Наше путешествие Москва -Самуи- Гонконг -Москва
Целый год я жила воспоминаниями о нашем отдыхе на Самуи, и вот наконец настал день нового путешествия по Азии. Как и в прошлый раз поездку мы планировали самостоятельно. В декабре заказали билеты у авиакомпании Эмирейтс до Самуи и хотели в конце путешествия остановиться в Бангкоке, но представители компании сделали нам очень заманчивое предложение – посетить Гонконг, доплатив за двоих три тысячи рублей. В Бангкоке мы были в прошлом году, в Гонконге ни разу, решение принято – летим в Гонконг. Далее заказали отель в Гонконге, а отель на Самуи мы забронировали в прошлом году на месте на 20 дней – это Маенам Резорт –первая береговая линия – один из лучших пляжей ЮВА. На Самуи нас ждали друзья, которые уже шестой год там зимуют, и знают остров, как свои пять пальцев. Мы их попросили взять для нас прокатную машину подешевле на 20 дней и ребята выполнили нашу просьбу, прокат Тойоты нам обошелся в 14000 бат. Ну вроде бы все – билеты куплены, отели забронированы, друзья встречают в аэропорту Самуи на прокатной машине – путешествие начинается.
В аэропорту Домодедово на регистрации представители компании Эмирейтс поменяли нам билеты из экономкласса на бизнес до Дубаи, мы были приятно удивлены такой заботе о нас. Ну что писать про бизнес класс компании Эмирейтс – это просто сказка. Супер удобные кресла, отличное питание и напитки, внимательные стюардессы. Полет до Дубаи прошел на одном дыхании. Далее трех часовая стыковка прошла также очень комфортно, посидели в Приорити пасс, попили кофейку и снова в полет, теперь уже на аэробусе А380 высококлассном лайнере, но после бизнес класса мне все показалось очень скромным, хотя обслуживание тоже было на высоте. Так как полет проходил ночью, я сразу уснула и проснулась уже по прилету в Бангкок, далее опять трех часовая стыковка и полет 50 минут до Самуи. И вот он долгожданный остров встречает нас замечательной погодой и ласковым морем. Cавадика мы прилетели. Встретились со своими друзьями в аэропорту Самуи, сели в машину и вперед до отеля. Да, по пути заехали в Теско Лотос, затарились напитками и фруктами и через десять минут мы в отеле. Встретили нас замечательно, поселили в наше бунгало, я посчитала ровно 30 шагов до моря. Переоделись и скорей плавать. На следующий день поехали смотреть достопримечательности Самуи – это Золотой Будда, богиня Восьмиручка, мумифицированный монах и т. д. C машиной на острове просто классно, едешь куда хочешь и во сколько хочешь, так что мы объездили на острове все что можно, постоянно заезжали в магазины, кстати у меня получился не плохой шопинг в плане летней одежды – брендовой тайской фирмы с 70% cкидкой, основной шопинг я планировала в Гонконге. Все 20 дней погода стояла замечательная, так как отель стоит на берегу, мы постоянно купались и загорали. В нашем отеле было дешевое кафе, в котором очень вкусно кормили, хотя в Тайланде вся еда очень вкусная, но моему мужу ресторанная еда быстро надоела, и он заскучал по домашней пище. И вот тут я попала, у мужа 7 марта был день рождения, и наши друзья подарили ему часы и аэрогриль. Как каждая русская женщина я встала к мартену для любимого супруга. Надо сказать в аэрогриле получаются замечательные блюда из свежих тайских продуктов, а продукты у них по сравнению с российскими ценами очень дешевые. Я готовила разные виды шашлыков, утиные грудки с манго и картофелем, запекала курицу с ананасами, cвежайшую рыбу в белом соусе и морепродукты в кислоостросладком соусе. Вспоминаю и слюнки текут. На гарнир всегда делала очень вкусные овощные салаты, запекала картофель и баклажаны. Так что питались мы на все 100, либо я готовила дома, либо мы шли в ресторан, выбор был за нами. К нам всегда на огонек приходили наши друзья на посиделки. И вот тут возникла небольшая проблема, так как в отеле жили только немцы, мы их своим присутствием мягко говоря не радовали, конечно они были сдержаны, но один раз сделали нам замечание, что мы долго и по их мнению громко разговаривали. Но мой муж хорошо знает немецкий и сказал им фрау есть фрау, любят поговорить и обсудить все проблемы, так что больше они к нам не подходили, но явно были не довольны. Но мы не обращали на них особого внимания, отдыхали себе в удовольствие и развлекались как могли. Отдых на Самуи – это просто сказка, кто отдыхал знает. Бежали дни, заканчивался отдых на Самуи, становилось все грустнее, вспоминая что в Москве холодно, зима не хочет покидать Россию. Единственно что поднимало настроение, впереди был Гонконг, в котором мы не были. Мы снова забронировали в отеле наше бунгало на март следующего года, так как в высокий сезон свободных мест нет и немцы там постоянно фрахтуют себе жилье. Часть вещей мы оставили на хранение у своих друзей до следующего года, и вот настал день сбора на вылет в Гонконг. Очень грустно покидать любимый остров, но пора в путь, в Гонконг.
До Гонконга из Бангкока 3 часа лету. И опять нас ожидал красавец А380, время в пути пролетело очень быстро. Вот он грандиозный Гонконг встречает нас своими яркими огнями, пестрящей рекламой, высочайшими зданиями – в общем дух захватило. Наш отель находился в старом городе на Нотан роуд, там мы сняли апартаменты 60 кв. м очень стильные и удобные во всех отношениях – студия + спальня и большой санузел. Но надо заметить Гонконг по сравнению с Тайландом очень дорогой город, и отдыхать там с комфортом будет накладно, но он этого стоит. Китайцы по сравнению с тайцами очень сдержанны, никто тебе не улыбается и не благодарит за сделанные покупки, контраст достаточно большой, другие люди, другая страна. Прежде чем попасть в Гонконг мы перелопатили весь интернет по поводу Гонконга, у нам с собой были все распечатки – это схема метро, схема маршрута автобуса А21, на нем мы доехали из аэропорта до отеля, схема самого аэропорта, c точным расположением банкомата, который нам нужен, продажи октопуса – карточки, по которой можно расплачиваться во всех видах транспорта, кроме такси, а также во всех пунктах быстрого питания, посещение Пика Виктория и на канатной дороге и т. д. Также мы распечатали месторасположение всех достопримечательностей и интересующих нас магазинов. В общем вооружились мы полной программе, тем более что английского и китайского языка мы не знаем. Но кстати, общались и ориентировались без проблем. Времени на Гонконг у нас было мало всего три дня, а хотелось многого – и посмотреть все достопримечательности и сделать покупки. Утром следующего дня поехали на метро на остров посетить Пик Виктория. откуда открывается захватывающая панорама Гонконга.
После Тайланда в Гонконге было холодно, я конкретно замерзла и мы поехали в аутлет покупать себе теплую одежду. Шопинг в аутлете прошел на ура, помимо одежды я приобрела себе 2 брендовые сумочки и фирменные солнцезащитные очки. Мой муж повернут на всех новинках электроники, по этому мы посетили на острове Apple центр, где купили макбук Air на 30% дешевле чем в Москве и в подарок ipad2 на наши деньги за 12000 рублей, третий был только по записи. Также купили два айфона 4S на наши деньги по 20000 рублей за каждый. Вся техника русифицирована и с мировой гарантией. Рядом с аутлетом находится канатная дорога к Большому Будде, но нам не повезло, она как два месяца закрыта на ремонт. После прогулок по магазинам очень захотелось есть, но сил идти в ресторан уже не было. Мы сделали проще, в аутлете в цокольном этаже огромный продуктовый магазин, там мы купили утку по пекински, настоящие вкуснейшие суши, овощи, фрукты, соки, вино и поехали в отель обмывать покупки.
Я заметила, что Гонконг, как магнит начал меня притягивать, интересовать, и мне хотелось все больше ходить по его улицам, дышать его воздухом, любоваться его архитектурой. На следующий день мы пошли гулять до набережной, постоянно останавливаясь фотографировались у интересных зданий, отелей. Очень хорошие снимки получились, когда на набережной перед нами стоял величавый остров с его небоскребами на фоне гор и моря. Сели на паром на 2 причале и поплыли опять на остров, не переставая восхищаться Гонконгскими каменными джунглями. Нагулявшись на острове, вернулись в старый город на метро и вышли на станции Монкок выход С, я захотела купить себе модные фирменные кеды, а там находится улица спортивной обуви, да да целая улица. Выбор огромный, глаза разбегаются, цены на фирменные вещи высокие, но все равно дешевле чем в Москве. Купив себе 2 пары обуви, свернули на другую улицу и наткнулись на магазин Оптики, где я решила проверить зрение и приобрести себе очки для чтения. Это было прикольно на пальцах объяснить что мне нужно, но врач и продавец меня поняли и суперские очки c классной оптикой я себе купила, еще раз опустошив кошелек мужа. Приятно устав от шопинга пошли гулять по старому городу с чисто азиатским колоритом. Но в этом духе Азии есть своя прелесть. Обратила внимание на то, что в Гонконге население одето очень стильно, даже пожилые люди аккуратно и модно выглядят.
В общем и целом Гонконг очень впечатлил, но за 3 дня не возможно всего увидеть, хотя мы по двенадцать часов каждый день находились в городе. Сделали вывод – хотим на следующий год снова вернуться в Гонконг. Предварительный маршрут путешествия – Тайланд – Гонконг – ОАЭ. Время поездки март, длительность – 30 дней. До свидания Гонконг, я с тобой не прощаюсь.
Возвращаемся домой в Москву с любимой авиакомпанией Эмирейтс. Все перелеты безупречны, и опять сюрприз – полет Дубаи – Москва в бизнес классе. Расслабившись в самолете понимаешь какое шикарное было путешествие, какие замечательные люди окружали тебя и сколько положительных эмоций получили на целый год.
До свидания Тайланд, до свидания Гонконг скоро мы увидимся снова, уже через год…
Наша подорож Москва -Самуї- Гонконг -Москва
Цілий рік я жила спогадами про наш відпочинок на Самуї, і ось нарешті настав день нової подорожі Азією. Як і минулого разу, поїздку ми планували самостійно. У грудні замовили квитки в авіакомпанії Емірейтс до Самуї і хотіли наприкінці подорожі зупинитися в Бангкоку, але представники компанії зробили нам дуже привабливу пропозицію – відвідати Гонконг, доплативши за дві три тисячі рублів. У Бангкоку ми були торік, у Гонконгу жодного разу, рішення ухвалене – летимо до Гонконгу. Далі замовили готель у Гонконгу, а готель на Самуї ми забронювали минулого року на місці на 20 днів – це Маенам Резорт – перша берегова лінія – один із найкращих пляжів ЮВА. На Самуї нас чекали друзі, які вже шостий рік там зимують, і знають острів, як свої п'ять пальців.
Ми їх попросили взяти для нас прокатну машину подешевше на 20 днів і хлопці виконали наше прохання, прокат Toyota нам обійшовся в 14000 бат. Ну начебто б усі – квитки куплені, готелі заброньовані, друзі зустрічають в аеропорту Самуї на прокатній машині – подорож починається.
В аеропорту Домодєдово на реєстрації представники компанії Емірейтс поміняли нам квитки з економ-класу на бізнес до Дубаї, ми були приємно вражені такою турботою про нас. Ну що писати про бізнес-клас компанії Емірейтс – це просто казка. Супер зручні крісла, відмінне харчування та напої, уважні стюардеси. Політ до Дубаї пройшов одним подихом. Далі трьох годинна стиковка пройшла також дуже комфортно, посиділи в Пріоріті пас, попили кави і знову в політ, тепер уже на аеробусі А380 висококласному лайнері, але після бізнес-класу мені все здалося дуже скромним, хоча обслуговування теж було на висоті.
Оскільки політ проходив уночі, я відразу заснула і прокинулася вже після прильоту в Бангкок, далі знову три годинні стиковки і політ 50 хвилин до Самуї. І ось він довгоочікуваний острів зустрічає нас чудовою погодою та лагідним морем. Cавадика ми прилетіли. Зустрілися зі своїми друзями в аеропорту Самуї, сіли в машину та вперед до готелю. Так, дорогою заїхали в Теско Лотос, затарилися напоями та фруктами і за десять хвилин ми в готелі. Зустріли нас чудово, поселили в наше бунгало, я порахувала рівно 30 кроків до моря. Переодяглися і швидше плавати. Наступного дня поїхали дивитися пам'ятки Самуї – це Золотий Будда, богиня Восьмиручка, муміфікований чернець тощо.
З машиною на острові просто класно, їдеш куди хочеш і скільки хочеш, так що ми об'їздили на острові все що можна, постійно заїжджали в магазини, до речі у мене вийшов не поганий шопінг в плані літнього одягу - брендової тайської фірми з 70% знижкою, основний шопінг я планувала у Гонконгу. Всі 20 днів погода стояла чудова, тому що готель стоїть на березі, ми постійно купалися та засмагали. У нашому готелі було дешеве кафе, в якому дуже смачно годували, хоча в Тайланді вся їжа дуже смачна, але мого чоловіка ресторанна їжа швидко набридла, і він занудьгував за домашньою їжею. І ось тут я потрапила, у чоловіка 7 березня був день народження, і наші друзі подарували йому годинник та аерогриль. Як кожна російська жінка я стала до мартену для коханого чоловіка. Треба сказати, в аерогрилі виходять чудові страви зі свіжих тайських продуктів, а продукти у них порівняно з російськими цінами дуже дешеві.
Я готувала різні види шашликів, качині грудки з манго і картоплею, запікала курку з ананасами, найсвіжішу рибу в білому соусі і морепродукти в кисло-солодкому соусі. Згадую і слинки течуть. На гарнір завжди робила дуже смачні овочеві салати, запікала картоплю та баклажани. Тож харчувалися ми на всі 100, або я готувала вдома, або ми йшли до ресторану, вибір був за нами. До нас завжди на вогник приходили наші друзі на посиденьки. І ось тут виникла невелика проблема, так як у готелі жили тільки німці, ми їх своєю присутністю м'яко кажучи не радували, звичайно вони були стримані, але один раз зробили нам зауваження, що ми довго і на їхню думку голосно розмовляли. Але мій чоловік добре знає німецьку і сказав їм фрау є фрау, люблять поговорити та обговорити всі проблеми, так що більше вони до нас не підходили, але явно були незадоволені.
Але ми не звертали на них особливої уваги, відпочивали собі насолоду і розважалися як могли. Відпочинок на Самуї – це казка, хто відпочивав знає. Бігли дні, закінчувався відпочинок на Самуї, ставало дедалі сумнішим, згадуючи що у Москві холодно, зима не хоче покидати Росію. Єдине, що піднімало настрій, попереду був Гонконг, у якому ми не були. Ми знову забронювали в готелі наше бунгало на березень наступного року, тому що у високий сезон вільних місць немає і німці там постійно фрахтують собі житло. Частину речей ми залишили на зберігання у своїх друзів до наступного року, і настав день збору на виліт у Гонконг. Дуже сумно залишати улюблений острів, але настав час у Гонконг.
До Гонконгу з Бангкока 3 години літа. І знову на нас чекав красень А380, час у дорозі пролетів дуже швидко.
Ось він грандіозний Гонконг зустрічає нас своїми яскравими вогнями, ряскою рекламою, найвищими будинками – загалом дух захопило. Наш готель знаходився у старому місті на Нотан-роуд, там ми зняли апартаменти 60 кв. м дуже стильні та зручні в усіх відношеннях – студія + спальня та великий санвузол. Але треба помітити Гонконг, порівняно з Тайландом, дуже дороге місто, і відпочивати там з комфортом буде накладно, але воно цього варте. Китайці, порівняно з тайцями, дуже стримані, ніхто тобі не посміхається і не дякує за зроблені покупки, контраст досить великий, інші люди, інша країна.
Перш ніж потрапити до Гонконгу, ми перелопатили весь інтернет з приводу Гонконгу, у нас з собою були всі роздруківки – це схема метро, схема маршруту автобуса А21, на ньому ми доїхали з аеропорту до готелю, схема самого аеропорту, з точним розташуванням банкомату, який нам потрібен, продажі октопуса – картки, за якою можна розплачуватися у всіх видах транспорту, крім таксі, а також у всіх пунктах швидкого харчування, відвідування Піка Вікторія та на канатній дорозі тощо. Загалом ми озброїлися повною програмою, тим більше що англійської та китайської мови ми не знаємо. Але до речі, спілкувалися та орієнтувалися без проблем. Часу на Гонконг у нас було мало всього три дні, а хотілося багато чого – і подивитися всі визначні місця та зробити покупки. Вранці наступного дня поїхали на метро на острів відвідати Пік Вікторія.
звідки відкривається панорама Гонконгу.
Після Тайланду в Гонконгу було холодно, я конкретно стала і ми поїхали в аутлет купувати собі теплий одяг. Шопінг в аутлеті пройшов на ура, крім одягу я придбала собі 2 брендові сумочки та фірмові сонцезахисні окуляри. Мій чоловік повернутий на всіх новинках електроніки, тому ми відвідали на острові Apple центр, де купили макбук Air на 30% дешевше ніж у Москві і в подарунок ipad2 на наші гроші за 12000 рублів, третій був тільки по запису. Також купили два айфони 4S на наші гроші по 20000 рублів за кожен. Вся техніка русифікована і зі світовою гарантією. Поруч із аутлетом знаходиться канатна дорога до Великого Будди, але нам не пощастило, вона як два місяці закрита на ремонт. Після прогулянок магазинами дуже захотілося їсти, але сил іти до ресторану вже не було.
Ми зробили простіше, в аутлеті на цокольному поверсі величезний продуктовий магазин, там ми купили качку пекінською, справжні смачні суші, овочі, фрукти, соки, вино і поїхали в готель обмивати покупки.
Я помітила, що Гонконг, як магніт почав мене притягувати, цікавити, і мені хотілося все більше ходити вулицями, дихати його повітрям, милуватися його архітектурою. Наступного дня ми пішли гуляти до набережної, постійно зупиняючись, фотографувалися біля цікавих будівель, готелів. Дуже хороші знімки вийшли, коли на набережній перед нами стояв великий острів з його хмарочосами на тлі гір і моря. Сіли на пором на 2 причалі і попливли знову на острів, не перестаючи захоплюватися ганконськими кам'яними джунглями.
Нагулявшись на острові, повернулися в старе місто на метро і вийшли на станції Монкок вихід С, я захотіла купити собі модні фірмові кеди, а там знаходиться вулиця спортивного взуття та ціла вулиця. Вибір величезний, очі розбігаються, ціни на фірмові речі високі, але все одно дешевші ніж у Москві. Купивши собі 2 пари взуття, звернули на іншу вулицю і натрапили на магазин Оптики, де я вирішила перевірити зір та придбати собі очки для читання. Це було прикольно на пальцях пояснити, що мені потрібно, але лікар і продавець мене зрозуміли і суперські окуляри з класною оптикою я собі купила, ще раз спустошивши гаманець чоловіка. Приємно втомившись від шопінгу пішли гуляти старим містом з чисто азіатським колоритом. Але в цьому дусі Азії є своя краса. Звернула увагу на те, що в Гонконгу населення одягнене дуже стильно, навіть люди похилого віку акуратно і модно виглядають.
Загалом Гонконг дуже вразив, але за 3 дні неможливо побачити, хоча ми по дванадцять годин кожен день знаходилися в місті. Зробили висновок – хочемо наступного року знову повернутися до Гонконгу. Попередній маршрут подорожі – Тайланд – Гонконг – ОАЕ. Час поїздки березень, тривалість – 30 днів. До побачення Гонконг, я з тобою не прощаюсь.
Повертаємось додому до Москви з улюбленою авіакомпанією Емірейтс. Всі перельоти бездоганні, і знову сюрприз – політ Дубаї – Москва у бізнес-класі. Розслабившись у літаку, розумієш, яка шикарна була подорож, які чудові люди оточували тебе і скільки позитивних емоцій отримали на цілий рік.
До побачення Тайланд, до побачення Гонконг незабаром ми побачимося знову, вже за рік…
