Небольшое турне по Греции. Часть I. Афины > > >
Небольшое турне по Греции. Часть II. Патры > > >
Небольшое турне по Греции. Часть III. Деревня Курута (запад Пелопоннеса) > > >
REMEZZO APARTMENTS
Отель Remezzo Apartments
Эта ночлежка также находится довольно близко от порта...
Порт Сами
...так что мы спокойно дошли до нее пешком с чемодами. Нам тут же выдали ключик (металлический, не карточку) и препроводили в номер на лифте на второй этаж (с багажом, все-таки). Лифтец, правда, странновато-допотопной конструкции: там даже внутренних дверей нет. А еще мы туда вдвоем и с багажом еле влезли. Номер вполне себе просторный, уютный, есть кондюшник с нормальным пультом...
Общий вид номера со стороны входа
Балконная дверь
...допотопно-горбатый телевизор, подвешенный на стену...
Горбато-настенный телевизор
...кухня с холодильником, вытяжкой, электрочайником...
Кухня
Кухня
...и всей необходимой кухонной утварью.
Кухонная утварь
Кухонная утварь
Столприборы
Кухонная утварь
Есть балкон...
Балкон
Вид с балкона
...на котором приятно посидеть теплым вечером за бутылочкой вина (столик и стулья там для этого имеются). Присутствует на балконе и бельевая верёвка с прищепками, а также тканевый козырек от солнца, который можно опускать и убирать. Единственное, чего не хватало, это сундука. Однако эта проблема нас уже не так волновала, потому что где-то 75% имевшегося изначально бабла мы уже успели потратить. Сантехника довольно допотопная, можно даже сказать, до неприличия.
Унитаз в номере
Душкабина
И в душкабине, закрывающейся занавеской, и в раковине стояли однорычажные смесаки? Как бы не так! Там даже кранбуксы были не керамические, а обыкновенные, совкового типа, в которых затрахаешься периодически менять резиновые прокладки. Но зато номер спокойный, никаких дискотек и гавкающих по ночам собак поблизости. Вместо них к ночлежке почти каждый день прибегала серенькая кошка...
Киска, которая постоянно приходила к нашей гостинице. Вид с близкого расстояния
...которую мы постоянно подкармливали.
Киска, которая постоянно приходила к нашей гостинице за ужином
А один раз прибежал даже мелкий черненький киттен (жаль, не удалось запечатлеть), которого мы покормили кормом специально для котят. Персонал приветливый, но мы с ним почти не общались: можно сказать, только в первый день при заселении, в предпоследний, когда оплачивали номер (чтобы не тратить на это лишнее время на следующий день, т. к. уезжали рано) и собственно в последний – просто попрощавшись.
ПОПЫТКИ АРЕНДЫ МАШИНЫ В САМИ
В начале отчета я уже объяснял, почему в Кефалонии мы провели не все время в Ласси, а только часть, а первую часть – в Сами: в Ласси ночлежки намного дороже, что и понятно, т. к. ситуация с пляжами в Сами – полное г. В Сами же мы планировали взять машину на денек, максимум два – этого с лихвой хватило бы, чтобы объехать этот маленький остров. Однако оказалось это еще труднее, чем в Патрах: во-первых, самих прокатных контор не так уж и много, во-вторых, в имеющихся конторах не было свободных корытешников на ближайшие дни. А на один день там корытешник вообще никто не даст – минимум на два. Короче, с арендой машины мы там конкретно обломались. А там, где были в наличии корыта, цены были очень высокие, а ещё у них не было полной страховки – только с франшизняком. Сунулись мы даже в прокат мотоциклов, думали взять на денёк квадрик. В одном месте нам предложили за 60 в день с франшизняком и залогом 300, полной страховки не было. Еще надо было отдельно платить за шлемы. Мы отказались и правильно сделали: позже мы открыли отзывы про эту контору, и там народ писал, что у кого-то была поломка в середине дня, квадроцикл забрали, а залог и остаток за аренду не вернули (типа компенсация за ремонт) и замену не предложили. А если поломок не было, то находили придирки к состоянию транспорта и залог возвращали частично или вовсе не возвращали. В другом квадроциклы сдают минимум на 3 дня, поэтому мы даже не стали уточнять условия, т. к. на такой срок брать не хотели.
ПЛЯЖИ В САМИ
В предыдущем разделе я уже описал ситуацию с пляжами в Сами всего лишь с помощью одной буквы. Однако хочу подчеркнуть, что речь идет именно о СИТУАЦИИ с пляжами рядом с нашей ночлежкой, а не о самих пляжах. Просто ночлежка была расположена рядом с портом, где особо не искупаешься. Однако приемлемые и даже очень неплохие пляжики там были. Только до приемлемого приходилось топать где-то 1 км (он был наполовину оборудованно-платный (7 за комплект) и наполовину дикий. Акватория там неплохая, но вот территория оставляет желать лучшего, т. к. земля там довольно твердая и поганку установить довольно проблематично как с применением специального бура, так и без такового.
Пляж слева от отеля
Пляж слева от отеля
Пляж слева от отеля
А еще во второй половине дня там начинается активное движение паромов, отчего вода у берега, с левой стороны от порта, становится грязноватой и там появляются всеразличные плавающие водоросли. С правой стороны от порта в этом плане лучше, так как течение относит всё влево, но сами пляжи намного хуже, мест чтобы лечь позагорать почти нет, а те которые, есть, засраны, причем порой в прямом смысле : )).
ТАВЕРНА КАРНАЙО (Κ Α Ρ Ν Α Γ Ι Ο )
Накупавшись на пляже (том, что с левой стороны порта), мы отправились в ночлежку, но по дороге натолкнулись таверну Карнайо, со столиками, стоящими прямо на берегу моря, показавшуюся нам романтичной, а поскольку как раз намечался закат, мы решили насладиться им за ужином. Стейк из тунца (15)...
Стейк из тунца
...меч-рыба (17)...
Меч-рыба вроде
...½ белого (3)...
Таверна КАРНАЙО
...красное пиво Кефалония (4).
День 10, вторник, 20.08. 19
ПЛЯЖ АНДИСАМОС (Α Ν Τ Ι Σ Α Μ Ο Σ )
В тот день мы решили съездить на пляж АндисАмос (его еще называют « Белый пляж» ), правда, до него надо было ехать на микроавтобусе минут 15. Автобусная остановка находится на набережной, вывеска есть только через дорогу от моря, по адресу POSIDONOS 16, там же висит расписание всех автобусов из Сами. Дальше подошел большой автобус на противоположную сторону дороги, а на нашу – микроавтобус. Туристы заметались от одного к другому. То ли не понимали, какой куда идет, толи не знали, какой выбрать : )), хотя на автобусах были вывески: большой шел на пляж MYRTOS, а микроавтобус – пляж Α Ν Τ Ι Σ Α Μ Ο Σ .
Некоторые туристы решили ехать на пляж MYRTOS, но мы не поняли, в чем смысл. Мы сначала и сами подумывали туда съездить, но, изучив расписание, отмели эту затею, т. к. отправление автобуса было в 13:50, а обратно в 16:45, да еще и ехать туда дольше, так что времени купаться и загорать остается совсем мало. Проезд до Андисамоса обходится в 1.5 с человека в одну сторону (для справки: проезд до MYRTOS стоит уже двушник. До Андисамоса можно вроде дойти и пешком, но это наверняка будет не самое легкое и приятное занятие, т. к. идти придется через горы около 4.5 км. Зато сам пляжик просто обалденный – бухточка с кристально чистой водой, окруженная зелеными холмами.
Поездка на пляж Андисамос. Вид с гор на пляж
Поездка на пляж Андисамос. Вид с гор на пляж
Возвращение с пляжа Андисамос. Вид с гор на море.
Пляж Андисамос
Пляж Андисамос
Пляж Андисамос
Пляж Андисамос
Пляж Андисамос
Пляж Андисамос
Пляж Андисамос
Пляж Андисамос
А мелкая белая галька придает воде изумительный цвет. Лежаки-зонтики платные (не помню, сколько они там стоили, но обычно 7-8). Есть там и стоянка, куда легко можно поставить машину.
Парковка у пляжа Андисамос
Парковка у пляжа Андисамос
Но ехать туда таким образом, я считаю, не лучший вариант, т. к. пивка особо не попьешь в баре, коих там хватает. Однако лучше все-таки иметь сумхолод: т. к. кружка разливного пива в баре стоит полчирика, а баночка 0.33 – трояк. Если сумхолода нет, то немного выгоднее получается покупать в баночках: это получается 4.5 в пересчете на пол-литровые банки. Кстати, при потреблении пива следует проявлять осторожность, т. к. оно привлекает ос, коих в той части острова очень много. А то ведь укус этой твари в язык (а для страдающих аллергией на яд перепончатокрылых и не только в язык) может оказаться фатальным, если вовремя не оказать помощь. Продается там и нехитрая жрачка, например сэндвич с тунцом (4.5).
В общем, очень хороший пляж, однако у него один серьезный недостаток: пешком добираться неудобно, а автобус ходит довольно редко: туда – в 10:50 (рановато), 13:50 и 15:30 (поздновато – учитывая обратное расписание), обратно – в 11:50 (ни к селу ни к городу), в 14:15 (разве что для жаворонков) и в 17:15. Это по будням. По выходным же вообще какой-то маразм: туда – в 13:50 и 17:00 (как говорится, ни к ж… сумка, ни к п… кошелек), обратно – в 14:15 (см. коммент к 17:00 туда) и в 17:15. В общем, свобода времени пребывания на пляже довольно ограничена. На обратный автобус собралось приличное количество народа, а т. к. это был последний рейс, некоторым пришлось ехать стояком.
ТАКСИ НА КЕФАЛОНИИ
После того как мы увидели не очень удобное расписание автобуса до Андисамоса, мы решили поинтересоваться, сколько будет стоить доехать туда на такси. В общем, подхожу я к стоянке такси, таксисты сразу же меня замечают и проявляют ко мне интерес. Я их на чистом греческом спрашиваю, сколько будет стоить поездка до Андисамоса. В ответ на это один из них, наверное, считая, что все такие же тупые, как и он сам, показывает мне сначала 2 пятерни, затем одну. Я понял, что он имел в виду, но то, что со мной общаются как с мудаком, мне не понравилось, поэтому я сделал недоуменное лицо и сказал, что я, вообще-то, не глухой, и тогда он мне ответил: “ Fifteen” . Я с саркастической улыбкой переспросил его: « Θ λ ε ι ς ν α π ε ι ς δ ε κ α π ν τ ε ; » (« Хочешь сказать пятнадцать? » ), и тут до него наконец дошло, как до жирафа, что я говорю с ним на его родном языке, и он даже выразил мне комплимент по этому поводу. Кстати, подобная « лингвистическая тупость» в Сами и во всех предыдущих местах, где мы были, встречается довольно редко, а вот в районе Ласси, что находится недалеко Аргостоли, она встречается намного чаще. Возвращаясь к теме такси, я выяснил у них информацию и про возврат от Андисамоса до Сами – на случай если мы пропустим автобус. Оказалось, что в Андисамосе нет стоянки такси, но можно обратиться в кафе и вам его вызовут, только не уверен, что цена не увеличится. А еще я выяснил, что до Аргостоли, столицы Кефалонии, поездка будет стоить вообще полтос.
ЛИНГВИСТИЧЕСКАЯ ТУПОСТЬ НЕКОТОРЫХ ГРЕКОВ (если вы не фанат иностранных языков, этот раздел настоятельно рекомендуется пропустить)
В Афинах, в Патрах, в Куруте греки, как это обычно бывает (и это вполне естественно), обращаясь в первый раз к иностранцу, делают это по-английски. Но когда я отвечал на греческом, они как ни в чем не бывало продолжали разговаривать со мной уже по-гречески. Хотя, когда я заходил в различные заведения, такие как магазины, рестораны, прокатные конторы автомобилей, многие из них сразу же здоровались со мной по-гречески, прямо как будто за своего принимали, что меня, впрочем, радовало. На Кефалонии же (кстати, и на Крите тоже), многие из них упорно продолжают « англикать» . Таким я обычно говорю, мол, со мной можете не англикать (σ ’ ε μ ν α μ π ο ρ ε τ ε ν α μ η ν α γ γ λ ι κ ζ ε τ ε ), или что-то вроде: да я верю, верю, что ты хорошо говоришь по-английски, можешь мне это не доказывать. Обычно действует. Ну а некоторые, скажем, официанты, просто на автоматизме говорят с туристами на английском, так как туристов много, работы много, всех не запомнишь, однако и из них многие, надо отдать им должное, запоминали, что я предпочитаю говорить на их родном языке, и говорили со мной именно на нем.
Есть еще и такие среди молодняка, которые англикают ради практики. Ну уж нет, пусть делают это с бритишней, а также другими иностранцами, благо их там хватает. А мне практика нужна самому. А то с кем же я в России-то матушке по-грецки поговорю? Я ж здесь ни одного грекоговорящего человека лично не знаю. То ли дело мои друзья, родственники, знакомые, соседи, коллеги по работе знают хотя бы одного такого человека, но им этот факт как-то по барабану. У каждого свои предпочтения, в общем. Да, забыл я еще одну категорию – сезонные бармены и официанты, не владеющие греческим, которые работают в основном в заведениях, где тусят по большей части иностранцы. К таким официантам я отношусь с пониманием и общаюсь с ними на английском.
День 11, среда, 21.08. 19
ПЕЩЕРА ОЗЕР МЕЛИССАНИ (Μ Ε Λ Ι Σ Σ Α Ν Η )
Я уже описывал пещеру озер на Пелопоннесе, но пещера в Сами – это совсем другое. Это просто озеро, окруженное скалами. Идти до него от нашей ночлежки пришлось где-то 2-3 км. По пути туда проходили мимо довольно красивого пруда...
Пруд на пути к местной пещере озер
Пруд на пути к местной пещере озер
...с деревьями, которые греки назвали бы « κ α τ α π ρ σ ι ν α δ ν τ ρ α » , т. е. « очень зеленые деревья» , с одной стороны и скамейками с другой.
Все тот же пруд
В пруду плавали гуси.
Гусь
Еще 2 гуся
В общем, можно посидеть на скамейках и насладиться всей этой красотой. Ну а теперь о самой пещере. Пошли мы туда где-то к полудню, так как по рекомендации побывавших там туристов, это самое лучшее время в плане освещения озера, т. к. позже солнце уходит, и часть озера оказывается в тени, а это уже не так красиво смотрится. Когда мы туда подошли, мы были неприятно удивлены фактом, что рядом стояло много автобусов и машин, а в саму пещеру стояла очередь, больше чем в Мавзолей (кто жил при Совке, тот поймет). Кстати, сами-то мы как раз родились в Совке, так что грех был не воспользоваться старой совковой привычкой – сокращать очереди, тем более нам подфартило. Дело в том, что у входа в пещеру стояло несколько русских, и они звали своих друзей (а их была довольно приличная компания). Ну, мы, улучив момент, к ним и пристроились и начали довольно громко говорить между собой по-русски. Стоявшие в очереди иностранцы подумали, что мы в одной с ними компании, поэтому не возмущались, русские же на нас тоже не обращали внимания, т. к. вперед них мы не лезли. В общем гармонично вписались в очередь, купили билеты (по 7 с человека) и стали стоять дальше.
Небольшой фрагмент очереди кататься на гондолах по пещере озер
Даже несмотря на значительное сокращение очереди нам пришлось простоять минут 40-50, а так бы простояли не менее 2 часов, причем скорее всего бОльшую часть времени – под палящим солнцем, потом только начинается вход в пещеру.
Вход в пещеру озер
Постепенно спустившись вниз, мы оказались на небольшом причале...
Причал
...и перед нами открылась круглое озеро...
Пещера озер
Пещера озер
...и отвесные, а где-то даже частично нависающие над озером скалы.
Вид из пещеры под " навесом"
Гондолы
По озеру туристов катают на гондолах, в каждой из которых помещается 12-14 человек.
Гондольер за работой на фоне стен пещеры
Гондолы
К причалу поочередно подплывают по 3 гондолы, гондольеры рассаживают туристов и начинают катать их по озеру. Если видят парочку с фотоаппаратом, начинают настойчиво предлагать сфотографировать их вместе. В конце прогулки, которая длится около чирика минут гондольер достает банку и довольно навязчиво дает всем понять, что чаевые там очень даже приветствуются. Само место довольно красивое, прокатиться по озерцу на гондоле приятно, но это явно не стоит того, чтобы выстаивать ради этого 2-3 часа в очереди. Когда мы вышли из пещеры, то увидели, что очередь немного уменьшилась, но не тут-то было – к парковке подъезжали еще 2 туравтобуса. Рядом со входом в пещеру располагается небольшой магазинчик с сувенирами, напитками и незамысловатой жрачкой, также есть столики со стульями под навесом. Ещё мы знали, что у этого озера есть смотровая площадка сверху, но она оказалась закрыта. Подход к озеру сверху был обнесен забором, и висело объявление о том, что смотровая закрыта « для вашей же безопасности» .
День 12, четверг, 22.08. 19
Этот день описывать вообще нет смысла, т. к. утром именно этого дня мы ходили на уже упомянутый севернее пляж, который можно описать одной лишь четвертой буквой русского алфавита.
Пляж, который можно описать одной лишь четвертой буквой русского алфавита
Пляж, который можно описать одной лишь четвертой буквой русского алфавита
Пляж, который можно описать одной лишь четвертой буквой русского алфавита
Пляж, который можно описать одной лишь четвертой буквой русского алфавита
Пляж, который можно описать одной лишь четвертой буквой русского алфавита
После этого гуляли, кормили кошек.
Еще киска
Киска
Киска
Киска
Три киски за завтраком
Киска
Киска
2 киски
Киска
Киска
Киска
Киттен
Киски, оккупировавшие кафе
Киска
Киска
Частично собрали вещи, рассчитались с заведением (155.50 вместе со всеми поборами), т. к. на следующий день нам надо было рано утром уезжать в Ласси, затем посидели еще в каком-то ресторане, потом наслаждались коктейлями в баре.
Небольшое турне по Греции. Часть V. Кефалония, Ласси > > >
Невелике турне Грецією. Частина I. Афіни >>>
Невелике турне Грецією. Частина ІІ. Патри >>>
Невелике турне Грецією. Частина ІІІ. Село Курута (захід Пелопоннесу) >>>
REMEZZO APARTMENTS
Готель Remezzo Apartments
Ця нічліжка також знаходиться досить близько від порту. . .
Порт Самі
. . . так що ми спокійно дійшли до неї пішки з валізами. Нам одразу видали ключик (металевий, не картку) і перевели в номер на ліфті на другий поверх (з багажем, все-таки). Ліфтець, щоправда, дивно-допотопної конструкції: там навіть внутрішніх дверей немає. А ще ми туди вдвох та з багажем ледве влізли. Номер цілком собі просторий, затишний, є кондиціонер з нормальним пультом. . .
Загальний вигляд номера з боку входу
Балконні двері
. . . допотопно-горбатий телевізор, підвішений на стіну. . .
Горбато-настінний телевізор
. . . кухня з холодильником, витяжкою, електрочайником. . .
Кухня
Кухня
. . . і всім необхідним кухонним приладдям.
Кухонне начиння
Кухонне начиння
Столприлади
Кухонне начиння
Є балкон. . .
Балкон
Вигляд з балкона
. . . на якому приємно посидіти теплим вечором за пляшкою вина (столик та стільці там для цього є). Присутня на балконі і мотузка для білизни з прищіпками, а також тканинний козирок від сонця, який можна опускати і прибирати. Єдине, чого не вистачало, це скриня. Однак ця проблема нас уже не так хвилювала, тому що десь 75% бабла, що була спочатку, ми вже встигли витратити. Сантехніка досить допотопна, навіть можна сказати, до непристойності.
Унітаз у номері
Душкабіна
І в душкабіні, що закривається завісою, і в раковині стояли одноважільні суміші? Як би не так! Там навіть кранбукси були не керамічні, а звичайні, совкового типу, в яких затрахаєш періодично змінювати гумові прокладки. Зате номер спокійний, ніяких дискотек і собак, що гавкають ночами поблизу. Замість них до нічліжки майже щодня вдавалася сіренька кішка. . .
Кизька, яка постійно приходила до нашого готелю. Вигляд зблизька
. . . яку ми постійно підгодовували.
Кизька, яка постійно приходила до нашого готелю за вечерею
А одного разу прибіг навіть дрібний чорненький кіттен (шкода, не вдалося сфотографувати), якого ми погодували кормом спеціально для кошенят. Персонал привітний, але ми з ним майже не спілкувалися: можна сказати, тільки першого дня при заселенні, передостаннього, коли оплачували номер (щоб не витрачати на це зайвий час наступного дня, тому що їхали рано) і власне в останній – просто попрощавшись.
СПРОБИ ОРЕНДИ МАШИНИ В САМІ
На початку звіту я вже пояснював, чому в Кефалонії ми провели не весь час у Лассі, а лише частину, а першу частину – у Самі: у Лассі нічліжки набагато дорожчі, що й зрозуміло, т. к. ситуація з пляжами в Самі - повне р. У Самі ж ми планували взяти машину на день, максимум два - цього з лишком вистачило б, щоб об'їхати цей маленький острів. Однак виявилося це ще важче, ніж у Патрах: по-перше, самих прокатних контор не так і багато, по-друге, у конторах не було вільних коритешників на найближчі дні. А на один день там коритешник взагалі ніхто не дасть – мінімум на два. Коротше, з орендою машини ми там конкретно обламалися. А там, де були корита, ціни були дуже високі, а ще у них не було повної страховки - тільки з франшизняком. Сунулися ми навіть у прокат мотоциклів, думали взяти на день квадрик. В одному місці нам запропонували за 60 на день із франшизняком та заставою 300, повної страховки не було. Ще треба було окремо платити за шоломи. Ми відмовилися і правильно зробили: пізніше ми відкрили відгуки про цю контору, і там народ писав, що у когось була поломка в середині дня, квадроцикл забрали, а заставу та залишок за оренду не повернули (типу компенсація за ремонт) та заміну не запропонували. А якщо поломок не було, то знаходили причіпки до стану транспорту і заставу частково повертали або зовсім не повертали. У іншому квадроцикли здають мінімум 3 дні, тому ми навіть стали уточнювати умови, т. к. на такий термін брати не хотіли.
ПЛЯЖІ В САМІ
У попередньому розділі я вже описав ситуацію з пляжами в Самі лише за допомогою однієї літери. Проте хочу наголосити, що йдеться саме про СИТУАЦІЮ з пляжами поряд з нашою нічліжкою, а не про самі пляжі. Просто нічліжка була розташована поруч із портом, де особливо не викупаєшся. Проте прийнятні та навіть дуже непогані пляжики там були. Тільки до прийнятного доводилося тупотіти десь 1 км (він був наполовину обладнано-платний (7 за комплект) і наполовину дикий. Акваторія там непогана, але територія залишає бажати кращого, тому земля там досить тверда і поганку встановити досить проблематично як із застосуванням спеціального бура, так і без такого.
Пляж зліва від готелю
Пляж ліворуч від готелю
Пляж ліворуч від готелю
А ще в другій половині дня там починається активний рух поромів, через що вода біля берега, з лівого боку від порту, стає брудною і там з'являються різні плаваючі водорості. З правого боку від порту в цьому плані краще, тому що течія відносить все вліво, але самі пляжі набагато гірші, місць щоб лягти позагорати майже немає, а ті, які є, засрані, причому часом у прямому сенсі : )).
>
ТАВЕРНА КАРНАЙО (Κ Α Ρ Ν Α Γ Ι Ο )
Накупавшись на пляжі (тому, що з лівого боку порту), ми вирушили в нічліжку, але по дорозі натрапили на таверну Карнайо, зі столиками, що стояли прямо на березі моря, що здалася нам романтичною, а оскільки саме намічався захід сонця, ми вирішили насолодитися ним за вечерею. Стейк із тунця (15). . .
Стейк із тунця
. . . меч-риба (17). . .
Меч-риба на кшталт
. . . ½ білого (3). . .
Таверна КАРНАЙО
. . . червоне пиво Кефалонія (4).
День 10, вівторок, 20.08. 19
ПЛЯЖ АНДІСАМОС (Α Ν Τ Ι Σ Α Μ Ο Σ )
Того дня ми вирішили з'їздити на пляж Андіс-Амос (його ще називають «Білий пляж»), правда, до нього треба було їхати на мікроавтобусі хвилин 15. Автобусна зупинка знаходиться на набережній, вивіска є лише через дорогу від моря, за адресою POSIDONOS 16, там же висить розклад усіх автобусів із Самі. Далі підійшов великий автобус на протилежний бік дороги, а на нашу – мікроавтобус. Туристи заметалися від одного до іншого. Чи не розуміли, який куди йде, чи не знали, який вибрати : )), хоча на автобусах були вивіски: великий йшов на пляж MYRTOS, а мікроавтобус – пляж Α Ν Τ Ι Σ Α Μ Ο Σ .
Деякі туристи вирішили їхати на пляж MYRTOS, але ми не зрозуміли, у чому сенс. Ми спочатку й самі подумували туди з'їздити, але, вивчивши розклад, міли цю витівку, т. к. відправлення автобуса було о 13:50, а назад о 16:45, та ще й їхати туди довше, тому часу купатися і засмагати залишається зовсім мало. Проїзд до Андісамоса обходиться в 1.5 з особи в один бік (для довідки: проїзд до MYRTOS стоїть вже двошник. До Андісамоса можна нібито дійти і пішки, але це напевно буде не найлегше і приємне заняття, тому що йти доведеться через гори близько 4.5 км. , Зате сам пляж просто обладнаний - бухточка з кристально чистою водою, оточена зеленими пагорбами.
Поїздка на пляж Андісамос. Вид з гір на пляжі
Поїздка на пляж Андісамос. Вид з гір на пляжі
Повернення з пляжу Андісамос. Вид з гір на море.
Пляж Андісамос
Пляж Андісамос
Пляж Андісамос
Пляж Андісамос
Пляж Андісамос
Пляж Андісамос
Пляж Андісамос
Пляж Андісамос
А дрібна біла галька надає воді дивовижного кольору. Лежаки-парасольки платні (не пам'ятаю, скільки вони там коштували, але зазвичай 7-8). Є там стоянка, куди легко можна поставити машину.
Парковка біля пляжу Андісамос
Парковка біля пляжу Андісамос
Але їхати туди в такий спосіб, я вважаю, не найкращий варіант, т. к. пивка особливо не поп'єш у барі, яких там вистачає. Проте краще мати сумхолод: т. к. кухоль розливного пива в барі коштує півчірка, а баночка 0.33 – трояк. Якщо сумхолоду немає, то трохи вигідніше виходить купувати у баночках: це виходить 4.5 у перерахунку на півлітрові банки. До речі, у разі споживання пива слід виявляти обережність, т. к. воно приваблює ос, яких у тій частині острова дуже багато. А то ж укус цієї тварюки в мову (а для страждаючих алергією на отруту перетинчастокрилих і не тільки в мову) може виявитися фатальним, якщо вчасно не допомогти. Продається там і нехитра жерочка, наприклад сендвіч із тунцем (4.5).
Загалом, дуже хороший пляж, однак у нього одна серйозна вада: пішки добиратися незручно, а автобус ходить досить рідко: туди - о 10:50 (зарано), 13:50 і 15:30 (пізно - з огляду на зворотний розклад). ), назад – об 11:50 (ні до села ні до міста), о 14:15 (хіба що для жайворонків) та о 17:15. Це по буднях. У вихідні ж взагалі якийсь маразм: туди – о 13:50 та 17:00 (як то кажуть, ні до ж… сумка, ні до п… гаманець), назад – о 14:15 (див. комент до 17:00 туди) та о 17:15. Загалом свобода часу перебування на пляжі досить обмежена. На зворотний автобус зібралося чимало народу, а т. к. це був останній рейс, яким довелося їхати стояком.
ТАКСІ НА КЕФАЛОНІЇ
Після того, як ми побачили не дуже зручний розклад автобуса до Андісамоса, ми вирішили поцікавитися, скільки буде коштувати доїхати туди на таксі. Загалом, я підходжу до стоянки таксі, таксисти відразу ж мене помічають і виявляють до мене інтерес. Я їх на чистому грецькому запитую, скільки коштуватиме подорож до Андісамоса. У відповідь на це один із них, напевно, вважаючи, що всі такі ж тупі, як і він сам, показує мені спочатку дві п'ятірні, потім одну. Я зрозумів, що він мав на увазі, але те, що зі мною спілкуються як з мудаком, мені не сподобалося, тому я зробив здивоване обличчя і сказав, що я взагалі не глухий, і тоді він мені відповів: “Fifteen ”. Я з саркастичною посмішкою перепитав його: "Θ λ ε ι ς ν α π ε ι ς δ ε κ α π ν τ ε ; " («Хочеш сказати п'ятнадцять? »), і тут до нього нарешті дійшло, як до жирафа, що я говорю з ним його рідною мовою, і він навіть висловив мені комплімент із цього приводу. До речі, подібна «лінгвістична тупість» у Самі та у всіх попередніх місцях, де ми були, зустрічається досить рідко, а от у районі Лассі, що знаходиться недалеко від Аргостолі, вона зустрічається набагато частіше. Повертаючись до таксі, я з'ясував у них інформацію і про повернення від Андісамоса до Самі – на випадок якщо ми пропустимо автобус. Виявилося, що в Андісамос немає стоянки таксі, але можна звернутися в кафе і вам його викличуть, тільки не впевнений, що ціна не збільшиться. А ще я з'ясував, що до Аргостолі, столиці Кефалонії, поїздка коштуватиме взагалі полтос.
ЛІНГВІСТИЧНА ТУПІСТЬ ДЕЯКИХ ГРЕКІВ (якщо ви не фанат іноземних мов, цей розділ настійно рекомендується пропустити)
В Афінах, у Патрах, у Куруті греки, як це зазвичай буває (і це цілком природно), звертаючись уперше до іноземця, роблять це англійською. Але коли я відповідав грецькою, вони як ні в чому не бувало продовжували розмовляти зі мною вже по-грецьки. Хоча, коли я заходив у різні заклади, такі як магазини, ресторани, прокатні контори автомобілів, багато хто з них одразу ж вітався зі мною по-грецьки, прямо начебто за свого приймали, що мене, втім, тішило. На Кефалонії ж (до речі, і на Криті теж), багато хто з них наполегливо продовжує «англікати». Таким я зазвичай говорю, мовляв, зі мною можете не англікати (σ ' ε μ ν α μ π ο ρ ε τ ε ν α μ η ν α γ γ λ ι κ ζ ε τ ε ), або щось на зразок: так я вірю, вірю, що ти добре говориш англійською, можеш мені це не доводити. Зазвичай діє. Ну а деякі, скажімо, офіціанти, просто автоматизмом розмовляють з туристами англійською, так як туристів багато, роботи багато, всіх не запам'ятаєш, однак і з них багато, треба віддати їм належне, запам'ятовували, що я волію говорити їхньою рідною мовою , і говорили зі мною саме на ньому.
Є ще й такі серед молодняку, які англікають заради практики. Ну вже ні, нехай роблять це з бритішні, а також іншими іноземцями, благо їх там вистачає. А мені практика потрібна самому. А то з ким же я в Росії матінці по-грецьки поговорю? Я ж тут жодної грекомовної людини особисто не знаю. Чи то справа мої друзі, родичі, знайомі, сусіди, колеги по роботі знають хоча б одну таку людину, але їм цей факт якось по барабану. У кожного свої переваги загалом. Так, забув я ще одну категорію – сезонні бармени та офіціанти, які не володіють грецькою мовою, які працюють в основному в закладах, де гасять здебільшого іноземці. До таких офіціантів я ставлюся з розумінням і спілкуюся з ними англійською.
День 11, середа, 21.08. 19
ПЕЩЕРА ОЗЕР МЕЛІСАНІ (Μ Ε Λ Ι Σ Σ Α Ν Η )
Я вже описував печеру озер на Пелопоннесі, але печера в Самі це зовсім інше. Це просто озеро, оточене скелями. Йти до нього від нашої нічліжки довелося десь 2-3 км. По дорозі туди проходили повз досить гарне ставок. . .
Ставок на шляху до місцевої печери озер
Ставок на шляху до місцевої печери озер
. . . з деревами, які б греки назвали «κ α τ α π ρ σ ι ν α δ ν τ ρ α », тобто. "дуже зелені дерева", з одного боку і лавками з іншого.
Все той же ставок
У ставку плавали гуси.
Гусь
Ще 2 гусаки
Загалом можна посидіти на лавках і насолодитися всією цією красою. Ну а тепер про саму печеру. Пішли ми туди десь до полудня, оскільки за рекомендацією туристів, що побували там, це найкращий час у плані освітлення озера, т. к. Пізніше сонце йде, і частина озера опиняється в тіні, але це негаразд красиво виглядає. Коли ми туди підійшли, ми були неприємно здивовані фактом, що поряд стояло багато автобусів і машин, а в саму печеру стояла черга, більша за Мавзолей (хто жив при Совці, той зрозуміє). До речі, самі ми народилися в Совці, так що гріх був не скористатися старою совковою звичкою - скорочувати черги, тим більше нам пощастило. Справа в тому, що біля входу в печеру стояло кілька росіян, і вони звали своїх друзів (а їх була досить пристойна компанія). Ну, ми, улучивши момент, до них і прилаштувалися і почали досить голосно говорити між собою російською. Іноземці, що стояли в черзі, подумали, що ми в одній з ними компанії, тому не обурювалися, російські ж на нас теж не звертали уваги, т. к. вперед ми не лізли. Загалом гармонійно вписалися в чергу, купили квитки (по 7 з особи) та стали стояти далі.
Невеликий фрагмент черги кататися на гондолах по печері озер
Навіть незважаючи на значне скорочення черги нам довелося простояти хвилин 40-50, а так простояли не менше 2 годин, причому швидше за все більшу частину часу – під палючим сонцем, потім тільки починається вхід до печери.
Вхід до печери озер
Поступово спустившись униз, ми опинилися на невеликому причалі. . .
Причал
. . . і перед нами відкрилося кругле озеро. . .
Печера озер
Печера озер
. . . і стрімкі, а десь скелі, що частково нависають над озером.
Вигляд з печери під "навісом"
Гондоли
По озеру туристів катають на гондолах, у кожній з яких міститься 12-14 осіб.
Гондольєр за роботою на тлі стін печери
Гондоли
До причалу по черзі підпливають по 3 гондоли, гондольєри розсаджують туристів та починають катати їх озером. Якщо бачать пару з фотоапаратом, починають наполегливо пропонувати сфотографувати їх разом. Наприкінці прогулянки, яка триває близько чирику хвилин, гондольєр дістає банку і досить нав'язливо дає всім зрозуміти, що чайові там дуже навіть вітаються. Саме місце досить гарне, покататися озерцем на гондолі приємно, але це явно не варто того, щоб вистоювати заради цього 2-3 години в черзі. Коли ми вийшли з печери, то побачили, що черга трохи зменшилася, але не тут було – до паркування під'їжджали ще 2 туравтобуси. Поруч із входом у печеру розташовується невеликий магазинчик з сувенірами, напоями та нехитрою жеркою, також є столики зі стільцями під навісом. Ще ми знали, що це озеро має оглядовий майданчик зверху, але він виявився закритим. Підхід до озера зверху був обнесений парканом, і висіло оголошення про те, що оглядова закрита «для вашої безпеки».
День 12, четвер, 22.08. 19
Цей день описувати взагалі немає сенсу, т. к. вранці саме цього дня ми ходили на вже згаданий північніше пляж, який можна описати лише четвертою буквою російського алфавіту.
Пляж, який можна описати однією лише четвертою літерою російського алфавіту
Пляж, який можна описати однією лише четвертою буквою російського алфавіту
Пляж, який можна описати однією лише четвертою літерою російського алфавіту
Пляж, який можна описати однією лише четвертою літерою російського алфавіту
Пляж, який можна описати однією лише четвертою літерою російського алфавіту
Після цього гуляли, годували котів.
Ще кицька
Кизька
Кизька
Кизька
Три кицьки за сніданком
Кизька
Кизька
2 кицьки
Кизька
Кизька
Кизька
Кіттен
Киски, що окупували кафе
Кизька
Кизька
Частково зібрали речі, розрахувалися із закладом (155.50 разом із усіма поборами), т. к. наступного дня нам треба було рано-вранці їхати в Лассі, потім посиділи ще в якомусь ресторані, потім насолоджувалися коктейлями в барі.
Невелике турне Грецією. Частина V. Кефалонія, Лассі >>>
