Олімпійська Рів'єра. Готельні вилазки сімейки лінивців. Про найближчу округу
Воробейчикові на Олімпійських берегах : ))
Ми вже були в цих краях роком раніше, про що задокументовано в оповіданні "Немає шуби - давай Метеори! : ))"
Будинок, сім'я, робота, навчання… Настає момент, коли хочеться кинути все, вдатися до лінощів і лежати зіркою на пляжі. Забути про робочий стрес, про вахту на домашній кухні, про винесення мозку шкільними уроками! Даєш тиші, спокою, релаксу, відновлення нервових клітин! Ось, для цього є (ну, були, донедавна) готелі на теплих морських узбережжях з послугою «Все включено». Ой, як подобаються такі резервації, особливо при виїзді з дитячою бандою, а в моєму випадку це невгамовні різностатеві погодки 9-ти і 8-ми років.
Раз на рік, а іноді й парочку ми дозволяємо (дозволяли) такі розкоші. Але, як правило, не в пік курортного сезону з цілої низки причин: менше нам подібних тіл, що відпочивають, не так жарко, ну і цінник на дане задоволення стає цілком прийнятним.
От і на перші осінні канікули в жовтні 2019 р. ми вирушили лінуватися в щонайменше божественні місця – до підніжжя гори Олімп – Олімпійську Рів'єру. Готель Bomo Platamon Cronwell Resort 5* у селі Платамонас дуже підходящий варіант для безвилазного лежання на пляжі, з походами на трапезу, відвідуваннями СПА для різноманітності ну і т. д. Докладніше у відгуку тут.
Ми хоч і ледарівська сімейка, але довго валятися на пляжі не виходить. Ага, набридає: )). Тепер вже терміново потрібна зміна картинки та розім'яття попних м'язів. Ось же натура людська якась непостійна, то лежати, то не лежати… ))
Були обстежені населені пункти у пішій доступності. Нео Порі - курортне селище, яке вже вимерло вже на той момент. Ось взагалі жодної живої душі. Ідеш, чутно десь голоси, а людей не видно.
До нього від готелю можна дійти берегом:
Або через садово-городні ділянки. До речі, вони там навіть не по 6 соток, 3, максимум 4. Хтось курей розводить, а хтось газон. Хтось овочі вирощує, а в когось гриби зростають.
Село Платамонас веселіше буде:
Не повірте, що вже на третій день лежань, поливань та об'їдань ми здійснили марш-кидок від готелю до фортеці Платамонас. Не дуже далеко, кілометрів 5 і трохи в гору : ))
Це вже зворотний шлях. З гори : )
Не заглиблюватимемося в історію стародавньої фортеці Платамонас, в інтернеті все є. Виглядає фортеця цілком гідно, грізно та ґрунтовно.
Усередині доглянуто, охайно, але не дуже цікаво простим смертним. Ведуться, а може, вже й не дуже ведуться розкопки. Ні, є таблички, що тут було.
Але велику цінність для курортників, що святкуються, складають види з Платамонівських висот:
Дітей прогулянки руїнами не захоплюють. От якби дали вільно поскакати, то так. А так що. Туди не ходи, сюди не залазь : )). Але зустріч з черепахою, видобуток диких гранатів і пошуки волоських горіхів, що вже впали з дерев, їх порадували.
Так-так, і фотосесія для милих дам, звичайно ж))
Пацани подібними речами не займаються. Не хочуть зайвий раз свій фейс світити. Доводиться підловлювати, щоб самому ж років через...показати ступінь вуха : )
Єдине, що ми не знали на момент тієї прогулянки, що біля підніжжя скелі є тунель. Дійти до нього можна занедбаною залізницею, власне, заради якої цей тунель і був колись створений. А ми згорнули з неї.
Або, навпаки, від фортеці спуститися вниз по доріжці (праворуч від входу). Це нам пізніше розповіли колеги з канікулярного відпочинку у готелі. Загалом, недогляд. Але будемо мати на увазі.
Як і роком раніше не вдалося нічого зручно знайти по інтернету в плані оренди авто. У селищі в прокатних канторах цінник не радував.
Якимось дивом у Платамонасі натрапили на єдину працюючу турфірму, у Лептокар'ї рік тому, пам'ятається, так і не вдалося відшукати. Дивно, не збереглося жодного буклетика з цінами, зазвичай подібні речі не викидаю, принаймні до написання звітів. Загалом ми скористалися її послугами і. . .
Але про це буде у наступної частини : )
>
