглядають досить незвичноПорт зі своєю маріною в місті досить невеликий, але ж достатній для паркування місцевих, і не тільки, яхт, а також має морське сполучення з сусідньою Денією та влаштовує морські прогулянки навколо природної краси, яка розташувалася біля Хавеї. Також бачив як з района порту відправляються шанувальники морських розваг на дошках вздовж узбережжя. В туристичних буклетах також рекламуються поїздки на каяках вздовж мальовничого узбережжя. Біля порту розташувався один з двох місцевих пляжів, він гальковий, невеликий, достатньо скромно облаштований, але ж для бажаючих є лежаки, парасольки та туалет. Вхід у море досить різкий, мені такий подобається, цей пляж відвідують переважно місцеві. Для мене це було місцем ранкової насолоди морем, світанком, можливістю поспілкуватися з природою в умовах повного безлюддя. Пишу ці рядки та приємні спогади накотили як морська хвиля. А ще в районі порту, після обіду, кожен день починає свою роботу рибний ринок, де продають велику кількість свіже зловлених морських мешканців. В очах рябить від різноманіття та цифр в цінниках. Саме на цьому ринку мене навчили, що в риночної торговлі не може бути хаосу та непорозуміння, всім покупцям дають талони з номером на обслуговування, яке здійснюється в порядку електронної черги. І такий порядок я відслідковував неодноразово на різних ринках в містах Іспанії.
Другий пляж, який є основним для відпочиваючих, зветься Арєналь, та розташован трохи південніше, в однойменному районі міста. Він вже піщаний, з досить широкою береговою лінією, обладнаний всім необхідним для відпочинку. Вхід в море тут повільний, саме те для дітлахів. Пляж виглядає як підкова, біля якої розташувалися чисельні кафе та магазинчики. Саме в одному з таких кафе мені довелося познайомитися з іспанським Helado, це морозиво з різноманітними наповнювачами, дуже смачно, але ж швидко тане. З південної частини пляжу примикає природний скелястий берег, гарне місце для фотосесії і також для зустрічі світанків або мілуванням заходів сонця. Гора Монтго, яка розташована на північ від Хавеї і є своєрідною візитівкою міста, стає гарним фоном для фото, які зроблені на пляжі Арєналь. Біля цього пляжу розташувалася більша частина апартаментів для відвідувачів цього міста. По городу курсує, майже кожну годину, місцевий автобус, який з'єднує різні частини Хавеї. Для забезпечення як місцевих так і відпочиваючих продуктами харчування по місту розташована декілька супермаркетів різних торгових мереж. Порівнювати ціни в іспанських супермаркетах з українськими не бачу особливого сенсу, по більшості продуктів ціни відрізняються мало, на м'ясо і м'ясопродукти іспанські мабуть вищі, зато різноманіття місцевого вина та низькі ціни на нього вражають. І це вже не кажучи про спеціалізовані магазини вина - Casa del vino, де можна придбати вина з любих сортів винограду і з різноманітних, майже дрібних виноробень. На жаль, з переліку моїх бажань в Іспанії, не сталося можливості відвідати одну з таких виноробинь. Дякую сестрі, що змогла відправити всі мої придбання посилкою до України, бо в літак з вином та оливковою олією не можна.
Але ж цікавинки Хавеї не обмежуються самим містом, природа навколо нього вродлива та вражаюча. Я ніколи не був прихильником тюленього відпочинку на березі моря, тому завжди радію, коли в місті, де знаходжуся, є цікаві місця з гарними краєвидами, оглядовими майданчиками, та й взагалі, самобутніми місцями. Хавеа з цього приводу дуже видатне місце, тому не скористатися цим було б грішно. В один із днів відпочинку, ми з сестрою, доїхав автобусом до південної окраїни міста, відправились пішки спочатку до бухти Cala Blanca, де розташувався дикий пляж, а потім туристичними тропами, в район Portitxol, назва якого їде від однойменного острова та бухти навпроти нього, де також розташувався пляж серед незайманої природи. Види, які відкривалися по дорозі, коштували витрачених зусиль та зайняли достойне місце в моєї емоційної пам'яті, та пам'яті мого фотоапарата. Після такого хайкінгу, бокал білого вина та морські купання сприймаються вже як ліки.
Але ж, як співав В. Висоцький, краще за гір можуть бути тільки гори, тому наступного дня тієї ж компанією, ми відправилися відвідувати місцеві Molinos, це вітряні млини, які розташувалися на пагорбі, який відокремлює Хавею від сусіднього міста Денія. Звичайно млинами вони були колись, а зараз це така собі цікавинка та одна з візитівок Хавеї, а також спосіб познайомитись поближче з місцевими віллами, які розташувалися по дорозі на цьому пагорбі. Власні ноги та фотоапарат працювали безперервно, запаху загнивання капіталізму від різноманіття вілл не відчули зовсім, тому втомлені та задоволені поверталися з підкорених вершин, а млини залишили для наступних туристів.
Особливістю міста Хавеа є то, що цими краєвидами та природними пам'ятками можна милуватися не тільки з місцевих пагорбів, а ще й з моря. Для цього треба придбати квитки на відповідний корабель, який оминає всю берегову лінію півострову на якому розташована Хавеа, влаштовує купання у відкритому морі, та годують корабельним обідом. Звичайно це коштує вдвічі дорожче ніж в Турції, але ж побачене та враження того коштують. Засмагали, купалися, милувалося краєвидами, робили гарні фото, що ще треба для гарного відпочинку. Паелья була гарна, але ж в Валенсії сподобалось більше.
Що мені ще сподобалося в Хавеі, так то, що на першу половину червня в місті не було ніякого натовпу відпочиваючих, місто жило звичайно, не враховуючи підготовку до свята Сан Хуан наприкінці червня. В цілому рай для інтроверту та романтичних подорожей, де ніхто не заважає організувати відпочинок так, як душа бажає. При цьому температура води в морі була достатньо комфортною, не менше ніж 23 градуси, а повітря не перевищувала 30 градусів. До речі, мало не забув, що клімат в Хавеі авторитетними експертами вважається найкращим у Європі, по сукупності літніх та зимових температур, та комфортним та корисним для здоров'я людини. Мабуть з цього приводу ціни на житло в Хавеі вищі ніж в сусідніх містах. Але про інші міста Costa Blanca, в яких я побував, розповім згодом в наступній частині.
Далі буде.
Ось нарешті і Хавеа. Хоча трохи почекайте, до неї ще треба дістатися з Валенсії автобусом, а це близько 100км. Хоча дорога їде неподалік узбережжя, моря все одно не видно, але гарно видно чисельні мандаринові та апельсинові сади, і всі вони огороджені парканом, не знаю від кого більше, від тварин, чи від людей. Потроху стали з'являтися невеличкі pueblo, це так в Іспанії звуть населені пункти, візуальну картинку вони не прикрашали, тому що одноманітні двоповерхові будинки сіро-білого кольору очам туриста були нецікаві. Це була буденна іспанська провінція, без блиску та видатних пам'яток. З часом стали з'являтися невисокі гори, і ландшафт став змінюватись. А коли вже доїхали до Денії та Хавеї, з їх віллами, гольф клубами та пальмовими композиціями, то це вже виглядало як оазис серед пустелі. Нарешті невеличкий автовокзал Хавеї став відправною точкою мого знайомства з цим містом.
Скажу відразу, Хавея справила на мене винятково позитивне враження, як інфраструктурою міста, так і природою навколо нього. Це середнє по розмірам, затишне курортне містечко, яке розташоване в невеличкий долині між двома грядами невисоких гір. Є в ньому старе місто, є район порту і є курортний район Арєналь з однойменним пляжем, а також багаточисельні вілли на пагорбах навколо міста. З міркувань сейсмобезпечності будівлі в місті невисокі, зазвичай не перевищують чотирьох поверхів, в місті багато зелені, оригінальних дерев і пальмових композицій.
Особливо цікаво виглядали посадки вздовж вулиць дерев Жакаранди, в цю пору року покриті чисельними фіолетовими квітками без жодного зеленого листя. Оскільки Хавеа розрахована на серйозних європейських відпочиваючих, переважно англічан та голландців, які приїжджають на відпочинок на довгий термін, то більшість будівель в місті це апартаменти, іноді згуртовані в комплекси апартготелів. Звичайних готелів в звичному розумінні досить мало, це не турецький варіант облаштування курортного містечка. Хоча історія Хавеї налічує багато століть, починаючи з римського періоду, так зване "старе місто" не таке вже і старе, мабуть найстаріша споруда в місті це місцева церква 16 століття. Так, вузенькі вулички старого міста приємні для пішохідних прогулянок, але священного трепету не викликають, більш приємно відслідковувати як ці старовинні будівлі підлаштували під сучасні потреби місцевих і туристів, у вигляді кафе, ресторанів, ринків та магазинів. Все виглядає досить гармонійно та провокує відвідати якійсь з цих закладів, та замовити чашку кави, або бокал сухого вина в поєднанні з місцевим тапасом, це так звані іспанські закуски, як правило зроблені на шматочках підсмаженого хліба. Ще з давніх часів, ринки в середньовічних містах були місцем не тільки торгівлі, а ще і спілкування місцевих, публічних видовищ та законодавчих актів. Ці традиції продовжують зберігатися, і в будівлях місцевих ринків окрім торгівельних точок, в не меншої кількості розташовані міні-заклади, де люди спілкуються за бокалом пива, вина або чашки кави, і це не тільки модний тренд, а особлива місцева культура. Є в Хавеї і фермерський ринок, який раз на тиждень розташовується на головній площі міста, це можливість придбати місцеві овочі та фрукти за приємним прайсом. Ця площадь також є місцем проведення національних свят та фестивалів, які дуже люблять проводити в Іспанії. До речі, Хавеа є містом Валенсійської спільноти, а це означає, що в місті окрім загальнонаціональної іспанської мови, існує місцева валенсійська мова, це можно бачити в вивісках на двох мовах, діти в школі вивчають теж дві мови, місцеві теж зберігають традиції и спілкуются валенсийською мовою, і це не якийсь діалект іспанської мови, відмінності дуже суттєві, починаючи з алфавіту. Так що туристи та відпочиваючи, а також чисельні іноземці, які придбали житло в Хавеї, ще не встигли зіпсувати іспанський та валенсійський колорит цього міста, на відмову від сусіднього Бенідорму.
Відвідувачи місцевого ринку виглядають досить незвичноПорт зі своєю маріною в місті досить невеликий, але ж достатній для паркування місцевих, і не тільки, яхт, а також має морське сполучення з сусідньою Денією та влаштовує морські прогулянки навколо природної краси, яка розташувалася біля Хавеї. Також бачив як з района порту відправляються шанувальники морських розваг на дошках вздовж узбережжя. В туристичних буклетах також рекламуються поїздки на каяках вздовж мальовничого узбережжя. Біля порту розташувався один з двох місцевих пляжів, він гальковий, невеликий, достатньо скромно облаштований, але ж для бажаючих є лежаки, парасольки та туалет. Вхід у море досить різкий, мені такий подобається, цей пляж відвідують переважно місцеві. Для мене це було місцем ранкової насолоди морем, світанком, можливістю поспілкуватися з природою в умовах повного безлюддя. Пишу ці рядки та приємні спогади накотили як морська хвиля. А ще в районі порту, після обіду, кожен день починає свою роботу рибний ринок, де продають велику кількість свіже зловлених морських мешканців. В очах рябить від різноманіття та цифр в цінниках. Саме на цьому ринку мене навчили, що в риночної торговлі не може бути хаосу та непорозуміння, всім покупцям дають талони з номером на обслуговування, яке здійснюється в порядку електронної черги. І такий порядок я відслідковував неодноразово на різних ринках в містах Іспанії.
Другий пляж, який є основним для відпочиваючих, зветься Арєналь, та розташован трохи південніше, в однойменному районі міста. Він вже піщаний, з досить широкою береговою лінією, обладнаний всім необхідним для відпочинку. Вхід в море тут повільний, саме те для дітлахів. Пляж виглядає як підкова, біля якої розташувалися чисельні кафе та магазинчики. Саме в одному з таких кафе мені довелося познайомитися з іспанським Helado, це морозиво з різноманітними наповнювачами, дуже смачно, але ж швидко тане. З південної частини пляжу примикає природний скелястий берег, гарне місце для фотосесії і також для зустрічі світанків або мілуванням заходів сонця. Гора Монтго, яка розташована на північ від Хавеї і є своєрідною візитівкою міста, стає гарним фоном для фото, які зроблені на пляжі Арєналь. Біля цього пляжу розташувалася більша частина апартаментів для відвідувачів цього міста. По городу курсує, майже кожну годину, місцевий автобус, який з'єднує різні частини Хавеї. Для забезпечення як місцевих так і відпочиваючих продуктами харчування по місту розташована декілька супермаркетів різних торгових мереж. Порівнювати ціни в іспанських супермаркетах з українськими не бачу особливого сенсу, по більшості продуктів ціни відрізняються мало, на м'ясо і м'ясопродукти іспанські мабуть вищі, зато різноманіття місцевого вина та низькі ціни на нього вражають. І це вже не кажучи про спеціалізовані магазини вина - Casa del vino, де можна придбати вина з любих сортів винограду і з різноманітних, майже дрібних виноробень. На жаль, з переліку моїх бажань в Іспанії, не сталося можливості відвідати одну з таких виноробинь. Дякую сестрі, що змогла відправити всі мої придбання посилкою до України, бо в літак з вином та оливковою олією не можна.
Але ж цікавинки Хавеї не обмежуються самим містом, природа навколо нього вродлива та вражаюча. Я ніколи не був прихильником тюленього відпочинку на березі моря, тому завжди радію, коли в місті, де знаходжуся, є цікаві місця з гарними краєвидами, оглядовими майданчиками, та й взагалі, самобутніми місцями. Хавеа з цього приводу дуже видатне місце, тому не скористатися цим було б грішно. В один із днів відпочинку, ми з сестрою, доїхав автобусом до південної окраїни міста, відправились пішки спочатку до бухти Cala Blanca, де розташувався дикий пляж, а потім туристичними тропами, в район Portitxol, назва якого їде від однойменного острова та бухти навпроти нього, де також розташувався пляж серед незайманої природи. Види, які відкривалися по дорозі, коштували витрачених зусиль та зайняли достойне місце в моєї емоційної пам'яті, та пам'яті мого фотоапарата. Після такого хайкінгу, бокал білого вина та морські купання сприймаються вже як ліки.
Але ж, як співав В. Висоцький, краще за гір можуть бути тільки гори, тому наступного дня тієї ж компанією, ми відправилися відвідувати місцеві Molinos, це вітряні млини, які розташувалися на пагорбі, який відокремлює Хавею від сусіднього міста Денія. Звичайно млинами вони були колись, а зараз це така собі цікавинка та одна з візитівок Хавеї, а також спосіб познайомитись поближче з місцевими віллами, які розташувалися по дорозі на цьому пагорбі. Власні ноги та фотоапарат працювали безперервно, запаху загнивання капіталізму від різноманіття вілл не відчули зовсім, тому втомлені та задоволені поверталися з підкорених вершин, а млини залишили для наступних туристів.
Особливістю міста Хавеа є то, що цими краєвидами та природними пам'ятками можна милуватися не тільки з місцевих пагорбів, а ще й з моря. Для цього треба придбати квитки на відповідний корабель, який оминає всю берегову лінію півострову на якому розташована Хавеа, влаштовує купання у відкритому морі, та годують корабельним обідом. Звичайно це коштує вдвічі дорожче ніж в Турції, але ж побачене та враження того коштують. Засмагали, купалися, милувалося краєвидами, робили гарні фото, що ще треба для гарного відпочинку. Паелья була гарна, але ж в Валенсії сподобалось більше.
Що мені ще сподобалося в Хавеі, так то, що на першу половину червня в місті не було ніякого натовпу відпочиваючих, місто жило звичайно, не враховуючи підготовку до свята Сан Хуан наприкінці червня. В цілому рай для інтроверту та романтичних подорожей, де ніхто не заважає організувати відпочинок так, як душа бажає. При цьому температура води в морі була достатньо комфортною, не менше ніж 23 градуси, а повітря не перевищувала 30 градусів. До речі, мало не забув, що клімат в Хавеі авторитетними експертами вважається найкращим у Європі, по сукупності літніх та зимових температур, та комфортним та корисним для здоров'я людини. Мабуть з цього приводу ціни на житло в Хавеі вищі ніж в сусідніх містах. Але про інші міста Costa Blanca, в яких я побував, розповім згодом в наступній частині.
Далі буде.











































