Іран - Південний Азербайджан
відпочинку: квітень 2016
Дібралися з Баку до кордону на машині за 3 години. прикордонне місто Білясувар ділиться на двоє. є Азербайджанський Білясувар та Іранський Біля Сувар. розбита газель везе 600 метрів. пішки не дозволяють. човникові стоять у черзі годинами. туристи та ті хто у справах або на лікування проходять окремо через основну будівлю митниці. далі сканер друкує в паспорт. теж саме в ірані сканер, друк пара питань про вміст валізи. і ми в Ірані. далі міняли з абсолютно не вигідним курсом 1ман - 2100 туману або 21000 ріалу 1 дол - 3300 туману- 33000ріала
Атакують таксисти, але на мене вже чекав шофер за 200 метрів від таксишників. 3:00 гонок без правил і ми в Ардебілі. Треба відзначити, що водять в ірані дуже ризиковано. на знаки та розмітку взагалі уваги ніхто не звертає. але поліція гальмує за телефонну розмову або за не пристебнутий ремінь на задньому сидінні. швидкість 80-150. якість доріг середня.
пішов сильний дощ темтература від +5 до +8.
шофер запропонував готель Negin. подивився начебто влаштувало. 1300000 ріал, 4 ліжка + сніданок. інтернет тільки у холі. навпаки нормальний обмінник
курс 1ман - 2230 туману або 22300 ріалу 1 дол - 3450 туману- 34500ріала. але немає поблизу продуктових магазинів. взагалі місто схоже на великий базар. із маленькими лавками шукали місце пообідати. шофер запропонував підвальну забігайлівку. шашлики суп перловий і тп - не сподобалося зовсім не смачно. Крім супу і рахунок за іранськими мірками великий 22 $, добре що не отруїлися. Бродили базаром і магазинчиками. прикупили майок, більше цікавого нічого не знайшли. сувенірів був. недалеко від готелю був мавзолей шейха Сафі та шаха Ісмаїла I повне ім'я Абу л-Музаффар бін Хайдар ас-Сафаві або Ісмаїл Хатаї він же класик азербайджанської літератури. Але на жаль вхід коштував 20.000 з людини і в мій бюджет це не вкладалося.
Загалом більше історичного нічого не було. Бідне не дуже доглянуте місто. незважаючи на давню історію. злива знову загнала в готель попити чай із купленими в лавці солодощами.
Вранці чекала дорога в місто Сарєїн за 30 км від Ардебіля.
сніданок у готелі скромний. трохи омлету чай хліб лаваш масло мед вершки та сир. об 11-00 машина вже чекала. 40 хвилин і ми в Сараєні
вважається курортним містом із термальними водами. безліч різних готелів. місто зовсім невелике і сучасніше. вибрали наперед Сапід Гранд готель довго торгувалися вже збиралися піти в інший готель, але в кінці вони поступилися за 120000 ріалів. номер складався з кухні-студії та двох роздільних кімнат із санвузлами. один європейський азіатський. меблі трохи пошарпані, але нормально. є газова плита, інтернет у номері
пройшлися ресторанчиками вибрали один стандартний набір 2 шомпол люля кебаб 1 шомпол м'ясо баранина і 2 курка + лаваш.
але взяли із собою у номер. прикупивши ще лаваша. потім шопінг найближчим торговим центром у пошуках сувенірів. з магнітами на холодильник в ірані туго, я так і не знайшов жодного
поряд безліч ресторанчиків та спа комплексів. правда не все в ідеальному стані. я вибрав той що у підвалі готелю. 3$ з особи. цілком нормально, сауна басейни з гарячою. теплою водою холодний душ тощо.
за кілометр від готелю був луна-парк з несколками атракціонами, але сил і часу вже не було туди піти.
сніданок більш ніж скромний трохи вершків і ложка меду з хлібом і чаєм. о 9-00 вже шофер чекав біля дверей.
3:00 між пагорбами і ми в Тебризі. пейзаж - похмурий у дорозі. взагалі за рідкісним винятком у цій частині Ірану природа убога - кам'янисті пагорби. у перемішування з пшеничними полями.
Тебріз велике місто. але сказати що сучасний, не скажу. архітектури практично немає квадратних коробок з плоскими дахами.
Все ж таки Іран відстає в розвитку. рух у місті безладне. хто як може так і їздить. поліції чимало, але вона не заважає. на пропозиції зупиниться в Азербайджан я відмовився начитавшись відгуків в інтернеті. шофер запропонував готель Арас. подивившись номер довелося погодиться на ціну 2000000 ріалів = 60$
часу шукати щось дешевше просто не було. готель непоганий інтернет кухня 6 ліжок та 3 кімнати зі свіжим ремонтом. ось санвузол правда азіатський. Таксі від готелю до блакитної мечеті 40000 ріалів = 1.2 $ - не дорого.
перше шукав обмінники-не знайшов. тільки міняли шахраї біля базару. кажуть хороший курс, але необхідної суми не до дають. думаючи, що всі заплутаються в іранських грошах. навіть якщо і протестуєш толку мало трохи додадуть але не те, що говорять спочатку. загалом аферисти. але виходу був втратив 2-3$ але робити нічого. прогулянка базаром зайняла 3-4 години
Золоті ряди. ряди з килимами взуттям та всякою китайською нісенітницею.
прикупив трохи іранського взуття - не дорого і на вигляд непогано. звичайно не італійська, але за 15-25 доларів цілком нормально. за цей час неабияк зголоднів. був на прикметі ресторан Haji Ali kebab на базарі. але виявилося, що вони працюють тільки до 15-00. робили заготівлі наступного дня. погодилися обслужити, але за порцію шашлику запросили 12$
що не відповідає рівню цієї забігайлівки. взагалі звичайно я відмовився. І вирушив на пошуки, де можна поїсти. в окрузі базару нічого не знайшов. довелося сісти на таксі та проїхати 1 км. але й там, крім пиріжкової, нічого не міг знайти. Зрештою, один торговець у якого купили рис і мед, направив у забігайлівку навпроти через дорогу. там була шашлична з величезним казаном з рисом посередині. площа всього 10 кв м. Інший час я туди навіть не зайшов би але голод здобув перемогу. три столи на другому поверсі з висотою 1.6м де на вагу зріст і не встанеш. респектабельним місце не назвеш.
Шашличник був привітний і їжа цілком стерпна або були дуже голодні. місце називалося Кебабчі-Тек.
увечері сівши на таксі поїхали до парку Ель-Гелю. це штучне озеро з атракціонами та купою ресторанів. там прогуляли до 11:00 і знову на таксі в готель. спати. але вночі поспати зірвалася нормально. якийсь псих кричав щось всю ніч з невеликими перервами. на завтра мав марш кидок до кордону, назад додому. поснідавши у номері вирушили на прогулянку центром. до межі 350 км. 4 години гонки, і ми вже у митниці послуги шофера 130$
митниця закривається о 18-00. народу було багато, але пройшли досить швидко. особливо не перевіряли іранці хотіли відкрити валізу але передумали. не дозволяють возити із собою сигарети. на азербайджанській стороні тільки через сканер провели та запитали звідки їдемо і все. знову розбита газель і за 3 хвилини на машині їмо в Баку
