Невелике турне Грецією. Частина V. Кефалонія, Лассі

23 Січня 2020 • Час поїздки: з 23 серпня 2019 до 27 серпня 2019

Gatto

Репутація: +592½

Додати до друзів

Написати листа

Невелике турне Грецією. Частина I. Афіни >>>

Невелике турне Грецією. Частина ІІ. Патри >>>

Невелике турне Грецією. Частина ІІІ. Село Курута (захід Пелопоннесу) >>>

Невелике турне Грецією. Частина IV. Кефалонія, Самі >>>

День 13, п'ятниця, 23.08. 19

ПЕРЕЇЗД У ЛАСІ (Λ Α Σ Σ Η )

Автобуси в Аргостолі того дня були о 8:00 (занадто рано), о 9:45 (найменше з усіх зол), о 16:00 (пізно) та о 18:00 (дуже пізно). Загалом, вставати в той день довелося досить рано: адже треба було зібрати речі, що залишилися, і дійти до зупинки, причому без поспіху, з чим ми, загалом, непогано впоралися. Автобус підходить на ту ж зупинку, що й усі автобуси, за адресою POSIDONOS 16. Квитки коштували по 4 з носа, а поїздка зайняла майже годину: хоч сам острів і досить невеликий, дороги там вузькі та петляючі. Натомість краєвиди відкриваються шикарні, шкода, через скло автобуса особливо не пофоткаєш.

Вигляд з автобуса Самі - Аргостолі

Далі на автовокзалі в Аргостолі ми пересіли на автобус до Лассі, який ходить, як на мене, кожні півгодини. І якщо з Самі в Аргостолі ходить комфортабельний автобус, то автобус від Аргостолі до Лассі (коштує по 1.8 з особи) вже скотовозного типу: робить регулярні зупинки, тому народу дорогою набилося багато. Судячи з усього, їхали з Аргостолі на пляжі або після прогулянки столицею та іншими місцями поверталися своїми нічліжками. Добре, що зараз існують такі додатки, як GPS-карти, тому потрібну нам зупинку ми не пропустили.

ЗАСЕЛЕННЯ У НОЧЕЖКУ MARINOS APARTMENTS

Вхід до готелю MARINOS APARTMENTS

Увійшовши на територію нічліжки. . .

Територія готелю

. . . з чималим басейном (де, до речі, майже всі місця були зайняті), ми почали шукати ресепшн. До мене з бару вибіг молодий чоловік (як пізніше з'ясувалося, господар закладу на ім'я Яніс, тобто російською просто Ваня) і поставив стандартне питання англійською, чи може він нам чимось допомогти. Я йому відповів грецькою, що у нас заброньований номер. Він здивувався, що я говорю грецькою, і майже відразу ж на нього перейшовши, повідомив, що піде подивитися, що там з номером (до речі, заселення туди передбачено з 14:00, а коли ми туди приїхали, було щось близько половини 12-го). Поки ми чекали, до нас підійшла приємна барменка і принесла нам по склянці свіжого апельсока. До речі, ця барменка ніколи зі мною не англікала. Напевно, іноземні мови – не її стихія. Ні, швидше за все, вона щось англійською знала, але якщо клієнт говорить грецькою мовою, то навіщо морочитися?

Потім повернувся Ванек і сказав, що номер буде готовий хвилин через чірик: там треба забратися і таке інше. Поки чекали, розмовляли, він, природно, поцікавився, звідки в мене грецька, я йому відповів, що люблю вивчати іноземні мови, а в Грецію ми їздимо досить часто, тому були можливості потренуватися. Також він запитав, чи не хочемо ми орендувати машину і дав нам листівку з просто непристойно привабливими цінами, щоправда, тут же пояснив, що це розцінки мертвого сезону, але у разі чого обіцяв зробити хорошу знижку. Машини ці, до речі, стояли прямо там же, поряд з баром, так що в разі чого їх туди можна було ставити на парковку (але нам уже, чесно кажучи, якось не хотілося морочитися поїздками, бо місце і таке гарне). Потім він провів нас у номер.

НОМЕР У НОЧЛЕЖЦІ

Номер виявився надзвичайно просторим, світлим і затишним. . .

Загальний вигляд номера

. . . з видом на басейн.

Вигляд на басейн з балкона

З мінусів можна відзначити, мабуть, лише два: важкі дерев'яні стільці без будь-яких набійок на ніжках. . .

. . . а тому що видають досить неприємний шум при пересуванні (напевно чутний і сусідам, до речі; добре, що ми жили на другому поверсі, а їх там всього 2), і те, що покоївка приносила нам всякі гелі-джмелі аж ніяк не регулярно (можливо, один раз за все наше перебування), але цей мінус для нас був не дуже суттєвим, т. к. це добро в нас і з собою було. У цьому, мабуть, все мінуси закінчуються, починаються одні плюси. Ліжко м'яке та зручне.

Ліжко з тумбочками

Диван там ще якийсь стояв. . .

Диван

. . . мабуть, якщо хтось зайшов у гості і так засидівся, що вже не в змозі йти додому. Тазик під раковиною на кухні також був, якщо що : )).

Тазік. Прекрасний помічник для прання, а також для громадян, що перебрали

У шафі – халявно-ключова скриня, праска, прасувальна дошка та фен – досить сучасна, з «холодною» кнопкою.

Внутрішнє оздоблення шафи: халявно-ключова скриня, фен, праска, а також велика кількість вішалок

На стіні висів плоский телевізор «Самсунь», причому з досить великим екраном (див. на північ від фотках). Був також кондиціонер. . .

Кондюшник

. . . з нормальним пультом, щоправда, що відключається при відкритих вхідних або балконних дверях. Була в номері кухня з усім необхідним (холодильник. . .

Холодильник з халявною пляшкою води

. . . мікрохвильова піч. . .

Мікрохвильова піч

. . . хлібниця. . .

Кухня

. . . чайник, тостер. . .

Тостер з чайником

. . . електроплита з двома конфорками. . .

Електроплитка

. . . турка, каструлі, сковорідки. . .

Каструліни всякі, турка, форми для льоду, лоток для столприладів

Сковорідка. Може використовуватися як для приготування їжі, так і самооборони

. . . засоби для посуду з губкою. . .

Раковина з миючим засобом

. . . і кухонні рушники, засіб від мурах, хоча ми їх не бачили, а також всілякі тарілки-чашки-склянки та столові прилади, навіть півкулі були присутні).

Різні предмети кухонного начиння

Столприлади

Різне кухонне начиння

У холодильнику лежала півторалітрова пляшка мінеральної води (див. північніше на фото), але ще більше нас порадувала залишена спеціально для нас на кухонному столі пляшка червоного вина із запискою, що це комплімент, а також двома келихами та накрученим штопором поряд.

Комплімент гостям

На балконі, також досить просторому, є стіл аж із чотирма стільцями, так що розвернутися є де.

Столик на балконі

А ще там стоїть сушарка для білизни.

Вішалка на балконі

Сантехніка в номері цілком сучасна, справна: раковина. . .

Умивальник

. . . унітаз. . .

Трон для філософських роздумів

. . . душкабіна, відокремлена від унітазу скляною перегородкою.

Душкабіна

А ось з іншого боку ні дверцята, ні шторки не було, тому на підлозі постійно утворювалася калюжа, але вона швидко йшла через спеціальний слив у підлозі.

Найближчий супермаркет Маркет

Поки дружина розбирала валізи, вона попросила мене сходити до найближчого супермаркету, розташованого, як з'ясувалося, метрів за 100 від нічліжки. Непоганий як супермаркет, купив усе, що було потрібно, тільки ось персонал там чомусь любить англікати, навіть незважаючи на те, що я з ними розмовляю чистою грецькою, що дратує. Там якась продавщиця розмовляла з ремонтником, який лагодив холодильник, з якого мені треба було щось взяти. Продавщиця у мене запитала англійською (гаразд, на перший раз прощається), мовляв, вам потрібне щось із холодильника? Я відповів грецькою, що мені потрібно, і взяв, а вона, продовжуючи все тією ж англійською (це вже підбиває, тим більше я вимовив досить складне для іноземця питання, де вказаний термін придатності молока), вирішила завести зі мною розмову, типу звідки я тощо. Почувши, що я з Росії, до неї приєднався ремонтник, запитавши, як життя в Росії, як там… ну, загалом, один відомий політик. Я йому грецькою відповів, що цей самий політик. . . загалом займається переважно особистим збагаченням.

Тоді він запитав у мене:

– Ну а який політик не краде?

Я відповів:

– Мертвий.

Тим самим чимало потішивши їх.

До речі, деякі продукти у них були на межі просрот, на що я їм вказав. Продавщиця мені відповіла, мовляв, ось це молоко до 23-го, а сьогодні якраз 23-те, тож сьогодні його ще можна випити, але якщо хочеш, то ось свіжіше. Зрозуміло, я взяв свіже, а то хз, в яких умовах його зберігали, що там у них трапилося з холодильником і коли його почали ремонтувати, після того як він заглючив, а може, і взагалі накрився. А ціноутворення на пиво у них взагалі вражає. Сортів там насправді небагато: Mythos, Amstel, Alfa, Alfa Weiss, Fix, інші поширені рідше. Alfa Weiss, до речі, у тому супермаркеті не було, але були 4 інші сорти. за цінами від 1.40 до 1.50 за банку. Продавалися там і набори з 4-х банок, щоправда, я не зрозумів, за яким цим. Загалом, на блоці з 4-х банок написано, що там виходить начебто якась економія. Глянув я на цінник цього блоку – 5.50, у той час, як одна банка такого пива коштує 1.40. Тобто. економія всього у гривеньнику! Блок іншого сорту, одна банка якого коштує ті ж 1.40, коштує взагалі 5.90! Це ж взагалі жодного разу не вигідно! Тому я взяв «розсипом» 4 банки по 1.40, причому на касі мені чомусь пробили лише 3. Ну 3 так 3, не сперечатися ж із ними через якусь дрібничку. : )

БАР І БАССЕЙН ПРИ НОЧІЛКУ

Поруч із басейном, який я вже згадував, знаходився і бар. До речі, ресепшн був не що інше як Ванькін кабінет, що знаходиться ліворуч від бару (а, праворуч від бару знаходився сортир, причому досить культурний). Ось для початку ми і вирішили сходити в цей самий басейн, благо парочку вільних лежаків із парасолькою вдалося знайти. Басейн як басейн, досить великий (я його перепливав у довжину десь за 15 с, не будучи при цьому професійним плавцем), подекуди глибокий, подекуди не дуже. У перерві між запливами можна попити пивка – розливного чи пляшкового – і те, й інше по трояку. Порадувало, що пивко наливають аж у забарвлені келихи. А насолодившись, купанням у басейні та пивом, ми вирішили продовжити нашу розвагу на пляжі.

БЛИЗЬКОЇ ПЛЯЖ

Пляж

Пляжі там дуже схожі на ті, що знаходяться в Куруті (біля нічліжки Giovanni Mare). Поки ми чекали на підготовку номера до нашого заселення, Ваня встиг пояснити мені, де знаходяться навколишні пляжі. Щоб дістатися найближчого пляжу, потрібно вийти з нічліжки, перейти дорогу і йти прямо (море видно). Щоправда, там доведеться спускатися сходами, причому вже довшою, ніж у Куруті. Якщо ж по сходах спускатися в брухт, то після переходу дороги можна замість того, щоб йти прямо, повернути ліворуч і спуститися до пляжу по дорозі. А якщо, каже, пройти ліворуч і далі, то можна потрапити на інший пляж – невеликий, але, за його словами, дуже гарний, який ми, втім, бачили лише здалеку, бо в брухт було туди йти. Загалом, ми прийшли на пляж, спустившись сходами. . .

Предпляжна територія

Сходи, що ведуть на пляж

. . . там стояли лежаки з парасольками та бар Blue Paradise beach. Я запитав одного зі співробітників бару, чи платні лежаки з парасольками, і він мені відповів, що для клієнтів бару вони безкоштовні (як у тій же Куруті). Вільні лежаки, правда, не так просто було знайти, але хвилин через 20 удача нам усміхнулася. До речі, якщо всі лежаки зайняті, рекомендується посидіти в барі, води, попивши пивка або чогось міцнішого, а як тільки якісь лежаки звільняться, швидше їх зайняти. Через деякий час до нас підійшов офіціант і запитав, що ми замовлятимемо. Я замовив пару кухлів пива (4), як потім з'ясувалося, ємністю 0.4 л. Потім я побачив у меню, що пиво в маленьких баночках там було по трояку, і зрозумів, що доцільніше брати його: якщо 0.4 л коштує 4, то в перекладі на 0.5 це буде коштувати вже 5. Якщо ж купити 3 банки по 0.33, це буде 9 за літр, тобто. по 4.5 за 0.5 л.

ДКІЛЬКА СЛОВ З ПОВОДУ СУДІДНИХ БАРІВ І ЛЕЖАКІВ

Спустившись зі сходів, одразу праворуч побачиш вищеописаний бар Blue Paradise beach, з безкоштовними лежаками для клієнтів. Якщо пройти далі направо, то там є ще один бар із лежаками, але там висить оголошення, що безкоштовно лежаки надаються лише за мінімального замовлення в барі на чирик. А якщо від сходів піти ліворуч, так само буде бар. У цього бару набагато більше лежаків і вільних достатньо, тільки вони всі платні. Причому ціна залежить від виду лежака та його розташування. Що ближче до моря, то дорожче. А лежаки там є різних видів – від звичайних лежаків до ліжок з балдахінами, останні, зрозуміло, дорожчі.

ВЕЧЕРЯ У РЕСТОРАНІ BLUE SKY

Ресторанів у цьому районі досить багато, і ми вирішили зайти в один із них, який нам чимось сподобався. Там нас обслуговувала якась дивна офіціантка років 50-ти. Спочатку весь час англікала, хоча я розмовляв з нею чистою грецькою. Тоді я запитав, чи вона гречанка взагалі і чи є грецька для неї рідною. Вона відповіла, що так. Я, вибачившись, сказав, що поставив їй це питання, тому що до Греції часто приїжджають працювати офіціантами люди, які не говорять грецькою мовою (особливо це стосується барів, де тусуються переважно іноземці), та й в інших країнах аналогічні ситуації бувають. Далі вона з обережністю почала говорити по-грецьки, мало не через кожне слово питаючи, чи я її розумію, що було якось трохи образливо чути. А потім її взагалі понесло. . . у політику (вкрай неприємна для мене тема): вона почала там щось нести про те, що країни можуть ворогувати на політичному рівні, але громадянам цих країн варто було б ставитись одна до одної з повагою. Я відповів, що цілком згоден, і запитав, хто до неї ставився неповажно, на що, втім, не отримав зрозумілої відповіді. Більше ми до цього ресторану не ходили. А чому – розповім на південь.

Що стосується самої вечері, то брали ми таке: кульки з рубаних кабачків (4). . .

Кульки з рубаних кабачків у ресторані BLUE SKY

. . . салат з тунцем (6.50). . .

Салат з тунцем у ресторані BLUE SKY

. . . бараняча ніжка (11), овядина в горщику (8.50). . .

Бараня ніжка і яловичина в горщику в ресторані BLUE SKY

. . . винище (по 4.50 за півлітранець).

День 14, субота, 24.08. 19

ПРОГУЛКА ДО АРГОСТОЛІ

Провівши досить багато часу на пляжі, ми вирішили відпочити в номері до вечора (поки трохи не похолодає) і їхати в Аргостолі, щоб заздалегідь купити квиток до Афін (а то мало, раптом потім залишаться лише на незручний нам час або взагалі) не залишиться, доведеться тоді маршрут міняти). Проте, прийшовши на автобусну зупинку, ми зауважили, що наступний автобус буде досить нескоро. Пішки до автовокзалу йти всього км 2, та й фізкультура якась теж не завадить. Загалом пішли пішки. Взяли квитки на автобус від Аргостолі до Афін на 27.08. 19 о 11:00, т. к. шлях мав неблизький: треба було ще пересідати з автобуса на пором і назад, і вся ця справа, як мені сказали, займає 8 годин. Так, коштували ці квитки по 42.80 на особу. Це були навіть не просто квитки, а комплекти квитків: один квиток на автобус Аргостолі-Афіни, на якому було вказано фіксоване місце, дата, час, ціна 33, і другий – на пором Порос-Келліні із зазначенням дати та часу, ціна 9.80. Потім трохи прогулялися містом. . .

Узбережжя в Аргостолі

. . . в т. ч. по містку, що з'єднує одну частину острова з іншою.

Міст в Аргостолі

Міст в Аргостолі, освітлений ліхтарями

Вигляд на вечірнє місто Аргостолі

Там якась сімейка італійців попросила нас сфотографувати їх разом, на що ми охоче погодилися. До речі, чому б не скористатися моментом, попросивши їх про те саме? Загалом вони теж нам не відмовили. Нагулявшись мостом і набережною і помилуючись заходом сонця. . .

Захід сонця в Аргостолі

. . . ми вирушили на автовокзал, щоб їхати до Лассі, бо жодна таверна для вечері нам не сподобалася. Так, ще щось додам для любителів водного спорту: у відгородженій мостом водній частині можна покататися на водному велосипеді. . .

Водні велосипеди в Аргостолі

. . . катамарани. . .

Катамаран в Аргостолі

. . . або навіть моторному човні.

Моторний човен в Аргостолі

ХАРЧУВАННЯ В ЛАСІ

Оскільки харчування в наш пансіон не входило, ми готували собі нехитрий сніданок: каву, тости з якоюсь ковбасною нарізкою або сиром або омлет. Обідали ми на пляжах (з'їдали якийсь шашлик чи сендвіч), якщо було бажання, а вечеряли в ресторанах. Вперше в Лассі ми сходили в ресторан BLUE SKY (крім пляжного бару), цей же похід в той ресторан був, на жаль, і останнім. Як думаєте, чому? Через дивну офіціантку? А ось і ні: просто ми знайшли один незвичайний заклад – комфортніший, а головне – дешевий. А оскільки воно незвичайне, я просто вважаю своїм обов'язком розповісти про нього у наступному розділі.

TZOGIAS TAVERNA

Цю таверну ми помітили ще першого дня нашого перебування в Лассі. Вона нам сподобалася своїм інтер'єром, виконаним з дерева з решітчастими дерев'яними перегородками, в які вплетені рослини, а підлога виконана у вигляді великих плит, що лежать одна нижче за іншу, таким чином зал таверни ніби спускається до моря. І хоча під такий опис підходить майже кожен перший ресторан у Греції, тут нам здалося якось дуже затишно. Загалом краще один раз побувати. Тавернал цей сімейний клієнтів обслуговує господиня зі своїм сином. Ціни в меню вказані не найнижчі, але якраз на це уваги звертати не варто, і південніше ви побачите чому. Загалом, замовили там якийсь закусок із грибів (3.50). . .

Закусон із грибів

. . . баранину в лімсоку. . .

Баранина в лімсоку

. . . і яловичину в горщику (по 8.50 те й інше). . .

Яловичина в горщику

. . . і 3 півлітранці з 3.50. Шляхом нехитрої арифметики підраховуємо результат і отримуємо 31. Однак, коли ми попросили рахунок, нам господиня ~~нам~~ оголосила, що ми повинні 23, при цьому не надавши жодного письмового рахунку! Ну і добре, сперечатися ми не стали. До речі, все було дуже смачно. Що ж до мови, то господиня з нами спочатку весь час англікала (швидше за звичкою), потім почала спохоплюватися і дублювати все грецькою. : ) Це, звичайно, похвально, але більше нас цікавило інше: чи мала місце проста помилка на нашу користь або ж причина була якась інша. Тут я хочу трохи порушити хронологію і продовжити розділ розповіддю про те, як ми приходили туди наступні 2 дні. 25.08. 19 ми замовляли там 8-нога (8) (подали якийсь закусок з 8-нога в клярі – не найкорисніша їжа для здоров'я, до речі) + окремо овочі, страва під назвою «стамна» – тушкована яловичина в горщику ( 8.50). . .

8-ніг у клярі + овочі, стамна (яловичина, запечена в горщику)

. . . ягребришки (8.50). . .

Ягребришки

. . . 2 півлітранця червоного винища. . .

Вінище

. . . і 2 білого – всього на 14. І знову нехитра арифметика видає нам 39, проте нам оголосили, що ми маємо 27, при цьому також не принісши жодного рахунку – ні касового, ні виписаного від руки. І тут ми зрозуміли, що ділки таким чином просто уникають поборів, а може, просто заманюють клієнтів знижками (або навіть мають місце обидва фактори). Ну і гаразд, нехай ідуть. Це їхня справа з державою (тим більше не нашою), тому нас це не стосується. Щодо мови, то господиня говорила зі мною вже тільки грецькою, а ось її синок іноді англікал.

Коли ми прийшли на третій день, ми запитали, чи приймають вони карти, т. к. Налік у нас вже закінчувався і його треба було економити, на що отримали відповідь, що жодних проблем! Ми замовили тарілку смажених сардин (8). . .

Смажені сардини

. . . гов'ячий стейк (14). . .

Стейк

. . . фаршировані овочі (6.50), лаврака (який у російській чомусь міцно вкоренився як «сибас», 9). . .

Лаврак (він же сибас)

. . . півторалітрову пляшку води (1.5), 2 півлітранці червоного винища та 1 білого (всього на 10.50). І знову, згідно з усіма законами арифметики, результат виходить 49.50, з нас же вимагали лише 30-ник, який ми й оплатили за карткою. Загалом, вигідно виходить. До того ж, щоразу перед тим як принести замовлення, там приносять смачний домашній хліб з маслом, наприкінці вечері, коли відвідувачі просять рахунок, усім приносять по десерту (домашнє тістечко). До речі, цього разу з нами говорили лише грецькою і господиня, і її син: слухається, мабуть, маму. : )

А тепер, повертаючись до теми рахунків, хочу розповісти про одну з особливостей місцевих законів. А суть її полягає в тому, що якщо тобі за якийсь товар чи послугу не надали касового чека, ти маєш повне право за це не платити. У супермаркеті чек не пробили – забираєш сумку із продуктами за спасибі. Таксист не видав чек - підвіз безкоштовно. Щоправда, щодо даної конкретної таверни, я не думаю, що це той випадок, коли потрібно вимагати чек: наполегливому клієнту його швидше за все видадуть, але вже на повну суму. А навіщо платити державі побор, та ще зі своєї кишені, та при цьому ще й чужій?

Ну і ще один приємний момент, про який я хочу розповісти: рестораном бігає кіт або навіть 2.

Кизька

2 кицьки

Кизька

Не знаю, хто як, але ми котів любимо і завжди їх підгодовуємо.

Дні 15-16, неділя-понеділок, 25-26.08. 19

Ці дні ми просто проводили на пляжі, потім гуляли, годували кішок та йшли в таверну TZOGIAS. Ще 26-го вдень я розплатився з Ваньком за нічліжку (434 з усіма поборами), щоб при від'їзді не гаяти часу, і попросив його викликати таксі наступного ранку. Також я запитав у нього, скільки коштує таксі до автовокзалу, на що він мені відповів, що 6. А ввечері ми сиділи в барі нічліжки, пили пиво, коктейлі (останні там коштували вже по 6), і я розповідав Вані та іншим співробітникам різні анекдоти, з яких їм найбільше сподобався анекдот про Сократа (типу хто такий убивця; якщо комусь цікаво, розповім). Як мені писав потім Ваня через Букінг, його дружині цей анік теж дуже сподобався. Спілкувалися з іншими туристами, в основному бритішней, був там і Піндос, що емігрував до Англії. Загалом, якась культурна програма. : ) Ще запитали бармена, чи немає у них у закладі комп'ютера з нормальною клавою, щоб зареєструватися на рейс, тому що в телефоні це робити незручно. Він відповів, що кабінет, де стоїть комп'ютер, закритий, проте люб'язно погодився позичити нам свій планшет. Ну а що, все зручніше за телефон.

(закінчення див. наприкінці частини I про Афіни)

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал