Продолжение. Начало здесь > > >
Часть 3. Будва, Свети Стефан, Петровац, Булярица
Как же можно побывать в Черногории, но не посетить Будву?
Будва, вид из Цитадели на Старый город
Конечно, большинство туристов именно в этом городе и останавливаются, но мы поехали в Будву посмотреть и насладиться красотой ее старого города. Вдоль всей Будванской ривьеры, от Будвы до Петроваца, курсируют автобусы « Mediteran express» по расписанию каждый час с 6 утра и до 24.00. Расписание и кондукторы есть на каждой остановке.
Старый город Будвы расположен на небольшом полуострове. На этом пятачке сосредоточены практически все достопримечательности.
Будва, пляж у Цитадели
Главная защита и самое потрясающее сооружение Старого города Будвы – крепостные стены, полную панораму которых можно увидеть на карте.
Будва, Крепостные стены
Мощные 45-метровые крепостные стены полностью огибают всю Старую Будву. На стены выходят 3 прохода.
Ворота в Старую Будву
Вдоль них можно увидеть бойницы, оружейные площадки и сторожевые башни.
Крепостные стены Старого города
Некоторые из них были отстроены еще в IX веке, а после сильнейшего землетрясения вновь возведены венецианцами, в XVII веке. С крепостных стен открываются красивейшие панорамы!
Вид из Цитадели
Небольшая площадь в центре Старого города Будва – Римская площадь...
Будва, Римская площадь
... где можно сделать впечатляющее фото на память возле настоящего артефакта древности — римского алтаря, как будто переносит нас в Италию.
Улочки Старого города
Посетили мы храм Святого Иоанна Крестителя. Католический собор в готическом стиле возвели в XVII веке, на месте старинной церкви VII века. На его территории расположена самая высокая колокольня в городе, а внутри храма — чудотворная Будванская икона Богородицы с младенцем.
Храм святого Иоанна Крестителя в Будве
По легенде, написана она была самим Святым Лукой. Фото храма с колокольней – один из узнаваемых открыточных видов Будвы.
Побывали в Цитадели - крепости Святой Марии.
Цитадель в Старой Будве
Цитадель построена еще в XIV веке и временно была королевской резиденцией Зетского княжества.
В Цитадели
На протяжении всего времени существования крепость охраняла город от иноземных захватчиков. Мы также посмотрели экспозицию Морского музея.
Морской музей
Прогулялись к пляжу Могрен...
Будва, пляж Могрен
Будва, пляж Могрен
...и сфотографировались у грациозного памятника балерине, который воздвигли власти города в честь любви и верности. Легенда гласит о некой балерине, которая в прошлом, на месте установленной скульптуры, ждала своего возлюбленного из дальнего плавания.
Памятник балерине
Как по мне, то девушка больше похожа на гимнастку, но балерина так балерина: )
Старый город продолжает радовать глаз туриста своей неповторимой атмосферой.
Улочки Старой Будвы
Но я бы в Будве не останавливалась на отдых. Возможно потому, что мы и так живем в очень шумном мегаполисе, и мне хочется в отпуске быть ближе к природе, а не к транспорту и суете. Город продолжает строиться огромными темпами.
Новостройки и котлован возле рынка в Будве
Российский бизнес выкупает участки и возводит многоэтажные гостиницы.
Пока что пляжей в Будве хватает всем желающим, а как оно будет дальше, сложно предугадать.
Марина г. Будвы
Но это мое субъективное мнение. Молодежи, возможно, в Будве будет в самый раз.
Отдельно мы запланировали поездку к острову Святого Стефана – визитной карточке Черногории.
Так выглядит остров Святого Стефана с трассы
В этом году до самого острова проход по насыпи открыт (раньше даже туда не пускали)...
Мост на остров Свети Стефан сейчас открыт для посещения
... на остров можно попасть с дополнительной экскурсией, но, почитав отзывы людей там побывавших, решили не идти.
Остров Святого Стефана
Смотреть особо нечего. Как говорится, главный недостаток Эйфелевой башни тот, что с неё не видно Эйфелевой башни. А вот вокруг острова Святого Стефана нагулялись вдоволь.
Пляж поселка Свети Стефан
В этом году остров миллионеров сменил владельца, пока что это чувствуется в том, что с пляжа Милочер убрали лежаки по 100 евро и дали доступ к морю всем желающим.
Пляж Милочер
А также вернули три церкви, расположенные на острове в распоряжение Сербской православной церкви.
Парк Милочер
Рядом с островом есть отличный парк Милочер, где можно прогуляться и сделать фото с обзорных площадок. Ну, и конечно же, нужно искупаться на этом потрясающем пляже!
Парк Милочер
В самом курортном городке Петровац достопримечательностей немного.
Вид на крепость Кастелло с Тропы Здоровья
В городке частично сохранилась построенная еще венецианцами крепость Кастелло. Именно в честь нее в средние века назвали город. Точно известно, что в III веке на этом месте было римское поселение Ластва.
В средние века город, населенный уже славянами, называли Кастел Ластва – в честь крепости.
В Крепости сейчас ресторан
И только в XX веке город назвали Петровац, в честь первого сербского короля Петра I Карагеоргиевича.
Сразу за крепостью начинается известная у туристов « Тропа Здоровья» .
Виды с Тропы Здоровья
Длина ее около 1 километра. Тропа обустроена по краю гор, проходит через три тоннеля.
Туннели на Тропе Здоровья
Когда-то Тропу Здоровья специально построили для того, чтобы из бухты Перазича До, где функционировал огромный (на 1000 мест) отель « Adriatic Star» , гости могли ходить гулять в Петровац.
Недострой отеля" Адриатик Стар"
Дело было еще во времена Югославии. Тогда это был самый крутой отель на побережье, со своим пляжем. В 80-е годы отдыхать здесь было очень престижно. В 2002 году гостиницу выкупила фирма с российским капиталом. Согласно обязательствам, она должна была реконструировать отель в еще более шикарный гостиничный комплекс.
Недострой отеля" Адриатик Стар"
Но что-то пошло не так… Отель стоит заброшенный. Черногорское правительство судится с российским бизнесом за право возврата отеля в государственную собственность, но пока безрезультатно.
Недострой отеля" Адриатик Стар"
Конечно, эта громадина портит вид красивой бухты, но доступ к пляжу есть не только с Тропы Здоровья, а и с трассы на автомобиле. Многие черногорцы приезжают на этот пляж. Он наполовину обустроен, есть кафе, лежаки и туалеты.
Пляж Перазича До
Гулять по Тропе Здоровья замечательно. Транспорта рядом нет, воздух с хвойными ароматами ...
Тропа Здоровья
...просто раскрывает легкие, а прохлада в тоннелях...
Туннели на Тропе Здоровья
...дает легкую передышку от жары. С тропы открываются великолепные виды на бескрайнее Адриатическое море, на дикие пляжи, которые доступны только с воды...
Дикий пляж виден с Тропы Здоровья
...и на два небольших островка Катич и Святой Недели. На одном из них обустроена маленькая церквушка.
Острова Катич и Святой Недели в г. Петровац
К островкам можно подплыть, наняв лодку на набережной. Стоимость такой прогулки 5 евро. Лодка также заплывет в Голубой грот, который отлично виден от крепости Петроваца.
Вид на Голубой грот из крепости Кастелло в г. Петровац
Отдельно хочу сказать о месте, где мы остановились: поселок и пляж Булярица.
Часто в интернете можно прочесть, что Булярица – один из лучших пляжей в окрестностях Петроваца.
Пляж Булярицы
Самый длинный пляж Будванской Ривьеры (почти 2.5 км), включает широкие оборудованные участки и дикий берег, где всегда можно найти уединенные места у моря.
Прекрасная альтернатива хорошим, но, увы, слишком многолюдным пляжам Петроваца.
Тут возникает вопрос: если он такой хороший, то почему он такой безлюдный? И так ли это?
Как у каждого места, есть свои минусы и плюсы.
Булярица – последний поселок на Будванской ривьере (дальше, за пляжем Булярица, начинается Барская ривьера, но это уже тема для другого рассказа).
Так вот, будванские маршрутки Mediteran Express не доезжают до Булярицы, последняя остановка – Петровац. От центра Петроваца до пляжа Булярица нужно топать пешком 40 минут через довольно крутую горку. В жару 35 градусов - это то ещё удовольствие. Мы встретили как-то группу туристов, которые уже возвращались через горку с пляжа Булярица обратно в Петровац.
На их уморенных лицах было написано: « Это был первый и последний раз» .
Что касается самого пляжа Булярица, то его оборудованный участок – это первые 200 метров бухты со стороны Петроваца.
Пляж Булярицы
Есть шезлонги, зонты, кафе, пресные души. Эта часть пляжа защищена выступающим мысом от ветра и волн, здесь мелкая галька, удобный заход в воду.
Но эта часть, разумеется, и самая многолюдная, а лежаки платные.
Дальше, по мере удаления от мыса, пляж переходит в крупногалечный.
Пляж Булярицы
Народ располагается со своими зонтами, другой тени здесь нет. Пляж просторный, но здесь он открыт ветру и волнам.
Заход в море хуже, начинаются камни, но еще можно поплавать.
А дальше пляж совсем каменистый. Заход в воду становится мелким, дно – крупные булыжники.
Пляж Булярицы
Зайти в море здесь – тот ещё квест. Нет такого, чтобы шагнул – и поплыл, а приходится пробираться по скользким валунам, чтобы зайти по пояс. А если волна - так зайти и вовсе проблематично. Можно удариться о камни.
В море заходить надо в коралловых тапках, тем более что между валунами обитают морские ежи.
Но зато в этой части пляжа уже немноголюдно.
Пляж Булярица – это самый ближний пляж на море для жителей столицы Черногории, Подгорицы. Жители столицы через недавно построенный тоннель едут на авто сюда на морской берег.
И по единственной улице Булярицы...
Центральная улочка Булярицы
...ведущей от шоссе к морю, каждый день с утра до вечера идет поток автомобилей к пляжу и обратно. Тротуаров там нет, воздух насыщен выхлопами машин.
Так что каждодневный пеший поход на пляж – не самый приятный момент для отдыхающих.
Все автомобили паркуются прямо над пляжем, практически вдоль всей бухты. Люди размещаются равномерно по пляжу, со своими зонтами и семействами, недалеко от своих машин.
Пляж Булярицы сплошной паркинг для авто)
Пляж просторный, места всем хватает, но, как видим, есть свои минусы.
Какие же плюсы в Булярице?
Булярица – маленький, тихий поселок. Здесь нет отелей, но сдаются довольно хорошие апартаменты.
Тихо и зелено, хороший воздух (если не считать дорогу на пляж).
Здесь есть супермаркет, где хорошие цены и есть все необходимые продукты. А рядом, через дорогу, есть хороший ресторанчик под названием коноба « Галеб» , где комплексные обеды за 4 евро, а также шикарная плескавица, и вешалица...
...и другие вкусности. Всё также можно заказывать с собой, « на вынос» .
По причине жары плотно обедать не хотелось. Мы только раз взяли комплексный обед в конобе, и даже не готовили у себя в номере, хотя там были для этого все условия.
Набирали в супермаркете упаковки местной минеральной воды « Князь Милош» и ставили в холодильник, туда же большие стаканы йогурта. Покупали вкуснейшие сыры и пршут, местный сладкий перец и помидоры. Всё отличного качества и недорого. Вот и весь рацион.
Еще хороший кофе.
Чай там не пьют. Чая не найдете там в магазине, даже если захотите.
Попробовали, конечно же, известные черногорские вина: красное сухое « Вранач» (что переводится как Вороной конь), очень напоминает кьянти, хорошо им запивать мясо, или просто утолять жажду.
Белое сухое « Крстач» (что означает Крест) – более насыщенное, но более резкое и сухое.
В Петроваце на набережной монашка продавала монастырские настойки. Купили у нее за 6 евро виноградный ликер, оказалось – очень необычная вкусная настойка, со вкусом вяленого винограда, или скорее изюма.
Есть всё же какое-то волшебство в этих черногорских винах, в Адриатическом море, и в черногорском воздухе с запахом моря, оливок и хвои!
Продолжение здесь > > >
Продовження. Початок тут >>>
Частина 3. Будва, Свєті Стефан, Петровац, Буляриця
Як можна побувати в Чорногорії, але не відвідати Будву?
Будва, вид з Цитаделі на Старе місто
Звичайно, більшість туристів саме в цьому місті і зупиняються, але ми поїхали до Будви подивитися та насолодитися красою її старого міста. Вздовж усієї Будванської рив'єри, від Будви до Петроваца, курсують автобуси «Mediteran Express» за розкладом щогодини з 6 ранку і до 24.00. Розклад та кондуктори є на кожній зупинці.
Старе місто Будви розташоване на невеликому півострові. На цьому п'ятачку зосереджені практично всі визначні пам'ятки.
Будва, пляж у Цитаделі
Головний захист і найприголомшливіша споруда Старого міста Будви – фортечні стіни, повну панораму яких можна побачити на карті.
Будва, Кріпильні стіни
Потужні 45-метрові фортечні стіни повністю огинають усю Стару Будву. На стіни виходять 3 проходи.
Ворота в Стару Будву
Вздовж них можна побачити бійниці, збройові майданчики та сторожові вежі.
Міцні стіни Старого міста
Деякі з них були відбудовані ще в ІХ столітті, а після найсильнішого землетрусу знову зведені венеціанцями, у XVII столітті. З фортечних стін відкриваються найкрасивіші панорами!
Вигляд з Цитаделі
Невелика площа в центрі Старого міста Будва – Римська площа. . .
Будва,
Римська площа
. . . де можна зробити вражаюче фото на згадку біля справжнього артефакту давнини — римського вівтаря, начебто переносить нас до Італії.
Вулички Старого міста
Відвідали ми храм Святого Івана Хрестителя. Католицький собор у готичному стилі звели у XVII столітті, на місці старовинної церкви VII століття. На його території розташована найвища дзвіниця у місті, а всередині храму – чудотворна Будванська ікона Богородиці з немовлям.
Храм святого Іоанна Хрестителя в Будві
За легендою, написана вона була самим Святим Лукою. Фото храму з дзвіницею – один із відомих листівок Будви.
Побували в Цитаделі міцності Святої Марії.
Цитадель у Старій Будві
Цитадель побудована ще в XIV столітті і тимчасово була королівською резиденцією Зетського князівства.
У Цитаделі
Протягом усього часу існування фортеця охороняла місто від іноземних загарбників. Ми також переглянули експозицію Морського музею.
Морський музей
Прогулялися до пляжу Могрен. . .
Будва, пляж Могрен
Будва, пляж Могрен
. . . і сфотографувалися у граційного пам'ятника балерині, який спорудив влада міста на честь любові та вірності. Легенда говорить про якусь балерину, яка в минулому, на місці встановленої скульптури, чекала свого коханого з далекого плавання.
Пам'ятник балерині
Як на мене, то дівчина більше схожа на гімнастку,
але балерина так балерина: )
Старе місто продовжує тішити око туриста своєю неповторною атмосферою.
Вулички Старої Будви
Але я б у Будві не зупинялася на відпочинок. Можливо тому, що ми й так живемо у дуже галасливому мегаполісі, і мені хочеться у відпустці бути ближчими до природи, а не до транспорту та суєти. Місто продовжує будуватися величезними темпами.
Новобудови та котлован біля ринку в Будві
Російський бізнес викуповує ділянки та зводить багатоповерхові готелі.
Поки що пляжів у Будві вистачає всім охочим, а як воно буде далі, важко передбачити.
Марина м. Будви
Але це моя суб'єктивна думка. Молоді, можливо, в Будві буде в самий раз.
Особливо ми запланували поїздку до острова Святого Стефана – візитної картки Чорногорії.
Так виглядає острів Святого Стефана з траси
Цього року до самого острова прохід по насипу відкритий (раніше навіть туди не пускали). . .
Міст на острів Свєті Стефан зараз відкритий для відвідування
>
. . . на острів можна потрапити з додатковою екскурсією, але, почитавши відгуки людей, що там побували, вирішили не йти.
Острів Святого Стефана
Дивитись особливо нічого. Як кажуть, головний недолік Ейфелевої вежі той, що з неї не видно Ейфелевої вежі. А от довкола острова Святого Стефана нагулялися вдосталь.
Пляж селища Свєти Стефан
Цього року острів мільйонерів змінив власника, поки що це відчувається в тому, що з пляжу Мілочер прибрали лежаки по 100 євро і дали доступ до моря всім охочим.
Пляж Мілочер
А також повернули три церкви, розташовані на острові у розпорядження Сербської православної церкви.
Парк Мілочер
Поруч із островом є чудовий парк Мілочер, де можна прогулятися та зробити фото з оглядових майданчиків. Ну, і звичайно ж, потрібно викупатися на цьому чудовому пляжі!
Парк Мілочер
У самому курортному містечку Петровац ¦визначних пам'яток трохи.
Вигляд на фортецю Кастелло з Тропи Здоров'я
У містечку частково збереглася побудована ще венеціанцями фортеця Кастелло. Саме на честь її в середні віки назвали місто. Достеменно відомо, що у III столітті цьому місці було римське поселення Ластва.
У середні віки місто, вже населене слов'янами, називали Кастел Ластва – на честь фортеці.
У Фортеці зараз ресторан
І лише у XX столітті місто назвали Петровацем, на честь першого сербського короля Петра I Карагеорговича.
Відразу за фортецею починається відома у туристів «Стежка здоров'я».
Види з стежки здоров'я
Довжина її близько 1 кілометра. Стежка облаштована по краю гор, проходить через три тунелі.
Тунелі на Стезі Здоров'я
Колись стежку Здоров'я спеціально побудували для того, щоб з бухти Перазича До, де функціонував величезний (на 1000 місць) готель «Adriatic» Star, гості могли ходити гуляти в Петровац.
Недобуд готелю"Адріатик Стар"
Справа була ще за часів Югославії. Тоді це був найкрутіший готель на узбережжі, зі своїм пляжем. У 80-х роках відпочивати тут було дуже престижно.
У 2002 році готель викупила фірма з російським капіталом. Відповідно до зобов'язань, вона мала реконструювати готель у ще більш шикарний готельний комплекс.
Недобуд готелю"Адріатик Стар"
Але щось пішло не так… Готель стоїть занедбаний. Чорногорський уряд судиться з російським бізнесом за право повернення готелю до державної власності, але поки що безрезультатно.
Недобуд готелю"Адріатик Стар"
Звичайно, цей гігант псує вигляд красивої бухти, але доступ до пляжу є не тільки з Тропи Здоров'я, а й з траси на автомобілі. Багато чорногорців приїжджають на цей пляж. Він наполовину облаштований, є кафе, лежаки та туалети.
Пляж Перазича До
Гуляти по стежці здоров'я чудово. Транспорту поряд немає, повітря з хвойними ароматами. . .
Стежка Здоров'я
. . . просто розкриває легені, а прохолода у тунелях. . .
Тунелі на Стезі Здоров'я
. . . дає легкий перепочинок від спеки. Зі стежки відкриваються чудові краєвиди на безкрайнє Адріатичне море, на дикі пляжі, які доступні тільки з води. . .
Дикий пляж видно з Тропи Здоров'я
. . . і на два невеликі острівці Катич і Святого Тижня. На одному з них облаштована маленька церква.
Острова Катич та Святого Тижня у м. Петровац
До острівців можна підпливти, найнявши човен на набережній. Вартість такої прогулянки – 5 євро. Човен також запливе в Блакитний грот, який добре видно від фортеці Петроваца.
Вигляд на Блакитний грот із фортеці Кастелло у м. Петровац
Особливо хочу сказати про місце, де ми зупинилися: селище та пляж Буляриця.
Часто в інтернеті можна прочитати, що Буляриця – один з найкращих пляжів на околицях Петроваца.
Пляж Буляриці
Найдовший пляж Будванської Рів'єри (майже 2.5 км), включає широкі обладнані ділянки та дикий берег, де завжди можна знайти відокремлені місця біля моря.
Прекрасна альтернатива хорошим, але, на жаль, надто багатолюдним пляжам Петроваца.
Тут виникає запитання: якщо він такий добрий, то чому він такий безлюдний? І чи це так?
Як у кожного місця, є свої мінуси та плюси.
Буляриця – останнє селище на Будванській рів'єрі (далі, за пляжем Буляриця, починається Барська рів'єра, але це вже тема для іншого оповідання).
Так ось, будванські маршрутки Mediteran Express не доїжджають до Буляриці, остання зупинка – Петровац.
Від центру Петроваца до пляжу Буляриця потрібно тупотіти пішки 40 хвилин через досить круту гірку. У спеку 35 градусів - це ще задоволення. Ми зустріли якось групу туристів, які вже поверталися через гірку з пляжу Буляріца назад у Петровац.
На їхніх покірних обличчях було написано: «Це був перший і останній раз».
Щодо самого пляжу Буляриця, то його обладнана ділянка – це перші 200 метрів бухти з боку Петроваца.
Пляж Буляриці
Є шезлонги, парасольки, кафе, прісні душі. Ця частина пляжу захищена виступаючим мисом від вітру та хвиль, тут дрібна галька, зручний захід у воду.
Але ця частина, зрозуміло, і сама багатолюдна, а лежаки платні.
Далі, у міру віддалення від мису, пляж переходить у великогальковий.
Пляж Буляриці
Народ розташовується зі своїми парасольками, іншої тіні тут немає.
Пляж просторий, але тут він відкритий вітру та хвилях.
Захід у море гірший, починаються камені, але ще можна поплавати.
А далі пляж зовсім кам'янистий. Захід у воду стає дрібним, дно – великі бруківки.
Пляж Буляриці
Зайти в море тут – той ще квест. Немає такого, щоб ступив – і поплив, а доводиться пробиратися слизькими валунами, щоб зайти до пояса. А якщо хвиля - так зайти взагалі проблематично. Можна вдаритися об каміння.
У море заходити треба в коралових тапках, тим більше, що між валунами живуть морські їжаки.
Але зате в цій частині пляжу вже небагатолюдно.
Пляж Буляриця – це найближчий пляж на морі для мешканців столиці Чорногорії, Підгориці. Мешканці столиці через недавно побудований тунель їдуть на авто сюди на морський берег.
І єдиною вулицею Буляриці. . .
Центральна вуличка Буляриці
. . . що веде від шосе до моря, кожен день з ранку до вечора йде потік автомобілів до пляжу і назад. Тротуарів там немає, повітря насичене вихлопами машин.
Отже щоденний піший похід на пляж – не найприємніший момент для відпочиваючих.
Всі автомобілі паркуються прямо над пляжем, практично вздовж усієї бухти. Люди розміщуються рівномірно по пляжу, зі своїми парасольками та сімействами, недалеко від своїх машин.
Пляж Буляриці суцільний паркінг для авто)
Пляж просторий, місця для всіх вистачає, але, як бачимо, є свої мінуси.
Які ж плюси у Буляриці?
Буляриця – маленьке, тихе селище. Тут немає готелів, але здаються досить гарні апартаменти.
Тихо і зелено, гарне повітря (якщо не рахувати дорогу на пляж).
Тут є супермаркет,
де хороші ціни та є всі необхідні продукти. А поряд, через дорогу, є гарний ресторанчик під назвою коноба «Галеб», де комплексні обіди за 4 євро, а також шикарна плескачка і вішаліця. . .
. . . та інші смаколики. Все також можна замовляти із собою, «на винос».
Через спеку щільно обідати не хотілося. Ми лише раз взяли комплексний обід у конобі, і навіть не готували у себе в номері, хоча там були для цього всі умови.
Набирали в супермаркеті упаковки місцевої мінеральної води «Князь Мілош» і ставили в холодильник, туди великі склянки йогурту. Купували смачні сири та пршут, місцевий солодкий перець та помідори. Все відмінної якості та недорого. Ось і весь раціон.
Ще гарна кава.
Чай там не п'ють. Чаю не знайдете там у магазині, навіть якщо захочете.
Спробували, звичайно ж,
відомі чорногорські вина: червоне сухе «Вранач» (що перекладається як Вороний кінь), дуже нагадує кьянті, добре їм запивати м'ясо, або просто вгамовувати спрагу.
Біле сухе «Крстач» (що означає Хрест) – більш насичене, але різкіше і сухе.
У Петроваці на набережній черниця продавала монастирські настоянки. Купили у неї за 6 євро виноградний лікер, виявилося дуже незвичайна смачна настойка, зі смаком в'яленого винограду, або швидше родзинок.
Є все ж таки якесь чарівництво в цих чорногорських винах, в Адріатичному морі, і в чорногорському повітрі із запахом моря, оливок та хвої!
Продовження тут >>> >