На Балі самостійно. Частина 4

21 червня 2014 • Час поїздки: з 11 лютого 2014 до 15 лютого 2014

Apyatka

Репутація: +7251½

Додати до друзів

Написати листа

1 часть http://blogs. turpravda. ua/Apyatka/101009.html

2 часть http://blogs. turpravda. ua/Apyatka/101017.html

3 часть http://blogs. turpravda. ua/Apyatka/101197.html

Даже если вы не собираетесь путешествовать самостоятельно, а любите иметь крепкие тылы в виде готовых туров, вам все равно захочется увидеть Бали, не сидеть же все время на пляже. На мой взгляд, есть три способа путешествовать по Бали- взять напрокат байк, нанять машину с водителем или купить экскурсию у турагентов. Я не расскажу вам о байках и турагентствах. Только о путешествии с водителем. На Бали говорят- драйвер. Драйвер- человек, который не просто ведет машину, это еще и экскурсовод. Наш проводник в незнакомом мире. Он может быть русскоязычным или англоязычным- это не столь важно, полноценной экскурсии с датами и историческими выкладками не будет. Но он проведет по основным местам, откуда можно увидеть, услышать, почувствовать Бали. Он будет терпеливо ждать, пока вы восторженно сделаете тысячу фотографий, он будет фотографировать вас, предупреждать об опасности, он расскажет, что нужно одеться потеплее, поднимаясь в горы, он подружится с вами. Но нужно помнить- он провел уже тысячи людей, у него прикормлены «рыбные» места, все это его хлеб и если вы не готовы обедать в туристических столовках, лучше предупредить его заранее.

Выезд у нас был запланирован на 8 утра. Дома мне тяжело просыпаться даже в 11, но в поездках я превращаюсь в раннюю пташку- боюсь, что я что-то не успею, что-то ускользнет от меня и я потом буду жалеть) И еще одна особенность есть у моих путешествий- я люблю по утрам плавать в бассейне. Поэтому выбираю отели с бассейнами.

Утро начинается не с кофе)

Утром я чуть не утонула в красивом бассейне, напилась воды, потом- белого угля на всякий случай, потом позавтракала и была готова к уплотненному забегу по достопримечательностям.

Бали выглядит по-особенному. Если Ломбок отдаленно напоминает юг Украины, то Бали непохоже ни на что, виденное мною. Сидя в машине, мы вертели головой, удивляясь скульптурам, плотному движению, деревьям с воздушными корнями...

Первая остановка- храм, в котором смотрим Баронг. Его называют танцем. Но я бы назвала это театральным действием. Баронг танцуют в многих храмах на Бали, поэтому я точно не скажу в каком были мы.

Полезно для знакомства с культурой Бали. Оркестр диковинных, я бы сказала- шумовых, инструментов, яркое солнце, храм в качестве декораций, страшные фигуры балийских богов и гротескные персонажи. Но долго, затянуто, наиграно, жарко, громко. Удовольствию я бы поставила четверку с минусом. А если учесть, что я выбирала между Баронгом и Улувату, то Улувату был бы точно луше)

Солнце очень быстро стремится к зениту, а у нас еще столько дел! ) Мы садимся и едем сквозь Убуд, вообще не останавливаясь, в место, которое манило меня наиболее сильно. Что у вас ассоциируется с Бали? Пляжи? Серфинг? Храмы? Когда я слышала слово Бали, то всегда представляла одну картинку- рисовые террасы. Мне обязательно нужно было там побывать.

Рисовые террасы Тегелаланг именно те террасы, которые стоит посмотреть. Они вырезаны в ущелье реки, спускаются ступеньками в никуда, а вокруг пальмы- огромные, точеные, сочные. Цвета шикарные- зелень уходит в желтизну, но не такую, как у нас жарким летом от недостатка влаги и не такую как осенью, от недостатка жизненных сил, а яркую, золотисто-солнечную желтизну, с коричневыми кружевами грунта на месте собранного риса. Может террасы и бывают изумрудными, но нам увидеть это не довелось. Рис только-только убрали. Земля отдыхала и ждала новых саженцев. В некоторых местах виднелись слабые ростки. Эта земля родит рис миллионы лет. И ей нет дела до туристов. Приходите завтра, а лучше в следующем году)

Удовольствию ставлю четверку. Жара стояла неимоверная, потоптались немного вниз, потом тяжело-вверх. Пара фотографий в яркое солнце и поехали дальше.

Может быть мы и гуляли бы подольше на террасах, если бы не было так жарко. Или если бы мы там остановились пообедать, ведь там есть кафе. Но нас ждали с обедом в другом месте- у вулкана Батур. Туристическое кафе по типу буфет. Многие говорят, что там дорого и невкусно. Цена показалась мне вполне средней, а вот не очень вкусно- да. Но сидеть на террасе и не спеша обедать, глядя на вулкан, мне понравилось. Энергетика места очень мощная. И это еще мы были довольно далеко от вулкана. Что же там- ближе к кратеру? )

Описать вулкан и свои ощущения даже не берусь. Нет у меня в запасе столько слов. Скажу только- это было самое сильное впечатление дня. И сидели мы там долго. Люди приходили-уходили, а мы сидели и сидели. Вулкану пятерка с плюсом.

А ближе к вечеру мы приехали в Храм Слона. Очень красивый, но немного неухоженный парк, небольшое рисовое поле, хмурая, мистическая пещера и бассейн с живыми рыбами, в который заходят прихожане помолиться. Если бы мы не были уставшими, то можно было там гулять долго. Жара спала, зелень и речка добавляли свежести и можно было сидеть в деревянной беседке-лежанке.

Там встретили земляков. Это был единственный раз за всю поездку. Мне было очень приятно размять язык)

Удовольствию четверка . Или не вау, или я не прониклась)

Водитель еще хотел отвезти нас куда-то, но мы засопротивлялись и попросили отвезти нас в отель. Мы так устали, что казалось уснем прямо на ресепшене.

Нас ждали. Я не успела оглядеться и поахать, как две женщины поставили себе на голову наши чемоданы и унесли их в номер.

Мы рекламку пока почитали- совсем рядом с отелем планировался танец Кечак. Еще и женский. Мы конечно мгновенно проснулись и помчались в номер приводить себя в порядок . Не успели принять душ, как к нам на террасу пришел знакомиться сам хозяин. "Хорошо ли тебе, девица, хорошо ли тебе, красавица?. . "

Мы говорим- иц окей, только мы в полотенцах гостей встречать не привыкли. И очи додолу опускаем. Мол, не комильфо без трусов же. Он понял, не дурак.

Еще не раз потом я удивлялась персоналу, вдруг_откуда_ни_возьмись появляющемуся у нас на террасе. Сдали вы нам целый этаж со стопятнадцатью окнами- так мы же думаем, что мы здесь одни! Звонок придумайте на лестнице, что ли.

На Кечак прибыли минут за 20 до начала. Познакомились с пожилой парой англичан. Дочка моя так к тому времени разговорилась, что англичане принимали ее за свою) Даже я свои хаудуюду вставляла периодически. 2 недели поговорить не с кем, это же пытка! )

Кечак нам понравился очень! Таня несколько раз входила в транс, а я устояла) Но как же это красиво!

Танец ритуальный. В конце дядечка босыми ногами раскидывает горящие угли костра.

Четверка с плюсом!

А пятерка была завтра на этом же месте)

Продолжение следует: )

1 частина http://blogs. turpravda. ua/Apyatka/101009.html

2 частина http://blogs. turpravda. ua/Apyatka/101017.html

3 частина http://blogs. turpravda. ua/Apyatka/101197.html

Навіть якщо ви не збираєтеся подорожувати самостійно, а любите мати міцні тили у вигляді готових турів, вам все одно захочеться побачити Балі, не сидіти весь час на пляжі. На мій погляд, є три способи подорожувати Балі- взяти напрокат байк, найняти машину з водієм або купити екскурсію у турагентів. Я не розповім вам про байки та турагентства. Тільки про подорож із водієм. На Балі кажуть – драйвер. Драйвер - людина, яка не просто веде машину, це ще й екскурсовод. Наш провідник у незнайомому світі. Він може бути російськомовним чи англомовним- це не так важливо, повноцінної екскурсії з датами та історичними викладками не буде. Але він проведе основними місцями, звідки можна побачити, почути, відчути Балі. Він терпляче чекатиме, поки ви захоплено зробите тисячу фотографій, він фотографуватиме вас, попереджатиме про небезпеку, він розповість, що треба одягтися тепліше, піднімаючись у гори, він потоваришує з вами. Але треба пам'ятати-він провів уже тисячі людей, у нього підгодовані «рибні» місця, все це його хліб і якщо ви не готові обідати в туристичних їдальнях, краще попередити його заздалегідь.

Виїзд у нас був запланований на 8 ранку. Вдома мені важко прокидатися навіть в 11, але в поїздках я перетворююся на ранню пташку-боюся, що я щось не встигну, щось вислизне від мене і я потім шкодуватиму) І ще одна особливість є у моїх подорожей-я люблю вранці плавати в басейні. Тому вибираю готелі із басейнами.

Ранок починається не з кави)

Вранці я мало не потонула в гарному басейні, напилася води, потім-білого вугілля про всяк випадок, потім поснідала і була готова до ущільненого забігу визначними пам'ятками.

Балі виглядає по-особливому. Якщо Ломбок віддалено нагадує південь України, то Балі не схоже ні на що, що я бачив. Сидячи в машині, ми крутили головою, дивуючись скульптурам, щільному руху, деревам з повітряним корінням.

Перша зупинка-храм, у якому дивимося Баронг. Його називають танцем. Але я назвала б це театральною дією. Баронг танцюють у багатьох храмах на Балі, тому я точно не скажу, в якому були ми.

Корисно для знайомства з культурою Балі. Оркестр дивовижних, я б сказала - шумових, інструментів, яскраве сонце, храм як декорації, страшні фігури балійських богів і гротескні персонажі. Але довго, затягнуто, награно, гаряче, голосно. Задоволенню я поставила б четвірку з мінусом. А якщо врахувати, що я вибирала між Баронгом та Улувату, то Улувату був би точно луше)

Сонце дуже швидко прагне зеніту, а у нас ще стільки справ! ) Ми сідаємо і їдемо крізь Убуд, взагалі не зупиняючись, у місце, яке манило мене найбільш сильно. Що у вас асоціюється із Балі? Пляжі? Серфінг? Храми? Коли я чула слово Балі, то завжди представляла одну картинку - рисові тераси. Мені обов'язково треба було там побувати.

Рисові тераси Тегелаланг саме ті тераси, які варто подивитися. Вони вирізані в ущелину річки, спускаються сходами в нікуди, а навколо пальми-величезні, точені, соковиті. Кольори шикарні - зелень йде в жовтизну, але не таку, як у нас спекотного літа від нестачі вологи і не таку як восени, від нестачі життєвих сил, а яскраву, золотисто-сонячну жовтизну, з коричневими мереживами ґрунту на місці зібраного рису. Може тераси і бувають смарагдовими, але нам побачити це не довелося. Рис щойно прибрали. Земля відпочивала і чекала на нових саджанців. У деяких місцях виднілися слабкі паростки. Ця земля народить рис мільйони років. І їй нема справи до туристів. Приходьте завтра, а краще наступного року)

Задоволенню ставлю четвірку. Спека стояла неймовірна, потопталися трохи вниз, потім тяжко вгору. Пара фотографій в яскраве сонце і поїхали далі.

Можливо, ми й гуляли б довше на терасах, якби не було так жарко. Або якби ми зупинилися пообідати, адже там є кафе. Але нас чекали з обідом в іншому місці-біля вулкана Батур. Туристичне кафе типу буфет. Багато хто каже, що там дорого та несмачно. Ціна здалася мені цілком середньою, а от не дуже смачно. Але сидіти на терасі і не поспішаючи обідати, дивлячись на вулкан, мені сподобалося. Енергетика місця надзвичайно потужна. І це ще ми були далеко від вулкана. Що ж там-ближче до кратера? )

Описати вулкан і своїх відчуттів навіть не беруся. Нема в мене в запасі стільки слів. Скажу тільки-це було найсильніше враження дня. І ми сиділи там довго. Люди приходили-йшли, а ми сиділи і сиділи. Вулкану п'ятірка із плюсом.

А ближче до вечора ми приїхали до Храму Слона. Дуже красивий, але трохи недоглянутий парк, невелике рисове поле, похмура, містична печера та басейн із живими рибами, до якого заходять парафіяни помолитися. Якби ми не були втомленими, можна було там гуляти довго. Спека спала, зелень та річка додавали свіжості і можна було сидіти у дерев'яній альтанці-лежанці.

Там зустріли земляків. Це був єдиний раз за всю подорож. Мені було дуже приємно розім'яти мову)

Задоволенню четвірка. Або не вау, або я не перейнялася)

Водій ще хотів відвезти нас кудись, але ми чинили опір і попросили відвезти нас до готелю. Ми так втомилися, що здавалося заснем прямо на ресепшені.

Нас чекали. Я не встигла озирнутися і попахати, як дві жінки поставили собі на голову наші валізи і забрали їх у номер.

Ми рекламку поки шанували- зовсім поруч із готелем планувався танець Кечак. Ще й жіночий. Ми звичайно миттєво прокинулися і помчали в номер упорядковувати себе. Не встигли прийняти душ, як до нас на терасу прийшов знайомитись сам господар. "Чи добре тобі, дівчино, чи добре тобі, красуне? . . "

Ми говоримо-іц окей, тільки ми в рушниках гостей зустрічати не звикли. І очі додолу опускаємо. Мовляв, не комільфо без трусів. Він зрозумів, не дурень.

Ще не раз потім я дивувалася персоналу, що зненацька візьмись, що з'являється у нас на терасі. Здали ви нам цілий поверх із стостонадцятьма вікнами- так ми ж думаємо, що ми тут одні! Дзвінок придумайте на сходах, чи що.

На Кечак прибули хвилини за 20 до початку. Познайомилися з літньою парою англійців. Дочка моя так на той час розмовляла, що англійці приймали її за свою) Навіть я свої хаудуюду вставляла періодично. 2 тижні поговорити нема з ким, це ж катування! )

Кечак нам дуже сподобався! Таня кілька разів входила в транс, а я встояла) Але як це красиво!

Танок ритуальний. Наприкінці дядечка босими ногами розкидає вогнища, що горять.

Четвірка із плюсом!

А п'ятірка була завтра на цьому ж місці.

Далі буде: )

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал