Ангкор…. О, АНГКОР! …. Сколько же о нем писано, переписано…
Разрушенный город Ангкор-Тхом, гигантский храмовый комплекс Ангкор-Ват, храм Та Прум (Ta Prohm) в котором снимали «Лару Крофт» - это самые популярные места, о которых знают бывалые путешественники и туристы.
Можно купить билет на один день пребывания в древнем городе (20$), на три (40$) либо на неделю (60$). Все билеты с фото, датой действия (к примеру входной билет на три дня действовал неделю) и персональным номером билета. Передвигаться по комплексу можно на авто, рикше, велосипеде либо на своих ногах.
В Сиемреапе мы планировали быть всего два дня, поэтому, начитавшись восторженных отзывов, взяли входные билеты на три дня (не додумавшись брать билеты отдельно на каждый день, все равно цена та же) . В ходе посещения Ангкора у одного человека билет забрали в первый же день, а я свой вечером первого дня благополучно сдала в стирку в кармане штанов. По теории билеты можно было восстановить по персональному номеру, который у меня после стрики остался, но мы не захотели это делать. Ни меня, ни второго «потерявшего» Ангкор не впечатлил на столько, чтобы захотелось иди смотреть все остальные развалины. Возможно я уже многое видела и ничто не впечатляет, да и особой любовью к руинам я не отличаюсь. Да, Ангкор красивый, интересный, не обычный, но даже если Тадж Махал не вызвал во мне никаких эмоций, то и Ангкор не смог удивить.
Но это мое мнение, а для Вашего есть фото и возможность самому в живую все оценить! =)
Первым мы увидели Ангкор-Ват. Тут мне понравилась разваливающаяся мостовая к храму. На стенах видны фигуры танцовщиц Апсара. На территории продают пальмовый сок. Хотела попробовать, но не сложилось. Сам Храм огромный и интересный. Можно подняться на верхний уровень и рассматривать весь Ангкор.
По-моему внимания заслуживает не только древний храм, но и более современные маленькие храмы, которые спрятаны за торговыми рядами. А еще там есть веселые продавщицы, что и мертвого уломают купить что-то.
Далее минуя Южные ворота мы въехали в Ангкор-Тхом. Первым нас встретил храм Bayon, в котором живет много летучих мышей
Дальше был храм Baphuon. Не менее интересный чем предыдущий, и с красивыми видами с верхнего уровня. Будьте осторожны, и не забывайте брать с собой воду!
После Бапуона мы побродили по округе натыкаясь на маленькие храмы и огромные деревья.
Более всего в Ангкоре я хотела увидеть Ta Prohm, и больше всего он мне и понравился. Вот только бешенное количество японских туристов заставляло злиться. Приходилось ухитряться, чтобы сделать фото БЕЗ них. Вы когда-то видели как японские группы фотографируются все по очереди у одного кустика? Так вот, пока ВСЯ группа не сфотографируется – они не уйдут. А вдруг Вам тоже нравится этот кустик? ! В таких случаях мой друг кричал «МОЯ ОЧЕРЕДЬ» и подбегал к «кустику», японцы тормозили в недоумении, и в этот момент он убегал и мы могли сфотографировать нужный нам кустик!
Ангкор. О, АНГКОР! …. Скільки ж про нього написано, переписано ...
Зруйноване місто Ангкор-Тхом, гігантський храмовий комплекс Ангкор-Ват, храм Та Прум (Ta Prohm) у якому знімали «Лару Крофт» - це найпопулярніші місця, про які знають досвідчені мандрівники та туристи.
Можна купити квиток на один день перебування в стародавньому місті (20 $), на три (40 $) або на тиждень (60 $). Усі квитки з фото, датою дії (наприклад вхідний квиток на три дні діяв тиждень) та персональним номером квитка. Пересуватися комплексом можна на авто, рикші, велосипеді або на своїх ногах.
У Сіємреапі ми планували бути всього два дні, тому, начитавшись захоплених відгуків, взяли вхідні квитки на три дні (не додумавшись брати квитки окремо на кожен день, все одно ціна та сама). У ході відвідування Ангкора в однієї людини квиток забрали першого ж дня, а я свого вечора першого дня благополучно здала в прання в кишені штанів.
За теорією квитки можна було відновити за персональним номером, який у мене після стрики залишився, але ми не захотіли це робити. Ні мене, ні другого «втратившого» Ангкор не вразив на стільки, щоб захотілося йди дивитися всі інші руїни. Можливо, я вже багато бачила і ніщо не вражає, та й особливою любов'ю до руїн я не відрізняюся. Так, Ангкор красивий, цікавий, не звичайний, але навіть якщо Тадж Махал не викликав у мені жодних емоцій, то Ангкор не зміг здивувати.
Але це моя думка, а для Вашого є фото і можливість самому наживо все оцінити! =)
Першим ми побачили Ангкор-Ват. Тут мені сподобалася бруківка, що розвалюється, до храму. На стінах видно фігури танцівниць Апсара. На території продають пальмовий сік. Хотіла спробувати, але не склалося. Сам Храм величезний та цікавий. Можна піднятися на верхній рівень та розглядати весь Ангкор.
На мою увагу заслуговує не лише древній храм, а й сучасніші маленькі храми, які заховані за торговими рядами. А ще там є веселі продавщиці, що й мертвого вламають щось.
Далі мимо Південних воріт ми в'їхали в Ангкор-Тхом. Першим нас зустрів храм Bayon, в якому живе багато кажанів
Далі був храм Baphuon. Не менш цікавий ніж попередній, та з красивими видами з верхнього рівня. Будьте обережні і не забувайте брати з собою воду!
Після Бапуона ми поблукали округом натикаючись на маленькі храми та величезні дерева.
Найбільше в Ангкорі я хотіла побачити Ta Prohm, і найбільше він мені сподобався. Ось тільки шалена кількість японських туристів змушувала злитися. Доводилося примудрятися, щоб зробити фото без них. Ви колись бачили, як японські групи фотографуються всі по черзі в одного кущика? Так ось, поки ВРЯ гурт не сфотографується – вони не підуть.
А раптом Вам також подобається цей кущик? ! У таких випадках мій друг кричав "МОЯ ЧЕРГА" і підбігав до "кущика", японці гальмували здивовано, і в цей момент він тікав і ми могли сфотографувати потрібний нам кущик!