Поїздка до Ліньяно на автомобілі. Частина 2: Водні процедури та культур-мультур.
Продовження. Початок тут:
Автомобільний туризм у Європі дуже розвинений. Це відразу впадає у вічі за кількістю автомобілів з боксами на дахах, причепами, а також за кількістю автокемперів, які везуть із собою все: від посуду до велосипедів.
Ліньяно є курортним містечком на узбережжі Адріатики, розділеним на три частини Пінета, Рів'єра та Сабб'ядоро. Останній більш галасливий та пристосований для відпочинку з дітьми. Тут зосереджені всі основні парки та аттракціони, а також безліч ресторанів, кафе та магазинів.
Для проживання в Ліньяно Саббідоро попередньо забронювали мобільний будинок у Кемпінгу Саббідоро. У кемпінгу можна зупинитися у наметі, у власному будинку-причепі, в автокемпері або стаціонарному мобільному будиночку.
І навіть так! )
Основними критеріями було визначено: ціна, близькість до моря, наявність власного басейну та анімації. Оскільки остаточне рішення про поїздку на море було прийнято на початку травня, то більш привабливі варіанти вже були розібрані. Проживання у кемпінгу було для нашої сім'ї першим експериментом. Правда поняття кемпінгу в Європі не відповідає загальноприйнятим уявленням про нього в нашій країні. Вся територія кемпінгу дуже велика, розташована серед сосен та платанів. Таким чином, завжди є тінь для захисту від спеки. Тут передбачено підключення до водопроводу та електрики. Можна скористатися встановленими на території душовими, туалетами та пральнями. Є свій магазин, але ціни в ньому дорожчі, ніж у мережних Lidl та In`s. Є ресторан, кафе.
Басейн з гіркою
На території два великих басейни та один для найменших, гірка, джакузі та фонтанчики. Навколо басейнів багато лежаків, також можна розташуватися на зеленому газоні. Природно, басейн те місце, де ми проводили вдень багато часу, якщо з якихось причин не були на море. Вдень проводиться аквааеробіка у басейні, вечірня вистава, дитяча анімація. Аніматори працювали на славу, дуже запам'яталося шоу з вогнем, а також вечір для дітей, коли проводились різноманітні конкурси, всім дітям давали призи, солодку вату. Є платний Wi-Fi, прокат велосипедів. Для велосипедистів у Ліньяно рай: доріжки, виділені смуги на автошляхах, парковки. Велосипедистів тут багато.
Як у будь-якому курортному місті є набережна. Тут вона дуже довга, по ній постійно снують велосипедисти та ролери. На центральній пішохідній вулиці постійна "руха" любителів поїсти, зайнятися шопінгом і просто погуляти.
Мінігольф
Морське узбережжя сприяє відпочинку з дітьми. Море біля берега дрібне з широкою піщаною лінією берега без медуз.
Берегова лінія Ліньяно
Ходили до парку атракціонів. Вхідний квиток на дитину 19 євро, який дозволяє користуватися аттракціонами необмежену кількість разів дитині та дорослому. Наш старший "прокатив" за дорослого. Ми тим часом спокійно посиділи біля точки доступу до інтернету.
Одного дня після обіду відвідали місцевий аквапарк. Дорослий білет 16 євро, дитячий 14 євро. Гірки на будь-який вік, особливо вразив атракцій, де вилітаєш як пробка з пляшки.
Три чи чотири години пролетіли як одну мить. Відвідувачів було не дуже багато, тож можна було повноцінно покататися.
Два дні не пощастило з погодою. Зранку починався дощ. Щоб не марнувати час задарма в перший день вирушили в найближчий аутлет за 20 км до Пальманової. Їхали місцевими "сільськими" дорогами, вздовж полів із кукурудзою та виноградом. Перед аутлетом довелося пошукати вільне місце для паркування. Тут нескінченні лави брендових магазинів. Без покупок звідси ніхто не йде. Ми не є винятком.
Після аутлета поїхали до сусіднього міста - Пальманова, закладеного як фортифікаційну споруду у 16 столітті.
Ворота в Пальманову
На карті з супутника видно його оригінальну форму у вигляді дев'ятикутної зірки. До міста ведуть три дороги через вузькі ворота.
Дуомо
Залишивши машину перед в'їздом до міста, прогулялися пішки до центру міста на piazza grande.
Відчуття, ніби потрапив у середньовіччя. Лише рідкісні автомобілі та рекламні вивіски повертають у реальність. Дощ давно скінчився, знову визирнуло сонце. Купили морозива, дітям десерт, собі каву. Сама атмосфера міста сприяє неквапливому перебігу часу. Після суєти та штовханини аутлета тут особливо відчувається умиротворення.
Поїсти та відпочити від спеки поїхали до найближчої Ікеї, де зустріли диво техніки - Теслу - електромобіль.
Наповнені позитивними враженнями, задоволені покупками надвечір повернулися до свого будиночка в Ліньяно.
Наступний день також розпочався з дощу, тому не роздумуючи після сніданку ми вирушили до Венеції.
Відстань до неї близько 80 км. За годину з невеликим ми, залишивши машину на парковці перед дамбою, пересіли на рейсовий автобус Трієст – Венеція. Дві зупинки і ми вийшли на Piazza Рома.
Канали, мости, туристи, маски – як багато про все це написано. Ми насолоджуємось видами, йдемо туристичною стежкою до Площі Сан Марко.
На Сан Марко
Незважаючи на дощ, туристів дуже багато. Всюдисущі китайці, які пересуваються цілими "бандами" з валізами та візками.
Інколи, ховаючись від дощу, ми заходили до магазинів, де купили сувенірів, солодощів та ароматного мила. На Гранд каналі взяли катер таксі, благо дощ припинився і ми із задоволенням прокотилися каналами Венеції.
Дні, що залишилися, ми проводили на морі, увечері гуляли або ходили з дітьми в парк атракціонів. Дивились вечірню анімацію. На вечерю ходили до кафе, але частіше їжу готували самі.
На жаль, час пролетів, і з ним закінчилася наша частина подорожі біля моря. Потрібно повертатися додому до Росії. Попереду 2500 км доріг, дві ночівлі у Брно та Бресті.
Продовження Частина 3
