Hotel A Tribute To Music Residenza, Венеция
http://www.booking.com/hotel/it/atributetomusicvenice. de.html? sid=838c013478f552... »
На пл. Рима Piazzale Roma мы подошли в кассы за билетами. Очередь почему-то была неимоверно большая. Оставив мужа в ней стоять, я отправилась в информационное бюро, которое находится буквально по соседству. Там не было почти никого, не считая парня с девушкой, они также как и я, туда пришли за картой города и не только. После того, как они получили много разной макулатуры, они стали спрашивать про билеты. Девушка за стойкой стала им объяснять, какие имеются виды билетов. Не долго посовещавшись, они что-то выбрали и ушли. А я подумала, какая красота, здесь можно купить все проездные без очереди. Показывая на брошюрку с билетами, я объяснила девушке, что мне нужно, купила билеты, взяла карту города и довольная собой вышла на улицу. Муж за это время, конечно, продвинулся в очереди, но до окошка с кассиром было ещё далековато. Теперь на будущее известно, что билеты можно купить и в информ. бюро.
Про билеты. Мы были в Венеции 5 дней. Отель наш находился в центре, поэтому на первый день мы купили только одноразовые билеты за 7.00 евро/чел., а на будущие дни проездные: на 3 дня за 40.00 евро/чел. Ну и в последний день также купили одноразовые билеты за 7.00 евро, чтобы уже доехать от отеля до пл. Рима.
Цены можно посмотреть здесь:
http://www. veneziaunica. it/it/ecommerce/products/pack/biglietti-turistici-actv
Схема вапоретто:
http://www. actv. it/sites/default/files/Mappa_linee_agosto_2013_100x70web%202. pdf
Расписание вапоретто:
http://www. actv. it/sites/default/files/orari%20nav%2011%20nov%202013_low%281%29. pdf
Дома я планировала доехать до отеля на вапоретто 4.1 по каналу Giudecca до остановки Arsenale, это было бы быстрее, а когда пришли на причал почему-то захотелось сразу же проехаться по Гранд каналу, поэтому вместо 4.1 мы сели на вапоретто №1 и поплыли. Чемоданы поставили куда-то в салон, сразу около лестницы направо, а сами вышли в носовую часть лодки, я там очень хорошо устроилась, благо там были свободные места, да и вообще не очень много было народу. Муж с фотоаппаратом свободно передвигался по лодке, от одного борта к другому.
Каналы, мосты, дома, отели, церкви и снова мосты... вот она Венеция.
Пока всё рассматривали и фотографировали, уже и к нужной остановке подъехали. В Венеции мы уже были, но давненько, и теперь её рассматривали как старую знакомую и в то же время открывая новые места.
От остановки Arsenale нужно пройти немного в сторону пл. Сан Марко, через один мостик, и здесь, на набережной, среди многочисленных кафе и магазинов будет не приметный вход в этот отель. Здание снаружи, конечно, всё облезлое и обшарпанное, впрочем, как и многие другие, но внутри отеля всё довольно прилично.
1. Расположение
Отель находится в районе Castello, прямо на набережной, можно сказать почти в самом центре. Именно так я и выбирала, чтобы не далеко от центра, не далеко от разных причалов. Устроило всё, лучше и придумать было нельзя.
Изначально у меня был забронирован другой отель, но постоянно просматривая сайт booking. com, я вдруг увидела этот отель в продаже за 300.00 евро за 4 ночи с не отменяемой бронью. Это было за 4 дня до вылета, и долго не раздумывая я заказала этот отель, а потом отменила предыдущий. Всю сумму сняли с кредитной карты в день бронирования, а в отеле при выписке доплатили ещё туристический налог 20.00 евро за двоих за 4 ночи.
Если предполагается осмотр какого-либо города с его достопримечательностями, то я предпочитаю отель в центре или как можно ближе к нему, чтобы всегда можно прийти отдохнуть, или выложить покупки, или просто попить чаю. Расположение этого отеля соответствовало всем этим нашим требованиям.
Внешний вид, конечно, оставляет желать лучшего. Если стоять лицом к отелю, то слева будут красные зонтики сувенирного магазина. Если заранее прогуляться там в maps. googlе, то найти потом будет совершенно не сложно. Заходим в дверь, не большой коридор, перед нами большая стеклянная дверь, она почти всегда закрыта, но рядом есть звонок, звоним, нам открывают, и вот мы уже в отеле. Рецептион работает 24 часа, поэтому ключи от входной двери не выдают, звоним каждый раз, когда нужно зайти в отель.
2. Наш номер.
У каждой комнаты своё название. Номер, конечно, маловат, но при бронировании других просто не было. И окна у нас выходили во внутренний дворик. Когда убирались в других номерах, при этом были открыты двери, я туда заглянула: довольно просторные, были трёхместные с видом на море.
Обычный номер, но в нём не было шкафа для одежды. Вместо него сразу за дверью штанга с вешалками. Немножко не привычно. Основное, что мы туда вешали, так это куртки, во всём остальном жили, как говорится из чемодана. Раз нет шкафа, значит нет и самых элементарных полок, значит ничего никуда не положишь.
Есть маленький холодильник, чайник и чайно-кофейный набор, который пополнялся каждое утро, когда была уборка.
Интернет работал отлично, без сбоев. В ванной комнате тоже всё обычно, почти никаких замечаний. Пишу почти, потому что гель для душа в дозаторе не пополнялась. Как закончилась, так больше и не пополняли, и каждое утро я забывала об этом напомнить на рецептион.
Самое главное, чего я опасалась больше всего, это, конечно же комаров. Но в номере воздух был абсолютно свежим, не спёртым, но тем не менее, как мы без открытого окна-то? Но счастье есть! Комаров не было! Внутренний дворик, надо сказать, практически безжизненный, никто не живёт что ли там. Несколько раз слышали там приглушённые голоса, через несколько минут всё стихало и тишина... почти как в деревне. Это было большим плюсом нашего номера, сон был крепким, спокойным и со свежим воздухом. В номере также есть кондиционер, как работает, не знаю, не включали.
3. Сервис и завтрак.
На рецептион на русском языке не говорят, но хотя бы на немецком, ну на английском само собой. Персонал приветливый, доброжелательный.
Буфет располагается также на втором этаже, рядом с нашим номером, но это нас нисколько не беспокоило. Завтрак довольно приличный, и мясные и сырные нарезки, правда всё в малом количестве. Но с другой стороны, как только опустошается какая-либо тарелка, тут же подрезают/подкладывают. Выпечка была очень не плохой, а вот соки не очень понравились, было такое ощущение, что они разбавлены водой.
В буфете была русскоговорящая дама, рада была поболтать с нами на родном языке, т. к. в Италии живёт уже довольно долго.
Ну в общих чертах про отель и всё. Для того, чтобы остановиться на несколько дней, 2-3 ночи, вполне подойдёт.
Hotel A Tribute To Music Residenza, Венеція
http://www. booking. com/hotel/it/atributetomusicvenice. de.html? sid=838c013478f552...»
На пл. Риму Piazzale Roma ми підійшли до кас за квитками. Черга чомусь була неймовірно велика. Залишивши чоловіка в ній стояти, я поїхала до інформаційного бюро, яке знаходиться буквально по сусідству. Там не було майже нікого, крім хлопця з дівчиною, вони також як і я, туди прийшли за картою міста і не тільки. Після того, як вони отримали багато різної макулатури, вони стали питати про квитки. Дівчина за стійкою почала їм пояснювати, які є види квитків. Не довго порадившись, вони щось вибрали і пішли. А я подумала, яка краса тут можна купити всі проїзні без черги. Показуючи на брошуру з квитками, я пояснила дівчині, що мені потрібно, купила квитки, взяла карту міста та задоволена собою вийшла надвір. Чоловік за цей час, звичайно, просунувся у черзі, але до віконця з касиром було ще далеко. Тепер на майбутнє відомо, що квитки можна купити та в інформ. бюро.
Про квитки. Ми були у Венеції 5 днів. Готель наш знаходився в центрі, тому на перший день ми купили лише одноразові квитки за 7.00 євро/ос. , а на майбутні дні проїзні: на 3 дні за 40.00 євро/ос. Ну і в останній день також купили одноразові квитки за 7.00 євро, щоби вже доїхати від готелю до пл. Риму.
Ціни можна переглянути тут:
http://www. veneziaunica. it/it/ecommerce/products/pack/biglietti-turistici-actv
Схема вапоретто
http://www. actv. it/sites/default/files/Mappa_linee_agosto_2013_100x70web%202. pdf
Розклад вапоретто:
http://www. actv. it/sites/default/files/orari%20nav%2011%20nov%202013_low%281%29. pdf
Удома я планувала доїхати до готелю на вапоретто 4.1 каналом Giudecca до зупинки Arsenale, це було б швидше, а коли прийшли на причал чомусь захотілося відразу ж проїхатися Гранд каналом, тому замість 4.1 ми сіли на вапоретто №1 і попливли. Валіди поставили кудись у салон, одразу біля сходів направо, а самі вийшли в носову частину човна, я там дуже добре влаштувалася, благо там були вільні місця та й взагалі не дуже багато було народу. Чоловік з фотоапаратом вільно пересувався човном, від одного борту до іншого.
Канали, мости, будинки, готелі, церкви та знову мости...ось вона Венеція.
Поки все розглядали та фотографували, вже й до потрібної зупинки під'їхали. У Венеції ми вже були, але давно, і тепер її розглядали як стару знайому і водночас відкриваючи нові місця.
Від зупинки Arsenale потрібно пройти трохи у бік пл. Сан Марко, через один місток, і тут, на набережній, серед численних кафе та магазинів буде не помітний вхід до цього готелю. Будівля зовні, звичайно, все облізла і обшарпана, втім, як і багато інших, але всередині готелю все досить пристойно.
1. Розташування
Готель знаходиться в районі Castello, прямо на набережній, можна сказати майже в самому центрі. Саме так я і вибирала, щоб не далеко від центру, не далеко від різних причалів. Влаштувало все, краще і придумати не можна було.
Спочатку я забронював інший готель, але постійно переглядаючи сайт booking. com, я раптом побачила цей готель у продажу за 300.
00 євро за 4 ночі з бронею, що не скасовується. Це було за 4 дні до вильоту, і довго не роздумуючи, я замовила цей готель, а потім скасувала попередній. Всю суму зняли з кредитної картки в день бронювання, а в готелі під час виписки доплатили ще туристичний податок 20.00 євро за двох за 4 ночі.
Якщо передбачається огляд якогось міста з його пам'ятками, то я віддаю перевагу готелю в центрі або якомога ближче до нього, щоб завжди можна прийти відпочити, або викласти покупки, або просто попити чаю. Розташування цього готелю відповідало всім цим вимогам.
Зовнішній вигляд, звичайно, залишає бажати кращого. Якщо стояти обличчям до готелю, то ліворуч будуть червоні парасольки сувенірного магазину. Якщо заздалегідь прогулятися там у maps. googlе, то знайти потім буде зовсім не складно.
Заходимо у двері, не великий коридор, перед нами великі скляні двері, вони майже завжди зачинені, але поруч є дзвінок, дзвонимо, нам відчиняють, і ось ми вже в готелі. Рецептіон працює 24 години, тому ключі від вхідних дверей не видають, телефонуємо щоразу, коли потрібно зайти в готель.
2. Наш номер.
Кожна кімната має свою назву. Номер, звичайно, замалий, але при бронюванні інших просто не було. І вікна у нас виходили у внутрішній дворик. Коли забиралися в інших номерах, при цьому були відчинені двері, я туди зазирнула: досить просторі, тримісні з видом на море.
Звичайний номер, але в ньому не було шафи для одягу. Замість нього одразу за дверима штанга із вішалками. Трохи не звично. Основне, що ми туди вішали, так це куртки, у всьому іншому жили, як то кажуть із валізи. Якщо немає шафи, значить немає і найпростіших полиць, значить нічого нікуди не покладеш.
Є маленький холодильник, чайник і чайно-кавовий набір, який поповнювався щоранку, коли було прибирання.
Інтернет працював чудово, без збоїв. У ванній кімнаті теж все зазвичай, майже жодних зауважень. Пишу майже, бо гель для душу у дозаторі не поповнювалась. Як закінчилася, так більше й не поповнювали, і щоранку я забувала про це нагадати рецептіон.
Найголовніше, чого я боялася найбільше, це, звичайно ж, комарів. Але в номері повітря було абсолютно свіжим, не спертим, але тим не менш, як ми без відчиненого вікна? Але ж щастя є! Комарів не було! Внутрішній дворик, треба сказати, практично неживий, ніхто не живе чи там. Кілька разів чули там приглушені голоси, за кілька хвилин все стихало і тиша...майже як у селі. Це був великий плюс нашого номера, сон був міцним, спокійним і зі свіжим повітрям. У номері є кондиціонер, як працює, не знаю, не включали.
3.
Сервіс та сніданок.
На рецептіон російською мовою не говорять, але хоча б німецькою, ну англійською само собою. Персонал привітний, доброзичливий.
Буфет розташований також на другому поверсі, поряд з нашим номером, але це нас анітрохи не турбувало. Сніданок досить пристойний, і м'ясні та сирні нарізки, правда, все в малій кількості. Але з іншого боку, як тільки спустошується будь-яка тарілка, відразу підрізають/підкладають. Випічка була дуже хороша, а ось соки не дуже сподобалися, було таке відчуття, що вони розбавлені водою.
У буфеті була російськомовна жінка, рада була поговорити з нами рідною мовою, тому що в Італії живе вже досить довго.
Ну загалом про готель і все. Для того щоб зупинитися на кілька днів, 2-3 ночі, цілком підійде.