Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 9. Бреші, музей Санта-Джулія
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 1. Венеція >>>
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 2. Віченця >>>
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 3. Піскуль>>>
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 4. Пескуль >>>
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 5. Пескуль>>>
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 6. Федаре >>>
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 7. Околиці Пескуля >>>
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 8. Брешія >>>
25.02. 17
Брешія. Музей Санта-Гіулія. Це величезний музейний комплекс,
розташований у колишньому жіночому бенедиктинському монастирі Санта-Джулія. Монастир побудував останній король лангобардів Дезідерій у 8 столітті.
Музей – це “три в одному”: монастирський комплекс, історичний музей та картинна галерея. Було заплановано три години і часу, можна сказати, ледве вистачило.
Почнемо з історичного музею.
Мозаїки сюди не привезли. Вони тут же, під монастирем, були виявлені. 1 століття н. е.
Найцікавіша мозаїка – ця, всі чотири особи дуже виразні:
Найдовговічніші “фарби”:
Ольгу буває складно відірвати від амфор:
Римляни:
Бронза, 3 століття н. е. Бронзові скульптури – це рідкість. Християни, борючись із язичництвом, активно переплавляли римські статуї (і хто у разі варвари? ).
Гра з тінню:
Римляни часто копіювали грецькі статуї. Так, Афродіта (напівоголена та з дзеркалом у руках) стала Вікторією (у туніці та з крилами):
Далі йде зал лангобардський, потім зали періоду незалежної міської комуни та венеціанський.
Святий Фаустін:
У монастирському комплексі музею найстаріша споруда – Базиліка Сан-Сальваторе часів лангобардів, 8 століття. Лангобарди, будучи прибульцями-варварами, переймали сучасну візантійську культуру, тому базиліка виглядає "звично".
А частина колон була запозичена у римлян, благо римські руїни були тут же.
Фрески 9 століття:
“Замурували, демони! ”:
Усі будівлі монастирського комплексу з'єднані коридорами та сходами. Ще є кілька двориків, але на них можна лише подивитися із вікон.
Годинник Santa Maria in Solario, 12 століття.
Фрески 16 та 17 століть.
Один із головних експонатів музею – La Croce di Desiderio (Хрест Дезідерія), 9 століття. (Щоправда, Дезидерій помер раніше, ніж було виготовлено хрест).
Коштовне каміння – з різних країн та різних століть.
На диво сучасно виглядає мати з дітьми в медальйоні (в центрі):
Розпис по склу із позолотою. За однією з версій, це “Галла Плацидія – дочка римського імператора Феодосія Великого.
У 414-415 роках - королева вестготів, у 425-437 роках - правителька Західної Римської імперії”.
У 16 столітті (тоді Брешія перебувала під владою Венеціанської республіки) після будівництва та розпису чудових хорів монастир набув того вигляду, який дожив до теперішнього часу.
У цьому приміщенні черниці могли слухати меси, уникаючи небажаних контактів із парафіянами.
Якісна реставрація 1966-2002 років:
Круглі вікна – майже завжди вірна ознака архітектури Відродження:
Франки – намальовані на стіні:
А ще у музеї є картинна галерея.
Погляди:
Наряд 16 століття:
Соколине полювання:
“Святий Георгій та дракон”:
Особливо хороший дракон. А там ще й корівка з екзотичного лісу виходить.
Загалом, недаремно музей вважається одним із найкращих у Північній Італії.
Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 10. Палац Дожів >>>
