В Рейкьявик меня привела командировка. Всего 3 дня, из которых только половину субботы мы получили чтобы посмотреть город. Хотя, учитывая его размеры, и этого было достаточно. Все легко обходится пешком. Спасибо погоде, было солнечно. Что в Исландии редкость. Город удивительно малолюдный, такое необычное ощущение. То ли все на машинах передвигаются, то ли в офисах и квартирах сидят. Все близко, расстояния небольшие. Уютненько, аккуратненько. За пару часов, оказалось, что мы все практически обошли неспешным шагом. Даже забрались на вершину церкви, потрясающая панорама городка с цветными крышами.
Сам отель – выше всяких похвал. Небольшой, как и все тут, свеженький и стильный. Местный стиль – черно-белое оформление. Номер я даже сфотографировала. Минус в том, что не предусмотрели придумывая конструкцию душа, что вода может выливаться – пришлось сворачивать полотенце валиком и подкладывать. Вода в кране – термальная! Очень мягкая, кожа просто идеальная после нее. Выдает ее легкий запах сероводорода –противненький такой. С Интернетом в отеле все в порядке, в номере бесплатный вай-фай.
Не понравилось только то, что в пятницу вечером в баре, что на первом этаже, был такой галдеж! Поначалу мы подумали, что конференция заехала, а оказалось что это местные жители, просто полюбили именно этот бар, тусуются вечерами. Вообще, ближе к вечеру тут как-то народу явно больше наблюдается, чем днем. Днем ты ходишь по почти пустому городу, народ выползает к ночи тусить.
В целом, забавная страна. Жаль, что не удалось поменять обратный билет, чтобы остаться и посмотреть гейзеры, водопады и ледники. Ну может, в другой раз. Хочется надеяться, что оно еще у меня будет.
У Рейк'явік мене привело відрядження. Всього 3 дні, з яких тільки половина суботи ми приїхали щоб подивитися місто. Хоча, враховуючи його розміри, цього було достатньо. Все легко обходиться пішки. Дякуємо погоді, було сонячно. Що в Ісландії рідкість. Місто напрочуд малолюдне, таке незвичайне відчуття. Чи все на машинах пересуваються, чи в офісах і квартирах сидять. Все близько, відстані невеликі. Затишно, акуратно. За кілька годин, виявилося, що ми всі майже обійшли повільним кроком. Навіть залізли на вершину церкви, приголомшлива панорама містечка з кольоровими дахами.
Сам готель – вище за усілякі похвали. Невеликий, як і все тут, свіженький та стильний. Місцевий стиль – чорно-біле оздоблення. Номер я навіть сфотографувала. Мінус у тому, що не передбачили вигадуючи конструкцію душу, що вода може виливатися – довелося згортати рушник валиком та підкладати. Вода у крані – термальна! Дуже м'яка, шкіра ідеальна після неї. Видає її легкий запах сірководню - деко такий. З Інтернетом у готелі все гаразд, у номері безкоштовний вай-фай.
Не сподобалося тільки те, що в п'ятницю ввечері в барі, що на першому поверсі, був такий гомін! Спочатку ми подумали, що конференція заїхала, а виявилося, що це місцеві жителі, просто полюбили саме цей бар, тусуються вечорами. Взагалі, ближче до вечора тут якось народу більше спостерігається, ніж удень. Вдень ти ходиш майже порожнім містом, народ виповзає до ночі тусити.
Загалом, кумедна країна. Жаль, що не вдалося поміняти зворотний квиток, щоб залишитися і подивитися гейзери, водоспади та льодовики. Хочеться сподіватися, що воно ще в мене буде.