знайомство з Філіппінськими островами почалося з острова Бохол. тому що на католицьке різдво ми всі забронювали для Боракая (мрія була така кілька років). то відрепетирувати відпочинок вирішили на якомусь іншому острові, благо їх на Філіппінах вистачає.
… Ще ▾
знайомство з Філіппінськими островами почалося з острова Бохол. тому що на католицьке різдво ми всі забронювали для Боракая (мрія була така кілька років). то відрепетирувати відпочинок вирішили на якомусь іншому острові, благо їх на Філіппінах вистачає. )
спочатку ми збиралися на Себу, але в турфірмі нам запропонували Бохол. (я й не знала про такий острів до цього). на наші дати авіакомпанія мала акційні ціни на квитки, полетіли ми за копійки. з рекламок нам усе показали та розповіли. готель взяли той, який порадили в офісі.
переліт здійснювала авіакомпанія Жесть еір (Zest air), звичайний такий літачок, летіти годину. на борту не годують. за окрему плату пропонують воду, чіпси, горішки чи мівіну.
в аеропорту нас зустрічав водій, ми замовили трансфер біля готелю.
перше враження про Бохола – я опинилася у фільмі Аватар. таку кількість зелені та стільки відтінків зеленого я ніде не бачила. острів безперечно найкрасивіший, який я бачила.
готель гарний, чистий, стильний. значиться як 3*, але я не змогла його оцінити. зірковість наприклад турецьких або єгипетських готелів тут не можна застосувати. не за станом, не за послугами, що надаються.
готель невеликий. по інфраструктурі тільки ресторан та басейн. ну і головне пляж. заради нього і приїхали.
Концепція харчування була тільки сніданки. вони за філіппінськими мірками нормальні, якщо брати за турецькими - убогі.
в готелі ми не харчувалися, тому що в обід завжди виїжджали подивитися на визначні пам'ятки або просто ресторанчики.
чистий пляж, лежаків мало. людей ще менше. є водні види спорту. ми брали джет скі.
у ресторані на пляжі можна замовити їжу, прохолодні напої та ін. ми брали морозиво. на вигляд красиво, за смаком не вразило. там льоду було більше ніж морозива, соку та всіх наповнювачів. на пляжі можна знайти морські зірки.
з ресторанів неподалік готелю можу порадити італійський Джузеппе. дуже смачно за нормальну вартість. харчування в готелі дорожче і, як нам сказали серби, воно там не дуже.
анімація представлена вечірніми прогулянками по береговій лінії або виїздом до міста, ясна річ з ініціативи туристів.
з екскурсій. описати їх складно – це потрібно бачити. Оскільки під час нашого перебування був то дощ, то сонце, ми таки піддалися агітації всіх навколо і поїхали на екскурсії.
за планом були 1. Заповідник Тарширов 2. Круїз по річці 3. Зіп Лайн 4. і Шоколадні Пагорби. але через дощі швидко їздити гірськими дорогами Бохола не вийшло плюс доводилося перечекати дощ скрізь - на Шоколадні пагорби ми не потрапили через брак часу, а на Зіп Лайн ми потрапили, але не прокотилися так як був сильний дощ, потім слабкий, а потім нам набридло чекати.
Заповідник Тарширов є досить специфічним місцем. Таршири - найменші у світі мавпочки, розміром із хом'ячків. на вигляд як на мене це щось середнє між ельфом Добі з Гаррі Поттера і Горлумом з Володаря Кільця. самих тарширів у заповіднику штук 10. біля кожного стоїть співробітник заповідника. чіпати не можна, робити фото зі спалахом теж, там навіть голосно не можна говорити, тільки пошепки. як сказав нам гід, ці звірятка схильні до суїциду, сильно гучні звуки їх чи то лякають чи ще щось і вони можуть накласти на себе руки. я так і не зрозуміла жартує він чи ні, тому що звуки джунглів та комах були досить гучними. є там один таршир суперзірка – з ним фотографуватися можна за гроші. Справа в тому, що розташування цих таршир таке, що з першого разу ви його і не побачите. а зробити фото на тлі цієї крихти, що сидить на гілці за 1-2 метри від вас досить складно. тітка за гроші поставить вас куди потрібно і клацне вашим фотоапаратом так, що на передньому плані опиниться звірятко, а ви ззаду. проблема тільки в тому, що ви або звірятко будете в розфокусуванні. на виході із заповідника міні базар сувенірів. Звичайно все з таршир - від магнітиків до одягу.
наступного дня ми поїхали на круїз по річці. це дуже красиво. у ціну квитка входить шведський стіл, жива музика та кілька зупинок по дорозі, де місцеві діти ознайомлять вас з фольклором острова, а місцеві собаки влаштують шоу - вони підпливають до вас і на льоту хапають їжу, яку ви їм кидаєте. м'ясо їм кидали тільки ми, місцеві дивилися на нас як на недоумкуватих, нам все рівно, ми карму чистили. напої на круїзі за окрему платню. круїз триває близько години. це варто подивитись. Природа дуже гарна.
дуже складно описувати все побачене на цьому острові – це потрібно відчути самостійно. саме тому ми ще 3 рази надалі туди приїжджали.
до уваги курців - запальнички ховайте в багаж, інакше заберуть. це мене взагалі вражало. при вильоті з Маніли, наявність у вашій кишені запальнички нікого не бентежить, а ось при вильоті з аеропортів маленьких островів - Себу, Бохол, Боракай і тд запальнички у вас заберуть.
спочатку ми збиралися на Себу, але в турфірмі нам запропонували Бохол. (я й не знала про такий острів до цього). на наші дати авіакомпанія мала акційні ціни на квитки, полетіли ми за копійки. з рекламок нам усе показали та розповіли. готель взяли той, який порадили в офісі.
переліт здійснювала авіакомпанія Жесть еір (Zest air), звичайний такий літачок, летіти годину. на борту не годують. за окрему плату пропонують воду, чіпси, горішки чи мівіну.
в аеропорту нас зустрічав водій, ми замовили трансфер біля готелю.
перше враження про Бохола – я опинилася у фільмі Аватар. таку кількість зелені та стільки відтінків зеленого я ніде не бачила. острів безперечно найкрасивіший, який я бачила.
готель гарний, чистий, стильний. значиться як 3*, але я не змогла його оцінити. зірковість наприклад турецьких або єгипетських готелів тут не можна застосувати. не за станом, не за послугами, що надаються.
готель невеликий. по інфраструктурі тільки ресторан та басейн. ну і головне пляж. заради нього і приїхали.
Концепція харчування була тільки сніданки. вони за філіппінськими мірками нормальні, якщо брати за турецькими - убогі.
в готелі ми не харчувалися, тому що в обід завжди виїжджали подивитися на визначні пам'ятки або просто ресторанчики.
чистий пляж, лежаків мало. людей ще менше. є водні види спорту. ми брали джет скі.
у ресторані на пляжі можна замовити їжу, прохолодні напої та ін. ми брали морозиво. на вигляд красиво, за смаком не вразило. там льоду було більше ніж морозива, соку та всіх наповнювачів. на пляжі можна знайти морські зірки.
з ресторанів неподалік готелю можу порадити італійський Джузеппе. дуже смачно за нормальну вартість. харчування в готелі дорожче і, як нам сказали серби, воно там не дуже.
анімація представлена вечірніми прогулянками по береговій лінії або виїздом до міста, ясна річ з ініціативи туристів.
з екскурсій. описати їх складно – це потрібно бачити. Оскільки під час нашого перебування був то дощ, то сонце, ми таки піддалися агітації всіх навколо і поїхали на екскурсії.
за планом були 1. Заповідник Тарширов 2. Круїз по річці 3. Зіп Лайн 4. і Шоколадні Пагорби. але через дощі швидко їздити гірськими дорогами Бохола не вийшло плюс доводилося перечекати дощ скрізь - на Шоколадні пагорби ми не потрапили через брак часу, а на Зіп Лайн ми потрапили, але не прокотилися так як був сильний дощ, потім слабкий, а потім нам набридло чекати.
Заповідник Тарширов є досить специфічним місцем. Таршири - найменші у світі мавпочки, розміром із хом'ячків. на вигляд як на мене це щось середнє між ельфом Добі з Гаррі Поттера і Горлумом з Володаря Кільця. самих тарширів у заповіднику штук 10. біля кожного стоїть співробітник заповідника. чіпати не можна, робити фото зі спалахом теж, там навіть голосно не можна говорити, тільки пошепки. як сказав нам гід, ці звірятка схильні до суїциду, сильно гучні звуки їх чи то лякають чи ще щось і вони можуть накласти на себе руки. я так і не зрозуміла жартує він чи ні, тому що звуки джунглів та комах були досить гучними. є там один таршир суперзірка – з ним фотографуватися можна за гроші. Справа в тому, що розташування цих таршир таке, що з першого разу ви його і не побачите. а зробити фото на тлі цієї крихти, що сидить на гілці за 1-2 метри від вас досить складно. тітка за гроші поставить вас куди потрібно і клацне вашим фотоапаратом так, що на передньому плані опиниться звірятко, а ви ззаду. проблема тільки в тому, що ви або звірятко будете в розфокусуванні. на виході із заповідника міні базар сувенірів. Звичайно все з таршир - від магнітиків до одягу.
наступного дня ми поїхали на круїз по річці. це дуже красиво. у ціну квитка входить шведський стіл, жива музика та кілька зупинок по дорозі, де місцеві діти ознайомлять вас з фольклором острова, а місцеві собаки влаштують шоу - вони підпливають до вас і на льоту хапають їжу, яку ви їм кидаєте. м'ясо їм кидали тільки ми, місцеві дивилися на нас як на недоумкуватих, нам все рівно, ми карму чистили. напої на круїзі за окрему платню. круїз триває близько години. це варто подивитись. Природа дуже гарна.
дуже складно описувати все побачене на цьому острові – це потрібно відчути самостійно. саме тому ми ще 3 рази надалі туди приїжджали.
до уваги курців - запальнички ховайте в багаж, інакше заберуть. це мене взагалі вражало. при вильоті з Маніли, наявність у вашій кишені запальнички нікого не бентежить, а ось при вильоті з аеропортів маленьких островів - Себу, Бохол, Боракай і тд запальнички у вас заберуть.
Подобається
Вам подобається
• 2
Показати інші коментарі …
