Готель хороший але повернутися не хочеться

Написано: 11 лютого 2019
Час поїздки: 11 — 21 Січня 2019
Кому автор радить готель: Для спокійного відпочинку
Ваша оцінка готелю:
8.0
з 10
Оцінки готелю за критеріями:
Номери: 7.0
Сервіс: 8.0
Чистота: 8.0
Харчування: 7.0
Інфраструктура: 6.0
ОБЕРЕЖНО З ЕКСКУРСІЯМИ З ПЛЯЖУ
Як напевно і багато хто доїхав до Шрі Ланки я вже давно не користуюся послугами з екскурсій гідами тур оператора. Перед поїздкою чи знаходжу місцевих російськомовних чи беремо в оренду транспорт та оглядаємо країну самі, так вчинив і зараз. Вивчивши різні інтернет ресурси та почитавши відгуки відпочиваючих у готелі зрозумів що як мінімум 3 представники мешкають у районі нашого пляжу та чергують при виході до океану вербуючи собі екскурсантів. Це стало основним при виборі саме цього готелю. Був більш дешевий готель в іншій частині острова і не гірший за якістю але була відсутня можливість знайти поблизу гіда російськомовного.
Найбільш хваленими гідами цього готелю виявилися Раджа, Тану, Лашан. Знайшовши їхні телефони я обговорив з ними передбачувану екскурсію це Гале, Sigiria, Канді- Нуваерелія на 2 дні з ночівлею до Канді спілкуючись через Whats App. У всіх є ряд позитивних відгуків, але є нооооооооо:

РАДЖА (запропонував 205 дол за людину) - зі слів конкурента дуже уразливий і імпульсивний молодий чоловік зі слів конкурента ТАНУ навіть пускався в бійку, якщо не так і краще з ним справ не мати. Його слова підтвердилися тим, що Раджа дізнавшись, що вибрали не його, а ТАНУ став поливати брудом і мене і ТАНУ довелося його різко осадити, але осад залишився.
ЛАШАН (запропонував 235 дол за людину) - спокійний дуже не нав'язливий, але найгірше говорить по-російськи і ціна вища.
ТАНУ (запропонував 195 дол за людину сторговались за 190)- спочатку маршрут з ним обговорюючи збиралися їхати КАНД-Сигірія з ночівлею в Канді, але він сам запропонував Сигірію поїхати окремо, а взяти Канді-Нуваерелія, з цим і погодилися. Попередньо все обговоривши ще часто спілкуючись з ним по інтернету зрозумів, що живуть вони не багато. Тану попросив привезти подарунки і я по доброті традиційно російської привіз йому мандарини, апельсини, пару шоколадок, пару великих пачок насіння які він любить а у них немає, сигарет і 2 по 0.5 горілки Московської, загалом став для нього ДІДОМ МОРОЗОМ.
Після прильоту зустрілися з ним обговорили програму і погодили дні виїздів, тому що потрібно купувати заздалегідь квитки на поїзд до Нуваерелії та ботанічного саду Канді. Заздалегідь з ним була домовленість допомогти відзначити моє народження. Раніше у відгуках зустрічав, що він може організувати вечерю на березі. Побачивши велику кількість привезених подарунків (крім мене ще щось йому віддавали хлопці, які приїхали з нами в компанії) він сказав що вечеря буде подарунком від нього. В результаті 13 січня ввечері ми влаштувалися під ліхтарем на пляжі, склавши навколо лежаки. Тану купив фрукти, 3 кг креветок та 6 стейків тунця. Ми принесли російської горілки, ром Бакарді та Мартіні. Тану прийшов з братом який російською не говорив, навіщо прийшов не зрозуміло але гостей проганяти не прийнято сиділи яли і пили з нами разом. Послухали музику, Тану заспівав нам. Відпочили непогано. Але вранці ТАНУ сказав, що про подарунок, він пожартував і попросив 41 долар за продукти. По 2 тис рупій креветки та риба за кілограм. Сперечатися не став, навіщо псувати собі свято. Це був перший дзвінок котрий я не почув. Потім виїхавши за межі готелю, я дізнався, що креветки коштують 950-1100 рупій, риба 700-1200. А на долари, що залишилися, можна було купити 2 мішки фруктів при ціні 40 рублів за 1кг манго і ананаси від 40 до 80 рублів шт. Обдурив він приблизно в 2 рази.

Виїхали на екскурсію і зрозуміли, що він взагалі не гід, а російськомовний супроводжуючий. Всю дорогу в машині він розмовляв телефоном або водієм. Якщо ми запитували про країну або місцевість де проїжджали щось відповідав. Сам нічого не розказує. У всіх місцях де ми зупинялися він нас передавав іншому гіду котрий та проводив екскурсію.
Сад спецій першої зупинки. На невеликій території в 3 сотки росте різні чагарники дерева і трава які є похідними різних спецій про які цікаво розповіли і показали. Потім розсадили по лавках під навісами і почали розповідати Аюрведу і різні цілющі властивості рослин. Там же зробили легкий масаж шиї та плечей із маслами. Після цього можна було купити в аптеці на місці. Зайшовши туди, були просто вбиті цінами. За маленьку баночку алое віра та масло сандала запросили 60 доларів. Від таких цін від покупок відмовилися йти наздогнали на вулиці біля машини запропонували купити за 32 ми і від цього відмовилися. Надалі на іншій поїздці всі купили за 12 доларів. Ціни страх.
Катання на слонах. 5 слонів ганяють по колу 100 метрів. Потім можна спуститися до струмка і сфоткатись із слоном якого миють і погодувати слона. Не ферма, а пародія. Після ферми, слонячого шоу, майже годинного катання в Таїланді це просто знущання. Надалі дізнався на пляжі, що Тану туди привозив туристів зі Словенії за 130 доларів і вони натурально зі сльозами на очах скаржилися в готелі.
Королівський ботанічний сад Канді. Територія величезна і, звичайно, ногами його не оминути. Тану запропонував взяти електро автомобіль як на гольф полях. Звичайно, я заплатив ще 12 доларів. Цікаво гарно. Декілька зупинок для фото.
Храм ЗУБА БУДДИ на березі священного озера у центрі озера. На дуже великій території з розташованими ступами та храмами та іншими предметами культу для буддистів. В озері ніяка господар діяльність та купання заборонені. Нелякана риба та птахи плавають зграями. Храм нам не сподобався, ніж ТАНУ був дуже здивований, тому що для всіх буддистів він дуже святе місце. У наступних поїздках побачили найкрасивіші храми.

Після перекушування тим, чим взяли з собою і душа в готелі поїхали в театр народних танців Канді. Театр без квитків та місць. На виході потім можеш кинути гроші в ящик для пожертвувань. Найнормальніші місця були заброньовані для організованих груп. Нам же довелося розбрестись по залі та спробувати все побачити через голови інших. Танці проводить колектив самодіяльних артистів, вся дія нагадала самодіяльність у сільському клубі минулого століття до Російської глибинки. Я чесно навіть став засинати і попередив супутницю. Підбадьорився я лише тоді, коли на сцену з-за завіси вийшли з палаючими мишками 2 людини. Побачивши цей страшний сон будь-якого нашого пожежника став поглядати на всі боки куди бігти у разі пожежі. Так весело все це закінчилося після 12 танців. Вийшовши з приміщення, були неприємно здивовані купою автобусів, які очікували організовані групи. ТАНУ нас повів далеко на вулицю куди зможе під'їхати наш мікроавтобус. Стали чекати він зателефонував і ми пішли через пробку машин у дурну сторону, там довго чекали нюхаю солярні вихлопи автобусів. Потім виявилося, що наш мікрик біля нас зупинитися не зможе, бо поруч стоїть поліція і розрулює цю пробку і він поїхав до театру. Біля театру вже всі роз'їхалися, і ми змогли спокійно поринути у мікроавтобус та поїхати до готелю. Організація екскурсії протягом дня і так була купа претензій але ця біганина навколо театру між машинами була останньою краплею. Усі навіть наші жінки вже не мовчали, а вимовляли йому за цю подорож. Ми вже пошкодували, що загалом поїхали на ці танці, а не залишилися в готелі.
Повернувшись у готель, пішли на вечерю. Взяли з номерів фрукти та горілку сіли вечеряти. Вечеря та сніданок у нас був включений у проживання. До нас прийшов ТАНУ і став вибачатися за всі свої провини, обіцяв виправитися. Дівчатка розчулилися, поділилися своїми великими порціями вечері вмовили мене і йому наливати горілочки яку він дуже любить. Взагалі знову по широті російської душі вибачили дурня. Нагодували та ще й напоїли та й пішли спати.
Вранці поснідали і виявили, що скоро виїжджати, а ТАНУ немає. Зателефонував йому на телефон, він після алкоголю все проспав. Прибіг і ми рушили на вокзал для посадки на поїзд. Приїхавши нас залишив чекати, а сам пішов з телефоном дзвонити по квитках. Потім став бігати і нервувати, поставив дівчаток у чергу квиткову. Це все тривало годину. Потім вивів нас на перон вокзалу, заповнений натовпом туристів. Дуже багато хто з великими туристичними рюкзаками та валізами. Більшість з них молоді подорожують по всьому острову. Підійшов дизель електровоз із вагонами з нього вийшла частина народу, а більшість залишилася і натовп з перону став штурмувати вагони, намагаючись залізти. Тану потягнув туди і полізли через вагони в пошуках наших місць. Я як найбільший у компанії йшов останній що би хто з наших жінок не залишився у натовпі після мене. Пройшовши приблизно 5 вагонів у жахливій тисняві почув крик виходимо. Всі вагони були переповнені і не те, що сидіти там стояти було б проблемно у натовпі з купою багажу.
У країні діють 3 класи вагонів. І як я зрозумів Тану намагався нас по квитках дешеві, яких ми так і не побачили взагалі протягнути нас у вагон із сидячими місцями і там розмістити. Але цього поїзда такого вагона взагалі не було. Зрозумівши це, він йдучи першим вискочив на перон і намагався втекти кинувши нас там. Нас було 6 людей і ми досить сильно розтягнулися пробираючись по вагонах але наші дівчата хто йшов поруч з ним встигли помітити його втечу і крикнути по ланцюжку це іншим. Вийшовши на перон, хотілося всім його вбити. Потрібно віддати належне перед поїздкою я вивчив багато відео матеріалів по країні та читав відгук туристів що квитки народ замовляє заздалегідь. Поїздка в Нуваерелію дуже цікава по гірській місцевості повз чайні плантації та водоспади ітд. Я про квитки запитував ТАНУ з перших днів приїзду, мені він говорив весь час, що квитки куплені, але дівчатка потім сказали що їм він відповідав, що квитків немає, але все буде добре і він їх купить. Він і ввечері сидячи з нами за столом їв нашу їжу, пив нашу горілку і обманював, брехав у вічі. Це не людина, а просто худоба інакше сказати не можна. Йому було сказано що ми розриваємо всі угоди і він повинен повернути гроші, які йому були одразу переддавні за всі обумовлені екскурсії в сумі 1140 доларів.

Занурилися у мікроавтобус та поїхали назад із настроєм порвати на частини. Але не робив цього, бо чекала 4 години їзди у чужій країні де мало хто знає навіть англійську мову. Маючи досвід подорожей багатьма країнами великого страху особисто в мене не було. Вибралися б ми і доїхали до готелю навіть покинутими в поїзді, але саме усвідомлення такого підлого відношення після отриманих дорогих подарунків і того, що годували і напували як рідного, а отримали такий результат, просто бісила мене. Якби він сказав на день раніше що квитків не мені, або ж мені сказали про це наші жінки знаючи що він бреше мені я б ще в перший день змусив відвезти нас без усяких ночівель зайвих у Канді. Проблем та образ би не було я усвідомлював що з квитками можуть бути проблеми. Навіщо я і кожен, хто заплатив за добу перебування в країні по 100 доларів, повинен десь ночувати в іншому місці і харчуватися за окремі гроші я не розумію.
На середині дороги він сам почав розмову, яку я відтягував до прибуття в готель. Він сказав що поверне нам 530 доларів та ми розлучаємось. Я звичайно ж скипів і сказав, що він повинен повернути 900, так як поїздки другого дня не було, вчинив він підло. Ночівля, яка нам не потрібна, була це за його рахунок. Він намагався благати і применшувати навіть плакати не робити цього тому, що він живе бідно і ми повинні вибачити його за його помилки. (в країні вчитель отримує 100-150, військові і поліція 200-250 доларів на місяць) добру жінку ледь сам по лобі не огрів) я сказав що їдемо до нього додому за грошима і зрозумів, що він реально злякався, я пообіцяв прийти до нього додому і розповісти про його підлість батькам, розповісти все в готелі та в інтернеті про його підлість. Про те що він нас ще й 2 ціни за вечерю обдурив я дізнався пізніше. На під'їзді до готелю на дорогу вийшов хлопець і передав Тану 800 доларів, які він передав мені. Скзав що зараз боя немає. Як запрацює на пляжі, він віддасть нам решту. Усього цей жах нам обійшовся на 6 чоловік 340 доларів.
Надалі на пляжі він від нас ховався коли ми були не в поїздках, потім під кінець відпочинку сказав що нічого більше не віддасть, поводився нахабно, ходив помахуючи ножем. Зв'язуватися з цим говном у бійці звичайно не хотілося хоч він був вартий розбитого обличчя. Але розбирання з місцевою поліцією не хотілося псувати відпочинок. В подальшому бачачи туристів до яких він підходив пропонуючи свої послуги я або хтось із нашої компанії підходили і розповідали про його не порядність чим псували йому бізнес, одержуючи моральне задоволення і попереджаючи від помилок інших. Так ми й дізналися про сльози туристів зі Словенії, які постраждали від нього. Хоча підійшовши до великої компанії українців та розповівши їм про нього отримали відповідь. "Ну і молодець,!! ! ! Зумів наїть і грошей заробити. » Видно самі люди такі самі. Та й бог йому його буддистський суддя.
Надалі з спілкування з іншими дізналися про місцевого чоловіка російськомовного Санджива з мікроавтобусом який теж возить туристів. Поспілкувавшись із ним по Whats App домовилися зустрітися у холі готелю. Надалі ми з ним їздили на Сігірію за 315 доларів на всіх з урахуванням вхідних квитків, а вони не дешеві. Дуже гарне та знакове місце. Якщо є сили та здоров'я, то треба залізти на цю гору та оглянути залишки королівського палацу. Подібні почуття ми відчували тільки в залазячи на верх пірамід Мексиці та на піраміді Хеопса в Єгипті.

Наступна поїздка була в Галі за 70 доларів за 6 осіб. Відвідали черепахову ферму, катання пару годин на човні по річці, де в чагарниках вили маленьких крокодилів, варанів гарних птахів. Про ці місця написано багато не повторюватимусь. Були на нахті з видобутку дорогоцінного каміння і магазині при ній. Шкода що не купив хоч і гроші були (але не було настрою) дружині сапфіри. 2 огранені камені по 6 карат можна було купити за 200 доларів приблизно. Потім поїхали до Хіккадуви. На прекрасному пляжі провели майже 4 години. Немає хвиль, красиві великі рибки, але в улюбленому Єгипті вони красивіші і різноманітніші. Нагодували величезних черепах водоростями у воді. Пообідали там під пляшечку місцевого червоного рому Каліпсо. Час пролетів непомітно.
Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал