На батьківщині Титаніка
Як було б напевно, не вірно очікувати чогось іншого, але музей присвячений пам'яті саме легендарного Титаніка, який у своєму першому злощасному трансатлантичному переході так і не досяг мети.
І хоча музеї присвячені цьому диво пароплаву знаходяться у кількох містах, саме тут він має повне право. Згідно з доповіддю місцевої публіки такого розмаху, сьогоднішній музей досяг зовсім недавно. Ще кілька років тому він тулився в якійсь комірчині розміром з двокімнатну квартиру і ганьбив своїм існуванням пам'ять городян про велику морську державу.
На вході, розібравшись зі своїми особистими речами, парасольками та плащами, ви можете сміливо купувати квиток за 6 фунтів у працівників музею. Вони наполегливо пропонуватимуть вам карту музею, ґрунтуючись на тому, що там аж 2 поверхи, але це все голосно сказано.
2 експозиції на 2-му поверсі за схемою ліворуч і праворуч і всяка навколомузейна метушня на першому – кафе, сувеніри тощо.
Незважаючи на все ж таки скромні розміри, музей творці спробували зробити максимально інформативним та інтерактивним.
Заняття знайдеться для кожного. Тут можна і на кермі постояти, і імпровізованою лопатою вугілля підсипати, вправлятися в абетці Морзе, та й просто покопатися у старих документах.
Крім розваги музей несе та інформаційне навантаження. Тут вам і стенд із прізвищами екіпажу, їхні особисті речі, записи та біографії комскладу. Є два великі розрізи самого пароплава. На одному зображені всі запаси, вантажі, посилки та провізія занурені на пароплав та їх розміщення, а на другому вид усіх палуб, кают та публічних місць на пароплаві. Представлені як і міні макети, так і відео ролики про реальний стан речей, наприклад, у бальному залі, ліфті або котельні.
Передостання зала присвячена тому, як трагедія позначилася на житті Саупгемтона. Вирізки з газет, аудіозаписи очевидців та переживання місцевих жителів, які наповнили їхнє життя між першими звістками, які надійшли вже за кілька годин та фінальною картиною, яка виявилася лише за кілька днів. На підлозі зали нанесено карту Саупгемтона, де червоними кружками позначені адреси тих будинків, які втратили члена сім'ї на Титаніці.
Остання зала є найбільш вражаючою. Його грамотне меблювання під зал суду разом з унікальним аудіо та відео наповненням легко переносять уяву на початок 20-го століття до Лондона, де відбулося розслідування слідами трагедії. Факти, записи, допити свідків. Якщо ви не поспішайте, то зможете захопити час стежачи за перипетіями судового процесу.
А до речі, чи знали ви (бо я ні), що перше плавання Титаніка мало не закінчилося зіткненням ще при виході з бухти Саупгемтона. Рухаючись у межах бухти з допомогою величезної маси приєднаної води, Титанік створював чимало хвилювання у межах бухти. Саме він спричинила те, що пароплав New York, що стоїть біля причалу, зірвало зі своїх кінців і потягнуло у бік гіганта. Захоплені видовищем пасажири ринули до зовнішнього борту спостерігати за неминучим зіткненням. Капітан Титаніка дав стоп, а один із контролюючих прохід буксира встиг спритно притримати бак, що втратив управління порома.
Друга частина музею присвячена функції порту Саупгемтон у світовій економіці від давніх часів Романської імперії до сьогодення. Знову ж таки кілька інтерактивних екранів, макети та археологічні знахідки.
Дуже насичено та наочно показана історія розвитку морського міста до сьогоднішньої планки міжнародного порту.
Гордістю музею є чудова модель пасажирського лайнера Queen Mary, яка важить понад тонну.
www. seacitymuseum. co. uk
П. с. так уже вийшло, що вже пізніше я вивчав свій посадковий талон у музейну обитель і побачив, що зйомка всередині музею заборонена. Хоча на старті обходу я звернув увагу касира, що фотик я беру із собою. Ніхто мені слово всередині не сказав, хоч одна підозріла доглядачка повчально жмурила очі при кожному моєму фото-пострілі. Тепер я зрозумів, що це були за сигнали, які тоді я так не вірно інтерпретував. Хоча особисто я думаю, що тут все, як звичайно, справа у спалаху.
за матеріалами owntrip. net. ua
