Самостоятельное путешествие по маршруту: Греция. Корфу – Италия. Апулия (Бари – Альберобелло – Марина-Серра Саленто)
Путешествие длиною в тысячу миль начинается с маленького шажочка. Претворяя в жизнь эту мудрость Лао Цзы мы сделали свой шажок-заказали билеты в Средиземноморье.
Мой рассказ посвящен путешествию в Грецию, в частности на остров Корфу и в южную Италию (регион Апулия).
Путешествие состоялось в сентябре 2013 года и проходило по следующему маршруту: 7 дней Корфу, переправа в Италию, день Бари, день Альберобелло, 4 дня в местечке Марина-Серра Саленто.
Сначала будет практическая часть (что, почем и где), а потом эмоциональная, так что выбирайте кому что нужнее.
Маршрут наш разрабатывался исходя из следующих соображений. В путешествие мы поехали семьей: двое взрослых и двое детей (тоже почти взрослых). Каждый в путешествии преследовал свои цели. Кто пляжно-овощные, кто экскурсионные, кто паломнические. Все это нужно было объединить и сделать отдых интересным для всех. Что и породило такой маршрут.
Изначально мы посчитали, что всем этим целям соответствует остров Корфу и планировали весь отпуск провести там, но при более подробном изучении оказалось, что « через дорогу» от Корфу находится итальянский город Бари, где покоятся мощи Святого Николая Чудотворца, из-за чего и возникла вторая (итальянская) часть путешествия. Правда, в связи с этим пришлось пожертвовать некоторыми корфуанскими планами.
Хотелось заказать поездку « не заморачиваясь» у турагентов, но за такой « индивидуальный» маршрут браться никто не захотел, пугая при этом космическими ценами. Ну, да, ладно, не впервой, пришлось потрудиться и заказать все самостоятельно, спасибо глобальной паутине.
Стоимость поездки (все на четверых).
Перелет Москва-Корфу чартером « Вим-авиа» по заказу « Музенидис– тревел» 24100 руб.
Обратный перелет Бари-Рига-Москва регулярным рейсом Балтик-аэрлайн 26050 руб.
Паром Корфу-Бари 23200 руб.
Проживание в апартаментах на Корфу 21000 руб. за 7 ночей (504 евро) + 1750 руб. (42 э) за кондиционер (6 э в день)
Ночь в отеле Бари 4650 руб. (112 э)
Ночь в Альберобелло 5800 руб. (140 э)
4 ночи в Марина-Серра 14000 руб. (340э)
Аренда авто в Италии 6 дней 5600руб. (135 э)
Страховка авто 1700 (40э)
Страхование авто « Ресо-гарантия» (без франшизы) 1э в день 2630 руб.
Визы 10000 руб.
Бензин 100 э 4300руб.
+экскурсии, еда, прочие расходы
Цены пишу в рублях на момент оплаты (при стоимости доллара еще в 43 руб. ! отзыв начинала писать давно и писала в рублях, пересчитывать лень), местами писала в евро, т. к. курс переменчив.
Виза
Так как мы не являемся жителями Москвы, пришлось предварительно найти человека, который сдаст наши документы в визовый центр Греции и заблаговременно прибыть в Москву для ее получения. Правда мы совместили приятное с полезным и провели замечательно время в Москве. Виза греческая делается в течение двух дней, но мы рисковать побоялись и сдали документы заранее. Визовый центр находится в Москве в очень удобном районе, в 7-ми минутах ходьбы от станции метро Арбатская. Очередей и напряженности нет. Визу также можно получить в посольстве, но в таком случае это займет два месяца, но будет стоить почти в два раза дешевле.
Перелет.
С самого начала поездка не захотела оказаться легкой и непринужденной. Так как вылет у нас был в 6 утра, мы решили переночевать в аэропорту и прибыли туда на последнем аэроэкспрессе. Каково же было наше удивление (хотя с чартерами удивляться не стОит), когда мы узнали, что наш рейс перенесен на 15 часов следующего дня. Надо сказать, что три дня в Москве до этого мы проводили с друзьями и очень активно, а последнюю ночь до отъезда почти не спали, в связи с чем эта информация нас сильно удручила. Мы решили ехать в гостиницу. Сделав отметку о времени обращения в службе аэропорта (для последующего судебного общения с Музенидисом, с которого мы впоследствии и взыскали 25000 руб. за задержку рейса) мы отправились в гостиницу « Мещерино» , что неподалеку от аэропорта. На заметку, если вам, не дай Бог, придется застрять в Шерементьево, знайте о ее существовании. За ночь мы заплатили 4800 за четверых, в стоимость входит трансфер туда-обратно. В гостинице есть утюг, дают чайник, номера просторные с ТВ, нормальной ванной комнатой. За недорого есть вполне домашний завтрак. Вообщем, все условия для аэропортовской гостиницы.
Сам перелет особых впечатлений не оставил, а это значит, что все было нормально, насколько возможно для чартерного перелета.
И вот мы наконец в Греции. Калимэра, дорогие любители путешествий, что по-гречески добрый день!
Трансфер.
От аэропорта мы решили доехать самым простым, но не дешевым способом – на такси. Этот вариант переезда выбрали потому что и так из-за задержки рейса потеряли почти целый день отдыха, хотя когда выбирали перелет ориентировались именно на то, что приедем утром и у нас будет полный день отдыха. Но, жизнь внесла свои коррективы.
Такси официальное (заказ на стоечке в аэропорте) обошлось в 39 э. Приехал очень разговорчивый парень, который много нам рассказал об острове и это была ознакомительная мини- экскурсия.
Здесь напишу номер телефона такси, которым мы пользовались впоследствии 00306936171654 (женщину-водителя зовут Марилена. Тоже очень приятная).
Корфу
На Корфу мы остановились в пляже Агиос – Гордиос (не путать с Георгиос! ). Выбирали место проживания очень тщательно. И даже не сами апартаменты (отель), а именно пляж. Выбором остались очень довольны. Проживали в апартаментах, которые на Букинге назывались Golden Nests Appartaments, но на одном из зданий апартаментов и на карточке было написано Lido Sofia Appartaments и местные знали это место именно так, по именам хозяев. Заранее оплачивать бронирование было не нужно, оплатили на месте.
Апартаменты нам очень понравились, хотя были и существенные минусы. Апартаменты состоят из двух корпусов, бассейна и бара. У бара есть большой ТВ и небольшая библиотека книг на всех языках, кроме русского J Но, мы, вроде, оставили там книжонку. Предоставляется питание за отдельную плату. Как уже написала, за кондиционер тоже пришлось доплатить по 6 э в день.
К несомненным плюсам относится невероятный вид, открывающийся из окон апартаментов и от бассейна. Мы брали двухэтажные аппартаменты с патио. Мебель без изысков, но довольно уютно все было. Есть маленькая кухня прямо у входа со всем необходимое для приготовления нехитрого ужина. Ванная комната маленькая, душевая кабина прям микроскопическая. Человек, в котором килограмм 140 заполнит ее объем полностью наверное. Так что она для стройных )) Об этом нигде не пишут, но такие вещи лучше знать заранее. Безусловный плюс – наличие патио (большая лоджия), но оно есть только в двухкомнатных (двухэтажных) номерах. На патио стоял стол, 4 стула и большой зонт, так что мы там чудесно завтракали, любуясь великолепными видами. Днем там, конечно, жарковато.
Что касается минусов: на Букинге было написано, что апартаменты находятся в 400-местрах от моря. Только они не написали, что по вертикали ))) У мужа легочное заболевание. Когда я увидела куда нас привезли, чуть не заревела, думала, он не поднимется в гору. Но вот чудо-климат (очень напоминает крымский: и растительностью и пейзажами и воздухом), он не только поднялся, но и бегал впереди нас, здоровых людей. Так, что, в принципе, вместо фитнеса подъем в горку вполне подходит. Тем более что еда в Греции очень калорийная и вкусная.
Продукты покупали в магазинчике через дорогу. Хозяин магазина-доброжелательный мужчина преклонных лет Спирос (наверное, самое распространенное имя на острове, не зря же остров Св. Спиридона) открыл нам маленький секрет, что по утрам около 9 привозят свежеиспеченный хлеб. Лучше бы мы этого не знали, на пару кило весили бы меньше )) Он ооочень вкусный. Еще там продают абсолютно натуральные потрясающе- вкусные йогуры. Арбузный, например, великолепен.
Кстати, про покупки. Мы планировали везде расплачиваться визой, но не тут – то было. Спирос попросил нас оплачивать наличкой, если покупка меньше 10 э. А в апартах вообще карту не приняли, пришлось налом отдавать. Чувствовалось влияние прошедшего кризиса. У нас был, конечно, шок. Нам всю жизнь втирали, что Европа такая передовая. Но во многих сферах жизни оказалось мы намного прогрессивнее европейцев. В том числе с этими картами, у нас уже в деревнях можно ими расплачиваться, а там в гостинице курортного городка - нет. Для меня это было очень странно.
В целом, Агиос-Гордиос нас не разочаровал. Место тихое, но не скучное. Вся жизнь этого местечка крутится вокруг пляжа и одной центральной улицы, где и располагаются все увеселительные заведения, таверны и магазинчики. Все очень мило и уютно. Из понравившихся нам таверн могу отметить Argo. Находится справа, если двигаться в сторону пляжа. Отличное соотношение цена – качество для повседневного приема пищи, приветливый персонал и отличное домашнее вино по 5 э за пол-литра. Учитывайте, что порции в Греции огромные. На нас 4-х мы заказывали обычно два вторых, например, две мусаки и два салата. Больше реально не съесть, правда, дети у нас хоть и взрослые, но не очень много едят. Вообщем, брать надо в 2 раза меньше, чем привыкли, это точно. Обед у нас на всех обычно выходил в 25-35 э. Еще мне очень понравилась таверна Delphi. Там мы даже отмечали случившийся со мной день рождения. В этом заведении очень уютно, под потолком прячутся гнезда ласточек. За соседним столиком сидели музыканты, играющие на гитарах и поющие чудные греческие песни. Заметив, что у нас праздник, они даже отхепибездили меня, а когда поняли, что мы русские, исполнили « Катюшу» , и обрадовались, что мы подпеваем, так как они знали слова только первого куплета и припева. Они старались запомнить второй куплет, мы пели, а другие гости таверны нас снимали на телефоны )))) Было забавно и весело. Еще есть прикольный Mikes-bar, там проходят тематические вечеринки, мы попадали на вечеринку Элвиса. Так здорово позажигали, что перебили всю охоту русских женщин на европейских парней ))
Про Агиос-Гордиос, наверное, все. В целом, чудное местечко, главное выбирать апартаменты поближе к морю, чтобы не лазить по-горам. И, да! , обязательно дойдите до левого края пляжа, под гору, где большие валуны, сможете сделать прекрасные фото.
Теперь про экскурсионную программу на Корфу. Вариантов масса, написано в Интернете про все места очень много, не буду повторяться. Напишу, по возможности, коротко.
На Корфу достаточно удобная система автобусного сообщения. Главная развязка – столица. То есть с любого пляжа едешь в столицу острова, а оттуда на любой другой пляж или деревеньку. Пишу расписание автобусного сообщения Аг. Гордиос-Корфу (может оно, конечно, меняется, но на всякий случай: пн-пт 9.15, 10.00, 13.45, 15.15, 18.15, 20.45; сб 9.15, 13.45, 15.15, 18.15, 20.45; вс 12.15, 18.15. Обратно (Корфу-Аг. Гордиос) пн-пт 8.30, 9.15, 13.00, 14.30, 17.30, 20.00, сб 8.30, 13.00, 14.30, 17.30, 20.00; вс 11.30, 17.30. Есть также прямые автобусы Аг. Гордиос-Аквапарк – Палеокастрица: вт-чт 10.30, обратно выезжает с Палеокастрицы в 17.00, аквапарк 17.20.
Сам город Корфу достоин отдельного внимания: уютный, небольшой, можно погулять по магазинам, сходить в порт, музеи. Естественно, главная достопримечательность – Храм Св. Спиридона, где покоятся его Святые мощи (рядом с алтарем). До него можно добраться так: вышли из автобуса и идете дальше в этом же направлении все время прямо (там рукой подать), а после круглого постамента свернуть налево. По утрам, после литургии, мощи открывают и к ним можно приложиться (не через стекло! ). Они полностью сохранились, благоухают, это что-то необыкновенное! Кто знает, после этого подходит к священнику, который сидит в комнатке слева от алтаря и просит частичку тапочка Св. Спиридона (Св. Спиридон и после своей смерти, как и при жизни, путешествует по земле и помогает людям, его обувь истирается и по мере истирания ее снимают, разрезают на частички и раздают паломникам). Свечи можно взять в Храме, определенной цены нет, можно любую жертву положить в ящичек для пожертвований. Свечи ставят вне Храма, если стоять лицом к алтарю, то выйти нужно налево, там будут подсвечники. Впервые увидела огромные свечи, размером аж в метр, водимо это для тех, кому сильно приспичило )) Вообщем, в Храме очень хорошо, литургия, хоть и по-гречески, но такая понятная и родная. Православные же все-таки… А еще перед входом в Храм, если двигаться как я написала слева будет магазинчик, ему уже 400 лет, там иконки продают (от самых простых за 0.5 э до бесконечности). Так вот, там продавцы замечательно говорят по-русски. Могут все подсказать. В том числе ребята там мне подсказали где попросить тапочек и что сказать по-гречески, чтобы его дали.
Кроме посещения Корфу-тауна, мы были во дворце принцессы Сиси Ахиллеоне. Там есть аудио-гиды, на многих языках, в том числе на русском, что очень удобно. Входной билет 7 э, с аудиогидом -10 э.
Экскурсия интересная, не утомительная. Вокруг дворца разбит красивый парк. Что можно сказать про дворец? Если сравнивать с резиденциями наших императоров, даже летними, конечно, дворец уступает, и по размеру и по красоте, но, в-целом, тоже красиво и достойно внимания.
Посетили мы и Канони-местечко, где находится влахернский монастырь (один из самых растиражированных видов острова), В монастыре монахинь так и не встретили, зато были неприятно удивлены туристами, которые прямо в купальниках шли в Храм Божий. Почему у нас так? У нас, я имею в виду христиан. Ведь никто не посмеет в мечеть зайти в шортах или с непокрытой головой, а тут все можно. Да, жарко, ну тогда не ходи. Неприятно, короче. Неуважение какое-то к Богу, а если даже ты в него не веришь, то тогда к людям, которые в него верят. А вообще, место очень красивое и уютное. Храм 1685 года постройки, прямо микроскопический, на каждом сантиметре территории цветочек или горшочек. Красиво. Еще в Канони есть взлетная полоса, уходящая прямо в море и Мышиный остров, где тоже есть древний действующий Храм Преображения Господня 15-го века, гуляют павлины, растут кедры, и вообще такое умиротворение, что там можно находиться часами. Билет на катер до мышинаго острова стоит 2.5 э. Почему остров мышиный так и осталось загадкой. Говорят, что таковы его очертания на карте, но что-то хвостика я не заметила. На острове из местных только смотритель Храма – он же продавец в лавке. Смотритель очень радушный, разговорчивый, все нам показал, рассказал.
Ездили также в Палеокастрицу, там находятся самые красивые пляжи острова. На прогулочном катерке (за 15 э с человека) проехали до пляжа, куда невозможно добраться по суше. Попутно нас завозили на другие пляжи и в гроты, что-то рассказывали, но на итальянском, да под шум мотора, ничего было не понятно. Да и зачем? Такая красота! Что еще можно к этому добавить? Экскурсия длилась 40-45 мин. За 10 э можно было просто прокатиться по бухтам, нигде не оставаясь. Но мы выбрали чудный пляж. В бухте вода чистейшая, как кристалл, сколько ни проплывешь, и потрясающего цвета. Берите с собой трубки и маски! Спуск в воду очень крутой: 3 метра и все-глубина. За детьми глаз да глаз. Особого сервиса на пляже нет. Тень только естественная от скалы. Из удобств лодка-столовая, где можно купить напитки и что-нибудь на перекус. С лодкой договорились, что заберет нас через 3 часа. Думали, что может обмануть, но нет, минута в минуту прибыл и забрал нас, так что все по-чесноку.
Хотелось еще много куда съездить, но за неделю больше не успели, хотелось ведь и на пляже отдохнуть, такое море, ведь за ним и приехали в такую даль. Вообще, Корфу идеально подходит для двухнедельного отдыха. Успеешь и позагорать и остров посмотреть, но заскучать не успеешь. Так что мой совет, уделить этому острову отдельный отпуск – он того достоин.
Так как Корфу нам понравился, расставаться было с островом жаль, но пришлось. Следующим пунктом нашей программы был Бари. Наша задача заключалась в том, чтобы попасть в Бари в четверг утром, так как только по четвергам в Базилике Св. Николая проходит православная литургия и можно приложиться к его святым мощам.
Билеты на паром мы опрометчиво заранее не купили, так как не найдя в интернете подходящих по цене-качество, мы рассчитывали купить их на месте. Это было ужасной ошибкой! Нам пришлось три раза за ними ездить, обойти половину Корфу – тауна и потратить немало нервов, так как мы думали, что уже не попадем туда, не то что за дешево, а вообще не попадем, так как билетов не было! Сразу оговорюсь, что « стоячие» билеты, то есть без места были, но так как мы планировали всего один день в Бари, ночью хотелось отоспаться в каюте, чтобы днем погулять. Прямо-таки отоспаться не получилось, но несколько часов мы все-таки спали. Короче, все дело оказалось в том, что в этот единственно нужный нам день шел только суперфаст, то есть дорогой и быстрый паром. А мы – то не понимали почему мы в Интернете билеты на другой более дешевый паром – феррис найти никак не можем. Мой совет: заказывайте все трансферы заранее, сэкономите драгоценное время отдыха и нервы. И еще, если бы не то, что дочки английский знают в совершенстве, нам с нашим корявым на-пальцах-объяснением ничего бы так добыть и не удалось (нам эти билеты достались только благодаря тому, что кто-то их сдал, и нам позвонили по предварительной договоренности). Ночной паром перед четвергом всегда полон, в том числе потому, что русские едут на литургию. И еще, как назло, в это время у итальянцев заканчивались каникулы и они толпами ехали домой после недорогого корфуанского отдыха.
Все билетные кассы города сконцентрированы почти в одном месте -недалеко от порта примероно 700-1000 метров левее (если стоять спиной к порту), одна из касс- официальная касса Superfast, будет находиться через дорогу справа, примерно в пятистах метров.
Паром суперфаст имеет множество вариантов размещения: есть каюты по 4 человека (с туалетом и душем, постельными принадлежностями, одноразовым комплектом для душа, столиком. Все очень чисто и уютно), есть сидячие места (в авиакреслах, что, на мой взгляд, тоже вполне комфортно и в 2 раза дешевле стоит), а есть билеты без места (что это значит? Это значит, что люди, купившие такие билеты спят вповалку где попало: в креслах и под креслами в ресторанах, на надувных матрасах в коридорах, а самые продуманные в спальных мешках и палатках на палубе). Судя по количеству людей, создается впечатление, что паром перегружен, но не знаю правда ли это, либо только мое обманчивое впечатление. На пароме есть кафе и рестораны, можно позавтракать. В пути суперфаст находится около 8 часов, пока зайдешь, разместишься, побродишь, посмотришь, утром встанешь пораньше, чтобы позавтракать и принять душ, особо времени на сон не остается. Спали, наверное, часа 4, не больше. Так что авиа-кресла был бы вполне удовлетворительный вариант, но таких билетов не было в наличии, умные люди скупили их заранее. Про паром все. Надо только еще сказать, что он опоздал на 2 часа. Так как все пребывают заблаговременно, ждать пришлось изрядно. Благо на Корфу чудесные теплые ночи.
Бари
По приезду, мы сразу прыгнули в такси и помчались в Храм. Как я уже сказала, паром опоздал, поэтому и мы соответственно опаздывали на литургию (литургия начинается около 10.30 по четвергам). Если не попадаете на литургию, можно сходить на молебен с акафистом: пн. , вт. , ср. , пт. , сб. в 10.30, чт. в 16.30. Пешком до храма, наверное, минут 20-30, в Интернете есть даже карты как пройти, но нам хотелось быстрее добраться, поэтому мы не пожалели 15 э.
Сама базилика великолепна: верхний придел - католический, нижний – православный (вход в нижний придел внутри базилики справа примерно посередине Храма). Есть также музей. Вообще, у базилики есть прекрасный сайт, где все можно подробно прочитать. Скажу коротко: в базилике хранится множество святынь, жалко прикоснуться к ним нельзя, только посмотреть через решетку (почти у входа). Главная святыня - Мощи Св. Николая Чудотворца хранятся в нижнем приделе в алтаре под спудом. После литургии паломники преклоняются и прикасаются к камню. В камне есть окошко. Раз в году его открывают и вычерпывают оттуда миро, смешивают с водой и продают в бутылочках по 2.5 евро (когда выйдете из базилики лавка будет слева). В лавке также можно заказать молебны: простая записка 1э, на год -15 э, сорокауст -5 э.
В базилике я провела пол дня, сходила на литургию, потом просто сидела на лавочках, ходила, смотрела, наслаждалась нахождением в столь святом месте. Сама литургия проводилась на русском языке. Вообще, это, конечно, было что-то необыкновенное: в чужой стране, в чужом городе, можно сказать под землей (а нижний придел он красивый, но есть ощущение подземелья) сотни людей поют по-русски « Верую… » . Это было так сильно, всю люди были едины. Даже сейчас пишу и слезы наворачиваются.
В то время когда я была в Храме после литургии, муж метнулся и взял заранее заказанную машину на прокат. Далее мы путешествовали на автомобиле. Скажу сразу, что дороги в Италии идеальные, ездить по ним легко и комфортно, между городами автобаны с разделительной полосой. Так что все советую. Мне показалось, что в Италии путешествовать без машины, особенно по маленьким городам практически невозможно.
Аренда авто.
Машину мы заказали заранее на www. hertz. com. Арендуя машину желательно иметь права международного образца (книжка на 6 языках, выдает ГИБДД на 1 год). При аренде на карточке замораживается сумма порядка 1000 э. Удобно оформить кредитную карту, чтобы деньги заморозили на ней. При этом, проценты за снятие суммы вы не потеряете, т. к. деньги не снимаются, а только замораживаются. Также с нее будут сниматься и наложенные на вас штрафы. Лично я влетела на 40 э за неправильную парковку (ну, нет мест для парковки в маленьких курортных городках, все забыто! Хочешь встать на платную парковку, так попробуй найди автомат для оплаты и деньги без сдачи нужны, короче, эпопея. Соберетесь на машине, почитайте про разметку парковочных мест - она от нашей отличается).
Также купили дополнительную мировую страховку, т. к. стандартная страховка не распространяется на мелкие повреждения (царапины, зеркала, шины). Обычно стандартное страхование CDW (страхование от повреждения и ДТП) предусматривает наличие лимита ответственности клиента (франшизы), размер которой зависит от класса авто. По вашему желанию можно приобрести дополнительное страхование: SCDW (Super Collision Damage Waiver) - понижение ответственности при повреждении автомобиля. Стоимость страхования составляет от 5 EUR до 25 EUR в день в зависимости от класса автомобиля - очень дорого. В целях экономии я рекомендую не брать SCDW, а воспользоваться worldwideinsure (www. worldwideinsure. com) - полная страховка авто без франшизы. Можно страховать до 31 дня и на год. По стоимости дешевле в разы и на многих форумах только положительные отзывы. Более того, в сети можно найти код скидки при оплате страховки worldwideinsure. Выплаты по страховке производятся, судя по отзывам, очень быстро, в течение 10 дней, документы нужно предоставлять только в электронном виде, поэтому очень удобно.
В Бари остановились в гостинице Giulia. Очень удобный вариант. За 112.5 э мы получили большой номер на четверых с завтраком. В номере также был балкон и просторная ванна с биде. Гостиница находится в пешеходной доступности (минут 15) от центра. Недалеко маленький магазинчик. Короче, по всем параметрам для кратковременного пребывания отличный вариант.
Вечером гуляли по центру. Бари оказался отличным городом: красивый, веселый, молодежный. Несмотря на то, что был обычный рабочий день, вечером на улицах было невероятно много праздно - шатающейся молодежи. И это были итальянцы, а не туристы. У меня вообще создалось впечатление, что весь город вышел на улицу гулять и сидеть в кафешках. У нас такое бывает только на новый год, 9 мая и день молодежи )) А какое там отличное мороженое. Нет, это описать невозможно. Это нужно только пробовать! Вообщем, Бари клевый город. Даже жалко было оттуда уезжать. Но нас ждал Альберобелло и мы на следующий день отправились в путь.
По пути решили заехать в гроты ди Кастеллана. Взяли полный маршрут 3 км за 15 э /чел. (есть и короткий длиною в километр). Эти гроты – самые большие карстовые пещеры в Италии. Обалденно красиво! Никогда не была в гротах. Понравилось. Второй раз, конечно, можно и не ходить, но один раз - обязательно. Два минуса: фотографировать можно только в первой пещере, дальше – нет. Гиды по-русски (естественно) не говорят, а аудио-гидов нет.
Альберобелло
Уже подъезжая к городу, возникает ощущение, что ты попадаешь в какую-то сказку. Трулли, разбросанные по всему пригороду, создают просто сказочное, волшебное ощущение. Трулли – домики с круглыми коническими крышами, которые своим внешним видом напоминают домики гномиков из детских сказок. Крыши домов выполнены в виде конусов, на вершине которых расположены звезды, а на самих крышах нарисованы знаки зодиака и другие изображения (очень понравилось описание, скопировала из одного отзыва).
Альберобелло- совсем небольшой и ни на что другое непохожий городок. Главная достопримечательность - район Монти, полностью застроенный трулло. В этом районе, естественно, море сувенирных лавок. Причем, каждый владелец лавочки пытается привлечь туристов самым замысловатым образом. У кого разбит чудесный садик, у кого стоит макет города, в точности повторяющий все улицы и дома города, у кого утроено небольшое кафе. Но особых развлечений нет: побродить по городу, покушать в ресторанчике и посетить еще одну важную достопримечательность-Собор Св. целителей Косьмы и Домиана, где хранятся их мощи. На все эти дела вполне достаточно 1-3 дней. Больше, на мой взгляд, там делать нечего. Хотя это, конечно, дело вкуса.
Да, вспомнила! Если стоять спиной к Собору, то справа недалеко будет продуктовый магазинчик-алиментари. Как там все вкусно! Хамон, колбаска чоризо, и еще десятки других колбас и свежайших сыров, характерная именно для этого региона паста оркъетти, разные сладости и вина. Все это можно там же за столиками продегустировать. Хозяин магазина, который сам стоит за прилавком, готовит невероятные бутерброды (за 5 э) с любой выбранной вами начинкой. Съев такой, можно еще день не есть. Просто пальчики оближешь!
В Альберобелло мы остановились немного за пределами города в очень уютном местечке « Fascino Antico» (адрес: S. s. 172 per Locorotondo Km. 0.5; Tel: 080 432.50. 89; www. fascinoantico. eu) в настоящем, хотя и современном, трулло. Отель состоит из нескольких трулло, скомпанованных вокруг внутреннего двора. В отеле все обустроено очень красиво и стильно. Тебя окружает старинная мебель, предметы декора, виноградники и забота хозяйки Марилены- отзывчивой и ненавязчивой женщины. В отеле есть бассейн и барбекю, за приготовлением которого можно провести вечер, если предусмотрительно закупить продуктов в городе. По соотношению цена-качество размещение в этом отеле очень удачно, т. к. от города рукой подать, и при этом можно разместиться в настоящем трулло за приемлемую цену (значительно ниже, чем в самом городе). Единственный недостаток отеля- нахождение между двух дорог, поэтому вечером, когда мы были в отеле как мне казалось в совершенном одиночестве (и вся эта роскошь принадлежала только нам), готовя барбекю мне было странно слышать шум машин. Но это не шум автострады, не подумайте, просто место какое-то настолько уединенное, что вообще было странно слышать машины.
В отеле можно заказать завтрак за 4 э с человека. На завтрак Марилена готовит свежие хрустящие круасаны и варит вкуснющий кофе, ну и, естественно, подает стандартный набор: багет, масло, йогурты, джемы, сок. Завтрак проходит под тентами на улице - очень приятно. Заметив, что на завтрак мы принесли оставшиеся с вечера фрукты, она тут же принесла нам персики. Очень мило!
Естественно, мы оставили хорошие отзывы в книге отзывов и предложений, находящейся возле рецепшена, и заметили, что мы первые русские, посетившие этот отель. Это срочно надо исправить ! ))
Следующим пунктом нашей программы был отдых на побережье. Последнее место мы выбирали долго и мучительно: хотелось чего-то достаточно спокойного и близкого к природе, а не шумных отелей, при этом, чтобы по цене было приемлемо. Выбирали на сайте www. homelidays. com (большой выбор апартаментов на любой вкус и кошелек). У нас была еще отдельная проблема: почти все апартаменты сдаются минимум на неделю. У нас же было всего 4 дня. В итоге перемудрили. Выбрали место, которым, честно говоря, были разочарованы. Местечко называется Марина-Серра Саленто и находится почти на самом краю каблучка итальянского сапога. В и-нете написано, что это небольшой городок. Ну, с этим, конечно, погорячились. По нашим российским меркам это просто деревня (или курортный поселок). Вообще в Италии, или может только в Апулии, есть такая особенность - слегка преувеличивать. Место, конечно, ни в чем не виновато, у него есть свое очарование, просто для нас это было не очень подходящее место. Уж слишком оно уединенное. Из туристической инфраструктуры: пару кафешек и все. Нет даже банкомата. Без машины там делать точно нечего. Остановились мы в апартаментах у Николо. Хозяин очень приятный человек, правда плохо знающий английский язык, что вызвало трудности перевода. Вообще, я заметила – итальянцы не парятся. Мол, раз вы к нам приехали - учите итальянский. Даже в самых туристических местах меню только на итальянском. Меня, конечно, это неприятно поразило. Эти трудности перевода и породили одну из самых главных проблем: мы не ожидали увидеть тот пляж, который увидели. Сначала мы вообще не нашли оборудованный пляж, а увидели как местные просто как горные козлики спрыгивают воду с невероятно острых и скользких скал. Мы просто не смогли спуститься в воду! И это 4 взрослых человека! Нашли с помощью карты и Николо единственный в этом районе песчаный бесплатный пляж, правда до него было пару десятков километров (другие были платными за нехилую стоимость в 20-25 э с чел. ). Съездили туда, а это оказалось городской пляж Сочи в разгар сезона. Пляж, на самом деле неплохой и достаточно большой, но народу! Итальянцы шумными семьями располагались на каждом квадратном метре. Они как электроны заряжались трением ))) Мы поняли, что и это нам не подходит. Хотели переехать от Николо и 2 дня потратили на поиск другого места. Хотели попасть в Санта-Марию ди Леука. Там хотя-бы есть набережная. Но всё, просто, всё! , кроме самых клоповников, было занято. Санта-Мария ди Леука место хоть и красивое, но народу… как в Сочи или в Анапе, просто кишит. Не найдя ничего подходящего, мы, наконец, решили смириться и попробовать получить удовольствие от того, что имеем. И когда мы наконец приняли это решение, так и случилось. Апартаменты Николо представляют собой двухэтажный дом с 2 раздельными входами. На втором этаже живет хозяин (это его дача), а первый сдается. Я не зря употребила слово дача, потому что внутреннее убранство вполне соответствует этому понятию. Все что нужно для жизни есть, но такое… . не первой свежести (как обычно увозится на дачу). Правда и стоит соответственно. За 4 дня мы заплатили всего 360 э. (причем ввиду невозможности снять деньги, перечислили их на карту Николо только по приезду домой. Вот добрый человек, он даже не напрягал нас вопросом оплаты). За названную цену мы получили две раздельные комнаты, кухню со всем необходимым, 2 шезлонга на улице, возможность готовить барбекю и инжирный, слегка запущенный, сад. В 5-7 мин. ходьбы оказался оборудованный пляж. Правда, это не пляж в общепринятом понимании. Их здесь (ни галечных, ни песчаных) вообще нет! Все существующие пляжи представляют собой вырубленные в скалах плато, где можно прилечь, и ступеньки к воде. Но зато это компенсируется водой по-истинне невероятной чистоты и красоты. Именно она и привлекает сюда толпы туристов. По-утрам, часов в 7, когда вода прохладна, чиста как кристалл и нет туристов, местные матроны проводят в воде аква-аэробику и радушно приглашают всех желающих присоединиться. Они такие позитивные! Если все-таки соберетесь в этот регион-внимательно все взвесьте. Такие деревеньки - на любителя. Мы поняли, что нам это не подходит. Вечером там можно только делать барбекю, читать или ложиться спать. Отдых для среднестатистического пенсионера или сильно уставшего от шума мегаполиса человека. Такого уединения нам оказалось не нужно ))) Урок на будущее. Все вечера мы ездили гулять в Санта-Марию ди Леука. Виды, конечно, везде потрясающе красивые, особенно возле оборонительных башен (одна из таких - башня Палани XVI века, стоит прямо у пляжа). Но, какой-то веселухи, тусовки (не знаю как выразиться) нет. Прочитала много отзывов самых восторженных про эти места. Видимо я ничего не поняла, но второй раз я бы сюда приезжать не стала. По, крайней мере, не стала бы заезжать дальше Отранто. Такие городки-шкатулочки не для меня. Хотя, естественно, есть поклонники таких мест. Вот такая клякса была в конце нашего путешествия, хотя все что мы увидели до этого, поразило наше воображение. И напоследок хочу показать несколько фото региона Саленто. Места-красивейшие!
Всем дочитавшим – респект. Если будут вопросы, пишите на электронку O_Kuhar@mail. ru Чем смогу, помогу. Чао! С уважением, Оксана.
Самостійна подорож за маршрутом: Греція. Корфу – Італія. Апулія (Барі – Альберобелло – Марина-Серра Саленто)
Подорож довжиною тисячу миль починається з маленького кроку. Втілюючи в життя цю мудрість Лао Цзи ми зробили свій крок-замовили квитки до Середземномор'я.
Моя розповідь присвячена подорожі до Греції, зокрема на острів Корфу та південну Італію (регіон Апулія).
Подорож відбулася у вересні 2013 року і проходила за наступним маршрутом: 7 днів Корфу, переправа до Італії, день Барі, день Альберобелло, 4 дні у містечку Марина-Серра Саленто.
Спочатку буде практична частина (що, почім і де), а потім емоційна, тому вибирайте кому що потрібніше.
Маршрут наш розроблявся, виходячи з таких міркувань. У подорож ми поїхали сім'єю: двоє дорослих та двоє дітей (теж майже дорослих). Кожен у подорожі мав на меті. Хто пляжно-овочеві, хто екскурсійний, хто паломницький. Все це потрібно було об'єднати та зробити відпочинок цікавим для всіх. Що й породило такий маршрут.
Спочатку ми порахували, що всім цим цілям відповідає острів Корфу і планували всю відпустку провести там, але при більш детальному вивченні виявилося, що «через дорогу» від Корфу знаходиться італійське місто Барі, де спочивають мощі Святого Миколая Чудотворця, через чого виникла друга (італійська) частина подорожі. Щоправда, через це довелося пожертвувати деякими корфуанськими планами.
Хотілося замовити поїздку «не заморочуючись» у турагентів, але за такий «індивідуальний» маршрут братися ніхто не захотів, лякаючи при цьому космічними цінами. Ну, так, гаразд, не вперше, довелося попрацювати і замовити все самостійно, дякую глобальній павутині.
Вартість подорожі (все на чотирьох).
Переліт Москва-Корфу чартером «Вім-авіа» на замовлення «Музенідіс-тревел» 24100 руб.
Зворотний переліт Барі-Ріга-Москва регулярним рейсом Балтік-аерлайн 26050 руб.
Паром Корфу-Барі 23200 руб.
Проживання в апартаментах на Корфу 2.000 руб. за 7 ночей (504 євро) + 1750 руб. (42 е. ) за кондиціонер (6 е. на день)
Ніч в готелі Барі 4650 руб. (112 е)
Ніч в Альберобелло 5800 руб. (140 е)
4 ночі у Марина-Серра 14000 руб. (340е)
Оренда авто в Італії 6 днів 5600руб. (135 е. )
Страхування авто 1700 (40е)
Страхування авто «Ресо-гарантія» (без франшизи) 1е на день 2630 руб.
Візи 10000 руб.
Бензин 100 е. 4300руб.
+екскурсії, їжа, інші витрати
Ціни пишу в рублях на момент оплати (при вартості долара ще в 43 руб. ! Відкликання починала писати давно і писала в рублях, перераховувати ліньки), місцями писала в євро, т. к. курс мінливий.
Оскільки ми не є жителями Москви, довелося попередньо знайти людину, яка здасть наші документи у візовий центр Греції та завчасно прибути до Москви для її отримання. Щоправда, ми поєднали приємне з корисним і провели чудово час у Москві. Віза грецька робиться протягом двох днів, але ми ризикувати побоялися і здали документи заздалегідь. Візовий центр знаходиться в Москві в дуже зручному районі, за 7 хвилин ходьби від станції метро Арбатська. Черг та напруженості немає. Візу також можна отримати в посольстві, але в такому разі це займе два місяці, але коштуватиме майже вдвічі дешевше.
З самого початку поїздка не захотіла виявитися легкою та невимушеною. Оскільки виліт у нас був о 6-й ранку, ми вирішили переночувати в аеропорту і прибули туди на останньому аероекспресі. Яке ж було наше здивування (хоча з чартерами дивуватися не варто), коли ми дізналися, що наш рейс перенесено на 15 годин наступного дня. Треба сказати, що три дні в Москві до цього ми проводили з друзями і дуже активно, а останню ніч до від'їзду майже не спали, у зв'язку з чим ця інформація нас дуже пригнічила. Ми вирішили поїхати до готелю. Зробивши відмітку про час звернення до служби аеропорту (для подальшого судового спілкування з Музенідісом, з якого ми згодом і стягнули 25000 руб. за затримку рейсу) ми вирушили до готелю «Мещеріно», що неподалік аеропорту. На замітку, якщо вам, не дай Боже, доведеться застрягти в Шерементьєвому, знайте про її існування. За ніч ми заплатили 4800 за чотирьох, у вартість входить трансфер туди-назад. У готелі є праска, дають чайник, просторі номери з ТБ, нормальною ванною кімнатою. За дешево є цілком домашній сніданок. Втім, усі умови для аеропортівського готелю.
Сам переліт особливих вражень не залишив, а це означає, що все було нормально, наскільки можливо для чартерного перельоту.
І ось ми нарешті у Греції. Калімера, дорогі любителі подорожей, що по-грецьки добрий день!
Від аеропорту ми вирішили доїхати найпростішим, але не дешевим способом – на таксі. Цей варіант переїзду вибрали тому що й так через затримку рейсу втратили майже цілий день відпочинку, хоча колись вибирали переліт орієнтувалися саме на те, що приїдемо вранці і у нас буде повний день відпочинку. Але життя внесло свої корективи.
Таксі офіційне (замовлення на стійці в аеропорту) обійшлося у 39 е. Приїхав дуже балакучий хлопець, який багато нам розповів про острів і це була ознайомча міні-екскурсія.
Тут напишу номер телефону таксі, яким ми користувалися згодом 00306936171654 (жінку-водія звуть Марілена. Теж дуже приємна).
На Корфу ми зупинилися на пляжі Агіос - Гордіос (не плутати з Георгіос! ). Вибирали місце проживання дуже ретельно. І навіть не самі апартаменти (готель), а саме пляж. Вибором залишилися дуже задоволені. Проживали в апартаментах, які на Букінгу називалися Golden Nests Appartaments, але на одній із будівель апартаментів і на картці було написано Lido Sofia Appartaments і місцеві знали це місце саме так, за іменами господарів. Заздалегідь оплачувати бронювання не потрібно, сплатили на місці.
Апартаменти нам дуже сподобалися, хоч були й суттєві мінуси. Апартаменти складаються з двох корпусів, басейну та бару. У бару є великий ТВ і невелика бібліотека книг усіма мовами, крім російської J Але, ми начебто залишили там книжечку. Надається харчування за окрему платню. Як уже написала, за кондиціонер теж довелося доплатити по 6 е. на день.
До безперечних плюсів відноситься неймовірний вид, що відкривається з вікон апартаментів та від басейну. Ми брали двоповерхові апартаменти з патіо. Меблі без вишукувань, але досить затишно все було. Є маленька кухня прямо біля входу з усім необхідним для приготування нехитрої вечері. Ванна кімната маленька, душова кабіна прямо мікроскопічна. Людина, в якій кілограм 140 заповнить її об'єм цілком напевно. Так що вона для струнких)) Про це ніде не пишуть, але такі речі краще знати заздалегідь. Безумовний плюс – наявність патіо (велика лоджія), але є тільки у двокімнатних (двоповерхових) номерах. На патіо стояв стіл, 4 стільці і велика парасолька, так що ми там чудово снідали, милуючись чудовими краєвидами. Вдень там, звичайно, спекотно.
Щодо мінусів: на Букінгу було написано, що апартаменти знаходяться за 400-місцях від моря. Тільки вони не написали, що по вертикалі))) У чоловіка легеневе захворювання. Коли я побачила, куди нас привезли, мало не заревіла, думала, він не підніметься в гору. Але ось диво-клімат (дуже нагадує кримський: і рослинністю та пейзажами та повітрям), він не тільки піднявся, а й бігав попереду нас, здорових людей. Так що, в принципі, замість фітнесу підйом у гірку цілком підходить. Тим більше, що їжа в Греції дуже калорійна і смачна.
Продукти купували у магазинчику через дорогу. Господар магазину-доброзичливий чоловік похилого віку Спірос (напевно, найпоширеніше ім'я на острові, не дарма ж острів Св. Спіридона) відкрив нам маленький секрет, що вранці близько 9 привозять свіжоспечений хліб. Краще б ми цього не знали, на пару кілограмів важили б менше )) Він дуже смачний. Ще там продають натуральні смачні йогури. Кавуновий, наприклад, чудовий.
До речі, про покупки. Ми планували скрізь розплачуватися візою, але не тут було. Спірос попросив нас оплачувати готівкою, якщо покупка менша за 10 е. А в апартах взагалі карту не прийняли, довелося налом віддавати. Відчувалося вплив минулої кризи. У нас був, звісно, шок. Нам усе життя втирали, що Європа така передова. Але в багатьох сферах життя виявилося ми набагато прогресивнішим за європейців. У тому числі з цими картами, у нас уже в селах можна розплачуватися ними, а там у готелі курортного містечка - ні. Для мене це було надзвичайно дивно.
Загалом Агіос-Гордіос нас не розчарував. Місце тихе, але не нудне. Все життя цього містечка крутиться навколо пляжу та однієї центральної вулиці, де й розташовуються всі розважальні заклади, таверни та магазинчики. Все дуже мило та затишно. З таверн, що сподобалися нам, можу відзначити Argo. Знаходиться праворуч, якщо рухатися у бік пляжу. Відмінне співвідношення ціна – якість для повсякденного прийому їжі, привітний персонал та відмінне домашнє вино по 5 е. за півлітра. Враховуйте, що порції у Греції величезні. На нас 4-х ми замовляли зазвичай два другі, наприклад, дві мусаки та два салати. Більш реально не з'їсти, правда, діти у нас хоч і дорослі, але не дуже багато їдять. Втім, купувати треба вдвічі менше, ніж звикли, це точно. Обід у нас на всіх зазвичай виходив у 25-35 е. Ще мені дуже сподобалася таверна Delphi. Там ми навіть відзначали день народження, що трапився зі мною. У цьому закладі дуже затишно, під стелею ховаються гнізда ластівок. За сусіднім столиком сиділи музиканти, які грали на гітарах і співали чудові грецькі пісні. Помітивши, що у нас свято, вони навіть відхепібезділи мене, а коли зрозуміли, що ми росіяни, виконали «Катюшу», і зраділи, що ми підспівуємо, бо вони знали слова першого куплета і приспіву. Вони намагалися запам'ятати другий куплет, ми співали, а інші гості таверни нас знімали на телефони)))) Було забавно та весело. Ще є прикольний Mikes-bar, там відбуваються тематичні вечірки, ми потрапляли на вечірку Елвіса. Так здорово запалювали, що перебили все полювання російських жінок на європейських хлопців))
Про Агіос-Гордіос, напевно, все. Загалом, чудове містечко, головне вибирати апартаменти ближче до моря, щоб не лазити горами. І, так! , обов'язково дійдіть до лівого краю пляжу, під гору, де великі валуни, зможете зробити чудові фото.
Тепер про екскурсійну програму на Корфу. Варіантів маса, написана в Інтернеті про всі місця дуже багато, не повторюватимуся. Напишу по можливості коротко.
На Корфу досить зручна система автобусного сполучення. Головна розв'язка – столиця. Тобто з будь-якого пляжу їдеш до столиці острова, а звідти на будь-який інший пляж чи село. Пишу розклад автобусного сполучення Аг. Гордіос-Корфу (може воно, звичайно, змінюється, але про всяк випадок: пн-пт 9.15, 10.00, 13.45, 15.15, 18.15, 20.45; , 18.15 Назад (Корфу-Аг. Гордіос) пн-пт 8.30, 9.15, 13.00, 14.30, 17.30, 20.00, сб 8.30, 13.00, 14.30, 10.0. Аквапарк – Палеокастриця: вт-чт 10.30, назад виїжджає з Палеокастриці о 17.00, аквапарк 17.20.
Саме місто Корфу варте окремої уваги: затишне, невелике, можна погуляти по магазинах, сходити в порт, музеї. Природно, головна пам'ятка – Храм Св. Спиридона, де спочивають його Святі мощі (поруч із вівтарем). До нього можна дістатися так: вийшли з автобуса і йдете далі в цьому напрямку весь час прямо (там рукою подати), а після круглого постаменту згорнути ліворуч. Вранці, після літургії, мощі відкривають і до них можна прикластися (не через скло! ). Вони повністю збереглися, пахнуть, це щось надзвичайне! Хто знає, після цього підходить до священика, який сидить у кімнатці ліворуч від вівтаря і просить частинку тапочка Св. Спиридона (Св. Спіридон і після своєї смерті, як і за життя, подорожує землею та допомагає людям, його взуття стирається і в міру стирання її знімають, розрізають на частинки та роздають паломникам). Свічки можна взяти в Храмі, певної ціни немає, можна будь-яку жертву покласти в скриньку для пожертвувань. Свічки ставлять поза Храмом, якщо стояти обличчям до вівтаря, то вийти треба ліворуч, там будуть свічники. Вперше побачила величезні свічки, розміром аж у метр, ведемо це для тих, кому сильно закортіло)) Втім, у Храмі дуже добре, літургія, хоч і по-грецьки, але така зрозуміла і рідна. Православні ж все-таки. . . А ще перед входом до Храму, якщо рухатися як я написала зліва буде магазинчик, йому вже 400 років, там іконки продають (від найпростіших за 0.5 е. до нескінченності). Так ось, там продавці чудово говорять російською. Можуть усе підказати. У тому числі хлопці там мені підказали, де попросити тапочок і що сказати по-грецьки, щоб його дали.
Крім відвідування Корфу-тауна, ми були у палаці принцеси Сісі Ахіллеоне. Там є аудіо-гіди, багатьма мовами, у тому числі російською, що дуже зручно. Вхідний квиток 7 е. , з аудіогідом -10 е.
Екскурсія цікава, не втомлива. Навколо палацу розбито гарний парк. Що сказати про палац? Якщо порівнювати з резиденціями наших імператорів, навіть літніми, звичайно, палац поступається, і за розміром і за красою, але, в цілому, теж красиво і гідно уваги.
Відвідали ми і Каноні-містечко, де знаходиться влахернський монастир (один із найрозтиражованіших видів острова), У монастирі черниць так і не зустріли, зате були неприємно здивовані туристами, які прямо в купальниках йшли в Храм Божий. Чому так у нас? У нас я маю на увазі християн. Адже ніхто не посміє до мечеті зайти в шортах або з непокритою головою, а тут усе можна. Так, жарко, ну тоді не ходи. Неприємно, коротше. Неповага якась до Бога, а якщо навіть ти в нього не віриш, тоді до людей, які в нього вірять. А взагалі, місце дуже гарне та затишне. Храм 1685 будівлі, прямо мікроскопічний, на кожному сантиметрі території квіточка або горщик. Красиво. Ще в Каноні є злітна смуга, що йде прямо в море і Мишиний острів, де теж є стародавній Храм Преображення Господнього 15-го століття, що чинить, гуляють павичі, ростуть кедри, і взагалі таке умиротворення, що там можна перебувати годинами. Квиток на катер до мишачого острова коштує 2.5 е. Чому острів мишачий так і залишився загадкою. Кажуть, такі його обриси на карті, але щось хвостика я не помітила. На острові з місцевих лише наглядач Храму – він же продавець у лавці. Доглядач дуже привітний, балакучий, все нам показав, розповів.
Їздили також до Палеокастриці, там знаходяться найкрасивіші пляжі острова. На прогулянковій катерці (за 15 ес. з людини) проїхали до пляжу, куди неможливо дістатися сушею. Принагідно нас завозили на інші пляжі і в гроти, щось розповідали, але італійською, та під шум мотора, нічого було не зрозуміло. Та й навіщо? Така краса! Що ще можна додати? Екскурсія тривала 40-45 хв. За 10 е. можна було просто прокотитися бухтами, ніде не залишаючись. Але ми вибрали чудовий пляж. У бухті вода найчистіша, як кристал, скільки не пропливеш, і приголомшливого кольору. Беріть із собою трубки та маски! Спуск у воду дуже крутий: 3 метри і всеглибина. За дітьми око та око. Особливого сервісу на пляжі немає. Тінь лише природна від скелі. Зі зручностей човен-їдальня, де можна купити напої і що-небудь на перекус. З човном домовилися, що забере нас за 3 години. Думали, що може обдурити, але ні, хвилина за хвилину прибув і забрав нас, так що все по-чесноку.
Хотілося ще багато куди з'їздити, але за тиждень більше не встигли, адже хотілося і на пляжі відпочити, таке море, адже за ним і приїхали в таку далечінь. Взагалі Корфу ідеально підходить для двотижневого відпочинку. Встигнеш і позагорати та острів подивитися, але занудьгувати не встигнеш. Так що моя порада, приділити цьому острову окрему відпустку – він того вартий.
Оскільки Корфу нам сподобався, розлучатися було з островом шкода, але довелося. Наступним пунктом нашої програми був Барі. Наше завдання полягало в тому, щоб потрапити до Барі в четвер вранці, тому що тільки по четвергах у Базиліці Св. Миколая проходить православна літургія і можна прикластися до його святих мощей.
Квитки на пором ми необачно заздалегідь не купили, тому що не знайшовши в інтернеті відповідних за ціною-якість, ми розраховували купити їх на місці. Це була жахлива помилка! Нам довелося три рази за ними їздити, обійти половину Корфу тауна і витратити чимало нервів, бо ми думали, що вже не потрапимо туди, не те що за дешево, а взагалі не потрапимо, бо квитків не було! Відразу обмовлюся, що «стоячі» квитки, тобто без місця були, але оскільки ми планували лише один день у Барі, уночі хотілося відіспатися у каюті, щоб вдень погуляти. Прямо-таки відіспатися не вдалося, але кілька годин ми все-таки спали. Коротше, вся справа виявилася в тому, що в цей єдиний потрібний нам день йшов тільки суперфаст, тобто дорогий і швидкий пором. А ми – то не розуміли чому ми в Інтернеті квитки на іншу дешевшу пором – ферріс знайти ніяк не можемо. Моя порада: замовляйте всі трансфери заздалегідь, заощадите дорогоцінний час відпочинку та нерви. І ще, якби не те, що дочки англійську знають досконало, нам із нашим кострубатим на-пальцях-поясненням нічого б так видобути і не вдалося (нам ці квитки дісталися тільки завдяки тому, що хтось їх здав, і нам зателефонували за попередньою домовленістю). Нічна пора перед четвергом завжди повна, у тому числі тому, що росіяни їдуть на літургію. І ще, як на зло, у цей час в італійців закінчувалися канікули і вони натовпом їхали додому після недорогого корфуанського відпочинку.
Всі квиткові каси міста сконцентровані майже в одному місці - неподалік порту приблизно 700-1000 метрів лівіше (якщо стояти спиною до порту), одна з кас - офіційна каса Superfast, буде знаходитися через дорогу праворуч, приблизно в п'ятистах метрів. /p>
Паром суперфаст має безліч варіантів розміщення: є каюти по 4 особи (з туалетом та душем, постільним приладдям, одноразовим комплектом для душу, столиком. Все дуже чисто та затишно), є сидячі місця (в авіакріслах, що, на мій погляд , теж цілком комфортно і в 2 рази дешевше коштує), а є квитки без місця (що це означає? Це означає, що люди, які купили такі квитки сплять покотом де попало: у кріслах і під кріслами в ресторанах, на надувних матрацах у коридорах, а найпродуманіші в спальних мішках та наметах на палубі). Судячи з кількості людей, складається враження, що пором перевантажений, але не знаю чи це правда, або тільки моє оманливе враження. На поромі є кафе та ресторани, можна поснідати. У дорозі суперфаст знаходиться близько 8 годин, поки зайдеш, розмістишся, побродиш, подивишся, вранці станеш раніше, щоб поснідати і прийняти душ, особливо часу на сон не залишається. Спали, мабуть, години 4, не більше. Так що авіа-крісла був би цілком задовільний варіант, але таких квитків не було, розумні люди скупили їх заздалегідь. Про пором усі. Треба ще сказати, що він спізнився на 2 години. Оскільки всі перебувають заздалегідь, чекати довелося неабияк. Благо на Корфу чудові теплі ночі.
По приїзді ми відразу стрибнули в таксі і помчали до Храму. Як я вже сказала, пором запізнився, тому ми відповідно запізнювалися на літургію (літургія починається близько 10.30 по четвергах). Якщо не потрапляєте на літургію, можна сходити на молебень із акафістом: пн. , вт. , порівн. , пт. , зб. о 10.30, чт. о 16.30 год. Пішки до храму, напевно, хвилин 20-30, в Інтернеті є навіть карти, як пройти, але нам хотілося швидше дістатися, тому ми не пошкодували 15 е.
Сама базиліка чудова: верхній боковий вівтар - католицький, нижній - православний (вхід у нижній боковий вівтар усередині базиліки праворуч приблизно посередині Храму). Є також музей. Взагалі, базиліка має чудовий сайт, де все можна докладно прочитати. Скажу коротко: у базиліці зберігається безліч святинь, шкода доторкнутися до них не можна, тільки подивитися через ґрати (майже біля входу). Головна святиня - Мощі Св. Микола Чудотворця зберігаються у нижньому боці у вівтарі під спудом. Після літургії паломники схиляються і торкаються каменю. У камені є віконце. Щороку його відкривають і вичерпують звідти миро, змішують з водою і продають у пляшечках по 2.5 євро (коли вийдете з базиліки лавка буде ліворуч). У лавці також можна замовити молебні: проста записка 1е, на рік -15 е. , сорокауст -5 е.
У базиліці я провела пів дня, сходила на літургію, потім просто сиділа на лавках, ходила, дивилася, насолоджувалася перебуванням у такому святому місці. Сама літургія проводилася російською мовою. Взагалі, це, звичайно, було щось незвичайне: у чужій країні, у чужому місті, можна сказати під землею (а нижній боковий вівтар він гарний, але є відчуття підземелля) сотні людей співають російською «Вірую…». Це було так сильно, всі люди були єдині. Навіть зараз пишу та сльози навертаються.
У той час, коли я була в Храмі після літургії, чоловік метнувся і взяв заздалегідь замовлену машину на прокат. Далі ми мандрували автомобілем. Скажу відразу, що дороги в Італії ідеальні, їздити ними легко та комфортно, між містами автобани з розділювальною смугою. Так що все раджу. Мені здалося, що в Італії подорожувати без машини, особливо маленькими містами практично неможливо.
Оренда авто.
Машину ми замовили заздалегідь на www. hertz. com. Орендуючи машину бажано мати права міжнародного зразка (книжка на 6 мовах, видає ДІБДР на 1 рік). При оренді на картці заморожується сума близько 1000 е. Зручно оформити кредитну картку, щоби гроші заморозили на ній. У цьому, відсотки зняття суми ви втратите, т. к. гроші не знімаються, а лише заморожуються. Також з неї будуть зніматися та накладені на вас штрафи. Особисто я влетіла на 40 е. за неправильне паркування (ну, немає місць для паркування в маленьких курортних містечках, все забуто! Хочеш стати на платне паркування, так спробуй знайди автомат для оплати і гроші без здачі потрібні, коротше, епопея. Зберетеся на машині, почитайте про розмітку паркувальних місць - вона від нашої відрізняється).
Також купили додаткову світову страховку, т. к. стандартне страхування не поширюється на дрібні пошкодження (подряпини, дзеркала, шини). Зазвичай стандартне страхування CDW (страхування від пошкодження та ДТП) передбачає наявність ліміту відповідальності клієнта (франшизи), розмір якої залежить від класу авто. За Вашим бажанням можна придбати додаткове страхування: SCDW (Super Collision Damage Waiver) – зниження відповідальності за пошкодження автомобіля. Вартість страхування становить від 5 EUR до 25 EUR на день залежно від класу автомобіля – дуже дорого. Для економії я рекомендую не брати SCDW, а скористатися worldwideinsure (www. worldwideinsure. com) - повна страховка авто без франшизи. Можна страхувати до 31 дня та на рік. За вартістю дешевше в рази та на багатьох форумах лише позитивні відгуки. Більше того, в мережі можна знайти код знижки при оплаті страховки світовоговиробництва. Виплати по страховці здійснюються, судячи з відгуків, дуже швидко, протягом 10 днів документи потрібно надавати тільки в електронному вигляді, тому дуже зручно.
У Барі зупинилися у готелі Giulia. Дуже вдалий варіант. За 112.5 е. ми отримали великий номер на чотирьох зі сніданком. У номері також є балкон і простора ванна з біде. Готель знаходиться в пішохідній доступності (хвилин 15) від центру. Неподалік маленький магазинчик. Коротше, за всіма параметрами для короткочасного перебування є відмінний варіант.
Увечері гуляли центром. Барі виявився чудовим містом: красиве, веселе, молодіжне. Незважаючи на те, що був звичайний робочий день, увечері на вулицях було неймовірно багато безпритульно - молоді, що хитається. І це були італійці, а чи не туристи. У мене взагалі склалося враження, що все місто вийшло надвір гуляти і сидіти в кафешках. У нас таке буває тільки на новий рік, 9 травня та день молоді)) А яке там чудове морозиво. Ні, це неможливо описати. Це потрібно лише пробувати! Втім, Барі кльове місто. Навіть шкода було звідти їхати. Але нас чекав Альберобелло, і ми наступного дня вирушили в дорогу.
По дорозі вирішили заїхати в гроти ді Кастеллана. Взяли повний маршрут 3 км за 15 е/ос. (є й короткий завдовжки кілометр). Ці гроти – найбільші карстові печери в Італії. Неймовірно красиво! Ніколи не була у гротах. Сподобалось. Вдруге, звичайно, можна і не ходити, але один раз – обов'язково. Два мінуси: фотографувати можна лише у першій печері, далі – ні. Гіди російською (природно) не говорять, а аудіо-гідів немає.
Альберобелло
Вже під'їжджаючи до міста, виникає відчуття, що ти потрапляєш до якоїсь казки. Труллі, розкидані по всьому передмісті, створюють казкове, чарівне відчуття. Труллі – будиночки з круглими конічними дахами, які своїм зовнішнім виглядом нагадують будиночки гномиків із дитячих казок. Дахи будинків виконані у вигляді конусів, на вершині яких розташовані зірки, а на дахах намальовані знаки зодіаку та інші зображення (дуже сподобався опис, скопіювала з одного відгуку).
Альберобелло- зовсім невелике і ні на що інше несхоже містечко. Головна пам'ятка – район Монті, повністю забудований трулло. У цьому районі, звісно, море сувенірних крамниць. Причому кожен власник лавочки намагається залучити туристів найхимернішим чином. У кого розбитий чудовий садок, у кого стоїть макет міста, який точно повторює всі вулиці та будинки міста, у кого потроєне невелике кафе. Але особливих розваг немає: поблукати містом, поїсти в ресторанчику і відвідати ще одну важливу пам'ятку - Собор Св. цілителів Косми та Доміана, де зберігаються їхні мощі. На всі ці справи досить 1-3 днів. Більше, як на мене, там робити нічого. Хоча це, звичайно, справа смаку.
Так, згадала! Якщо стояти спиною до Собору, то справа недалеко буде продуктовий магазинчик-аліментар. Як там усе смачно! Хамон, ковбаска чоризо, та ще десятки інших ковбас та свіжих сирів, характерна саме для цього регіону паста орк'етті, різні солодощі та вина. Все це можна там же за столиками продегустувати. Хазяїн магазину, який сам стоїть за прилавком, готує неймовірні бутерброди (за 5 е. ) з будь-якою вибраною начинкою. З'ївши такий, можна ще день не їсти. Просто пальчики оближеш!
В Альберобелло ми зупинилися трохи за межами міста в дуже затишному містечку «Fascino Antico» (адреса: Ss 172 per Locorotondo Km. 0.5; Tel: 080 432.50. 89; www. fascinoantico. eu) у теперішньому, хоч і сучасному, трулло. Готель складається з кількох трулло, сформованих довкола внутрішнього двору. У готелі все облаштовано дуже красиво та стильно. Тебе оточують старовинні меблі, предмети декору, виноградники та турбота господині Марілени - чуйної та ненав'язливої жінки. У готелі є басейн та барбекю, за приготуванням якого можна провести вечір, якщо завбачливо закупити продуктів у місті. За співвідношенням ціна-якість розташування в цьому готелі дуже успішно, т. к. від міста рукою подати, і при цьому можна розміститися в цьому трулло за прийнятну ціну (значно нижче, ніж у самому місті). Єдиний недолік готелю-знаходження між двох доріг, тому ввечері, коли ми були в готелі як мені здавалося в досконалій самоті (і вся ця розкіш належала тільки нам), готуючи барбекю, мені було дивно чути шум машин. Але це не шум автостради, не подумайте, просто місце якесь настільки самотнє, що взагалі було дивно чути машини.
У готелі можна замовити сніданок за 4 ес. На сніданок Марілена готує свіжі хрусткі круасани і варить смачну каву, ну і, звичайно, подає стандартний набір: багет, олія, йогурти, джеми, сік. Сніданок відбувається під тентами на вулиці - дуже приємно. Помітивши, що на сніданок ми принесли фрукти, що залишилися з вечора, вона тут же принесла нам персики. Дуже мило!
Звичайно, ми залишили гарні відгуки у книзі відгуків та пропозицій, що знаходиться біля рецепшена, і помітили, що ми перші росіяни, які відвідали цей готель. Це терміново треба виправити! ))
Усім, хто дочитав – респект. Якщо будуть питання, пишіть на електронку O_Kuhar@mail. ru Чим зможу, допоможу. Чао! З повагою, Оксано.
