Подобається
Вам подобається
Показати інші коментарі …
Літали із сестрою до Парижа з Києва від "Орбіти". Тур "Знайомство з Парижем". Вибрали цей готель, тому що, по-перше, він знаходиться в центрі, в хорошому районі, поряд з метро і недалеко (в пішій доступності) від Опери, де зустрічаються всі групи туристів.
… Ще ▾
Літали із сестрою до Парижа з Києва від "Орбіти". Тур "Знайомство з Парижем". Вибрали цей готель, тому що, по-перше, він знаходиться в центрі, в хорошому районі, поряд з метро і недалеко (в пішій доступності) від Опери, де зустрічаються всі групи туристів. По-друге, сніданок у готелі є досить щільним (хоч і одноманітним), що важливо, оскільки поїсти в Парижі недешево. В Олександрин вранці відкритий так званий буфет: круасан, шматок багету, олія, два види сиру, джеми, йогурт, чай-кава-молоко, мюслі. На півдня вистачало! У багатьох готелях Парижа континентальний сніданок – круасан та чашка кави. Сам номер дуже маленький і тісний, але як годиться. Прибирають нормально, міняють потенця, гаряча вода в наявності.
Екскурсійне обслуговування не дуже. Огляди, наприклад, зазвичай проводять краще. Десь туристи виходять із автобуса, їм щось показують, розповідають. Нас тільки повозили. Гід (іспанка) не досконало знає російську, говорила якось плутано. В голові нічого не лишилося. Вірніше, лише заклики записатися до додаткових екскурсій, наприклад: «І чому ніхто не хоче йти до Центру Помпіду? Усього 40 євро! Там так цікаво! Огляд тривав менше обіцяних трьох годин. Ще була пішохідна екскурсія від Опери до Лувру, а потім на Монмартр – краще (інший гід). Від додаткових дорогих екскурсій до Нормадії та замків ми відмовилися. Часу мало, хотілося побачити Париж та околиці.
У Версаль з'їздили чудово своїм ходом, а не за 40 або 45 євро з турфірмою. У метро сказали касиру, що нам потрібні квитки, він допоміг купити їх в автоматі. Доїхали до потрібної станції, пересіли на RER – електричку. Не пам'ятаю точно, скільки коштує проїзд туди-назад, десь 6 євро з особи. На місці якраз купили по музейній карті на 4 дні за 47 євро з особи. У Версальському палаці дають аудіогід (навушники із записом) російською мовою. Прогуляли у Версалі цілий день – у палаці, парку та малих палацах на його території. Версаль вразив! Хоча народу – темрява.
Маршрути огляду пам'яток вибирали за картою міста та схемою метро. Так з'їздили в базиліку Сен-Дені (там є буклети російською), фортеця Венсен (з інформацією для наших туристів не склалося), відвідали музей Родена (дуже красиво та затишно), Орсе (збори живопису імпресіоністів, є класний аудигід російською), центр Помпіду (експозиція на любителя), музей сервської порцеляни (дуже рекомендую! від метро пішки через міст), собор Будинку інвалідів (вражає і хороший аудигід російською), подивилися вітражі Сен-Шапель. На вежі Нотр-Дама пішли, т. к. полінувалися стояти в черзі. Але піднялися на Тріумфальну арку (до того ж попросилися на ліфт). Музейна карта дає право на відвідування всіх цих та багатьох інших музеїв (але не Ейфелової вежі). Вистачило б лише часу та сил! Коротше, купувати її вигідно. Щоправда, все в ній написано французькою, треба зуміти перекласти, коли в музеях вихідні, коли пільгові дні. Наприклад, Лувр у середу працює до 22 години. Після 18:00 вхід коштує 6 євро (це якщо без музейної карти).
А музей Пікассо виявився зачиненим. За словами місцевої бабусі, яка шкутильгала повз його будівлю, ось уже два роки. А в музейній карті він значиться чинним (гади французи! ) На помсту ми акуратно виправили в музейних картах дату і сходили на п'ятий день ще в Лувр (там дають план російською, але все одно заблукали). Я трохи говорю французькою і все можу прочитати і зрозуміти, тому проблем не було. І
програма вийшла насиченою, чого й вам бажаю!
П. С. Із задоволенням купували у місцевих гастрономах сухе вино. Стартова ціна – 1 євро 20 центів. Чудовий натуральний напій, як і всі інші. Чи не бордяжать французи в принципі.
Екскурсійне обслуговування не дуже. Огляди, наприклад, зазвичай проводять краще. Десь туристи виходять із автобуса, їм щось показують, розповідають. Нас тільки повозили. Гід (іспанка) не досконало знає російську, говорила якось плутано. В голові нічого не лишилося. Вірніше, лише заклики записатися до додаткових екскурсій, наприклад: «І чому ніхто не хоче йти до Центру Помпіду? Усього 40 євро! Там так цікаво! Огляд тривав менше обіцяних трьох годин. Ще була пішохідна екскурсія від Опери до Лувру, а потім на Монмартр – краще (інший гід). Від додаткових дорогих екскурсій до Нормадії та замків ми відмовилися. Часу мало, хотілося побачити Париж та околиці.
У Версаль з'їздили чудово своїм ходом, а не за 40 або 45 євро з турфірмою. У метро сказали касиру, що нам потрібні квитки, він допоміг купити їх в автоматі. Доїхали до потрібної станції, пересіли на RER – електричку. Не пам'ятаю точно, скільки коштує проїзд туди-назад, десь 6 євро з особи. На місці якраз купили по музейній карті на 4 дні за 47 євро з особи. У Версальському палаці дають аудіогід (навушники із записом) російською мовою. Прогуляли у Версалі цілий день – у палаці, парку та малих палацах на його території. Версаль вразив! Хоча народу – темрява.
Маршрути огляду пам'яток вибирали за картою міста та схемою метро. Так з'їздили в базиліку Сен-Дені (там є буклети російською), фортеця Венсен (з інформацією для наших туристів не склалося), відвідали музей Родена (дуже красиво та затишно), Орсе (збори живопису імпресіоністів, є класний аудигід російською), центр Помпіду (експозиція на любителя), музей сервської порцеляни (дуже рекомендую! від метро пішки через міст), собор Будинку інвалідів (вражає і хороший аудигід російською), подивилися вітражі Сен-Шапель. На вежі Нотр-Дама пішли, т. к. полінувалися стояти в черзі. Але піднялися на Тріумфальну арку (до того ж попросилися на ліфт). Музейна карта дає право на відвідування всіх цих та багатьох інших музеїв (але не Ейфелової вежі). Вистачило б лише часу та сил! Коротше, купувати її вигідно. Щоправда, все в ній написано французькою, треба зуміти перекласти, коли в музеях вихідні, коли пільгові дні. Наприклад, Лувр у середу працює до 22 години. Після 18:00 вхід коштує 6 євро (це якщо без музейної карти).
А музей Пікассо виявився зачиненим. За словами місцевої бабусі, яка шкутильгала повз його будівлю, ось уже два роки. А в музейній карті він значиться чинним (гади французи! ) На помсту ми акуратно виправили в музейних картах дату і сходили на п'ятий день ще в Лувр (там дають план російською, але все одно заблукали). Я трохи говорю французькою і все можу прочитати і зрозуміти, тому проблем не було. І
програма вийшла насиченою, чого й вам бажаю!
П. С. Із задоволенням купували у місцевих гастрономах сухе вино. Стартова ціна – 1 євро 20 центів. Чудовий натуральний напій, як і всі інші. Чи не бордяжать французи в принципі.
Подобається
Вам подобається
• 2