Ездили на 1 день автобусом из Бирштонаса. Стоимость поездки 3.14 евро OW, перевозчик компания « KAUTRA» . Билеты продает водитель, длительность поездки 1 час 45 мин. Еще при подъезде к городу, о Каунасе создается впечатление очень промышленного и малотуристического города, много промзон, очень старых фабричных корпусов, которые постепенно перепрофилируются в торговые и бизнес-центры. Неожиданно очень большой и очень современный автовокзал находится далеко от центра. На вокзале есть туристический инфоцентр, в котором можно бесплатно взять карту Каунаса и буклеты по различным достопримечательностям, а карту городского транспорта – в справочной по вокзалу. Автовокзал плавно перетекает в большой торговый центр (так и не понял – это автовокзал при ТЦ или ТЦ при автовокзале? ), в котором есть супермаркет, аптека, местные бутики и т. д. Пройдя ТЦ насквозь, выходим на проспект Vitauto прямо к остановке городских автобусов и троллейбусов.
До центра можно доехать троллейбусами 5 или 14, выходить на 5-й остановке (остановка называется « Vilniaus gatve» ), названия остановок высвечиваются на табло в салоне троллейбуса. Стоимость поездки – 1 евро, билеты покупаются у водителя. Билеты представляют собой банальные чеки на термобумаге из импринтера (мини-кассового аппарата), которые ни компостировать, ни валидировать не надо. Троллейбус проезжает по проспекту Vitauto и улице Kestuсio, кварталы навскидку 1930-1950 г. г. постройки, старины не заметил, есть несколько совсем новых зданий, в основном, отелей. Перед самой остановкой « Vilniaus gatve» , троллейбус проезжает мимо « сквера трех театров» - в одном парке расположены, Каунасский Государственный Театр, Каунасский Камерный Театр и Каунасский Кукольный Театр. Итак, выйдя на нужной остановке через весьма оригинальный подземный переход, потолок и стены которого оформлены различными панно, судя по подписям – оформлены известным литовским художником К. Някрешюсом, выходим непосредственно в Старый Город.
Главная артерия Старого Города – улица Вильнюсская (Vilniaus gatve), является пешеходной, на ней в изобилии различные кафе, рестораны, сувенирные магазины (в т. ч. очень дорогие hand-made), есть очень интересные музеи. Архитектура уже старинная, 2-этажная, поддерживается в максимально аутентичном виде. Одним из первых зданий справа является Исторический Президентский Дворец (в нем была резиденция Президентов государства, когда в 1919-1939г. г. Каунас был столицей Литвы). Архитектура явно не XX ст. Каунас считается не только культурной, но и религиозной столицей Литвы, потому храмов здесь очень много.
Один из центральных – это Архиепископский Кафедральный Собор Святых Петра и Павла. Но мы посетили костел Св. Франциска Ксавьера (расположен уже не на Вильнюсской улице, а на Ратушной площади, чуть дальше). А уже за площадью, если идти по направлению к набережной реки Нярис, расположены Церковь Св. Георгия, Бенедиктинский монастырь и Духовная семинария. На 21-22.09. 2018 запланирован визит в Каунас Папы Римского Франциска, о чем свидетельствует множество баннеров и плакатов по всему городу. Костел Св. Франциска Ксавьера посетили, внутри несмотря на седневековую аскетичность и сторогость достаточно светло, храм оформлен в светлых тонах, свету также способствуют и большие витражи.
Сама же Ратушная площадь, помимо ансамбля средневековых двухэтажных домиков (в Ганзейском стиле), знаменита, само собой и старинным зданием Городской Ратуши (15-16 век, несколько раз перестраивалась). В настоящее время, официальные мероприятия в Ратуше не проводятся, в ней функционирует Музей Города. Возле Ратуши в это время проходило некое спортивное мероприятие, о чем свидетельствовало наличие группы людей спортивного вида, телекамер, и баннеров с символикой одного из символов города – БК « Жальгирис» . Пройдя через территорию Монастыря и свернув вправо (нигде запрещающих знаков или охраны не заметили), выходим к Каунасскому Замку. Вокруг Замка на склоне расположены деревянные лавочки, т. е. очевидно здесь проводяться праздники или историческая реставрация.
Время близится к обеду, потому возращаемся на улицу Вильнюсскую, где обедаем в одном из кафе. Два основных блюда (куриные отбивные, картофелем фри, салат и филе лосося, картофель фри, салат) обошлись в 13 евро. Дальнейший путь – через « арт-подземку» по пешеходной улице « Ласвейс-аллея» (Аллея Свободы) дойти до Собора Св. Михаила, далее подъехать на троллейбусе до ТЦ « Acropolis» , после посещения которого идти уже на автовокзал (от Акрополиса до автовокзала порядка 300 м). Но время и расстояние внесли свои коррективы.
Итак, идем по Аллее. Одно из первых зданий справа в небольшом парке – это Зоологический Музей Тадаса Иванаускаса. Перед музеем неожиданно оживленно, много людей туристического вида. Лайсвейс-аллея оставила только положительные впечатления, достаточно широкая пешеходная зона, отдельная полоса для велосипедистов, посредине – зеленая зона, аллея деревьев, много лавочек (причем не отдельно стоящих, а интегрированных в другие элементы городского дизайна – бордюры или рельефные клумбы, в Киеве такого давно уже нет), иногда встречаются фонтаны. Единственный минус – местами проводятся дорожные работы и огражденные зоны приходилось далеко обходить. Естественно, ограждения и техника значительно ухудшали виды, в частности в перспективе. Большинство зданий строились в 1920-1930-е годы и имеют характерно желто-коричнево-серые цвета. На многих – барельефы или панно. Лично мне такой стиль напомнил архитектуру околоцентровых районов Вены, в частности, периода “ Gemeinde Wien“ . Например, Центральное почтовое отделение (1930-1931), но есть и дома в стиле барокко (конец 19-го века) и дома 1970-1980-х, в частности, современное здание Муниципалитета Каунаса.
Общая длина Аллеи – около 2 км и прикинув время, оставшееся в нашем распоряжении (а последний автобус отправлялся в Бирштонас в 20:15) и желание посетить еще и « Акрополис» , и сделав по максимум фото перспективы Собора Св. Михаила, мы по перпендикулярной улице Maironio (Майронис), выдвинулись к улице Даниляйчус, по которой ходили нужные нам троллейбусы (забыл добавить, что околоцентровые, упомянутые выше улицы Кестутиса и Даниляйчуса с односторонним движением). На перекрестке улиц Майронис и Даниляйчус расположено монументальное здание Центрального Банка Литвы (Каунасский Филиал), построено также в характерном стиле 1920-1930-х. Ближайшая остановка троллейбусов находилась в 50 метрах в право на Студенческой площади, где расположены здания Каунасского Государственного Университета и Каунасского Политехнического Института.
На противоположной стороне улице в небольшом парке – Военный Музей с Вечным Огнем. Чуть далее, в парке находятся два самых известных музея города – Музей М. Черлениса и Музей Чертей. Второй из них я посещал в 1995, а для посещения первого – надо приезжать в Каунас более, чем на 1 день. Раз уж за говорил, о районе, где находятся музей (а у обоих адрес по улице Путвинскис), то этот район очень колоритен – в нем собрано наибольшее число городского стрит-арта – в просторечии настенных граффити. Но опять же, это на следующий раз, равно как и путешествия на 2-х каунасских фуникулерах. Наконец, приезжает нужный нам троллейбус №5 (на остановках есть табло с временем обратного отсчета для пребывающего транспорта, которое соблюдается достаточно точно). Троллейбусы, кстати, очень раритетные « Skoda» , у нас такие не эксплуатируются уже полтора десятка лет.
Выходим, не доезжая одну остановку до Автовокзала (называется Griunvaldo). Еще метров 300 через старую улицу 1-2 этажных зданий – и выходим на набережную Немана, где расположен крупный ТЦ « Акрополис» . С набережной – вид на остров с прекрасным зеленым парком. Сам ТЦ – ожидаемо, расположен в очень старых корпусах некоей промзоны, но внутри о старине ничего не напоминает – много бутиков, супермаркет « Maxima» , кассы « Wizzair» и « Ryanair» и даже сауна. Цены достаточно неплохие, особенно порадовали ягодные джемы по 0.7 Е за 0.5 кг. Уже в темпе выдвигаемся к автостанции, напротив которой находится небольшой парк, в котором расположена достаточно нетипичное для северной Европы культовое сооружение – Мечеть Витаутаса Великого.
На автостанции тем временем – дополнительный квест, непосредственно возле билетных касс (! ) проводится старт некоего велопробега – много людей с велосипедами, микрофонами и телекамерами. Места себе другого найти не могли, ага… Все же купив билеты, уезжаем последним рейсом. Каунас оставил очень хорошее впечатление, но осталась некоторая недосказанность.
Їздили на 1 день автобусом із Бірштонасу. Вартість поїздки 3.14 євро OW, перевізник компанія «KAUTRA». Квитки продає водій, тривалість поїздки 1 годину 45 хв. Ще при під'їзді до міста, про Каунас створюється враження дуже промислового та малотуристичного міста, багато промзон, дуже старих фабричних корпусів, які поступово перепрофілюються на торгові та бізнес-центри. Несподівано дуже великий і сучасний автовокзал знаходиться далеко від центру. На вокзалі є туристичний інфоцентр, у якому можна безкоштовно взяти карту Каунаса та буклети за різними визначними пам'ятками, а карту міського транспорту – у довідковій вокзалу. Автовокзал плавно перетікає у великий торговий центр (так і не зрозумів – це автовокзал при ТЦ чи ТЦ при автовокзалі? ), в якому є супермаркет, аптека, місцеві бутіки тощо. Пройшовши ТЦ наскрізь, виходимо на проспект Vitauto до зупинки міських автобусів і тролейбусів.
До центру можна доїхати тролейбусами 5 або 14, виходити на 5-й зупинці (зупинка називається «Vilniaus gatve»), назви зупинок висвічуються на табло в салоні тролейбуса. Вартість поїздки – 1 євро, квитки купуються у водія. Квитки є банальними чеками на термопапері з імпринтера (міні-касового апарату), які ні компостувати, ні валідувати не треба. Тролейбус проїжджає проспектом Vitauto та вулицею Kestuсio, квартали навскідку 1930-1950 р. р. будівлі, старовини не помітив, є кілька зовсім нових будівель, переважно готелів. Перед самою зупинкою «Vilniaus gatve», тролейбус проїжджає повз «сквер трьох театрів» - в одному парку розташовані, Каунаський Державний Театр, Каунаський Камерний Театр і Каунаський Ляльковий Театр. Отже, вийшовши на потрібній зупинці через вельми оригінальний підземний перехід, стеля та стіни якого оформлені різними панно, судячи з підписів – оформлені відомим литовським художником К. Някрешюсом, виходимо безпосередньо у Старе Місто.
Головна артерія Старого Міста – вулиця Вільнюська (Vilniaus gatve), є пішохідною, на ній удосталь різноманітні кафе, ресторани, сувенірні магазини (в т. ч. дуже дорогі hand-made), є дуже цікаві музеї. Архітектура вже старовинна, 2-поверхова, підтримується максимально автентичному вигляді. Однією з перших будівель праворуч є Історичний Президентський Палац (у ньому була резиденція Президентів держави, коли у 1919-1939 р. р. Каунас був столицею Литви). Архітектура явно не XX ст. Каунас вважається не лише культурною, а й релігійною столицею Литви, бо храмів тут дуже багато.
Один із центральних – це Архієпископський Кафедральний Собор Святих Петра та Павла. Але ми завітали на костел Св. Франциска Ксав'єра (розташований вже не на Вільнюській вулиці, а на Ратушній площі, трохи далі). А вже за площею, якщо йти у напрямку до набережної річки Няріс, розташовані Церква Св. Георгія, Бенедиктинський монастир та Духовна семінарія. На 21-22.09. 2018 запланований візит до Каунасу Папи Римського Франциска, про що свідчить безліч банерів та плакатів по всьому місту. Костел Св. Франциска Ксав'єра відвідали, всередині незважаючи на сідневічну аскетичність і строгість, досить світло, храм оформлений у світлих тонах, світлу також сприяють і великі вітражі.
А сама Ратушна площа, крім ансамблю середньовічних двоповерхових будиночків (у Ганзейському стилі), знаменита, само собою і старовинною будівлею Міської Ратуші (15-16 століття, кілька разів перебудовувалася). В даний час офіційні заходи в Ратуші не проводяться, в ній функціонує Музей Міста. Біля Ратуші в цей час проходив якийсь спортивний захід, про що свідчило наявність групи людей спортивного вигляду, телекамер та банерів із символікою одного із символів міста – БК «Жальгіріс». Пройшовши через територію Монастиря і згорнувши вправо (ніде забороняючих знаків чи охорони не помітили), виходимо до Каунаського Замку. Навколо Замку на схилі розташовані дерев'яні лави, тобто. очевидно, тут проводяться свята або історична реставрація.
Час наближається до обіду, тому повертаємось на вулицю Вільнюську, де обідаємо в одному з кафе. Дві основні страви (курячі відбивні, картоплею фрі, салат та філе лосося, картопля фрі, салат) коштували 13 євро. Подальший шлях - через "арт-підземку" пішохідною вулицею "Ласвейс-алея" (Алея Свободи) дійти до Собору Св. Михайла, далі під'їхати на тролейбусі до ТЦ "Acropolis", після відвідування якого йти вже на автовокзал (від Акрополісу до автовокзалу) близько 300 м). Але час та відстань внесли свої корективи.
Отже, йдемо Алеєю. Одна з перших будівель праворуч у невеликому парку – це Зоологічний музей Тадаса Іванаускаса. Перед музеєм зненацька жваво, багато людей туристичного вигляду. Лайсвейс-алея залишила лише позитивні враження, досить широка пішохідна зона, окрема смуга для велосипедистів, посередині – зелена зона, алея дерев, багато лавок (причому не окремо стоять, а інтегрованих в інші елементи міського дизайну – бордюри чи рельєфні клумби). давно вже немає), іноді зустрічаються фонтани. Єдиний мінус – місцями проводяться дорожні роботи та захищені зони доводилося далеко оминати. Природно, огорожі та техніка значно погіршували види, зокрема у перспективі. Більшість будівель будувалися в 1920-1930-і роки і мають характерні жовто-коричнево-сірі кольори. На багатьох – барельєфи чи панно. Особисто мені такий стиль нагадав архітектуру навколоцентрових районів Відня, зокрема періоду “Gemeinde Wien“. Наприклад, Центральне поштове відділення (1930-1931), але є й будинки в стилі бароко (кінець 19-го століття) та будинки 1970-1980-х, зокрема, сучасна будівля Муніципалітету Каунаса.
Загальна довжина Алеї – близько 2 км і прикинувши час, що залишився в нашому розпорядженні (а останній автобус вирушав до Бірштонасу о 20:15) та бажання відвідати ще й «Акрополіс», і зробивши по максимуму фото перспективи Собору Св. Михаїла, ми по перпендикулярній вулиці Maironio (Майроніс), вирушили до вулиці Даниляйчус, якою ходили потрібні нам тролейбуси (забув додати, що навколоцентрові, згадані вище вулиці Кестутіса і Даниляйчуса з одностороннім рухом). На перехресті вулиць Майроніс та Даниляйчус розташована монументальна будівля Центрального Банку Литви (Каунаська Філія), побудована також у характерному стилі 1920-1930-х. Найближча зупинка тролейбусів знаходилася за 50 метрів у право на Студентській площі, де розташовані будівлі Каунаського Державного Університету та Каунаського Політехнічного Інституту.
На протилежному боці вулиці у невеликому парку – Військовий Музей з Вічним Вогнем. Трохи далі, у парку знаходяться два найвідоміші музеї міста – Музей М. Черленіса та Музей Чортів. Другий з них я відвідував у 1995 році, а для відвідування першого – треба приїжджати до Каунасу більш, ніж на 1 день. Якщо вже за говорив, про район, де знаходяться музей (а в обох адреса по вулиці Путвінскіс), то цей район дуже колоритний – у ньому зібрано найбільшу кількість міського стріт-арту – у просторіччі настінних графіті. Але знову ж таки, це наступного разу, так само як і подорожі на 2-х каунаських фунікулерах. Нарешті, приїжджає потрібний нам тролейбус №5 (на зупинках є табло з часом зворотного відліку для транспорту, що дотримується досить точно). Тролейбуси, до речі, дуже раритетні Skoda, у нас такі не експлуатуються вже півтора десятка років.
Виходимо, не доїжджаючи одну зупинку до Автовокзалу (називається Griunvaldo). Ще метрів 300 через стару вулицю 1-2 поверхових будівель – і виходимо на набережну Німану, де розташований великий ТЦ «Акрополіс». З набережної – вид на острів із прекрасним зеленим парком. Сам ТЦ – очікувано, розташований у дуже старих корпусах якоїсь промзони, але всередині про старовину нічого не нагадує – багато бутіків, супермаркет Maxima, каси Wizzair і Ryanair і навіть сауна. Ціни досить непогані, особливо порадували ягідні джеми по 0.7 Е за 0.5 кг. Вже в темпі висуваємось до автостанції, навпроти якої знаходиться невеликий парк, в якому розташована досить нетипова для північної Європи культова споруда – Мечеть Вітаутаса Великого.
На автостанції тим часом – додатковий квест, безпосередньо біля квиткових кас (! ) проводиться старт якогось велопробігу – багато людей з велосипедами, мікрофонами та телекамерами. Місця собі іншого знайти не могли, ага… Все ж таки купивши квитки, їдемо останнім рейсом. Каунас залишив дуже добре враження, але залишилася деяка недомовленість.
