Отдых в целом понравился. Плюсы: хороший песчаный пляж и чистое море в 10 метрах от отеля. Оклиматизация прошла быстро, нет такой жары как в Турции или в Египте. Почти всегда дул северный ветер и было волнение на море, то тише, то сильнее. Мне так с волнами купаться интересней.
Минусы проявились во время поездок на авто. Брали машину на прокат на 2 дня через представителя турфирмы за 100 Евро Фольсваген хэчбэк механика (в деревне неподалеку это стоит 70-80 Евро). Он нам посоветовал куда съездить. Ожиданий было на рубль а впечатлений в итоге на копейку. Кноский дворец - это кучка развалин с сохранившимися в двух местах настенными картинами. Город святого Георгия как нам сказали местная Венеция, оказался обычным не большим ни чем не выделяющимся прибрежным городком. Зашли там пообедать в небольшую таверну, так там нас накормили отборной гадостью (греческий салат без оливок и из недозрелых помидоров, острые фрикаделки, которые ребенок не стал есть, вместо заказанной жаренной свинины были куски не вкусного тушенного мяса, вместо овощного гарнира – соленые огурцы с какой-то фасолью, вместо спагетти – мелкие разваренные макароны). Расхваленный пляж в бухте города Истра оказался обычным пляжем только забитый под завязку машинами и людьми. Еще там были водные ватрушки и другие каталки, что лично для нас является минусом. Единственное, что вызвало положительные эмоции – это мужской монастырь. На другой день издили в Ираклион в порт за свежей рыбой. Рыба дорогая от 15 Евро за кг и выше. Попросили и нам ее там же и почистили. Представителя турфирмы мы спрашивали где нам увидеть большой базар на острове. Он нам посоветовал побывать в четверг в городе Хайна. Этот базар мы в итоге кое-как нашли (он называется Агора, нам подсказала одна украинка, работающая в цветочном магазине как его найти). Агора оказался ничем не примечательным базаром с двумя рядами киосков с обычным набором продуктов. Там же заманила в свою таверну пообедать еще одна представительница западной Украины, которая накормила жену и дочь котлетами, после которых они весь вечер и ночь провели на унитазе, мучаясь болями в животе.
После этого был разрушен еще один миф от гида, что здесь везде кормят хорошо. Мы предпочли готовить еду сами.
Были на озере черепах. Обычное не большое озеро с плохим берегом (можно купаться только с катамарана) и с полным отсутствием черепах и другой живности.
Были на пляже города Бали. Грязный пляж с мутной водой.
Были в пещере Милидоний(недалеко от Бали). Впечатлили виды когда ехали по горному серпантину. Экзотическая и саамы деревушка Милидоний с узкими улицам, мы проезжали буквально между стульями, на которых сидели греки. Пещера оказалась не очень большой ( в диаметре метров 40), но экзотической и темноватой, немного жутковатой.
В итоге мы поняли, что наш пляж наилучшее время пеповождения.
Відпочинок загалом сподобався. Плюси: гарний піщаний пляж і чисте море за 10 метрів від готелю. Окліматизація пройшла швидко, немає такої спеки як у Туреччині чи Єгипті. Майже завжди віяв північний вітер і було хвилювання на морі, то тихіше, то дужче. Мені так із хвилями купатися цікавіше.
Мінуси виявилися під час поїздок на авто. Брали машину на прокат на 2 дні через представника турфірми за 100 Євро Фольсваген хечбек механіка (у селі неподалік це коштує 70-80 Євро). Він нам порадив куди поїхати. Очікувань було на рубль а вражень у результаті на копійку. Кноський палац - це купка руїн з настінними картинами, що збереглися в двох місцях. Місто святого Георгія як нам сказали місцева Венеція, виявилося звичайним невеликим прибережним містечком, що ні чим не виділяється. Зайшли там пообідати в невелику таверну, так там нас нагодували добірною гидотою (грецький салат без оливок та з недозрілих помідорів, гострі фрикадельки, які дитина не стала їсти, замість замовленої смаженої свинини були шматки не смачного тушкованого м'яса, замість овочевого гарніру – солоні огірки якоюсь квасолею, замість спагетті – дрібні розварені макарони). Розхвалений пляж у бухті міста Істра виявився звичайним пляжем лише забитий під зав'язку машинами та людьми. Ще там були водні ватрушки та інші каталки, що для нас особисто є мінусом. Єдине, що спричинило позитивні емоції – це чоловічий монастир. Другого дня випустили в Іракліон у порт за свіжою рибою. Риба дорога від 15 Євро за кг та вище. Попросили і нам її там же й почистили. Представника турфірми ми просили де нам побачити великий базар на острові. Він нам порадив побувати у четвер у місті Хайна. Цей базар ми зрештою знайшли (він називається Агора, нам підказала одна українка, що працює в квітковому магазині як його знайти). Агора виявився нічим не примітним базаром із двома рядами кіосків зі звичайним набором продуктів. Там же заманила у свою таверну пообідати ще одна представниця західної України, яка нагодувала дружину та доньку котлетами, після яких вони весь вечір та ніч провели на унітазі, мучившись болями у животі.
Після цього було зруйновано ще один міф від гіда, що тут всюди годують добре. Ми вважали за краще готувати їжу самі.
Були на озері черепахи. Звичайне невелике озеро з поганим берегом (можна купатися тільки з катамарану) та з повною відсутністю черепах та іншої живності.
Були на пляжі міста Балі. Брудний пляж з каламутною водою.
Були в печері Мілідоній (неподалік Балі). Вразили краєвиди коли їхали гірським серпантином. Екзотичне та саами село Мілідоній з вузькими вулицями, ми проїжджали буквально між стільцями, на яких сиділи греки. Печера виявилася не дуже великою (в діаметрі метрів 40), але екзотичною і темною, трохи моторошною.
У результаті ми зрозуміли, що наш пляж – найкращий час пеповодження.