Венеціанський карнавал і Доломіт в одній поїздці. Частина 12. Венеція

Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 1. Венеція >>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 2. Віченця >>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 3. Піскуль>>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 4. Пескуль >>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 5. Пескуль>>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 6. Федаре >>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 7. Околиці Пескуля >>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 8. Брешія >>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 9. Бреші, музей Санта-Джулія >>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 10. Палац Дожів >>>
Венеціанський карнавал та Доломіт в одній поїздці. Частина 11. Венеція, музей Корер>>>>
26.02. 17. Венеція.
Тут – про те, що було до музеїв, між ними та після.
Ранкова Венеція, коли дивишся на неї ще не втомленими очима.
Ольгіни “відбиття”:
На площу Сан-Марко ми потрапили вчасно. Вранці, близько 10-ї, ще легко можна було пройти. Але вже були напоготові великі загороджувальні металеві ґрати – від надмірного натовпу.
О 12:00 – “Політ орла” Зі дзвіниці на сцену на площі по канату спускається виконавець ролі орла. У 2017-му цю роль виконувала Мелісса Сатта – модель та тележурналістка. Загалом, “усі знімали, і я знімав” це диво у пір'ї.
Нам треба було просуватися в Музей Корер, і це було нелегко. Масове божевілля, не інакше. Їй богу, все це можна пережити лише один раз у житті.
А після музею потрапили на гранд-фінал конкурсу на найкращий карнавальний костюм. Результатів не дочекалися, але надивилися. Таке враження, що старше покоління з великим жаром віддається таким розвагам.
Окрім жартів, Венеція – місто контрастів. Стовпотвор у центрі:
І порожнеча за кілька кварталів звідти:
Хоч і тут трапляються такі парочки. Стоять на містках, чекають туристів та із задоволенням позують.
Кожен приїзд до Венеції намагаюся побувати біля церкви Santa Maria dei Miracoli. Саме з неї колись почалася в мене любов до архітектури Відродження:
Нещодавно прочитала повість "Листи Асперна" Генрі Джеймса. Там дія розгортається у старому, недоглянутому венеціанському палацці. Ось, можна сказати, ілюстрація:
І цей садок – ну прямо як із повісті:
У районі Каннареджо відносно мало пам'яток. Серед них – “Будинок із верблюдом”. Сьогоднішній вигляд цей палац набув у 15 столітті. За віки нашарувалося: перший поверх – у східному стилі, з маленьким фонтаном у правому кутку. Цей фонтан ще порівняно недавно був чинним і користувалися гондольєрами. Другий поверх - ренесансний, хоча з лівого краю в кут будинку вбудований справжній давньоримський вівтар. Третій поверх – венеціанська готика. Хоча за логікою Ренесанс (італійською “Рінашименто”) мав надбудовуватися над готикою. Але не завжди можна повірити гармонії алгебри.
Коли і чому на стіні з'явився верблюд – невідомо. Ми довго розглядали все це сидячи, звісивши ноги, на набережній на протилежному боці каналу.
Пару слів про мости та містки. Без них Венецію уявити неможливо. Міст Кьодо – без перил, зі сходами різного розміру.
Повертаємося до центру з району Каннареджо вже у темряві.
Дуже цікавий заклад – книгарня “Альта аква” (“Висока вода”). О 19:30 ще відкрито.
Зависнути на цьому стільчику. . .
Придбання – найкраща серія путівників:
Від Ольги мені дістаються ці путівники англійською, а я намагаюся купувати іншими мовами. У Венеції – італійською.
З Ольгиної фотосерії “Вітрини”:
Неможливо пройти повз і не купити. Найпопулярніші солодощі (їх роблять лише під час карнавалу) – фрітоле (фрітеле), зліва вгорі. Смачно! Калорійно! Типу пончиків із кремом усередині.
А марципани продаються цілий рік.
Це італійська паста для туристів:
О 9-й вечора на площі Сан-Марко вже спокійніше.
Навіть навпроти Мосту зітхань нікого немає.
І знову пливемо Великим каналом. І цього приїзду не встигли відвідати палаци-музеї на його березі. А під час карнавалу у багатьох палацах та готелях відбуваються заходи. Страшно дорогі.
Ну що ж? Дякуємо за увагу!