Шри Ланка глазами латвийского оператора AlSvets
Путешествие состоялось с 23 ноября по 05 декабря 2024 года.
Это моё не первое путешествие с AlSvets, и отмечу, как и в прошлый раз билеты на самолёт я приобретал самостоятельно. Фирма предлагает билеты, но из Риги, а мне надо из Таллинна. Получилось идеально, в обоих случаях (туда и обратно) маршрут был проложен через Стамбул и самолёты из Таллинна и Риги прибывают в Стамбул с разницей примерно в час, так что из Стамбула до Коломбо мы уже летели в одном самолёте вместе с группой и по прибытию не нужен был отдельный трансфер. И обратный вылет получился аналогичный: до Стамбула вместе. И во всех случаях это была авиакомпания Turkich AirLines.
День первый, перелёт Таллинн – Стамбул
Отчекинился благополучно – места дали вместе (сэкономил на стоимости мест).
Задержка рейса на 30 минут а вылетели ещё позже. Досмотр проходили без выкладывания, народу почти никого не было. Но самолёт был полным. В самолёте кормили (паста или мясо, салатик, булочки, сладкое и напитки).
В Стамбуле транзитная зона. До своего гейта шли долго, минут 25. Очень красиво и очень много магазинов. Покупка в магазине по билету и паспорту – занимает время, но были ночью и народа почти не было!!!
Перелёт Стамбул – Коломбо. В самолёте выдали плед, подушку, тапочки, носки, маску для сна, наушники, зубную щётку и пасту, крем.
Ночной перелёт, но почти сразу начали кормить (около четырёх утра). В меню паста или курица, и остальное как в предыдущем самолёте.
День второй.
По прилёту на паспортный контроль, виза была online в паспорт поставили штамп. После чего получили багаж.
Сразу в аэропорту обменяли деньги по 295 за евро, купили 100 Гб мобильного интернета у Dialog.
На выходе встречал гид. Автобус 40 местный, но группа 17 человек (была также и вторая группа, но мы с ней почти не пересекались).
Поездка до гостиницы Pegasus Reef Wattala.
Гостиница. На въезде закрытый шлагбаум, который открыли для нас. Багаж оставили в автобусе и пошли в гостиницу. В гостиницу двери открывает обслуживающий персонал. Рассадили в фойе, угостили приветственным напитком (нектар из папайи). Гид быстро сделал заселение и выдал ключи от номеров.
Номер на третьем этаже. Чемоданы принёс обслуживающий персонал.
После заселения совершили прогулку до моря. Висит красный флаг и плакат о запрете купания (вероятно просто потому, что нет службы спасения). Волна почти отсутствует, вход песчаный, как и пляж, но быстрый, вода тёплая но не голубая (достаточно мутная).
Ужин шведский стол с подобающей оплатой напитков. Еда на первом столе европейская, дальше по удалению всё более местная – синоним острая. Помимо обилия еды очень много на десерт сладкого.
Около гостиницы со стороны улицы осмотр не был произведён, но глядя из окна автобуса создалось немного жуткое впечатление (не всё так цивильно как хотелось бы. )
Третий день
Завтрак в 7 часов. Шведский стол – много всего.
После завтрака выезд в 8.30. Перед выездом выставили чемоданы в коридор. Обслуживающий персонал доставил чемоданы до автобуса.
Поездка в слоновий питомник (Pinnawala Elephant Orphanage). Приехали в то время, когда слоны были уже в реке. Система не совсем понятна. Были куплены билеты и, как всегда, для иностранцев во много раз дороже. Потом пошли к реке и нигде не предъявляли билеты. В реке было около 20 слонов, сказать что они там мылись вряд ли можно, купались только маленькие слоны и чуть в стороне мыли слона. Потом включили водомёт и провели всех слонов через водомёт помыв их. Потом они вышли из реки и пошли по дороге. После этого мы пошли по дороге в питомник. И вот мы там предъявили коллективный билет и прошли. Там гуляли слоны на воле и мы лицезрели их, потом пошли к вольеру где продавали фрукты для кормёжки и мы покормили слона. Были в питомнике минут 20, но особо нового и интересного не увидели – всё это могли сделать и у реки! :-((
После этого мероприятия нас привезли на зарезервированный обед. Шведский стол за 10 евро, напитки за дополнительную плату. Всё съедобно, естественно, блюда разной степени перчённости и нужно выбирать.
Дальше, совершенно неожиданно, т. к. планировалась на завтра, экскурсия в Сигирия (Львиная скала)( Sigiriya The Ancient Rock Fortress). Ситуация осложнялась низкой облачностью и дождём. Сверху льёт, внизу лужи, по ступенькам ручьи и сильный ветер. Как оказалось, что не так всё и отвратительно, хотя виды из-за дождя и облачности смазаны и не всё видно. Вернулись промокшими почти насквозь.
Привезли в гостиницу (Pelwehera Village Dambulla). Заселение, приветственный напиток, размещение. Чемоданы принесли в номер.
Огорчительно, но ни погода ни температура в номере не позволяет высушить одежду и это очень неприятно и проблематично.
Ужин на шведском столе про который можно сказать, что голодным не останешься, но не так и разнообразен.
Четвёртый день.
Завтрак, увы, без излишеств, но и не материковый, фрукты отсутствовали, чай один вид (и это в Шри Ланка), «кофе» в чайнике.
В 8.30 выезд в Полоннарува (Polonnaruwa). Вход 30 долларов. Сначала музей. Потом осмотр города. Опять лил дождь. По пути к другому объекту заехали в ресторан. Обед шведский стол, те же 10 евро, но, увы, большинство блюд острые.
Далее пещерный храм Дамбулла (Dambulla cave temple). По завершению заехали на точку по продаже фруктов и, далее, в винный магазин.
Номер в гостинице убрали, добавили воду чай и кофе.
Ужин аналогичен предыдущему дню.
Пятый день
Второй завтрак в этом отеле, увы, он не отличался от предыдущего и мог бы оставлять желать лучшего. Как обычно, в 8 утра выставили в коридор чемоданы которые ребята доставили до автобуса.
Первая остановка сад специй (Isiwaya Ayurvedic Village, Matale). Позитивного впечатления не оставило посещение этого заведения. Были показаны как растут некоторые пряности но основной акцент был сделан на аюдверу, как использовать производные этих растений для медицины – лечат от всего, но нужен курс, длительный курс. Были показаны некоторые процессы (заготовка специи карри, заготовка корицы).
После был предложен бесплатны десятиминутный массаж желающим и в это время шёл рассказ о тех чудесных средствах которые там изготавливают с акцентом на том, что их можно купить. Ну и – магазинчик где можно купить всё озвученное! Но, увы, специй там с гулькин нос а перца, кориандра, кардамона там не было, сказали закончились. Ну а чудотворные средства продаются по таким заоблачным ценам, что желание купить почти исчезло. Т. е. всё рассчитано на туристов, обыкновенное прикормленной место. Как вывод – почти пустая трата времени.
После обед, ресторан на четвёртом этаже со стандартным по цене шведским столом в 10 евро. Добротный обед.
Далее посещение Храм зуба Будды (Sri Dalada Maligawa). Красиво, и дождливая погода способствовала умеренному количеству посетителей!
Неожиданно оказался лишний час и мы посвятили его посещению продуктового супермаркета который не укрепил наших ожиданий. Такое впечатление, что все дары острова идут на экспорт.
Не обошлось и без культурной программы. Мы посетили клуб где нас познакомили, в основном, с культурой местного танца (Cultur Dance Show). Было красочно и часовое представление прошло быстро.
Уже в темноте отправились в гостиницу (Hotel Topaz Kandy), гостиница на высоте 630 метров и наш автобус не способен подняться по столь крутой и узкой дороге. Нас пересадили в маленький автобус а чемоданы погрузили в грузовик.
Гостиница находится на вершине с шикарными видами на окрестности которые мы пока только ощутили, но не увидели из-за темноты.
Приветственный очень сладкий чай. Номер достался на третьем этаже. Очень красивый номер в котором очень удобно и комфортно.
Ужин превосходен, но цены на напитки высоковаты.
Шестой день
Завтрак очень достойный, правда кофе из термоса. Дальше чемоданы в коридор нежелательное расставание с понравившейся гостиницей. Опять промежуточный автобус от гостиницы в связке с грузовиком с чемоданами с пересадкой в свой автобус.
Первая остановка ювелирная фабрика (Hemachandras (Kandy) Limited Jewellers). Показали историю строительства шахт и познакомили с технологией добычи камней. Потом показали образцы камней и рассказали про них. Показали реальных людей на рабочих местах которые обрабатывали камни. Ну и, то за чем нас и приглашают – салон по продаже изделий. Красиво, дороговато, но покупатели у нас были.
Вторая остановка фабрика батика (Gunatilake Batiks, Kandy). Увидели историю, технологию, реальных работников и процесс изготовления. Магазин с высокими ценами, но красиво и, опять же, покупатели были.
Ботанический сад (Royal Botanical Garden of Peradeniya), который был следующим, осматривали на присадовом автобусе. Четыре категории растений: привезённые, местные, растущие в том числе и в Шри Ланка и ядовитые. Большой сад и требуется гораздо больше времени чем нам предоставили.
Обед был по пути на чайную фабрику в «облачном» (действительно выше некоторых облаков на высоте более 1 км) ресторане. Шведский стол уже привычный по ассортименту, но плюсом был машинный кофе.
Добраться до ресторана оказалось немного проблематично, пришлось использовать объездной путь, т. к. на основной дороге были оползни и проезд был закрыт.
Последним местом в нашем маршруте этого дня была чайная фабрика (Damro Labookellie Tea Centre and Tea Garden). Стандартный показ технологии и процесса завершился магазином. По большому счёту купить особо не чего – всё достаточно рядовое за исключением белого чая (золотые и серебряные типсы), и цена не маленькая. Плюсом остаётся дата сбора – она буквально двухнедельной давности.
Под вечер приехали в гостиницу (Araliya Red).
Как и город гостиница в английском стиле, даже достаточно помпезная, всё красиво. Приветственным бокалом был грибной суп пюре. Дальше заселение.
Номер достался на пятом этаже. Очень красиво и большой номер без балкона.
Ужин на шведском столе. Зал красивый, но ассортимент мог бы быть примерно соответствующий антуражу, но он достаточно прагматичный полностью обеспечивающий насыщение.
Седьмой день
Таким же образом проявил себя и завтрак. К тому же полное отсутствие сыра, ветчины и бекона. И даже омлета свежеприготовленного не было.
После по наработанному сценарию – чемоданы за дверь, посадка в автобус и выезд. Случился форс мажорный случай. В результате оползней отменили движение поездов и мы не смогли выполнить запланированную поездку. Весь маршрут пришлось провести на автобусе. Заменой поездки на поезде послужило посещение девятиарочного моста (Nine Arches Bridge). Нас подвезли максимально близко к месту а дальше на тук-туке почти к мосту. Небольшой спуск и мы на месте.
Продолжив поездку мы заглянули посмотреть водопад (Rawana Ella). Там помимо водопада насмотрелись обезьян и даже воочию увидели как одна из них залезла в джип сунула лапу в сумку и вытащила оттуда ленч бокс. После этого она удалилась.
Дальше был обед по наработанной схеме. После обеда поездка до гостиницы вдоль побережья достигнув южной точки нашего маршрута (почти юг острова) после чего по автобану поехали на север и к ужину заселились в гостиницу.
Гостиница (Hotel Turyaa Kalutara 4*) прямо на побережье, кажется что с балкона можно прыгнуть прямо в море. Шум моря значителен. Номер достался на шестом этаже (последний). Все номера имеют окна с видом на океан В номере всё есть за исключением утюга (можно взять на рецепшен). С розетками тоже нет проблем включая европейские. Вода в душе была горячая! Очень красиво и уютно.
Ужин хороший, но не столь идеален как мог бы быть.
Восьмой день
С погодой не повезло, с утра дождь опять. Завтрак без кофе но появилась ветчина. Дождь до 12, после этого поехали в бодхию (Kalutara Bodhiya) на тук туке который был заказан по Uber за 342 рупий (1.1 евро). Ожидали пять минут.
После культурного экскурса просто гуляли заглядывая в магазины. Дошли до магазина и повернули обратно. Самым примечательным был тот факт, что нашли цех по заготовке специй и там смогли купить белый перец (750 рупий за 100 гр) и кардамон (2400 рупий за 100 гр). Также приобрели лист карри – сорвали прямо с куста.
Обратно через Uber на тук туке за такие же деньги. Причём рядом стоящий туктукер просил 800!
Ужин аналогичен предыдущему и было вполне достаточно европейской еды.
Девятый день
После очередного завтрака новый вояж. Это незапланированная экскурсия а нами выпрошенная (40 евро с человека)
В 8.30 выехали. Первая остановка чайный магазин. Увы, чая уровня FOB и выше нет, только золотые и серебряные типсы.
Следующая остановка черепаший питомник (Victor Hasselblad Sea Turtle Research And Conservation Centre) (https://maps. app. goo. gl/22oWsT2bxRmGftFE8). Питомник существует 46 лет. Каждый год выпускается в море более 70 тысяч малюток. Показали одно, двух и трёхневных крошек. Также видели черепах на реабилитации. Было очень интересно. Пофотографировались с 10 килограммовой черепахой на руках.
Затем посетили шахту по добыче лунного камня (Moonstone Mines and Gem Palace) (Front of School, Kahawa - Batapola Rd, Meetiyagoda 80330). Видели шахту, подъём породы, её промывку, обработку. Рассказали о различных камнях, показали их. В завершении, как обычно, посещение магазина. Сделали много покупок. Торг уместен. Достаточно заманчивые и реальные цены. Интересно.
Речное сафари (https://maps. app. goo. gl/S9KfGW34Px2cT7bC9) (Madu Ganga) было следующим мероприятием. Усадили все 17 человек по три в ряд в лодку и медленно повезли (слабый мотор). Подвезли к мангровым зарослям, там же видели маленьких обезьянок. Потом повезли к другому берегу и там специальный человек сделал фотосессию с маленьким крокодилом которого он давал держать на руках (за плату в 500 рупий), сжал на плечи и голову. По пути остановились у «магазина» на воде где, в основном, предлагали кокосы.
При дальнейшем продвижении видели варана. Завершающим пунктом было посещение плантации корицы где показали процесс заготовки и процесс продажи продукции. Мне показалось, что несколько «дутое» и неинтересное мероприятие.
Выдался солнечный день и мы остановились на пляже Hikkaduwa для купания и общения с настоящими морскими прикормленными черепахами. Величина волны была не способствующая осмотру и желанию черепах (было всего две). Отмечу, что плавание в этом месте не комфортно, даже на удалении натыкаешься на каменную мель. Плавать нужно правее этого места.
По пути остановились в винном магазине. Это был магазин без решётки и можно было прогуляться с осмотром прилавков. Цены космические (30 евро за рядовое вино).
И в завершении город Галле (Galle). Точнее, из-за того, что перенасытили свою программу было всего 45 минут. Так что удалось почти бегом пробежаться по крепости. К сожалению, вкусить прелесть и атмосферу на бегу не удалось. Но, безусловно, объект необходим в программах для посещения.
В начале восьмого приехали в гостиницу где и отужинали, отмечу, что в этот день был пропущен обед и нагулян аппетит плаванием.
Десятый день
После завтрака, на котором в фруктах появилась маракуйя (несколько недозревшая) поход на пляж. Попробовал зайти в море напротив выхода – что-то смутило меня, вероятно увидел камень на отдалении от берега. Пройдя немного левее, напротив кафе Лобстера, смог зайти и поплавал на небольшом отдалении. Выход из моря выглядел достаточно приемлемым. С утра исследовали территорию гостиницы вараны.
Затем посетили Richmond Castle. Описание и фотки можно посмотреть в сети, про свои же ощущения могу сказать, что ничего бы не потерял если бы не посетил. Добирались на машине заказанной по Uber. Причём первая машина не доехав метров 300 потерялась – поехала в другую сторону. Вторая машина подъехала быстро и стоило это на 100 рупий больше, чем на тук-туке. К тому же машина подождала нас на обратный путь не взяв за это деньги.
В очередной раз посетили уже рекомендованный «склад специй» (https://maps.apple.com/? ll=6.557227, 79.969998&q=%D0%9E%D1%82%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D0%B8%D1%8F&t=m).
Затем пошли пешком в сторону гостиницы. По пути встретили магазин по продаже чая (Nuwaraeliya Tea, Kalutara) (https://maps.apple.com/? address=Galle%20Road, %20%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0, %20%D0%A8%D1%80%D0%B8-%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0&ll=6.596223, 79.958860&q=Galle%20Road&t=m). Остались очень довольным и ценами и ассортиментом.
Продолжая ходьбу добрались до магазина Arpico после которого заказали по Uber тук-тук.
Вечернее купание было более проблематичным, волна была чуть выше и выход из моря был затруднён, первичная волна тащит назад а последующая кидает вперёд на песок.
На ужин появилась пицца (не в итальянском варианте, а в булочном, в котором большой слой булки).
Одиннадцатый день.
День для загорания. Позавтракали, искупался в море, водная аэробика и йога. На обед сходили в лобстер и отведали краба и лобстера. 66 евро!!! Соус сладко-немного перчённый. Гарнир картофель фри что не показалось мне уместным.
На ужин гвоздём стола был тот же краб в чили соусе – не рискнули.
Двенадцатый день.
Завтрак, купание, аэробика, загорание.
После обеда собрались на овощной рынок, заказали Uber, но местная «мафия» не пустила, пришлось выйти на дорогу и там взять.
Овощной рынок работает по средам после 14 часов, но он только овощной, так что эту локацию можно смело вычёркивать.
Потом пошли в сторону города и немного не доходя до моста нашли фруктовые лотки. Вот там оказались вкуснейшие фрукты (не считая бананов, манго и ананасов, которые везде есть, там были вкусные мангостины, сладкая маракуйя, рамбутан, красные бананы) так что рекомендуем эту точку.
На ужин подавали кальмара с рыбой приготовленные в фритюре, это не считая обычного расклада.
Помимо этого нас порадовали танцами прямо в зале.
Вечером сделал чек ин на самолёт, места опять оказались вместе.
День последний.
Завтрак, наслаждение последним днём солнца, купание на море, которое не обошлось без ЧП – волна выбросила на берег и песок ободрал кожу. Поэтому водная аэробика осталась не посещённой.
В 12 часов сдали номер и чемоданы отнесли вниз – расплатились за напитки (вся сумма за выпитые напитки во время ужинов).
После опять солнечная ванна. Около 15 часов заглянули в душ который находится около фитнес центра – очень удобно. Кстати, за продления номера на один час необходимо заплатить 10 долларов, т. е. если нам надо было до четырёх, то 40 долларов. Мы на это не пошли и превосходно обошлись.
Затем зашли в «лобстер» и заказали супчик один из краба другой из морепродуктов. Готовили 20 минут. И оказалось, что в супах много краба, получилось примерно столько же, сколько было накануне заказанное отдельным блюдом. Даже щипчики дали. Разница оказалась в том, что накануне это стоило 33 евро, а сейчас супчик обошёлся в 7 евро!
Только успели покушать и сразу в автобус – трансфер до аэропорта. Добирались около 1.5 часов.
В аэропорту на входе просвечивают багаж и стоит металлодетектор, проверяют наличие билетов. Воду проносить можно.
Дальше холл в котором есть где посидеть, пошопиться и покушать. Мы приехали рано поэтому пришлось ждать до объявления номеров стоек для регистрации. И, проход к стойкам в определённом проходе где проверяют опять билеты.
Номера стоек были 21-27 и мы, по ошибке, не изучив информацию, встали в общую очередь. А надо было встать туда, где были стойки для зарегистрировавшихся online. Правда на середине очереди мы сообразили и прошли регистрацию на пустых стойках online при этом выдают билет, который надо будет предъявить на входе в гейт где оторвут часть.
На досмотре заставили снять обувь и вытащить компьютер. Паспортный контроль также проходили – ставили штамп.
Зона Duty Free не такая большая и на удивление очень много магазинов с чаем хорошего уровня который мы не видели в стране. Также в продаже был кофе достаточно приличный.
И, проход на гейт означает, что вернуться уже будет нельзя. Перед проходом досмотр, отметка
В самолёте два раза кормили.
В Стамбуле тоже засада, в транзитную зону нужно проходить через досмотр, компьютер вытаскивал, обувь не снимал.
Вылет из зоны Е а там, после Е1 есть возможность выпить настоящий турецкий кофе приготовленный на песке.
Дальше расстались с группой и летели до Таллинна.
Как итог:
Поездкой доволен.
Страна оставила приятное впечатление. И наши опасения по поводу антисанитарии и присутствию всяких живностей не оправдались. Это касается не только гостиниц и мест нашего локального пребывания, но и в целом по стране. Используя «услышанное» - это не пугающая Индия, это адаптированный вариант! Так что можно смело планировать путешествие в Шри Ланка!
Можно говорить о том, что за такой незначительный временной период насытить посещение всех мест невозможно, поэтому те экскурсии, которые были, вполне позволяют познакомиться и с историей и культурой острова. Как и отмечал выше часть экскурсий заточены под бизнес, но изменить что-то довольно сложно (ведь вы не знаете что и как будет), к тому же не стоит забывать что вы туристы и вы должны оставлять деньги. И, увы, деньги немалые – всё дорого!
Принимающей фирмой была Aitken Spence Travels и всё было организовано на хорошем уровне и все проблемы и пожелания решались оперативно.
Гостиницы, в которых мы проживали очень хорошие и здесь уместны слова благодарности и нашему оператору и принимающей стороне.
По поводу чая и специй! До поездки много читал отзывов и рекомендаций и, в основном, всё так и есть! В прикормленных местах покупать можно, но это будет не лучшее и не самое дешёвое! Так, например, на чайной фабрике можно купить качественный и свежий чай, но это чай «средней руки», но он вполне удовлетворяет большинство любителей чая. В сетевых магазинах я не увидел приличного чая, но зато упаковки были прекрасными. В аэропорту, кстати, есть приличный чай, на удивление, но он красиво упакован (раз накрутка) и в зоне беспошлинной (считается что дешевле на самом деле вторая накрутка). Так что если вам нужен очень хороший чай, то нужно искать специализированные точки. Это касается и специй!
Собственно говоря я не увидел минусов этого путешествия и для знакомства со страной вполне рекомендую этот тур! Здесь и экскурсионная часть и есть время поваляться и погреться на солнышке. Нам, в конкретном случае, немного не повезло – циклон Fengal вызвал сильные дожди и первая часть была смазана. Но, обычно, в это время года на западной стороне острова (где мы отдыхали) солнечная погода, а на восточной дождливая. Выбор гостиниц очень хороший!
Из пожеланий хотелось бы добавить полноценную экскурсию в Галле, правда, не исключая черепах. А вот водное сафари (включённое в эту экскурсию) это на любителя и мне не понравилось. Как пожелание к принимающей стороне могло бы быть организация посещения не только буддийских храмов но и индуистских.
И за всем за этим великолепием стоит рижская фирма AlSvets с которой можно обо всём договориться и которая знает и умеет делать своё дело. Рекомендую их и думаю, что это не последняя моя поездка с ними! Спасибо за их труд!
Шрі -Ланка очима латвійського оператора Alsvets
Подорож відбулася з 23 листопада по 05 грудня 2024 року.
Це моя перша подорож з Alsvets, і я зазначаю, як останній раз я придбав квитки на літак самостійно. Компанія пропонує квитки, але від Риги, і мені потрібно від Таллінна. Виявилося ідеально, в обох випадках (там і назад) маршрут прокладався через Стамбул, а літаки з Таллінна та Риги прибувають до Стамбула з різницею близько години, тому від Стамбула до Коломбо ми вже пролетіли в одній площині з Група, а не після прибуття, і не потрібна окрема передача. І зворотній вихід вийшов подібним: Стамбулу разом. І у всіх випадках це були турецькі авіакомпанії.
Перший день, рейс Таллінн - Стамбул
Я благополучно поклявся - вони повідомили місця (заощаджені на вартості місць).
Затримка польоту на 30 хвилин і вилетіла навіть пізніше. Інспекція відбулася, не викладаючи, для людей майже нікого не було.
Але літак був повним. Літак годував (макарони або м'ясо, салат, булочки, солодкі та напої).
у Стамбулі, транзитна зона. Вони довго ходили до своїх воріт, 25 хвилин. Купівля квитка на квиток та паспорт - це потребує часу, але вночі людей майже не було !! !
Політ -Стамбул - Коломбо. Подушка, подушка, тапочки, шкарпетки, спляча маска, навушники, зубна щітка та паста, крему дали площину на площині.
Нічний рейс, але майже одразу почав годувати (близько чотирьох ранку). У меню макаронних виробів або курки, а решта - як у попередній площині.
другий день.
Після прибуття на паспортне управління віза була в Інтернеті в паспорті, поставив штамп. Потім вони отримали багаж.
негайно в аеропорту обміняв гроші на 295 за євро, купив 100 ГБ мобільного Інтернету з діалогового вікна.
На виході я зустрів посібник. Автобус - це 40 місцевих, але група з 17 людей (була також друга група, але ми майже не перетинали).
Поїздка до готелю Pegasus Reef Wattala.
готель. На вході закритий бар'єр, який був відкритий для нас. Багаж був залишений в автобусі і поїхав до готелю. Персонал служби відкриває двері в готель. Вони посадили у фойє, оброблене вітальним напоєм (нектар з папайї). Посібник швидко здійснив поселення і видав ключі до кімнат.
Номер на третьому поверсі. Валізи принесли персонал служби.
Після поселення вони прогулялися до моря. Червоний прапор та плакат про заборону купання висять (напевно, просто тому, що немає служби порятунку). Хвиля майже відсутня, вхід піщаний, як пляж, але швидко, вода тепла, але не синя (досить каламутна).
Швезний стіл з відповідною оплатою за напої. Їжа на першій таблиці є європейською, далі, щоб усунути все більше і більше локальних - синонім синонім. Окрім великої кількості їжі, є багато солодкого десерту.
Третій день
Сніданок о 7 годині. Шведський стіл - це багато речей.
Після сніданку виїзд о 8.30. Перед від'їздом вони поставили валізи в коридорі. Персонал служби доставив валізи в автобус.
Поїздка до дитячого будинку слона Пінавала). Ми приїхали в той час, коли слони вже були в річці. Система не зовсім зрозуміла. Квитки купувались і, як завжди, для іноземців багато разів дорожче. Потім вони пішли до річки і ніде не показували квитків. У річці було близько 20 слонів, щоб сказати, що їх навряд чи там вимили, лише маленькі слони купалися і трохи мили слона в бік. Потім вони увімкнули Вітаїт і провели всіх слонів через Водуту, дощуючи їх. Потім вони вийшли з річки і пішли по дорозі. Після цього ми пішли на дорогу до розплідника.
І тому ми представили там колективний квиток і пройшли. У дикій природі були слони, і ми їх бачили, потім ми пішли до вольєра, де ми продавали фрукти для годування і годували слона. Вони були в розпліднику близько 20 хвилин, але вони не бачили особливо нового та цікавого - вони могли все це зробити біля річки! : -((
Після цієї події нас привезли на зарезервований обід. Шведський стіл на 10 євро, напої за додаткову плату. Все, звичайно, їстівне, страви різного ступеня похвали і вам потрібно вибрати.
Далі, зовсім несподівано, тому що він був запланований на завтра, екскурсія до Сигірії (Лев -Рок) (Сигірія Стародавня скельна фортеця). Ситуація ускладнилася низькою хмарністю та дощем. Він виливається зверху, нижче калюжів, потоків і сильних вітрів уздовж сходів. Як виявилося, що все не так огидно, хоча види змащуються через дощ і хмарність, і не все видно. Вони повернулися мокрі наскрізь.
привезений до готелю (село Пелвеера Дамбулла). Поселення, вітальний напій, розміщення.
Валізи привезли до кімнати.
Суропічно, але ні погода, ні температура в кімнаті не дозволяють сушити одяг, і це дуже неприємно і проблематично.
Вечеря на шведському столі, про який ми можемо сказати, що ви не будете залишатися голодними, але не такими різноманітними.
Четвертий день.
Сніданок, на жаль, без надмірностей, але не материка, не було фруктів, чай - один вид (і це в Шрі -Ланці), «кава» у чайнику.
о 8.30 виїзд до Полоннарува (Полоннарва). Вхід 30 доларів. Перший музей. Потім огляд міста. Знову дощ. По дорозі до іншого об'єкта ми заїхали в ресторан. Обід шведський стіл, той самий 10 євро, але, на жаль, більшість страв гострі.
Далі печера храм храм печери Дамбулла). Після завершення ми під'їхали до точки продажу фруктів, а потім до магазину вина.
Готельний номер був вилучений, додавали чай та каву.
Вечеря схожа на попередній день.
П'ятий день
Другий сніданок у цьому готелі, на жаль, він не відрізнявся від попереднього і міг залишити бажати. Як завжди, о 8 ранку вони поставили валізи в коридор, який хлопці доставили в автобус.
Перша зупинка саду спецій (Isiwaa Ayurvedic Village, Matale). Позитивне враження не залишилося відвідуванням цього закладу. Деякі спеції були показані як головний акцент на Аюдвері, як використовувати похідні цих рослин для медицини - до них ставляться з усього, але нам потрібен курс, довгий курс. Були показані деякі процеси (несуть збирання заготовки, збирання кориці).
Після того, як було запропоновано десятихвильовий масаж тим, хто бажає, і в той час була історія про ті чудові засоби, які зроблені там з акцентом, який їх можна придбати. Ну, - магазин, де ви можете придбати все озвучене! Але, на жаль, спеції там з носом і перцем Гулкіна, коріандром, кардамону там не було, вони сказали, що це закінчилося.
Ну, чудодійні кошти продаються за такими високими цінами, що бажання придбати майже зникло. Тобто все призначене для туристів, звичайного нудьгуючого місця. Як висновок - майже порожня трата часу.
Після обіду ресторан на четвертому поверсі зі стандартним шведським столом у 10 євро. Хороший обід.
Далі відвідайте храм зуба Будди (Шрі Далада Малігава). Красива та дощова погода сприяла поміркованій кількості відвідувачів!
Раптом виявилася додаткова година, і ми присвятили її відвідуванню продуктового супермаркету, який не зміцнив наших очікувань. Здається, що всі дари острова експортуються.
Це не було без культурної програми. Ми відвідали клуб, де нас представили, головним чином з культурою місцевого танцю (Cultur Dance Show). Це було барвисто, і погодинна вистава пройшла швидко.
4 Нас перевели в невеликий автобус, а валізи завантажували у вантажівку.
Готель розташований на вершині з шикарним видом на оточення, яке ми відчували лише досі, але не бачили через темряву.
Ласкаво просимо дуже солодкий чай. Номер пішов на третій поверх. Дуже гарне число, в якому дуже зручно та зручно.
Вечеря відмінна, але ціни на напої високі.
Шостий день
Сніданок дуже гідний, хоча кава з Термоса. Крім того, правопорушення в коридорі небажані, щоб розлучитися з готелем, який вам подобається. Знову ж таки, проміжний автобус з готелю у зв'язку з вантажівкою з валізами з переводом на автобус.
Перша фабрика ювелірних виробів (Kandy) обмежені ювеліри). Вони показали історію побудови шахт та запровадили технологію каменів.
Потім вони показали зразки каменів і говорили про них. Вони показали справжніх людей на робочих місцях, які обробляли камені. Ну, тоді те, що вони запрошують нам - салон для продажу продукції. Красиві, дорогі, але у нас були покупці.
Друга зупинка фабрики Батик (Gunatilake Batiks, Kandy). Ми бачили історію, технології, реальні робітники та виробничий процес. Магазин з високими цінами, але красиво, і, знову ж таки, були покупці.
Ботанічний сад Параденія, який був наступним, був обстежений на автобусі наповнювача. Чотири категорії рослин: принесені, місцеві, зростаючі, в тому числі на Шрі -Ланці та отруйні. Великий сад вимагає набагато більше часу, ніж нам дали.
обід був на шляху до чайної фабрики у "хмарі" (дійсно вище, ніж деякі хмари на висоті понад 1 км) ресторану. Шведський стіл вже знайомий у асортименті, але був плюс машинної кави.
виявилося трохи проблематично дістатися до ресторану, мені довелося скористатися обхідною стежкою, оскільки на головній дорозі були зсуви, і прохід був закритий.
Останнім місцем нашого маршруту цього дня був чайний фабрика (Чайний центр Дамро Лабукеллі та чайний сад). Стандартний показ технології та процесів закінчився магазином. За великим рахунком, немає нічого особливого для придбання - все досить звичайне, за винятком білого чаю (золоті та срібні кінчики), а ціна не мала. Плюс залишається датою гонорару - це буквально два тижні тому.
Увечері ми прибули до готелю (Araliya Red).
Як місто готелю в англійському стилі, навіть досить помпезне, все красиво. Вітальним склом був грибний суп з картоплі пюре. Подальше врегулювання.
Число пройшло на п’ятому поверсі. Дуже красива і велика кількість без балкона.
вечеря на шведському столі.
Зал прекрасний, але асортимент може бути приблизно доречним для оточення, але він досить прагматичний повністю забезпечує насичення.
Сьомий день
Так само він показав себе та сніданок. Крім того, повна відсутність сиру, шинки та бекону. І навіть не було свіжоприготованого омлету.
Після придбаного сценарію - валізи поза дверима, приземлення в автобусі та виході. Стався великий випадок. В результаті зсувів поїзди були скасовані, і ми не змогли виконати заплановану поїздку. Весь маршрут повинен був провести автобусом. Заміна поїздки поїздом була візитом до мосту дев'яти архів. Нас принесли якомога ближче до місця, а потім на туку-туку майже до мосту. Невеликий спуск і ми на місці.
Продовжуючи поїздку, ми подивилися на водоспад (Равана Елла).
На додаток до водоспаду, мавпи бачили достатньо і навіть побаченими з власними очима, як один з них піднявся в джип, поклав лапу в сумку і витягнув звідти коробку жайворонка. Після цього вона пішла.
Тоді був обід за розробкою схеми. Після обіду поїздка до готелю вздовж узбережжя дійшла до південної точки нашого маршруту (майже на південь від острова), після чого ми поїхали на північ вздовж автобан і оселилися в готелі на вечерю.
готель (готель Turyaa Kalutara 4*) прямо на узбережжі, здається, ви можете стрибнути з балкона прямо в море. Шум моря є значним. Номер пішов на шостий поверх (останній). У всіх кімнатах є вікна з видом на океан у кімнаті, все, крім праски (ви можете взяти його за рецептом). Немає проблем з розетками, включаючи європейські. Вода в душі була гарячою! Дуже красиво і комфортно.
вечеря хороша, але не така ідеальна, як могла бути.
восьмий день
Погода не пощастило, вранці знову дощ. Сніданок без кави, але з’явився шинка.
Дощ до 12, після цього ми поїхали до Бодара Бодхія) на тук Тука, який Uber замовляв 342 рупій (1.1 євро). Очікувалося п’ять хвилин.
Після культурної екскурсії вони просто ходили в магазинах. Ми дійшли до магазину і повернулися назад. Найбільш примітним був той факт, що вони знайшли майстерню на заготовці спецій, і там змогли придбати білий перець (750 рупій на 100 г) та кардамон (2400 рупій на 100 г). Вони також придбали аркуш перенесення - відірвалися безпосередньо з куща.
назад через Убер до Тука Тука за ті самі гроші. І поруч із стоячими туктукером попросив 800!
вечеря схожа на попередню, і було достатньо європейської їжі.
дев'ятий день
Після наступного сніданку нове плавання. Це незапланована екскурсія по ньому, і нас запитали (40 євро на людину)
Ми поїхали о 8.30. Перший зупинити чайний магазин. На жаль, немає рівня FOB і вище, лише кінчики золота та срібла.
Наступна зупинка Медсестра черепахи (Центр досліджень та збереження морської черепахи Віктор Хассельблад) (https:// maps. App. Goo. Gl/22wst2bxrmgftfe8).
Розплідник існує 46 років. Щороку в морі виробляються понад 70 тисяч немовлят. Показав одну, дві та трирічні крихти. Вони також побачили черепах для реабілітації. Це було дуже цікаво. Вони сфотографували з 10 -кілограмової черепахи в руках.
Потім вони відвідали лінію для місячного каменю мінус () (перед школою, Kahawa - Batapola Rd, Meetiyagoda 80330). Ми бачили шахту, підйом породи, її промивання, переробку. Вони говорили про різні камені, показали їх. Зрештою, як завжди, відвідування магазину. Вони зробили багато покупок. Переговори є доречними. Приємні та реальні ціни. Цікаво.
4 наступний подія. Вони сиділи всіх 17 людей поспіль на човні і повільно взяли (слабкий мотор). Вони привезли їх до мангрових дерев, вони також побачили там маленьких мавп.
Потім вони взяли іншу сторону, а там спеціальна людина зробила фотосесію з невеликим крокодилом, з якого він подарував на руках (за певну плату 500 рупій), стиснувши на плечі та голову. По дорозі ми зупинилися в "магазині" на воді, де, в основному, вони пропонували кокоси.
З подальшим просуванням вони побачили Варана. Заключним моментом було візит до плантації кориці, де вони показали процес заготовки та процес продажу продукції. Мені здалося, що кілька «роздутих» та нецікавих заходів.
Я виявився сонячним днем, і ми зупинилися на пляжі Хіккадува для купання та спілкування з справжніми морськими черепахами. Хвиля не сприяла інспекції та бажанню черепах (їх було лише два). Зауважимо, що плавання в цьому місці не зручно, навіть на відстані ви натрапляєте на кам'яний район. Вам потрібно плавати праворуч від цього місця.
По дорозі ми зупинилися у магазині вин.
Це був магазин без решітки, і ви могли прогулятися з оглядом полиць. Космічні ціни (30 євро для звичайного вина).
і в кінці міста Галле (Галле). Точніше, через те, що вони перенасичували свою програму лише 45 хвилин. Тож мені вдалося майже бігти навколо фортеці. На жаль, не вдалося скуштувати чарівність та атмосферу на ходу. Але, звичайно, об'єкт необхідний у програмах для відвідування.
На початку восьмого ми приїхали до готелю, де вони були залучені, я зазначаю, що в цей день обід був пропущений і врятував апетит.
Десадний день
Після сніданку, на якому Маракуя (дещо недозрілий) походи по пляжу з’явилися у фруктах. Я намагався зайти в море навпроти виходу щось збентежено, напевно, побачив камінь на відстані від берега. Проїхавши трохи ліворуч, навпроти кафе омарів, він зміг піти і поплити на невеликій відстані. Вихід з моря виглядав досить прийнятним.
Вранці вони оглянули територію готелю Varana.
Потім вони відвідали замок Річмонда. Опис та фотографії можна побачити в мережі, я можу сказати про свої почуття, що я б нічого не втратив, якби не відвідував. Ми дісталися на машині, замовленому Uber. Більше того, перший автомобіль, не досягнувши 300 метрів, був втрачений - я пішов іншим шляхом. Другий автомобіль швидко їхав і коштував на 100 рупій більше, ніж на туку. Крім того, машина чекала нас під час повернення, не беручи на неї грошей.
вкотре відвідав рекомендований " Склад Спеції ”(https://maps. apple. com/? ll = 6.557227, 79.969998 & Q =%D0%9e%d1%82%d0%bc%d0%b5%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b0%b0%d1.8f%20%d0%b3%d0%b5%d0%до d0%bf%d0%до d0%b7%d0%b8%d1%86%d0%b8%d1%8f & t = m).
Тоді ми пішли пішки до готелю. По дорозі ми познайомилися з чайним магазином (чай Нураелія, Калутара) ( https:// Maps. apple . com/? Адреса = галле%20 дороги, %20%D0%9a%d0%b0%d0%bb%d1%83%d1%82%d0%d1%80%d0%b0, %20%D0%A8%D1%80%D0%B8-%D0%9B%D0%B0%D0%B%D0%D0%D0%B0 & LL = 6.596223, 79.958860 & Q = Galle%20 Road & T = М ). Були дуже задоволені цінами та асортиментом.
Продовжуючи ходьбу, ми дісталися до магазину Arpico, після чого вони замовили тук-інсульт Uber.
Вечірнє купання було більш проблематичним, хвиля була трохи вища, а вихід з моря був важким, первинна хвиля тягне назад, а наступний кидається вперед на пісок.
Піца з'явилася на вечерю (не в італійській версії, а в пекарні, в якій великий шар рулону).
одинадцятий день.
день для сонячних ванн. Ми снідали, купалися в море, водну аеробіку та йогу. На обід вони пішли до омару і скуштували краба та омара. 66 євро !! ! Соус солодкий, хвалий. Гарнір безкоштовна картопля, яка мені не здавалася доцільною.
На вечерю стіл був тим самим крабом у соусі Чилі - вони не ризикували.
Дванадцятий день.
Сніданок, купання, аеробіка, сонячні ванни.
Овочевий ринок працює по середах через 14 годин, але це лише овоч, тому це місце можна безпечно дорікати.
Тоді ми пішли до міста і знайшли фруктові підноси трохи не досягли мосту. Були смачні фрукти (не рахуючи бананів, манго та ананасів, які є скрізь, були смачні мангені, солодкі Маракуя, Рамбутан, Червоні банани), тому ми рекомендуємо цю точку.
На вечерю подавали кальмари з рибою, приготованою в фруктах, це не рахує звичайної ситуації.
Крім того, ми були задоволені танцями прямо в залі.
Увечері я здійснив перевірку на літак, сидіння знову були разом.
Останній день.
Сніданок, задоволення останнього дня сонця, плавання на морі, яке не було без надзвичайної ситуації - хвиля викинула його на берег, а пісок відірвався від шкіри. Тому водна аеробіка залишалася не відвідуваною.
о 12 годині вони передали кількість, а валізи були зняті - вони заплатили за напої (вся сума за п’яні напої під час вечері).
Після того, як сонці знову будуть. Близько 15 годин вони заглянули в душ, який знаходиться біля фітнес -центру - дуже зручно. До речі, для розширення числа на одну годину вам потрібно заплатити 10 доларів, тобто, якщо нам потрібно до чотирьох, то 40 доларів. Ми не ходили на це і коштували чудово.
Тоді ми пішли до "омару" і замовили суп одного з крабів інших морепродуктів. Готується 20 хвилин. І виявилося, що в супах було багато крабів, це виявилося приблизно так само, як і напередодні, замовлені окремою стравою. Навіть щіпки дали. Різниця виявилася тим, що за день до того, як вона коштувала 33 євро, а тепер суп коштував 7 євро!
їм просто вдалося поїсти і негайно в автобусі - переправити в аеропорт. Ми отримали близько 1.5 годин.
в аеропорту біля входу, багаж світить, а є металошукач, перевірте наявність квитків.
Ви можете носити воду.
Подальший зал, в якому там є, де сидіти, лайно і їсти. Ми приїхали рано, тому нам довелося чекати перед оголошенням посадки для реєстрації. І, прохід до стелажів у певному проході, де квитки знову перевіряються.
Номери стелажів були 21-27, і ми, помилково, не вивчаючи інформацію, стояли в загальній черзі. І потрібно було дістатися туди, де були стелажі для зареєстрованих в Інтернеті. Правда, в середині лінії ми зрозуміли і провели реєстрацію в Інтернет -порожніх стелажах, видавши квиток, який потрібно буде представити біля входу в ворота, де частина буде зірвана.
Під час огляду вони змушені зняти взуття та витягнути комп'ютер. Паспортний контроль також пройшов - покладіть штамп.
Зона безмитної безмитної - це не така велика і на диво багато магазинів з хорошим рівнем чаю, якого ми не бачили в країні. Також у продажу була досить пристойна кава.
і, прохід до воріт означає, що повернутися вже неможливо.
Перед уривком, оглядом, Марк
У літаку вони годували двічі.
підходить із зони Е і там, після Е1, є можливість пити справжню турецьку каву, приготовану в піску.
Потім вони розлучилися з групою і полетіли до Таллінна.
В результаті:
задоволений поїздкою.
країна залишила приємне враження. І наші побоювання щодо антисанітарних умов та наявності всього проживання не були виправдані. Це стосується не лише готелів та місць нашого місцевого перебування, але і в країні в цілому. Використовуючи "чути" - це не лякає Індію, це адаптований варіант! Тож ви можете безпечно спланувати поїздку на Шрі -Ланку!
Можна сказати, що неможливо наситити відвідування всіх місць для такого незначного тимчасового періоду, тому ті екскурсії, які були, цілком дозволять вам познайомитися з історією та культурою острова. Як зазначалося вище, частина екскурсій посилюється до бізнесу, але досить важко щось змінити (адже ви не знаєте, що і як це буде), крім того, не забувайте, що ви туристи, і ви повинні піти гроші. І, на жаль, значні гроші - все дорого!
Готелі, в яких ми жили дуже добре, і слова вдячності тут доречні як наш оператор, так і приймаючу сторону.
про чай та спеції! Перед поїздкою я прочитав багато відгуків та рекомендацій, і, в основному, все так! Ви можете купувати в нудьгуючих місцях, але це буде не найкраще, а не найдешевше!
Так, наприклад, на чайній фабриці ви можете придбати високу якість та свіжий чай, але це чай "середньої руки", але він повністю задовольняє більшість любителів чаю. У магазинах ланцюга я не бачив гідного чаю, але пакети були красивими. В аеропорту, до речі, є пристойний чай, на диво, але він прекрасно упакований (колись обгортає) і в районі обов'язку -(вважається, що другий брухт насправді дешевший). Тож якщо вам потрібен дуже хороший чай, то вам потрібно шукати спеціалізовані моменти. Це стосується також спецій!
Насправді я не бачив мінусів цієї поїздки і щоб познайомитися з країною, я добре рекомендую цю екскурсію! Тут частина екскурсії - це час брехати і зігріти на сонці. У певному випадку нам було трохи не пощастило - циклон фенгалії викликав сильні дощі, а перша частина була змащена.
Але, як правило, в цю пору року на західній стороні острова (де ми відпочивали) Сонячна погода та на східному дощовому. Вибір готелів дуже хороший!
побажань я хотів би додати повну екскурсію до Галли, однак, не виключаючи черепах. Але сафарі для води (включене в цю екскурсію) - аматор, і мені це не сподобалось. Як бажання господаря могло бути організацією відвідування не лише буддійських храмів, але й індуїстських.
і за всією цією пишністю стоїть Рига Компанія Alsvets, з якою ви можете домовитись про все, і які знає і знає, як виконувати свою роботу. Я рекомендую їх і думаю, що це не моя остання поїздка з ними! Дякую за їх роботу!
