Баштовий забіг напередодні Нового року. День другий. Флоренція
Початок наших пригод у Пізі тут
О пів на сьому ранку ми попрямували на центральний вокзал Пізи. Було ще темно, містечко спало, але вже розкладався вуличний базар.
раннього ранку в Пізі
Вулиці пустельні,
Проспект Італії в Пізі рано вранці
і на залізничному вокзалі незвично тихо,
Але на час відходу електрички народу набігло. Електричка від Пізи до Флоренції триває годину, вартість 8.4 євро
назустріч Сонцю
На сайті https://www.Museumflorence.com/uk я придбала квитки по 15 євро у Великий музей Думо (Grande Museo del Duomo), діє він 48 годин, і цим квитком можна відвідати Собор Санта Марія дель Фіоре ( La Cattedrale di Santa Maria del Fiore), Баптистерій Сан-Джованні (Battistero di San Giovanni), Дзвіницю Джотто (Campanile di Giotto) ,
Музей Дуомо (де виставлені шедеври собору, в якому зараз є їхні копії), склеп Святого Репарату, піднятися на Купол собору. Якраз на дві доби вистачить. У нас стільки часу не було, тому основною метою став Купол, а решта по ситуації. Найприкріше, що коли я вже сплатила, побачила запис на сайті, що з 21 грудня 2016 року по 21 березня 2017 року квитки по 10 євро, правда без відвідування Купола Собору. Як повернути вже куплені, я не знайшла, у чоловіка запитати посоромилася (у нього з англійською краще проти мого повного незнання мови), він би мені не пробачив такого марнотратства ))) З 1 листопада 2016 роки ввели резервацію часу, як мені переклав Яндекс. Перекладач, це все має рекомендаційний характер. Із запропонованих варіантів на 30 грудня я обрала 10.30 на купол і на 9.00 на дзвіницю. Купол для мене був цікавішим, і я не була впевнена, що ми встигнемо до 9.00 приїхати з Пізи.
Але мій друг і товариш, а за сумісництвом чоловік, як завжди, сказав, як сплачено – треба брати. От і довелося йому досипати в електричці)))
Коли ми прийшли до Дзвіниці, жодних черг не було, і висіло оголошення, що на сьогодні квитків уже немає. При вході на папірець згодом просто глянули і просканували початковий квиток, що прийшов на електронку (потім приходить ще квиток із позначенням часу). Коли за годину ми виходили, то утворилася пристойна така черга.
А при вході на Купол папірець з часом відібрали та просканували той самий квиток. Все-таки час, напевно, дотримується. До позначених 10.30 до входу на Купол якраз народ підтягувався, здебільшого з такими ж роздруками.
Ну що сказати… Для не спортсменів, як ми, ці підйоми – серйозне випробування. Сходинки досить круті,
сходи вузькі,
У нетрях Дзвіниці Джотто
періодично утворюються пробки, тому що розійтися зустрічним потокам складно, особливо коли зустрічаються великі особини, на зразок мого чоловіка ))), як само собою утворюється реверсивний рух. Підйом на Дзвіницю відбувається за кілька етапів.
Дзвіниця Джотто зсередини
На кожному майданчику відпочиваєш та фотографуєш-фотогравуєш.
А на наступному рівні бачиш, що тут панорама міста ще краща.
А на самому верху взагалі дух захоплює…
Але нам чекало ще одне піднесення – на Купол Собору. Дозвольте, дам рекомендацію: якщо, все-таки, необхідно зробити вибір між цими двома шедеврами, вірніше, підйомами на них, то я вибрала б Купол. Насамперед через можливість поглянути на храм зверху зсередини.
Собор Дуомо (вид з-під Купола)
І, звісно, помилуватися розписом Купола. Коли виходиш на балкон, мимоволі виривається: «АХ! »
А потім усі муки зі скоробкування і протискування по сходах
винагороджуються запаморочливими видами. Ось вона – Флоренція! Вся і відразу!
А так здорово махати своїм побратимам по...щастю на Дзвіниці
Мабуть, незнищенний потяг людства до залишення ієрогліфів для нащадків : ((
)
Після підкорення нами таких висот ні про які музеї (а в мене була пара місць намічена) не могло бути й мови. На вхід до Собору була величезна черга, ми не стали стояти, одним оком глянули при виході.
Ми зазирнули в Баптистерій, посиділи там на лавці, задерши голову.
купол Баптистерія
І на цьому культурна програма була вичерпана.
Потопталися ще ми на П'яцца Дуомо (Piazza del Duomo), сподіваючись зробити фото «Я і Собор», надії не виправдалися (собор не вміщується в кадр)
Кіньків холодно. 
Підпідозрюю, що це вони ж влітку 215 лопали морозиво)))
липень 2015 р.
липень 2015 р.
І пішли ми далі кудись просто так, без мети.
церква Санта Кроче
міст Векью
Вірніше з метою поїсти, вже був обідній час, і знайти вільне містечко у місцях громадського харчування виявилося проблематично, але можливо. А потім ноги якось самі собою привели нас на пагорб Мікеланджело, у чоловіка вже не було сил обурюватись.
піднімаючись черговими щаблями)))
Всі шляхи у Флоренції ведуть через П'яцца Дуомо (Piazza del Duomo), ось і ми по дорозі на вокзал знову опинилися на ній
П'яцца Дуомо (Piazza del Duomo)
шкіряний ринок на вулиці Сан Лоренцо
Флоренція – найкрасивіше місто! Сподіватимемося, ще побачимось…
Будинок вокзалу Санта Марія Новела вважається одним із найкрасивіших у світі. Ну, не знаю, якась будівля без розпізнавальних знаків…
Залізничний вокзал Санта Марія Новела
От я б нізащо не подумала, що це вокзал, нагадує радянський кінотеатр без вивіски. А всередині – так, красивий, сучасний, зручний та величезний.
Поки я розглядала ялинку,
Чоловік купував квитки на електричку. Виявилося, не всі автомати приймають готівку, багато хто працює тільки з картками. І ось саме до такого автомата догодилося підійти. (Ні, карта була, але нам було простіше готівкою). А до відправлення всього кілька хвилин, а шлях у нас 3, а ми знаходимося в районі, от і не пам'ятаю, але далеко )) Біжимо, 3-й шлях не бачимо, є 5-ий, є 2-й, а де ж 3 та 4? А вони, виявляється, трохи далі від основної лінії початку платформ, коротше.
на вокзалі Санта Марія Новела (фото з інтернету)
Встигли, заскочили… Можна було й не бігти, через півгодини була б наступна електричка, але вже дуже хотілося додому, тобто в готель.
А не наступного дня ми продовжили наші пригоди в Лукці, розповідь тут
