Тур по югу Италии Тур по півдні Італії

22 лютого 2018 • Час поїздки: з 26 серпня 2017 до 02 вересня 2017

Репутація: +1222

Додати до друзів

Написати листа

У подорож Південною Італією вдалося поїхати лише з третього разу: в один рік гурт не набрався і довелося замінити тур іншим, вдруге знову та сама історія - повернули гроші.

Їздили від "Наталі-Турс", народу знову набралося мало, 11 людей, але тур не скасували, їздили до мініавтобуса. Гідом була Ярослава Грузинська, дуже приємна в спілкуванні і гарна дама, яка живе в Італії і багато нам розповідала в дорозі про місцеві звичаї.

Тепер докладно: початок туру виявився невдалим, т. к. довго не могли вилетіти з Москви через поломку літака, що весь вечір і ніч просиділи у Внуково. До Неаполя прилетіли лише вранці, заселилися в готелі "Гурієн" неподалік пл. Гарібальді та вокзалу. Спочатку напружували негри-торговці прямо на тротуарах, але жодної агресії з їхнього боку не було, і ми звикли.

День перший:

Після заселення нам запропонували додаткову екскурсію на Капрі, вартістю 80 євро з особи, включаючи екскурсовода, пором та автобус до порту. У принципі можна було виїхати самим, т. к. Пороми ходять часто, ціни залежать від швидкості та класу порому, У нас був швидкісний, пливли 1 годину, вартість туди-назад 43 євро, найтихохідніший йде 1-30, вартість 35 євро. Після приїзду на Капрі купили квиток на катер навколо острова – 18 євро. Плити десь 1 годину. Всім раджу таку подорож, т. к. це краса невимовна! Такого мальовничого кольору моря я ніде не бачив. Потім на автобусі по крутому серпантину ми піднялися нагору, в містечко Анакапрі, там погуляли і піднялися на канатці (10 євро туди-назад) на самий верх, звідки чудові краєвиди. Після безсонної ночі я так утомився, що кілька разів заснув на спуску по канатки вниз.

Внизу ми ще погуляли, сходили до невеликого храму Михайла Архангела (2 євро), з підлогою вкритий плитками із зображенням біблійних сцен. по підлозі ходити не можна, оглянули з хорів. Не Сієнський собор із приголомшливими статями, звичайно, але нічого. потім оглянули зовні віллу Круппа, будинок Горького, стеллу Леніна та поїхали до порту. До відплиття ще був годину ми купалися, т. к. температура була під 30. У готель повернулися вже годині о 9-й вечора.

День другий:

З ранку взяли планшет зі скаченим путівником, карту і вирушили до старого Неаполя по трьох головних вулицях т. н. "декуманам", заходячи до храмів, які в Неаполі безкоштовні. у храмах тут буйство барроко: золото, картини, прикраси. До того ж на вулиці було спекотно – 32 градуси. Основна мета була Капелла Сан Північно (6 євро) зі скульптурами дивовижно струму роботи ("Христос під плащаницею", "Цнотливість" та "Порятунок від чар" з незрозуміло як верезаною скульптором мережею. У капелі ще багато статуй родичів князя Сан Північно, який і створив капелу, багато постатей алегоричні, погано що служителі не лише забороняють робити фото, а й не дозволяють користуватися планшетом - тільки аудіогідом (російської мови немає), доводилося йти до входу в крипту і там читати. У крипті знаходяться дві мумії жінки та чоловіки з повною мережею кровоносних судин Незрозуміло нікому, як це зроблено 400 років тому, хоча князь захоплювався різними хімічними речами і мав славу алхіміком.

З інших церков згадаю церкву Св. Клари. головне там - це дворик із прекрасними майоліковими плитками-картинами. Плата за вхід до дворика досить висока - 6 євро.

Неаполь нам сподобався, на сміття про які багато хто писав, не звертав особливої уваги. Біля вокзалів завжди сміття, а вулиці більш-менш чисті. У Неаполі справді найсмачніша піца, є піцерії, у які великі черги. Ще там продають смачні ромові баби (по неаполітанські-баба) і каву з горіхом.

Після обіду ми вирішили поїхати самі до Помпеї, від вокзалу, з окремої платформи йде електричка "Чирковезувіано" у бік Соррентро. Їхати годину, ціна в один кінець 2-50. Електричка вузька, по два місця з кожної сторони проходу. Від станції до розкопок йти дві хвилини, вхідний квиток коштує 13 євро з карткою -15. Помпеї виявилося великим містом, весь обійти нереально, тим більше за спекою і залишком бруківки. Ми тинялися майже 3 години. Такого місця у світі просто ніде нгет. Потім приїхали до Неаполя, затарилися в магазині "Конад" на вокзальній площі чудовим місцевим вином та відзначили поїздку.

День третій:

З ранку поїхали з Неаполя до регіону Базилікату, місто Матеру. там є дивовижний старовинний район Сассі – це будинки, вирубані в скелі, ходиш прямо по дахах. Там знімалося багато історичних фільмів, зокрема, фільм Гібсона "Пристрасті Христові". Місцевий екскурсовод розповідав, що у 70-ті роки цей район був визнаний аварійним, людей розселяли, але потім його визнано культурною спадщиною ЮНЕСКО і тепер там знову живуть люди і навіть організовані готелі. У самому місті цікавим є кафедральний собор 13 століття.

Далі наш шлях лежав до Апулійського "білого міста" Остуні, названого так через білі будинки, Містечко невелике, симпатичне, є красиві храми, найвідоміший - Собор Ассунта, 15 століття.

До вечора нас привезли в хороший чотиризірковий готель серед пагорбів, з басейном, головна незручність якого - віддаленість від найближчих населених пунктів, як влучно висловився один турист "жопчин будинок". Тобто. самостійно звідти вибратися досить проблематично та затратно.

День четвертий:

Оскільки готель знаходиться далеко від комунікацій самостійні подорожі відкидалися, довелося купити екскурсію за 80 євро Лечче-Альберобелло. У Леччі, на самий каблучок Італії, ми давно мріяли з'їздити, подивившись фільм "Холосі постріли", де дія там і відбувається. Стародавнє місто не дарма називають "Південною Флоренцією" та "Золотим містом". Будинки там зроблені з каменю "леччіза", що згодом набув золотистого кольору. У місті справжнє бенкет барроко, кожен храм і просто будинок можна оглядати довго. У Леччі у нас був чудовий гід Ольга Спесівцева, справжній знавець. Про всю красу в короткому огляді і розповісти важко. До того ж у Леччі ціла культура фігур з пап'є-маше, дуже багато цікавих робіт на вулицях та в магазинах.

Після обіду поїхали в Альберобелло, місто знаменитих трулів - конусоподібних будівель, що нагадують будиночки гномів або хобітів. Місцевий гід нам розповіла, що в середні віки, щоб не платити податок на будинок, місцеві жителі вигадали таку форму будинку, типу - це не будинок, а сарайчик, каміння щільно клалися один на одного без цементної зв'язки і будинок розбирався досить швидко. трулі по дорозі зустрічалися часто, але в місті цілі райони зайняті трулями, в них і зараз живуть жителі, і багато магазинів. Досить цікаве місце

День п'ятий:

Ми покинули наш готель і поїхали зранку до Барі, гід знову була Ольга, що нас дуже порадувало. Цього дня над мощами Святого Миколая Чудотврця проходив православний молебень, тому в крипті було багато народу, велика черга, всі хотіли прикластися до плити, під якою розташовані мощі святого (одну кісточку привозили на поклоніння до Москви).

У Барі мені сподобалося старе місто, це типу старої Одеси, маленькі дворики, люди сидять на вулиці тощо. Через те, що багато часу провели в соборі, нове місто подивитися особливо не вдалося, наш шлях лежав назад до Неаполя.

По дорозі гурт зупинився в ресторанчику поруч із пляжем, ми з дружиною обідати не стали, т. к. у нас були в запасі бутери, фрукти та вино, і пішли на пляж. Вода була чиста і ми дві години купалися, потім підтягнулася і наша група. Потім, надвечір, ми знову приїхали до нашого готелю в Неаполі.

День шостий:

З ранку у нас у програмі стояло відвідування Сорренто, як додаткова екскурсія пропонувалася поїздка Амальфітанським узбережжям за 35 євро. Ми вирішили поїхати, хоча це виявилося і невдалим рішенням: у Сорренто нас так і так привезли б (їхати 1.5 години). У самому Сорренто нічого примітного немає, нас водили по різних магазинчиках, не знаючи, чим зайняти. Потім поїхали узбережжям, роблячи зупинки на фото в різних місцях, в Позітано не заїжджали. Дорога, звісно, найкрасивіша. Потім зупинилися подивитись щось на кшталт "блакитного грота" (5 євро), невелика печера у скелі з водою нереального блакитного кольору. Потім групу знову повезли на обід, все це зайняло багато часу і в Амальфі ми приїхали вже о 16-00, подивилися Собор Андрія Первозванного, а о 18-00 призначили час відправлення. Ми вирішили піднятися в Равелло, подивитися знамениті види, проте добиратися було не просто, автобус (2 євро) ходить раз на півгодини, піднімався 30 хвилин якимось немислимим серпантином, до того ж періодично пропускав зустрічний транспорт, т. к. дорого досить вузька. Коли ми піднялися нагору, то зрозуміли, що часу у нас зовсім немає, нашвидкуруч поклацувавши на оглядовому майданчику ми одразу зібралися в зворотну стороу, а тут ще нам зателефонувала гід і сказала, що в Амальфі починається костюмований парад і всі автобуси та машини з міста виганяють . Наш автобус теж доїхав до половини і встав у пробці, всі вийшли і ми кілометри три шльопали вниз до Амальфі. Там теж рейсові автобуси до Сорренто не ходили, доки не скінчився парад, наш маршрутний автобус поїхав без нас і ми далі добиралися самостійно: автобусом до Сорренто, потім електричкою до Неаполя.

День шостий:

Виліт у нас був пізній і ми ще погуляли Неаполем, правда погода зіпсувалася і зарядив дрібний дощ, але після спеки це навіть було добре. Ми знову погуляли містом, відвідали Собор Св. Януарія (знайомий нам з відомої італійської комедії), подивилися Новий замок, королівський палац, площа Плебесцита, набережну тощо. Потім вийшли на торгову вулицю Толедо, щось купили додому і поїхали в готель футуристичною гілкою метро, виходячи дивитися інтер'єри станцій. Дорога до Москви була без пригод.

Ось і вся коротка розповідь. Висновок: я хотів би ще на тиждень з'їздити в Неаполь, в місті залишилося багато чого подивитися: і Археологічний музей, і картинну галерею Каподимонте, і замки. З'їздити до Казерти, Салерно. У Неаполі зручна та вигідна музейна карта, є по регіону Кампанія, є по місту.

Капрі. "Стежка Круппа"

Капрі

Неаполь. Капела Сан Північно. "Порятунок від чарів" (Фото не моє)

Неаполь. Капела Сан Північно. "Цнотливість" (фото не моє)

Неаполь. Капела Сан Північно. "Христос під плащаницею" (фото не моє)

Капрі. Прогулянка катером

Капрі. Бірюзове море

Капрі. Храм Св. Михайла

Капрі. На вершині гори. Таке фото у всіх

Капрі. Ось сюди б на човнику сплавати, викупатися.

Неаполь. Віа Трибунале

Неаполь. У такі провулочки ми заходили побоювалися