ОСТОРОЖНО С ЭКСКУРСИЯМИ С ПЛЯЖА
Как наверное и многие доехавшие до Шри Ланки я уже давно не пользуюсь услугами по экскурсиям гидами тур оператора. Перед поездкой или нахожу местных русскоговорящих или берем в аренду транспорт и осматриваем страну сами, так поступил и сейчас. Изучив различные интернет ресурсы и почитав отзывы отдыхающих в отеле понял что как минимум 3 представителя обитают в районе нашего пляжа и дежурят при выходе к океану вербуя себе экскурсантов. Это стало и основным при выборе именно этого отеля. Был более дешевый отель в другой части острова и не хуже по качеству но отсутствовала возможность найти по близости гида русскоговорящего.
Самыми хвалеными гидами этого отеля оказались РАДЖА, ТАНУ, ЛАШАН. Найдя их телефоны я обговорил с ними предполагаемую экскурсионную программу это Гале, Сигирия, Канди- Нуваэрелия на 2 дня с ночевкой к Канди общаясь через Whats App. У всех есть ряд положительных отзывов но есть ноооооооо:
РАДЖА (предложил 205 дол за человека)- со слов конкурента очень обидчивый и импульсивный молодой человек со слов конкурента ТАНУ даже пускался в драку если, что не так и лучше с ним дел не иметь. Его слова подтвердились тем что Раджа узнав что выбрали не его а ТАНУ стал поливать грязью и меня и ТАНУ пришлось его резко осадить, но осадочек остался
ЛАШАН (предложил 235 дол за человека)- спокойный очень не навязчивый, но хуже всех говорит по-русски и цена выше.
ТАНУ (предложил 195 дол за человека сторговались за 190)- первоначально маршрут с ним обсуждая собирались ехать КАНД-Сигирия с ночевкой в Канди, но он сам предложил Сигирию поехать отдельно, а взять Канди –Нуваэрелия, с этим и согласились. Предварительно все обговорив еще часто общаясь с ним по интернету понял что живут они не богато. Тану попросил привезти подарки и я по доброте традиционно русской привез ему мандарины, апельсины, пару шоколадок, пару больших пачек семечек которые он любит а у них нет, сигарет и 2 по 0.5 водки Столичной, в общем стал для него ДЕДОМ МОРОЗОМ.
По прилету встретились с ним обговорили программу и согласовали дни выездов, так как нужно покупать заранее билеты на поезд в Нуваэрелия и ботанический сад Канди. Заранее с ним была договоренность помочь отметить мое день рождение. Ранее в отзывах встречал что он может организовать ужин на берегу. Увидив большое количество привезенных подарков ( кроме меня еще что то ему отдавали ребята приехавшие с нами в компании) он сказал что ужин будет подарком от него. В результате 13 января вечером мы устроились под фонарем на пляже составив кругом лежаки. Тану купил фрукты, 3 кг креветок и 6 стейков тунца. Мы принесли русской водки, ром Бакарди и Мартини. Тану пришел с братом который по русски не говорил, зачем пришел не понятно но гостей прогонять не принято сидели ели и пили с нами вместе. Послушали музыку, Тану попел нам. Отдохнули не плохо. Но утром ТАНУ сказал что про подарок, он пошутил и попросил 41 доллар за продукты. По 2 тыс рупий креветки и рыба за килограмм. Спорить не стал, зачем портить себе праздник. Это был первый звоночек который я не услышал. Потом выехав за пределы отеля я узнал что креветки стоят 950-1100 рупий, рыба 700-1200. А на оставшиеся доллары можно было купить 2 мешка фруктов при цене 40 рублей за 1кг манго и ананасы от 40 до 80 рублей шт. Обманул он примерно в 2 раза.
Выехали на экскурсию и поняли что он вообще не гид а русскоговорящий сопровождающий. Всю дорогу в машине он разговаривал по телефону или с водителем. Если мы спрашивали о стране или о местности где проезжали то отвечал. Сам ничего не рассказывает. Во всех местах где мы останавливались он нас передавал другому гиду который и проводил экскурсию.
Сад специй первая остановка. На небольшой территории в 3 сотки растёт различные кустарники деревья и трава которые и являются производными различных специй про которые интересно рассказали и показали. Потом рассадили по лавкам под навесам и стали рассказывать по Аюрведу и различные целебные свойства растений. Там же сделали легкий массаж шеи и плеч с маслами. После этого всего можно было купить в аптеке на месте. Зайдя туда были просто убиты ценами. За маленькую баночку алое вера и масло сандала запросили 60 долларов. От таких цен от покупок отказались стали уходить догнали на улице возле машины предложили купить за 32 мы и от этого отказались. В последующем на другой поездке все купили за 12 долларов. Цены ужас.
Катание на слонах. 5 слонов гоняют по кругу в 100 метров. Потом можно спуститься к ручью и сфоткаться с слоном которого моют и покормить слона. Не ферма а пародия. После фермы, слоновьего шоу, почти часового катания в Таиланде это просто издевательство. В последующем узнал на пляже что Тану туда привозил туристов из Словении за 130 долларов и они натурально с слезами на глазах жаловались в отеле.
Королевский ботанический сад Канди. Территория огромная и конечно ногами его не обойти. Тану предложил взять электро кар как на гольф полях. Конечно я заплатил еще 12 долларов. Интересно красиво. Несколько остановок для фото.
Храм ЗУБА БУДДЫ на берегу священного озера в центре озера. На очень большой территории с расположенными ступами и храми и другими предметами культа для буддистов. В озере никакая хоз дейтельность и купание запрещены. Непуганая рыба и птицы плавают стаями. Храм нам не понравился чем ТАНУ был очень удивлен, так как для всех буддистов он очень святое место. В последующих поездках увидили более красивые храмы.
После перекуса тем чем взяли с собой и душа в гостинице поехали в театр народных танцев Канди. Театр без билетов и мест. На выходе потом можешь кинуть деньги в ящик для пожертвований. Самые нормальные места были забронированы для организованных групп. Нам же пришлось разбрестись по залу и попытаться все увидеть через головы других. Танцы проводит коллектив самодеятельных артистов, все действие напомнило самодеятельность в сельском клубе прошлого века к Российской глубинке. Я честно говоря даже стал засыпать и предупредил спутницу. Взбодрился я лишь тогда когда на сцену из за занавеса вышли с пылающими плошками 2 человека. Увидев этот страшный сон любого нашего пожарного стал посматривать по сторонам куда бежать в случае пожара. Так весело все это и закончилось после 12 танцев. Выйдя из помещения были неприятно удивлены кучей автобусов которые ожидали организованнные группы. ТАНУ нас повел далеков сторону по улице куда сможет подьехать наш микроавтобус. Стали ждать он созвонился и мы пошли через пробку машин в дуругую сторону, там долго ждали нюхаю солярные выхлопы автобусов. Потом оказалось что наш микрик возле нас остановиться не сможет так как рядом стоит полиция и разруливает эту пробку и он поехал к театру. Возле театра уже все разъехались, и мы смогли спокойно погрузиться в микроавтобус и поехать в гостиницу. Организация экскурсии в течении дня и так было куча претензий но эта беготня вокруг театра между машин была последней каплей. Все даже наши женщины уже не молчали, а выговаривали ему за эту поездку. Мы уже пожалели, что вообще поехали на эти танцы, а не остались в гостинице.
Вернувшись в гостиницу пошли на ужин. Взяли из номеров фрукты и водку сели ужинать. Ужин и завтрак у нас был включен в проживание. К нам пришел ТАНУ и стал сильно извиняться за все свои провинности, обещал исправиться. Девочки расчувствовались, поделились своими большими порциями ужина уговорили меня и ему наливать водочки которую он ну очень, очень любит. Вообщем опять по широте русской души простили дурака. Накормили и еще и напоили и пошли спать.
Утром позавтракали и обнаружили что скоро выезжать а ТАНУ нет. Позвонил ему на телефон он после алкоголя все проспал. Прибежал и мы двинулись на вокзал для посадки на поезд. Приехав нас оставил ждать а сам ушел с телефоном звонить по билетам. Потом стал бегать и нервничать, поставил девочек в очередь билетную. Это все продолжалось час. Потом вывел нас на перон вокзала заполненный толпой туристов. Очень многие с большими туристическими рюкзаками и чемоданами. Большинство из них молодежь путешествующие по всему острову. Подошел дизель электровоз с вагонами из него вышла часть народа а большинство осталось и толпа с перрона стала штурмовать вагоны пытаясь залезть. Тану потащил нас туда и полезли через вагоны в поисках наших мест. Я как наиболее крупный в компании шел последний что бы не кто из наших женщин не остался в толпе после меня. Пройдя примерно 5 вагонов в жуткой давке услышал крик выходим. Все вагоны были переполнены и не то что сидеть там стоять было бы проблемно в толпе с кучей багажа.
В стране действуют 3 класса вагонов. И как я понял Тану пытался нас по билетам дешевы которых мы так и не увидили вообще протащить нас в вагон с сидячими местами и там разместить. Но в этом поезде такого вагона вообще не было. Поняв это он идя первым выскочил на перрон и пытался убежать бросив нас там. Нас было 6 человек и мы довольно сильно растянулись пробираясь по вагонам но девочки наши кто шел рядом с ним успели заметить его побег и крикнуть по цепочке это остальным. Выйдя на перрон хотелось всем его убить. Надо отдать должное перед поездкой я изучил много видео материалов по стране и читал отзыв туристов что билеты народ заказывает заранее. Поездка в Нуваэрелию очень интересная по горной местности мимо чайных плантаций и водопадов итд. Я про билеты спрашивал ТАНУ с первых дней приезда, мне он говорил все время, что билеты куплены но девочки потом сказали что им он отвечал что билетов нет но все будет хорошо и он их купит. Он и вечером сидя с нами за столом ел нашу еду, пил нашу водку и обманывал, врал в глаза. Это не человек, а просто скотина по другому сказать нельзя. Ему было сказано что мы разрываем все соглашения и он должен вернуть деньги которые ему были сразу передавны за все оговоренные экскурсии в сумме 1140 долларов
Погрузились в микроавтобус и поехали назад с настроением порвать на части. Но не делал этого, потому что предстояла 4 часа езды в чужой стране где мало кто знает даже английский язык. Имея опыт путешествий по многим странам большого страха лично у меня не было. Выбрались бы мы и доехали до отеля даже брошенными в поезде но само осознание такого подлого отношения после полученных дорогих подарков и того что кормили и поили как родного а получили такой результат просто бесила меня. Если бы он сказал днем раньше что билетов не мне, или же мне сказали об этом наши женщины зная что он врет мне я бы еще в первый день заставил отвезти нас без всяких ночевок лишних в Канди . Проблем и обид бы не было я осознавал что с билетами могут быть проблемы. Зачем я и каждый заплативший за сутки пребывания в стране по 100 долларов, должен где то ночевать в другом месте и питаться за отдельные деньги я не понимаю.
На середине дороги он сам завел разговор, который я оттягивал до прибытия в отель. Он сказал что вернет нам 530 долларов и мы расстаемся. Я конечно же вскипел и сказал что он должен вернуть 900, так как поездки второго дня не было, поступил он подло. Ночевка которая нам не нужна была это за его счет. Он пытался упрашивать и умалять даже плакать не делать этого так как он живет бедно и мы должны простить его за его ошибки. (в стране учитель получает 100-150, военные и полиция 200-250 долларов в месяц) Почему мы должны прощать его и оплачивать ошибки я так и не понял, хотя моя жена рядом получающая сама в месяц зарплату 180 баксов просила меня простить (я эту добрую женщину чуть сам по лбу не огрел) я сказал что едем к нему домой за деньгами и понял что он реально испугался, я пообещал прийти к нему домой и рассказать о его подлости родителям, рассказать все в отеле и в интернете о его подлости. О том что он нас еще и 2 цены за ужин обманул я узнал позже. На подьезде к отелю на дорогу вышел парень и передал Тану 800 долларов которые он передал мне. Скзал что сейчас боьши нет. Как заработает на пляже он отдаст нам остальные. Итого весь этот ужас нам обошелся на 6 человек 340 долларов.
В последующем на пляже он от нас прятался когда мы были не в поездках, потом под конец отдыха сказал что ничего больше не отдаст, вел себя нагло, ходил помахивая ножиком. Связываться с этим говном в драке конечно не хотелось хотя он был достоин разбитого лица. Но разборками с местной полицией не хотелось портить отдых. В последующем видя туристов к которым он подходил предлагая свои улуги я или кто то из нашей компании подходили и рассказывали про его не порядочность чем портили ему бизнес получая моральное удовлетворение и упреждая от ошибок других. Так мы и узнали про слезы туристов из Словении пострадавших от него. Хотя подойдя к большой компании Украинцев и рассказав им про него получили ответ. «Ну и молодец,!! ! ! Сумел нае…ть и денег заработать. » Видно сами люди такие же. Да и бог ему его буддисткий судья.
В последующем из общения с другими узнали про местного мужичка рускоговорящего САНДЖИВА с микроавтобусом который тоже возит туристов. Пообщавшись с ним по Whats App договорились встретиться в холе гостиницы. В последующем мы с ним ездили на Сигирию за 315 долларов на всех с учетом входных билетов а они не дешевые. Очень красивое и знаковое место. Если есть силы и здоровье то нужно залезть на эту гору и осмотреть остатки королевского дворца. Подобные чувства мы испытывали только в залезая на верх пирамид Мексике и на пирамиде Хеопса в Египте.
Следующая поездка была в Гале за 70 баксов за 6 человек. Посетили черепаховую ферму, катание пару часов на лодке по реке где в зарослях виили маленьких крокодилов, варанов красивых птиц. Про эти места написано много не буду повторяться. Были на нахте по добыче драгоценных камней и магазине при ней. Жалея что не купил хотя и деньги были (но не было настроения) жене сапфиры. 2 ограненных камня по 6 карат можно было купить за 200 долларов примерно. Потом поехали в Хиккадуву. На, прекрасном пляже провели почти 4 часа. Нет волн, красивые крупные рыбки но в любимом Египте они красивее и разнообразнее. Покормили огромных черепах водорослями в воде. Пообедали там же под бутылочку местного красного рома Калипсо. Время пролетело незаметно.
ОБЕРЕЖНО З ЕКСКУРСІЯМИ З ПЛЯЖУ
Як напевно і багато хто доїхав до Шрі Ланки я вже давно не користуюся послугами з екскурсій гідами тур оператора. Перед поїздкою чи знаходжу місцевих російськомовних чи беремо в оренду транспорт та оглядаємо країну самі, так вчинив і зараз. Вивчивши різні інтернет ресурси та почитавши відгуки відпочиваючих у готелі зрозумів що як мінімум 3 представники мешкають у районі нашого пляжу та чергують при виході до океану вербуючи собі екскурсантів. Це стало основним при виборі саме цього готелю. Був більш дешевий готель в іншій частині острова і не гірший за якістю але була відсутня можливість знайти поблизу гіда російськомовного.
Найбільш хваленими гідами цього готелю виявилися Раджа, Тану, Лашан. Знайшовши їхні телефони я обговорив з ними передбачувану екскурсію це Гале, Sigiria, Канді- Нуваерелія на 2 дні з ночівлею до Канді спілкуючись через Whats App. У всіх є ряд позитивних відгуків, але є нооооооооо:
РАДЖА (запропонував 205 дол за людину) - зі слів конкурента дуже уразливий і імпульсивний молодий чоловік зі слів конкурента ТАНУ навіть пускався в бійку, якщо не так і краще з ним справ не мати. Його слова підтвердилися тим, що Раджа дізнавшись, що вибрали не його, а ТАНУ став поливати брудом і мене і ТАНУ довелося його різко осадити, але осад залишився.
ЛАШАН (запропонував 235 дол за людину) - спокійний дуже не нав'язливий, але найгірше говорить по-російськи і ціна вища.
ТАНУ (запропонував 195 дол за людину сторговались за 190)- спочатку маршрут з ним обговорюючи збиралися їхати КАНД-Сигірія з ночівлею в Канді, але він сам запропонував Сигірію поїхати окремо, а взяти Канді-Нуваерелія, з цим і погодилися. Попередньо все обговоривши ще часто спілкуючись з ним по інтернету зрозумів, що живуть вони не багато. Тану попросив привезти подарунки і я по доброті традиційно російської привіз йому мандарини, апельсини, пару шоколадок, пару великих пачок насіння які він любить а у них немає, сигарет і 2 по 0.5 горілки Московської, загалом став для нього ДІДОМ МОРОЗОМ.
Після прильоту зустрілися з ним обговорили програму і погодили дні виїздів, тому що потрібно купувати заздалегідь квитки на поїзд до Нуваерелії та ботанічного саду Канді. Заздалегідь з ним була домовленість допомогти відзначити моє народження. Раніше у відгуках зустрічав, що він може організувати вечерю на березі. Побачивши велику кількість привезених подарунків (крім мене ще щось йому віддавали хлопці, які приїхали з нами в компанії) він сказав що вечеря буде подарунком від нього. В результаті 13 січня ввечері ми влаштувалися під ліхтарем на пляжі, склавши навколо лежаки. Тану купив фрукти, 3 кг креветок та 6 стейків тунця. Ми принесли російської горілки, ром Бакарді та Мартіні. Тану прийшов з братом який російською не говорив, навіщо прийшов не зрозуміло але гостей проганяти не прийнято сиділи яли і пили з нами разом. Послухали музику, Тану заспівав нам. Відпочили непогано. Але вранці ТАНУ сказав, що про подарунок, він пожартував і попросив 41 долар за продукти. По 2 тис рупій креветки та риба за кілограм. Сперечатися не став, навіщо псувати собі свято. Це був перший дзвінок котрий я не почув. Потім виїхавши за межі готелю, я дізнався, що креветки коштують 950-1100 рупій, риба 700-1200. А на долари, що залишилися, можна було купити 2 мішки фруктів при ціні 40 рублів за 1кг манго і ананаси від 40 до 80 рублів шт. Обдурив він приблизно в 2 рази.
Виїхали на екскурсію і зрозуміли, що він взагалі не гід, а російськомовний супроводжуючий. Всю дорогу в машині він розмовляв телефоном або водієм. Якщо ми запитували про країну або місцевість де проїжджали щось відповідав. Сам нічого не розказує. У всіх місцях де ми зупинялися він нас передавав іншому гіду котрий та проводив екскурсію.
Сад спецій першої зупинки. На невеликій території в 3 сотки росте різні чагарники дерева і трава які є похідними різних спецій про які цікаво розповіли і показали. Потім розсадили по лавках під навісами і почали розповідати Аюрведу і різні цілющі властивості рослин. Там же зробили легкий масаж шиї та плечей із маслами. Після цього можна було купити в аптеці на місці. Зайшовши туди, були просто вбиті цінами. За маленьку баночку алое віра та масло сандала запросили 60 доларів. Від таких цін від покупок відмовилися йти наздогнали на вулиці біля машини запропонували купити за 32 ми і від цього відмовилися. Надалі на іншій поїздці всі купили за 12 доларів. Ціни страх.
Катання на слонах. 5 слонів ганяють по колу 100 метрів. Потім можна спуститися до струмка і сфоткатись із слоном якого миють і погодувати слона. Не ферма, а пародія. Після ферми, слонячого шоу, майже годинного катання в Таїланді це просто знущання. Надалі дізнався на пляжі, що Тану туди привозив туристів зі Словенії за 130 доларів і вони натурально зі сльозами на очах скаржилися в готелі.
Королівський ботанічний сад Канді. Територія величезна і, звичайно, ногами його не оминути. Тану запропонував взяти електро автомобіль як на гольф полях. Звичайно, я заплатив ще 12 доларів. Цікаво гарно. Декілька зупинок для фото.
Храм ЗУБА БУДДИ на березі священного озера у центрі озера. На дуже великій території з розташованими ступами та храмами та іншими предметами культу для буддистів. В озері ніяка господар діяльність та купання заборонені. Нелякана риба та птахи плавають зграями. Храм нам не сподобався, ніж ТАНУ був дуже здивований, тому що для всіх буддистів він дуже святе місце. У наступних поїздках побачили найкрасивіші храми.
Після перекушування тим, чим взяли з собою і душа в готелі поїхали в театр народних танців Канді. Театр без квитків та місць. На виході потім можеш кинути гроші в ящик для пожертвувань. Найнормальніші місця були заброньовані для організованих груп. Нам же довелося розбрестись по залі та спробувати все побачити через голови інших. Танці проводить колектив самодіяльних артистів, вся дія нагадала самодіяльність у сільському клубі минулого століття до Російської глибинки. Я чесно навіть став засинати і попередив супутницю. Підбадьорився я лише тоді, коли на сцену з-за завіси вийшли з палаючими мишками 2 людини. Побачивши цей страшний сон будь-якого нашого пожежника став поглядати на всі боки куди бігти у разі пожежі. Так весело все це закінчилося після 12 танців. Вийшовши з приміщення, були неприємно здивовані купою автобусів, які очікували організовані групи. ТАНУ нас повів далеко на вулицю куди зможе під'їхати наш мікроавтобус. Стали чекати він зателефонував і ми пішли через пробку машин у дурну сторону, там довго чекали нюхаю солярні вихлопи автобусів. Потім виявилося, що наш мікрик біля нас зупинитися не зможе, бо поруч стоїть поліція і розрулює цю пробку і він поїхав до театру. Біля театру вже всі роз'їхалися, і ми змогли спокійно поринути у мікроавтобус та поїхати до готелю. Організація екскурсії протягом дня і так була купа претензій але ця біганина навколо театру між машинами була останньою краплею. Усі навіть наші жінки вже не мовчали, а вимовляли йому за цю подорож. Ми вже пошкодували, що загалом поїхали на ці танці, а не залишилися в готелі.
Повернувшись у готель, пішли на вечерю. Взяли з номерів фрукти та горілку сіли вечеряти. Вечеря та сніданок у нас був включений у проживання. До нас прийшов ТАНУ і став вибачатися за всі свої провини, обіцяв виправитися. Дівчатка розчулилися, поділилися своїми великими порціями вечері вмовили мене і йому наливати горілочки яку він дуже любить. Взагалі знову по широті російської душі вибачили дурня. Нагодували та ще й напоїли та й пішли спати.
Вранці поснідали і виявили, що скоро виїжджати, а ТАНУ немає. Зателефонував йому на телефон, він після алкоголю все проспав. Прибіг і ми рушили на вокзал для посадки на поїзд. Приїхавши нас залишив чекати, а сам пішов з телефоном дзвонити по квитках. Потім став бігати і нервувати, поставив дівчаток у чергу квиткову. Це все тривало годину. Потім вивів нас на перон вокзалу, заповнений натовпом туристів. Дуже багато хто з великими туристичними рюкзаками та валізами. Більшість з них молоді подорожують по всьому острову. Підійшов дизель електровоз із вагонами з нього вийшла частина народу, а більшість залишилася і натовп з перону став штурмувати вагони, намагаючись залізти. Тану потягнув туди і полізли через вагони в пошуках наших місць. Я як найбільший у компанії йшов останній що би хто з наших жінок не залишився у натовпі після мене. Пройшовши приблизно 5 вагонів у жахливій тисняві почув крик виходимо. Всі вагони були переповнені і не те, що сидіти там стояти було б проблемно у натовпі з купою багажу.
У країні діють 3 класи вагонів. І як я зрозумів Тану намагався нас по квитках дешеві, яких ми так і не побачили взагалі протягнути нас у вагон із сидячими місцями і там розмістити. Але цього поїзда такого вагона взагалі не було. Зрозумівши це, він йдучи першим вискочив на перон і намагався втекти кинувши нас там. Нас було 6 людей і ми досить сильно розтягнулися пробираючись по вагонах але наші дівчата хто йшов поруч з ним встигли помітити його втечу і крикнути по ланцюжку це іншим. Вийшовши на перон, хотілося всім його вбити. Потрібно віддати належне перед поїздкою я вивчив багато відео матеріалів по країні та читав відгук туристів що квитки народ замовляє заздалегідь. Поїздка в Нуваерелію дуже цікава по гірській місцевості повз чайні плантації та водоспади ітд. Я про квитки запитував ТАНУ з перших днів приїзду, мені він говорив весь час, що квитки куплені, але дівчатка потім сказали що їм він відповідав, що квитків немає, але все буде добре і він їх купить. Він і ввечері сидячи з нами за столом їв нашу їжу, пив нашу горілку і обманював, брехав у вічі. Це не людина, а просто худоба інакше сказати не можна. Йому було сказано що ми розриваємо всі угоди і він повинен повернути гроші, які йому були одразу переддавні за всі обумовлені екскурсії в сумі 1140 доларів.
Занурилися у мікроавтобус та поїхали назад із настроєм порвати на частини. Але не робив цього, бо чекала 4 години їзди у чужій країні де мало хто знає навіть англійську мову. Маючи досвід подорожей багатьма країнами великого страху особисто в мене не було. Вибралися б ми і доїхали до готелю навіть покинутими в поїзді, але саме усвідомлення такого підлого відношення після отриманих дорогих подарунків і того, що годували і напували як рідного, а отримали такий результат, просто бісила мене. Якби він сказав на день раніше що квитків не мені, або ж мені сказали про це наші жінки знаючи що він бреше мені я б ще в перший день змусив відвезти нас без усяких ночівель зайвих у Канді. Проблем та образ би не було я усвідомлював що з квитками можуть бути проблеми. Навіщо я і кожен, хто заплатив за добу перебування в країні по 100 доларів, повинен десь ночувати в іншому місці і харчуватися за окремі гроші я не розумію.
На середині дороги він сам почав розмову, яку я відтягував до прибуття в готель. Він сказав що поверне нам 530 доларів та ми розлучаємось. Я звичайно ж скипів і сказав, що він повинен повернути 900, так як поїздки другого дня не було, вчинив він підло. Ночівля, яка нам не потрібна, була це за його рахунок. Він намагався благати і применшувати навіть плакати не робити цього тому, що він живе бідно і ми повинні вибачити його за його помилки. (в країні вчитель отримує 100-150, військові і поліція 200-250 доларів на місяць) добру жінку ледь сам по лобі не огрів) я сказав що їдемо до нього додому за грошима і зрозумів, що він реально злякався, я пообіцяв прийти до нього додому і розповісти про його підлість батькам, розповісти все в готелі та в інтернеті про його підлість. Про те що він нас ще й 2 ціни за вечерю обдурив я дізнався пізніше. На під'їзді до готелю на дорогу вийшов хлопець і передав Тану 800 доларів, які він передав мені. Скзав що зараз боя немає. Як запрацює на пляжі, він віддасть нам решту. Усього цей жах нам обійшовся на 6 чоловік 340 доларів.
Надалі на пляжі він від нас ховався коли ми були не в поїздках, потім під кінець відпочинку сказав що нічого більше не віддасть, поводився нахабно, ходив помахуючи ножем. Зв'язуватися з цим говном у бійці звичайно не хотілося хоч він був вартий розбитого обличчя. Але розбирання з місцевою поліцією не хотілося псувати відпочинок. В подальшому бачачи туристів до яких він підходив пропонуючи свої послуги я або хтось із нашої компанії підходили і розповідали про його не порядність чим псували йому бізнес, одержуючи моральне задоволення і попереджаючи від помилок інших. Так ми й дізналися про сльози туристів зі Словенії, які постраждали від нього. Хоча підійшовши до великої компанії українців та розповівши їм про нього отримали відповідь. "Ну і молодець,!! ! ! Зумів наїть і грошей заробити. » Видно самі люди такі самі. Та й бог йому його буддистський суддя.
Надалі з спілкування з іншими дізналися про місцевого чоловіка російськомовного Санджива з мікроавтобусом який теж возить туристів. Поспілкувавшись із ним по Whats App домовилися зустрітися у холі готелю. Надалі ми з ним їздили на Сігірію за 315 доларів на всіх з урахуванням вхідних квитків, а вони не дешеві. Дуже гарне та знакове місце. Якщо є сили та здоров'я, то треба залізти на цю гору та оглянути залишки королівського палацу. Подібні почуття ми відчували тільки в залазячи на верх пірамід Мексиці та на піраміді Хеопса в Єгипті.
Наступна поїздка була в Галі за 70 доларів за 6 осіб. Відвідали черепахову ферму, катання пару годин на човні по річці, де в чагарниках вили маленьких крокодилів, варанів гарних птахів. Про ці місця написано багато не повторюватимусь. Були на нахті з видобутку дорогоцінного каміння і магазині при ній. Шкода що не купив хоч і гроші були (але не було настрою) дружині сапфіри. 2 огранені камені по 6 карат можна було купити за 200 доларів приблизно. Потім поїхали до Хіккадуви. На прекрасному пляжі провели майже 4 години. Немає хвиль, красиві великі рибки, але в улюбленому Єгипті вони красивіші і різноманітніші. Нагодували величезних черепах водоростями у воді. Пообідали там під пляшечку місцевого червоного рому Каліпсо. Час пролетів непомітно.