Відпочивали у готелі на початку червня 2014 року. Дуже сподобалося місце розташування, близькість до моря та автобусної зупинки. З мінусів – лише відсутність сніданків! Приїдемо ще!.
… Ще ▾
Відпочивали у готелі на початку червня 2014 року. Дуже сподобалося місце розташування, близькість до моря та автобусної зупинки. З мінусів – лише відсутність сніданків!
Приїдемо ще!
Приїдемо ще!
Подобається
Вам подобається
• 2
Показати інші коментарі …
За медичними показаннями мені знадобилося вивезти до Криму свою дитину до Місхору. Після вивчення інформації в інтернеті вибір впав на приватний готель «Ясна галявина» в Гаспрі (вразили теплі відгуки людей).
… Ще ▾
За медичними показаннями мені знадобилося вивезти до Криму свою дитину до Місхору. Після вивчення інформації в інтернеті вибір впав на приватний готель «Ясна галявина» в Гаспрі (вразили теплі відгуки людей). Було обрано певний номер із кухнею, бо мені важливо було готувати для дитини самої. Забронювала номер, сплативши добу проживання (55 доларів) у лютому, на всі мої запитання відповіли ел. поштою, купила квитки на літак і почала чекати серпня. За тиждень до приїзду знову списалися - запитали - скільки приїдете? - все добре чекаємо, таксі замовимо.
Таксі справді нас чекало, з табличкою – це втішило, але далі все пішло якось не так. Прибули на місце, змучені п'ятигодинним нічним перельотом та двогодинною їздою кримським серпантином на таксі - нас зустріла господиня і раптом з'ясувалося, що заселення тут відбувається після 14-00 (ми приїхали об 11-00). Але нам приготували інший номер і ми можемо там розташуватися, ну добре раз ми такі лопухи, що це питання пропустили - посидимо в іншому номері ще три годинки. Розташовуватися там де жити не збиралися - не хотілося, тому попили чай і стали чекати. Однак після настання призначеної години жодних змін не відбулося. Знайшли господиню – ну що ви нервуєте – все буде, навіщо в номері сидіти – гуляйте територією. Треба сказати, що територія готелю виявилася досить лисою все в бетоні без жодної рослинності і не сприяла прогулянкам і взагалі ситуація почала напружувати. Ще через годину я виявила покоївку, яка забиралася в сусідньому номері. На запитання чи готовий наш номер нам відповіли, що зараз приберуться тут, щоб із нашого номера переселити людей сюди, а потім приберуться за ними, та й тоді нас запросять. Стало вже зовсім не смішно, з таким початком жити тут цілий місяць не хотілося. За день до від'їзду, про всяк випадок, я виписала кілька телефонних номерів готелів, перша за списком була «Віолет».
Коли я взимку була в пошуку, цей готель мені відразу сподобався, мабуть тому, що його назва співпадала з ім'ям моєї доньки, але ціна для мене була зависока.
Зателефонували, попросили номер хоча б на тиждень (дуже вже хотілося залишити «гостину» «Ясну галявину»), відповіли – номер є приїжджайте. Взяли валізи та й пішли. Господиня вибігла – ви йдете? - Та йдемо, чекати втомилися ваш номер. Гроші природно повернути не запропонували. Та Бог із ними, сама вже готова була заплатити, щоб звідти піти. Вийшли за ворота, відійшли подалі і сіли біля дороги з валізами, а таксі не знаємо як викликати. Знову телефонуємо у «Віолет» - допоможіть не знаємо як вибратися - замовте нам таксі. Зглянулися господарі – приїхали за нами своєю машиною, і ще пів години шукали нас, бо ми не могли пояснити – де ми знаходимося, та ще й гроші за це відмовилися брати.
І ось, нарешті, ми на місці вивалилися з машини зі своїми валізами зовсім ніякі і переступивши поріг території відчули, що знайшли оазис серед пустелі. Досі у мене викликає захоплення – як на такій невеликій території можна було створити такий зелений затишок. Квіти, кактуси, пальмочки на газончиках, на сходах квіти в горщиках – все доглянуте, доріжки з гарної плитки – щоранку підмітаються, поливаються, насухо витираються.
Усадили нас за столик у дворі, поки добирали номер нас напоїли мінералкою та вислухали всю нашу історію. Приїхали ми на місяць – нам запропонували люкс зі знижкою на тиждень, якщо хочемо, а потім переїхати в інший номер, бо люкс із певної кількості був заброньований. Номер готовий - йдіть, кажуть, відпочивайте, а то обличчя у вас зелені, з грошима потім розберемося.
По-моєму ми як увійшли одразу спати завалилися, не розпакувавши валізи. Вранці вчорашній день уже здавався страшним сном.
Ну, як-то кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. У «Віолеті» мені сподобалося все.
За розташуванням: 5 хвилин до пляжу. Зупинка автобуса прямо під вікном. Продовольчий магазин, базарчик із фруктами теж за парканом. Якщо ліньки готувати - кафе в сусідньому будинку, їжа цілком пристойна - дитині давати не страшно. Для гуляння з дитиною розташування виявилося ідеальним – ліворуч одразу Місхорський парк, праворуч, через 2 зупинки – Воронцовський парк. Знову ж таки море зовсім поруч – 5 хвилин від готелю. Якби ми жили в «Ясній галявині», то до моря довелося б тягтися з хвилин 20-30 (а зовсім не 10 хвилин як пишуть на тому сайті) – я спеціально пройшлася звідти, коли гуляла з дитиною Сонячною стежкою.
По проживанню: повторюся - невеликий затишний зелений дворик, невелика кількість людей (я погано ставлюся до «мурашників»), якщо не помиляюся 7 номерів. Прибирання, зміна білизни та білих рушників без нагадувань. А з рушників такі дива робили – заходиш у номер – то лебідь, то слоник, то квіточка, дитина рушника брати не дозволяла їх ламати. Чудові тактовні господарі, не нав'язуються і не лізуть у життя відпочиваючих, при цьому жодне наше прохання не залишилося поза увагою. Жодних принизливих перевірок паспортів при заїзді, жодних принизливих перевірок номера та підрахунку кількості чашок та ложок при від'їзді. Коли до люксу, де ми жили, повинні були приїхати люди, які його забронювали до нас увечері підійшли господарі та попросили звільнити номер до 11 ранку – так, я думаю, повинні надходити, порядні люди, які дорожать своїм ім'ям та репутацією та поважають своїх відпочиваючих.
У номері люкс – шикарний інтер'єр у фіолетових тонах, на підлозі гарна плитка, маленький електрокамінчик, холодильник, кондиціонер, душова кабіна, величезний телевізор, на балконі з кухня з плиткою, посудом, плетеними меблями для посиденьок. Інший номер, в який ми переїхали пізніше був простіше і тісніший, зате останній поверх - над головою нікого (я замучена верхніми галасливими сусідами у своєму будинку), кухня, холодильник у дворику прямо під сходами. У номер приходили тільки спати, гуляли доки ноги не задимяться, телевізор по разу 3 тільки включили.
По пляжу: пляж санаторію «Ай-Петрі» виявився справді найбільшим з усіх, які я бачила на Місхорському узбережжі, правда народу на ньому все одно багато. Ну на пляжі нам часто не довелося, не знаю як у Криму зазвичай у вересні, ми приїхали продовжити собі літо, а в результаті погода була рівно як у Новосибірську - дощ і вітер. Море охололо до 15 градусів. Так що з 4 тижнів відпочинку ми купалися півтора тижні, а решту часу гуляли.
По проїзду: на нашій зупинці в автобусі ми ще могли сісти, на наступному втискався весь санаторій «Місхор» і далі потрапляли до автобуса лише щасливці, водій чомусь зупинявся на інших зупинках, але влізти вже ніхто не міг. Як люди пересуваються ЮБК з маленькими дітьми на громадському транспорті, якщо живуть не на кінцевій зупинці для мене залишилося загадкою. Ми мало їздили пам'ятками тому що дитині треба було спати вдень, тільки приїдеш кудись - вже назад повертатися треба. З Ялти нам вдавалося вибиратись тільки на таксі, в автобус влізти не було жодної можливості. Пізніше ми відкрили для себе морський шлях і він нам сподобався більше, але це звичайно втричі дорожче.
Загалом, я дуже вдячна господарям «Віолету» за наш врятований відпочинок. Цілі своєї поїздки ми досягли - у дитини вперше за 2 роки встановилася ремісія в хронічному захворюванні, правда коротенька всього на 2 місяці, але в цьому більше звинувачую погоду. Думаю якби нам пощастило, з погодою і ми більше сиділи б у морі, то ремісія була б довшою. Тому для перевірки цієї версії треба ще раз повернутися наступного року.
Юлія, Новосибірськ.
Таксі справді нас чекало, з табличкою – це втішило, але далі все пішло якось не так. Прибули на місце, змучені п'ятигодинним нічним перельотом та двогодинною їздою кримським серпантином на таксі - нас зустріла господиня і раптом з'ясувалося, що заселення тут відбувається після 14-00 (ми приїхали об 11-00). Але нам приготували інший номер і ми можемо там розташуватися, ну добре раз ми такі лопухи, що це питання пропустили - посидимо в іншому номері ще три годинки. Розташовуватися там де жити не збиралися - не хотілося, тому попили чай і стали чекати. Однак після настання призначеної години жодних змін не відбулося. Знайшли господиню – ну що ви нервуєте – все буде, навіщо в номері сидіти – гуляйте територією. Треба сказати, що територія готелю виявилася досить лисою все в бетоні без жодної рослинності і не сприяла прогулянкам і взагалі ситуація почала напружувати. Ще через годину я виявила покоївку, яка забиралася в сусідньому номері. На запитання чи готовий наш номер нам відповіли, що зараз приберуться тут, щоб із нашого номера переселити людей сюди, а потім приберуться за ними, та й тоді нас запросять. Стало вже зовсім не смішно, з таким початком жити тут цілий місяць не хотілося. За день до від'їзду, про всяк випадок, я виписала кілька телефонних номерів готелів, перша за списком була «Віолет».
Коли я взимку була в пошуку, цей готель мені відразу сподобався, мабуть тому, що його назва співпадала з ім'ям моєї доньки, але ціна для мене була зависока.
Зателефонували, попросили номер хоча б на тиждень (дуже вже хотілося залишити «гостину» «Ясну галявину»), відповіли – номер є приїжджайте. Взяли валізи та й пішли. Господиня вибігла – ви йдете? - Та йдемо, чекати втомилися ваш номер. Гроші природно повернути не запропонували. Та Бог із ними, сама вже готова була заплатити, щоб звідти піти. Вийшли за ворота, відійшли подалі і сіли біля дороги з валізами, а таксі не знаємо як викликати. Знову телефонуємо у «Віолет» - допоможіть не знаємо як вибратися - замовте нам таксі. Зглянулися господарі – приїхали за нами своєю машиною, і ще пів години шукали нас, бо ми не могли пояснити – де ми знаходимося, та ще й гроші за це відмовилися брати.
І ось, нарешті, ми на місці вивалилися з машини зі своїми валізами зовсім ніякі і переступивши поріг території відчули, що знайшли оазис серед пустелі. Досі у мене викликає захоплення – як на такій невеликій території можна було створити такий зелений затишок. Квіти, кактуси, пальмочки на газончиках, на сходах квіти в горщиках – все доглянуте, доріжки з гарної плитки – щоранку підмітаються, поливаються, насухо витираються.
Усадили нас за столик у дворі, поки добирали номер нас напоїли мінералкою та вислухали всю нашу історію. Приїхали ми на місяць – нам запропонували люкс зі знижкою на тиждень, якщо хочемо, а потім переїхати в інший номер, бо люкс із певної кількості був заброньований. Номер готовий - йдіть, кажуть, відпочивайте, а то обличчя у вас зелені, з грошима потім розберемося.
По-моєму ми як увійшли одразу спати завалилися, не розпакувавши валізи. Вранці вчорашній день уже здавався страшним сном.
Ну, як-то кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. У «Віолеті» мені сподобалося все.
За розташуванням: 5 хвилин до пляжу. Зупинка автобуса прямо під вікном. Продовольчий магазин, базарчик із фруктами теж за парканом. Якщо ліньки готувати - кафе в сусідньому будинку, їжа цілком пристойна - дитині давати не страшно. Для гуляння з дитиною розташування виявилося ідеальним – ліворуч одразу Місхорський парк, праворуч, через 2 зупинки – Воронцовський парк. Знову ж таки море зовсім поруч – 5 хвилин від готелю. Якби ми жили в «Ясній галявині», то до моря довелося б тягтися з хвилин 20-30 (а зовсім не 10 хвилин як пишуть на тому сайті) – я спеціально пройшлася звідти, коли гуляла з дитиною Сонячною стежкою.
По проживанню: повторюся - невеликий затишний зелений дворик, невелика кількість людей (я погано ставлюся до «мурашників»), якщо не помиляюся 7 номерів. Прибирання, зміна білизни та білих рушників без нагадувань. А з рушників такі дива робили – заходиш у номер – то лебідь, то слоник, то квіточка, дитина рушника брати не дозволяла їх ламати. Чудові тактовні господарі, не нав'язуються і не лізуть у життя відпочиваючих, при цьому жодне наше прохання не залишилося поза увагою. Жодних принизливих перевірок паспортів при заїзді, жодних принизливих перевірок номера та підрахунку кількості чашок та ложок при від'їзді. Коли до люксу, де ми жили, повинні були приїхати люди, які його забронювали до нас увечері підійшли господарі та попросили звільнити номер до 11 ранку – так, я думаю, повинні надходити, порядні люди, які дорожать своїм ім'ям та репутацією та поважають своїх відпочиваючих.
У номері люкс – шикарний інтер'єр у фіолетових тонах, на підлозі гарна плитка, маленький електрокамінчик, холодильник, кондиціонер, душова кабіна, величезний телевізор, на балконі з кухня з плиткою, посудом, плетеними меблями для посиденьок. Інший номер, в який ми переїхали пізніше був простіше і тісніший, зате останній поверх - над головою нікого (я замучена верхніми галасливими сусідами у своєму будинку), кухня, холодильник у дворику прямо під сходами. У номер приходили тільки спати, гуляли доки ноги не задимяться, телевізор по разу 3 тільки включили.
По пляжу: пляж санаторію «Ай-Петрі» виявився справді найбільшим з усіх, які я бачила на Місхорському узбережжі, правда народу на ньому все одно багато. Ну на пляжі нам часто не довелося, не знаю як у Криму зазвичай у вересні, ми приїхали продовжити собі літо, а в результаті погода була рівно як у Новосибірську - дощ і вітер. Море охололо до 15 градусів. Так що з 4 тижнів відпочинку ми купалися півтора тижні, а решту часу гуляли.
По проїзду: на нашій зупинці в автобусі ми ще могли сісти, на наступному втискався весь санаторій «Місхор» і далі потрапляли до автобуса лише щасливці, водій чомусь зупинявся на інших зупинках, але влізти вже ніхто не міг. Як люди пересуваються ЮБК з маленькими дітьми на громадському транспорті, якщо живуть не на кінцевій зупинці для мене залишилося загадкою. Ми мало їздили пам'ятками тому що дитині треба було спати вдень, тільки приїдеш кудись - вже назад повертатися треба. З Ялти нам вдавалося вибиратись тільки на таксі, в автобус влізти не було жодної можливості. Пізніше ми відкрили для себе морський шлях і він нам сподобався більше, але це звичайно втричі дорожче.
Загалом, я дуже вдячна господарям «Віолету» за наш врятований відпочинок. Цілі своєї поїздки ми досягли - у дитини вперше за 2 роки встановилася ремісія в хронічному захворюванні, правда коротенька всього на 2 місяці, але в цьому більше звинувачую погоду. Думаю якби нам пощастило, з погодою і ми більше сиділи б у морі, то ремісія була б довшою. Тому для перевірки цієї версії треба ще раз повернутися наступного року.
Юлія, Новосибірськ.
Подобається
Вам подобається
• 7
Потрапили у Віолет суто випадково. Квитки були вже на руках, через день виїжджати, а де жити ще не визначилися. Написали у Віолет- нам одразу відповіли. І ми поїхали...Поїзди Москва-Сімферополь і назад (купе) - жахливо брудний! Наші враження про Віолет: до готелю ми дісталися близько 12 год.
… Ще ▾
Потрапили у Віолет суто випадково. Квитки були вже на руках, через день виїжджати, а де жити ще не визначилися. Написали у Віолет- нам одразу відповіли. І ми поїхали...Поїзди Москва-Сімферополь і назад (купе) - жахливо брудний!
Наші враження про Віолет: до готелю ми дісталися близько 12 год. ночі. Не дивлячись на це, нас оч. радісно зустріли. Підготували для нас 2 номери на вибір. Номери такі чисті, наче їх вилизали. Увійшли у перший номер-люкс. У номері стоїть приємний аромат, увімкнений нічник. Атмосфера оч. романтична! : ) Другий номер менший, подешевший і простий, але теж миленький. Гуляти так гуляти, вибрали люкс! У номері є Все для життя: 1 двоспальне велике ліжко з ортопед. матрацом + розкладний диван, великий гардероб, великий холодильник з морозилкою, 2 тумбочки, 2 нічники, супутникове ТБ, кондиціонер, окремий балкон зі столом та кріслами. На балконі як і кухня зроблена: раковина, ел. плитка, ел. чайник, чашки-тарілки і т. д. аж до штопора та половника! Вечорами балділи на балконі: їли рибу з пивом і дивилися на канатну дорогу Респект-Холла. Прибирали номер щодня, на розкішному ліжку робили лебедів та слоників із рушників (не гірше, ніж у Туреччині). Сам готель складається з 8 номерів, обгороджена територія. Простір на вулиці дуже мало, але все в квітах та плитці, оч. гарно та чисто! До моря 10 хв. у розвалку. Пляж-від сан. Ай-Петрі, платний, після 18 год. -безкоштовно. Море-велика галька (босоніж не походиш) дуже чисте! Харчування у готелі немає (якщо самим не готувати). Ми харчувалися в сусідньому готелі Родос. Харчування замовлене, завжди є вибір. Це типу кафе-ресторану. Не можу сказати, що супер, але на тверду четвірку + оч. чисто та оч. ввічливі офіціанти.
Ми-дуже прискіпливі і критичні( по-чесному) люди. Але відпочинок 2013-вийшов, нам все дуже сподобалося! Господарям Віолета велике за все дякую та величезний привіт! Якщо я правильно зрозуміла, господарі готелю-сім'я. Дуже гостинні, ввічливі, тактовні, доброзичливі, інтелігентні люди. Вони не стежать за вами весь час і не роблять зауважень, загалом почуваєшся розслаблено та комфортно.
Рекомендую відвідати зоопарк Ялтинський (приватний)! ЦЕ СУПЕР! ! ! У ньому деяких тварин (вони просто ходять, гуляють) можна погладити. Часу, як мінімум, піде на прогулянку 3 години. Зоопарк дивовижний не лише величезною кількістю тварин, але й такою ж величезною кількістю рослинності. Саме там я можна сказати і дізналася природу Криму: рідкісні рослини, чагарники, дерева. КРАСА! ! ! В океанаріум не раджу, ціна сильно завищена, воно тоді не варто.
Були у Ялті. Народу оч. багато. Мені сподобалися пляшки пенсіонерів на набережній біля пам'ятника Леніна. на це можна дивитися вічно! Бабулі всі розфуфирені. Дідів майже немає, вимерли напевно вже. Там танцювала одна пара. Дуже красива, елегантна пара, незважаючи на літній вік. Мабуть, займалися все життя професійно бальними танцями. Як вони танцювали чудово!
Ластівчине гніздо. Якщо їхати скажемо по воді або маршрутці на деякій відстані від нього, скажемо після 22 год. вечора вигляд приголомшливий. Там оч. гарне біле підсвічування, саме таким ми побачили Ластівчине гніздо, коли їхали пізно ввечері у Віолет. Просто щеняче захоплення. Безпосередньо відвідувати гніздо бачу сенсу, т. к. через небезпеку обвалення на нього не пускають + товпиться величезна кількість народу.
У Воронцовський палац не раджу купувати єдиний квиток на всі екскурсії за 90 гривень, у Вас просто не вистачить здоров'я все це обійти, це приблизно на 5-6 годин (3-х годинна екскурсія парком + здається 8 залів Воронцовського палацу +5 самостійних виставок ! ) Оч. багато інформації і тому за пару годин уже починаєш погано розуміти інформацію від екскурсовода: хто куди їздив, хто чий брат, коли було збудовано… У голові каша.
Пересуватися раджу водним транспортом: свіжо та швидко, хоч і дорого-40 гривень за 1 чол. Місхор-Ялта.
Щодо обміну валюти. Навпроти Віолета обмінник-курс так- собі. Найкращий курс був у Ялті (як не дивно), в обміннику у Воронцовському палаці та біля канатної дороги.
Невеликі мінуси: 1. мінус перукарні у Родосі-величезна ціна. Ціна-більше, ніж у Москві (мелірування, волосся до плечей, потім тонування-830 гривень!! ! ). 2. Канатна дорога на Ай-Петрі. Страшновато. Мінус: підйом досить швидкий, не встигаєш розглянути все, як слід, і набивають в кабіну по 30 чол! Пощастить тому, хто опиниться біля вікна, а решта мисочках за головами якщо що побачать- добре. Загалом, звичайно, цікаво. Коли дістанетеся нагору- там за окрему плату можна піднятися ще вище, за денюжку. Вид-обдурений. Якщо підете на гору ввечері, одягайтеся тепліше. Ми піднімалися на день, коли було сонячно, вдень +33. Після 6 вечора на горі хотілося щось закутатися, особливо закрити голову, оч. сильний вітер. На вершині продається оч. багато виробів з овечих вовни та всяких сувенірів. Назад спускалися на таксі, т. к. черга була величезна+змерзли.
Якщо хочете підлікуватися навколо одні санаторії. Ми зверталися до Ай-Петрі. Дитині робили: масаж, інгаляції, соляна печера, кисневий коктейль, фіто-чай, вакуумний дренаж мигдаликів. Взимку подивимося на результат. Ми за кожну процедуру платили, а виявляється можна купити на ресепшені в санаторії типу санаторної картки, це вигідніше!
!
Порада: не плануйте екскурсії-поїздки до 16-17 год. Від спеки можна померти. Не винаймайте житло далі від моря, ніж рівень Віолета. Дорога до моря йде під чималим ухилом. І чим далі ви винаймаєте житло, тим сильніше видихніться на зворотному шляху. Будьте обережні, оч. багато народу падає, послизаються в шльопанцях ось на таких крутих спусках. Картина: татко посадив маленьку дитину на плечі, йшли до моря, крутий спуск, асфальт. Він посковзнувся і дивом сам не розбився і не загубив дитину. Як на нього дружина кричала! Я сама скільки разів мало не падала. Тож обережніше.
Загалом, анітрохи не пошкодували, що обрали Крим. Усім гарного відпочинку!
Тетяна, Вадим & Настенька.
Наші враження про Віолет: до готелю ми дісталися близько 12 год. ночі. Не дивлячись на це, нас оч. радісно зустріли. Підготували для нас 2 номери на вибір. Номери такі чисті, наче їх вилизали. Увійшли у перший номер-люкс. У номері стоїть приємний аромат, увімкнений нічник. Атмосфера оч. романтична! : ) Другий номер менший, подешевший і простий, але теж миленький. Гуляти так гуляти, вибрали люкс! У номері є Все для життя: 1 двоспальне велике ліжко з ортопед. матрацом + розкладний диван, великий гардероб, великий холодильник з морозилкою, 2 тумбочки, 2 нічники, супутникове ТБ, кондиціонер, окремий балкон зі столом та кріслами. На балконі як і кухня зроблена: раковина, ел. плитка, ел. чайник, чашки-тарілки і т. д. аж до штопора та половника! Вечорами балділи на балконі: їли рибу з пивом і дивилися на канатну дорогу Респект-Холла. Прибирали номер щодня, на розкішному ліжку робили лебедів та слоників із рушників (не гірше, ніж у Туреччині). Сам готель складається з 8 номерів, обгороджена територія. Простір на вулиці дуже мало, але все в квітах та плитці, оч. гарно та чисто! До моря 10 хв. у розвалку. Пляж-від сан. Ай-Петрі, платний, після 18 год. -безкоштовно. Море-велика галька (босоніж не походиш) дуже чисте! Харчування у готелі немає (якщо самим не готувати). Ми харчувалися в сусідньому готелі Родос. Харчування замовлене, завжди є вибір. Це типу кафе-ресторану. Не можу сказати, що супер, але на тверду четвірку + оч. чисто та оч. ввічливі офіціанти.
Ми-дуже прискіпливі і критичні( по-чесному) люди. Але відпочинок 2013-вийшов, нам все дуже сподобалося! Господарям Віолета велике за все дякую та величезний привіт! Якщо я правильно зрозуміла, господарі готелю-сім'я. Дуже гостинні, ввічливі, тактовні, доброзичливі, інтелігентні люди. Вони не стежать за вами весь час і не роблять зауважень, загалом почуваєшся розслаблено та комфортно.
Рекомендую відвідати зоопарк Ялтинський (приватний)! ЦЕ СУПЕР! ! ! У ньому деяких тварин (вони просто ходять, гуляють) можна погладити. Часу, як мінімум, піде на прогулянку 3 години. Зоопарк дивовижний не лише величезною кількістю тварин, але й такою ж величезною кількістю рослинності. Саме там я можна сказати і дізналася природу Криму: рідкісні рослини, чагарники, дерева. КРАСА! ! ! В океанаріум не раджу, ціна сильно завищена, воно тоді не варто.
Були у Ялті. Народу оч. багато. Мені сподобалися пляшки пенсіонерів на набережній біля пам'ятника Леніна. на це можна дивитися вічно! Бабулі всі розфуфирені. Дідів майже немає, вимерли напевно вже. Там танцювала одна пара. Дуже красива, елегантна пара, незважаючи на літній вік. Мабуть, займалися все життя професійно бальними танцями. Як вони танцювали чудово!
Ластівчине гніздо. Якщо їхати скажемо по воді або маршрутці на деякій відстані від нього, скажемо після 22 год. вечора вигляд приголомшливий. Там оч. гарне біле підсвічування, саме таким ми побачили Ластівчине гніздо, коли їхали пізно ввечері у Віолет. Просто щеняче захоплення. Безпосередньо відвідувати гніздо бачу сенсу, т. к. через небезпеку обвалення на нього не пускають + товпиться величезна кількість народу.
У Воронцовський палац не раджу купувати єдиний квиток на всі екскурсії за 90 гривень, у Вас просто не вистачить здоров'я все це обійти, це приблизно на 5-6 годин (3-х годинна екскурсія парком + здається 8 залів Воронцовського палацу +5 самостійних виставок ! ) Оч. багато інформації і тому за пару годин уже починаєш погано розуміти інформацію від екскурсовода: хто куди їздив, хто чий брат, коли було збудовано… У голові каша.
Пересуватися раджу водним транспортом: свіжо та швидко, хоч і дорого-40 гривень за 1 чол. Місхор-Ялта.
Щодо обміну валюти. Навпроти Віолета обмінник-курс так- собі. Найкращий курс був у Ялті (як не дивно), в обміннику у Воронцовському палаці та біля канатної дороги.
Невеликі мінуси: 1. мінус перукарні у Родосі-величезна ціна. Ціна-більше, ніж у Москві (мелірування, волосся до плечей, потім тонування-830 гривень!! ! ). 2. Канатна дорога на Ай-Петрі. Страшновато. Мінус: підйом досить швидкий, не встигаєш розглянути все, як слід, і набивають в кабіну по 30 чол! Пощастить тому, хто опиниться біля вікна, а решта мисочках за головами якщо що побачать- добре. Загалом, звичайно, цікаво. Коли дістанетеся нагору- там за окрему плату можна піднятися ще вище, за денюжку. Вид-обдурений. Якщо підете на гору ввечері, одягайтеся тепліше. Ми піднімалися на день, коли було сонячно, вдень +33. Після 6 вечора на горі хотілося щось закутатися, особливо закрити голову, оч. сильний вітер. На вершині продається оч. багато виробів з овечих вовни та всяких сувенірів. Назад спускалися на таксі, т. к. черга була величезна+змерзли.
Якщо хочете підлікуватися навколо одні санаторії. Ми зверталися до Ай-Петрі. Дитині робили: масаж, інгаляції, соляна печера, кисневий коктейль, фіто-чай, вакуумний дренаж мигдаликів. Взимку подивимося на результат. Ми за кожну процедуру платили, а виявляється можна купити на ресепшені в санаторії типу санаторної картки, це вигідніше!
!
Порада: не плануйте екскурсії-поїздки до 16-17 год. Від спеки можна померти. Не винаймайте житло далі від моря, ніж рівень Віолета. Дорога до моря йде під чималим ухилом. І чим далі ви винаймаєте житло, тим сильніше видихніться на зворотному шляху. Будьте обережні, оч. багато народу падає, послизаються в шльопанцях ось на таких крутих спусках. Картина: татко посадив маленьку дитину на плечі, йшли до моря, крутий спуск, асфальт. Він посковзнувся і дивом сам не розбився і не загубив дитину. Як на нього дружина кричала! Я сама скільки разів мало не падала. Тож обережніше.
Загалом, анітрохи не пошкодували, що обрали Крим. Усім гарного відпочинку!
Тетяна, Вадим & Настенька.
Подобається
Вам подобається
• 5
Відпочивали в готелі "Віолет" (на той момент вона ще не отримала таку назву) у липні 2011 р. з дружиною та чотирирічною донькою у стандартному номері. Господарі дуже гостинні, доки номер не був готовий, нас на кілька днів поселили у "люкс" без доплати.
… Ще ▾
Відпочивали в готелі "Віолет" (на той момент вона ще не отримала таку назву) у липні 2011 р. з дружиною та чотирирічною донькою у стандартному номері. Господарі дуже гостинні, доки номер не був готовий, нас на кілька днів поселили у "люкс" без доплати.
Дуже зручно, що в будь-якому номері є електроплитка, посуд і холодильник - можна самостійно приготувати, розігріти, не прив'язуючись до кафе або їдальні. Природно, у номері всі зручності, кондиціонер, телевізор із супутниковими каналами – багато російських, у т. ч. дитячі.
На балконі стандартного номера можна зручно посидіти з ноутбуком, можна зловити Wi-Fi; стабільний сигнал 3G (Utel), хоч би як лаяли .
Розташування досить зручне - дійсно, поряд два магазинчики, кафе; від пляжу (пляж санаторію Ай-Петрі) йти хвилин 5, щоправда, треба знати, як і куди (господарі покажуть).
Пам'ятки ЮБК поруч: до канатної дороги можна дійти пішки за 10 хвилин, трохи далі – алупкінський парк. До центру Місхора з усією інфраструктурою можна дійти також приблизно за 10 хвилин; можна йти вздовж дороги – буде супермаркет та пара магазинів, можна спуститися вниз та йти через парк – там є дитячі розваги, торгові намети; трохи далі - їдальня (кілька разів обідали там), пляж "Русалка", пристань "Місхор" - можна морем дістатися Ялти і далі, ми їздили в Нікітський Ботанічний Сад.
Поруч зупинка, ходять два автобуси Ялтою (якщо правильно підібрати час, можна без проблем зайняти сидяче місце) - один йде нагору (можна доїхати до зоопарку та "Поляни Казок") і приходить до автовокзалу (до кінця жодного разу не їздили), інший йде вниз, приходить майже до морвокзалу та набережної. Якщо їхати в інший бік – за пару зупинок Воронцовський парк, кінцева.
Не пощастило нам із погодою - того року на початку липня було прохолодно, вода прогрілася лише через тиждень-півтора, потім встигли купуватися, але шкода, що відпочивали так мало.
Дуже зручно, що в будь-якому номері є електроплитка, посуд і холодильник - можна самостійно приготувати, розігріти, не прив'язуючись до кафе або їдальні. Природно, у номері всі зручності, кондиціонер, телевізор із супутниковими каналами – багато російських, у т. ч. дитячі.
На балконі стандартного номера можна зручно посидіти з ноутбуком, можна зловити Wi-Fi; стабільний сигнал 3G (Utel), хоч би як лаяли .
Розташування досить зручне - дійсно, поряд два магазинчики, кафе; від пляжу (пляж санаторію Ай-Петрі) йти хвилин 5, щоправда, треба знати, як і куди (господарі покажуть).
Пам'ятки ЮБК поруч: до канатної дороги можна дійти пішки за 10 хвилин, трохи далі – алупкінський парк. До центру Місхора з усією інфраструктурою можна дійти також приблизно за 10 хвилин; можна йти вздовж дороги – буде супермаркет та пара магазинів, можна спуститися вниз та йти через парк – там є дитячі розваги, торгові намети; трохи далі - їдальня (кілька разів обідали там), пляж "Русалка", пристань "Місхор" - можна морем дістатися Ялти і далі, ми їздили в Нікітський Ботанічний Сад.
Поруч зупинка, ходять два автобуси Ялтою (якщо правильно підібрати час, можна без проблем зайняти сидяче місце) - один йде нагору (можна доїхати до зоопарку та "Поляни Казок") і приходить до автовокзалу (до кінця жодного разу не їздили), інший йде вниз, приходить майже до морвокзалу та набережної. Якщо їхати в інший бік – за пару зупинок Воронцовський парк, кінцева.
Не пощастило нам із погодою - того року на початку липня було прохолодно, вода прогрілася лише через тиждень-півтора, потім встигли купуватися, але шкода, що відпочивали так мало.
Подобається
Вам подобається
