Відпочивали на віллі "Лиман" в середині липня. З автобусу зустрів супроводжуючий (якого більше протягом відпочинку не бачили, не нав'язував екскурсії) та хазяїн вілли, спілкувалися здебільшого мовою жестів та есперанто)))) Номер на 2 особи, двоспальне ліжко, чисто, затишно і комфортно. Було усе необхідне, кухонька невеличка, але плитою жодного разу не користувалися, не було необхідності: снідали і вечеряли в ресторані на пляжі "Obala". У номері був електрочайник. Wi-fi прекрасний на території вілли. Вид з балкону виходив на гори, ріс ківі, тому навіть у спеку була тінь. Увечері приємно було сидіти за столиком на балконі і насолоджуватись краєвидами. Господарі дуже гостинні і відгукуються на кожне прохання, не набридають присутністю))) толерантні та непомітні. До найближчого пляжу недалеко хвилин 10-15. Супермаркети, магазини і кав'ярні близько, усе неподалік. Навіть навпроти отелю є супермаркет та кав'ярня. Ми за 3 роки війни звикли до комендантської години, вимушеної тиші, тому було дещо гучно, але це не стосується господарів або сусідів - загальний шум міста, усюди машини, багато машин, вирує життя цілодобово.
Відпочивали на віллі "Лиман" в середині липня. З автобусу зустрів супроводжуючий (якого більше протягом відпочинку не бачили, не нав'язував екскурсії) та хазяїн вілли, спілкувалися здебільшого мовою жестів та есперанто)))) Номер на 2 особи, двоспальне ліжко, чисто, затишно і комфортно. Було усе необхідне, кухонька невеличка, але плитою жодного разу не користувалися, не було необхідності: снідали і вечеряли в ресторані на пляжі "Obala". У номері був електрочайник. Wi-fi прекрасний на території вілли. Вид з балкону виходив на гори, ріс ківі, тому навіть у спеку була тінь. Увечері приємно було сидіти за столиком на балконі і насолоджуватись краєвидами. Господарі дуже гостинні і відгукуються на кожне прохання, не набридають присутністю))) толерантні та непомітні. До найближчого пляжу недалеко хвилин 10-15. Супермаркети, магазини і кав'ярні близько, усе неподалік. Навіть навпроти отелю є супермаркет та кав'ярня. Ми за 3 роки війни звикли до комендантської години, вимушеної тиші, тому було дещо гучно, але це не стосується господарів або сусідів - загальний шум міста, усюди машини, багато машин, вирує життя цілодобово.