Майамі та Орландо, круїз з Royal Caribbean на лайнері Freedom of the seas Карибським

04 липня 2009 Час поїздки: з 24 лютого 2009 до 09 березня 2009
Репутація: +31½
Додати до друзів
Написати листа

Подорож: Майамі, Орландо, Круїз Карибським морем

на лайнері Freedom of the seas. (березень 2009)

Забронював самостійно каюту на круїз, але виявилося, що бронь висить лише три доби, протягом яких потрібно внести депозит представнику Royal Caribbean, а за місяць до круїзу повністю сплатити. У Києві на Воровського 5 є представник і там можна купити квитки на літак. Квитки обійшлися по 860 $ на людину туди і назад Київ - Нью-Йорк - Майамі. Ціни на каюти на сайті. Краще не сплачувати навіть депозит. А попередньо отримати мультивізу у США на 5 років. Для цього потрібно заповнити анкету на сайті американського посольства (http://kiev. usembassy. gov/visa_download_ukr.html), потім купити в ПроКредит банку за 12$ ваучер з пін-кодом, зателефонувати до посольства та набравши цей пін-код записатися на співбесіду, і ще за співбесіду потрібно заплатити 138 $. Ще бажано заздалегідь роздрукувати покрокове бронювання круїзу. Зібрати кілька документів про наявність депозитів та нерухомості.


Але як показує практика, якщо їде пара навіть не подружжя, але забезпечене, з гарною зарплатою на роботі, що вже їздило в подорож Європою, дають візу відразу.

Готель забронювали Інтернетом на Оушен Террас. Виявилося досить далеко від Оушен Драйв – основного місця тусовки та шопінгу. Рекомендую при бронюванні дивитися на адресу, бажано брати номер будинку до 2500. Це типу до 25 стріт, вона йде перпендикулярно до Лінкольна. Тоді не потрібно буде витрачатися на таксі, всюди можна дістатися пішки.

Пляж на Майамі бич муніципальний. Нудьги, ні парасольок, ні шезлонгів. Тішить тільки, що пісочок. Хіба що сфотографуватись. На 8 стрит модний пляж Нікі-біч, дуже симпатичний, весь білий. Але ж народу мало. Може, не сезон, ми були на 8 березня. Спека +35. На Оушен Драйв багато маленьких магазинчиків, в основному сувенірна нісенітниця, але є і кілька гарних дизайнерських. Усі дуже хвалять Бол Харбор.

Такий великий торговий центр із бутіків європейських дизайнерів. Ціни вищі ніж у нас на 20-30%. За хорошим шопінгом справжніх американських брендів треба їхати до Едвенче Молла. Величезне 6 поверхове паркування і сотні бутіків в кілька ярусів. Ціни різні, треба дивитися. Але дівчат звідти витягти практично неможливо.

Пішли на вечерю до ресторану готелю Делано, з розрахунком залишитись на модну вечірку. Дуже мило, диванчики та ліжка з подушками у білому кольорі навколо басейну, багато мільйонерів, біля входу доводилося петляти між Ламборгіні, природно гарні дівчата у пошуку. У просторому підвалі – нічний клуб. Усюди заборонено курити, тому у клубі дуже свіжо. Пари годин потусувалися і поїхали в інше місце, на виході черга 100 метрів з бажаючих увійти, строгий фейсконтроль, почуваєшся віп-персоною. Вдень дуже сподобалося обідати у Кафе Мілано на Оушен Драйв. У них є щаслива година, коли все в підлогу ціни.

Ми приходили туди саме за плато з устрицями та крабами, також божевільний мохіто у літровому келиху.


Послухавши захоплені розповіді співвітчизників про парк розваг Юніверсал Студіо в Орландо, ми орендували машину і поїхали туди на один день. Їхати довго – 5 годин. Одразу скажу – одного дня дуже мало. Ми побачили десяту частину і навіть від цього були в неймовірному захваті. Обов'язково потрібно побувати на атракціонах Мумія, Шрек 4Д, Щелепи і т. д. Але з машиною в Майамі потрібно бути дуже уважним, обов'язково платити за паркування і не ставити біля жовтих ліній. Ходять спеціальні люди та штрафують усіх пачками, забирають евакуатором. А це все злить і б'є по кишені.

Настав день посадки на лайнер. Сервіс Royal Caribbean вражає якістю та розмахом. Він дуже відрізняється від сервісу в готелях Майамі.

Ідеальна чистота на лайнері, висококласне обслуговування, як у номерах, так і ресторані на вечері, не мають собі рівних в жодній країні світу. Так, каюту краще брати ближче до носа, тому що у кого дуже чуйний сон буде чути роботу двигунів ночами. На лайнері така величезна кількість розваг, що за тиждень перебування ми не встигли все відвідати. Щоправда, вдень протягом 5 днів були екскурсії на островах. Дуже зручно бронювати екскурсії прямо з номера по телевізору, але краще на гостьовому ресепшині, там можна порадитись з менеджером. І краще екскурсіями спантеличитися відразу, бо потім просто не будемо місць. На кожну екскурсію кількість місць обмежена.

Сам лайнер – це окрема історія – рукотворне диво, вінець людського генія. По центру натуральна вулиця з другим світлом на 4 поверхи, кафе, магазини тощо. Скляні ліфти ходять безвідмовно і дуже швидко.

Навіть ми помітили, що щоночі міняють частину підлоги в ліфті, на якому написано поточний день тижня. На вечерю з капітаном усі одягаються у вечірні сукні та смокінги, шотландці у кілтах (клітчастих спідницях) та зелених беретах із балабонами. Меню на вечерю щовечора нове. Особливо рекомендую скуштувати лобстера, качечку, пасту з трюфельним соусом, кокосовий торт, тірамісу. Можна брати одну страву в декількох екземплярах, але краще по одному, і так дуже наїдаєшся. Класний конкурс скелелазіння, сподобалися теплі джакузі винесені назовні за борт і висять над океаном, басейни з різною температурою води, важкий серфінг, що запам'ятовується, на протитоці хвилі. У каюті все компактно та практично, продумано. Дуже зручне ліжко.

На лайнері подорожує 95% американців. Причому зовсім не товсті, як ми звикли собі їх уявляти. Досить спортивна нація.

Прийти та побачити у спортзалі вільний тренажер можна хіба що вночі, а зал величезний.


Перший день лайнер весь час йшов до Карибського моря, а наступного ранку ми прокинулися вже в бухті біля острова Гаїті. З погодою нам не пощастило. Пішов дощ. Звичайно, ті хто купив путівки з гірськими переходами і т. д. пішли, але оскільки дощ теплий, то я думаю їм все одно сподобалося. Ми обійшли весь невеликий півострів і розташувалися біля міні стадіончика, поступово зібралася волейбольна команда і ми із задоволенням рубалися з командами різних національностей під невеликим дощем. Благо ми всіх порвали, тож нудьгувати не довелося. До речі, на протилежному березі, де попередження про заборону купання, реально краще не заходити. Наш один у масці пірнув – вилетів назад, як куля. Все дно в отруйних їжаках. Є місцевий сувенірний базар, якість сувенірів – як у нас піонери у гуртку «умілі руки» роблять.

Просять космічні ціни, але якщо не торгуєшся скидають навздогін у 3-5 разів.

Увечері на кораблі було доволі барвисте шоу на головній вулиці. Потім усі американці ламанули за адреналіном у казино, там їх биток.

Ямайка зустріла яскравими барвами. Сподобалося піше піднесення водоспадом у національному парку. Багато симпатичних негритянок. Комунікабельний народ. Знають Шевченка та Кличка, тому готові розплакатися на плечі наче рідні брати. Класні ром, музика, футболки. Є гарні пісочні пляжі, але мало часу і все не встигаєш відвідати. Проте розумієш, що сюди ще раз приїхати просто необхідно.

Наступний день – Кайманові острови. Ми хотіли поплавати зі скатами, але через штормовий вітер екскурсію скасували. До речі, гроші без нагадування повернули на картку після повернення на борт. По острову ходити нецікаво – одні банки, причому ліві, явно відмивні.

Все неякісно та дорого, ще й за кайманські долари. Винятково дрібний та м'який жовтий пісок, бірюзова вода – основні пам'ятки. Погодка була супер. Накупалися і назбиралися вдосталь.

Таксисти нахабні та нав'язливі, до пляжу від порту 2 км - 20 $. Весь муніципальний пляж ширина піщаної смуги вздовж моря 30-50 м. Ні парасольок, ні лежаків, ні душа. Можна за 25 $ користуватися лежаком готелю на першій лінії, якщо є вільні.

Знову ніч йшли і вранці пришвартувалися біля мексиканського острова Козюмель. У цьому ж порту було пришвартовано ще чотири такі ж лайнери, тому на пірсі народу було як кілька в банку. Наші друзі взяли екскурсію на материк із відвідуванням Канкуна. Враження залишилися в них неоднозначні, з одного боку, поки година на катері йшли, знудило навіть найстійкіших, але розмах готелів у Канкуні, розважальна індустрія викликала щире захоплення.


Ми знову взяли екскурсію на узбережжя зі схилами, і знову сильний вітер не дозволив нам насолодитися екскурсією. Ми не сумували, а взяли напрокат мопед у вигляді карети з дахом і поїхали вивчати пам'ятки острова. Благо по острову лише одна дорога по колу, відмінної якості. Берег із боку порту нецікавий, дуже кам'янистий. Відразу треба їхати на протилежний від порту берег. Там ВЕЛИЧЕЗНІ карибські піщані пляжі з бірюзовими хвилями на зріст людини. Людей майже немає. Колорит приголомшливий уяву. Їдеш дорогою, над якою струмує гаряче повітря, праворуч накочують і гримлять хвилі, пісок такий, що сліпить очі, а ліворуч незаймані джунглі. Без мачеті не пройти й трьох метрів. І це все крізь призму теплого тягуче солодкуватого аромату джунглів. Це не передати – це можна лише відчути.

Окремо варто згадати про масові «розпродажі».

У лапках тому, що цей тонкий психологічний викликав у мене хвилю розчулення. Звичайний китайський ширвжиток (годинник, біжутерія, сумочки), який висів у дальньому куточку dutyfree весь круїз попередні шість днів, буквально вивалили величезними купами на прилавки, виставлені в центрі бульвару з табличками «розпродаж все по 10 $». Я сам бачив, як люди в масовому психозі набирають на подарунки по 5-10 годин, біжутерію і т. д. Навіть стоїть черга, щоб підійти до прилавка. До речі, у переважній більшості американці дуже привітні та усміхнені люди, причому досить щирі. Рівень їхнього життя та сервісу захмарні.

Висадка з круїзу до Майамі приємно здивувала своєю організованістю та необачністю. Нікого не зупиняли із суворим оглядом. Склалося враження, що у США дуже лояльно налаштовані до туристів із круїзу.

Під час круїзу почитав рекламні журнали про круїзи компанії на таких же лайнерах через Атлантичний океан, Середземним морем, Індійським океаном, Індонезією. Одним словом є чого прагнути. : )

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Схожі розповіді
Коментарі (7) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар