Время отдыха: 25 декабря 2012 – 14 января 2013
Почему я решил написать этот отзыв. Наверное потому, что, проштудировав Интернет и опросив кучу знакомых я, практически, не получил ответа на свой вопрос – что же такое Мальдивы?
Вся поездка была спланирована таким образом: Новосибирск - Бангкок (1 ночь) – Коломбо (Шри Ланка, Берувала - 4 ночи) – Мале (о. Маафуши - 5 ночей) – Бангкок (Паттайя – 9 ночей) – Новосибирск. Все перелеты и отели бронировались на различных сайтах. Если интересно – 22 дня, 8 перелетов, 4 отеля в разных странах с завтраками – 172000 русских денег. Почему такой странный маршрут. Дело в том, что мы очень любим Паттайю, но отдыхать только в Таиланде, где мы уже седьмой раз, не интересно. Стран-то много. А Бангкок – это ворота в ЮВА. Прилетаем в Бангкок, пересаживаемся в другой самолет и летим в следующую страну ЮВА. Нам осталось посетить в этом регионе Филлипины и Австралию (имею в виду страны с пляжным зимним отдыхом), а дальше будем отдыхать где-нибудь в Латинской Америке, если, конечно, хватит сил, средств и здоровья.
Мальдивы. Что такое Мальдивы я понял только побывав там. Очень мало информации в Интернете. Из большого числа моих (путешествующих по миру) друзей и знакомых на Мальдивах была только одна пара, которая жила на острове-отеле и ничего, кроме красивого моря не видела. Итак. Что Вы хотите от отдыха в этой стране.
Прилетели в Мальдивский аэропорт, который находится на отдельном острове в 15-ти минутном сообщении на пароме от столицы Мальдив города-острова Мале. На скоростном катере добрались до острова Маафушии и расселились в отеле «Fazaa inn» на берегу Индийского океана.
Плюсы отеля.
Уютные номера. Это скорее коттедж с пятью комнатами и санузлами. Очень милый дворик со столиками под крышей и вентиляторами в потолке. Простые, но вкусные завтраки - яичница или омлет, сосиски, фрукты, чай, кофе или сок. Очень приветливый, улыбчивый и, я бы сказал, юморной персонал, разговаривающий по-английски и, чуть-чуть, по-русски.
Отсутствие телевизора, холодильника и сейфа (сейфа в отеле нет совсем). Мыло, гель, шампунь – только в день заселения. Но это мелочи.
А вот не мелочи. К моменту выезда у нас не осталось наличных денег. В самом отеле терминала по расчету банковской картой нет. Пошли с менеджером в соседний отель «Piсnik inn», где с нас, якобы за обслуживание банка, сняли лишних 5.5%.
Поехали на первую экскурсию на остров без растительности. Я бы сказал - эдакая кочка в океане высотой 0.5 метра, длиной 164 шага (сам замерял) и шириной 48 шагов во время отлива. Песчаный холмик. В пик прилива – меньше в два раза. Балдежно. Там мы провели последний день 2012 года. Нам воткнули привезенный с собой зонт и поставили два привезенных с собой стола c пятью стульями. Кроме нас на этой кочке было еще человек 15 с других островов, а может и с нашего. Обедали мы там, привезенными с собой (очень кстати), продуктами, так как, обещанная нам рыба почему-то не поймалась. Купались и загорали часов до 5-ти вечера. Нам выдали ласты и маски для снорклинга, который на Мальдивах очень даже интересный.
Вечером, по приглашению одного из местных приотельных ресторанов отправились в него встречать НГ на шведский стол за $50 с человека. Полный развод. Рыба, которую, на наш взгляд, на о. Маафуши готовить не умеют (так же как и все остальное), какая-то лапша, рис и т. д. Правда была дискотека с филиппинским диджеем (жаль, без филлипинок), мы там хоть караоке попели и потанцевали под европейскую музыку. Тем не менее – новый 2013 год встретили и пошли в отель.
Оказывается накануне мы немного обгорели (хоть и приехали с пляжного Шри Ланкийского побережья) и решили этот день посвятить знакомству с нашим островом и местным населением.
Остров Маафуши длиной в одну автобусную остановку.
Если кому интересно – на пять человек нашей компании: отель с завтраками, трансфером на скоростной лодке ап – Маафуши - ап, тремя экскурсиями на острова с тансфером, экскурсией по г. Мале, тремя ужинами в отеле обошелся в $2100. Естественно у нас были еще другие затраты. Так вот, в принципе ни в чем себе не отказывая и, особо не торгуясь, мы с женой провели пять чистых дней, включая встречу Нового года на Мальдивах за $1200, без дороги. Не велики деньги.
На острове Маафуши купаться не приветствуется. Мальдивы – чисто мусульманская страна со своими обычаями, законами и т. д. На нашем острове располагается одна из трех Мальдивских тюрьм, со спецконтингентом в 800 человек. На острове восемь автомобилей (включая два грузовых и полицейский джип) и, порядка 30 мотоциклов. Отелей, наверное – 10. Два пляжа, где купаются туристы, которых периодически выпроваживает местная полиция. По словам встреченных нами русских соотечественников – местные аборигенки насыпают на пляжах битое стекло, чтобы туристы не купались. Не знаю, вернее всего – страшилки, но мы на острове не купались и, зная куда едем, не собирались. Вообще, русских на Мальдивах, а особенно на о. Маафуши мало.
Приплываем на катере на необитаемый, но облагороженный остров ($12 вход без «ТЭКС»). Все очень ухожено. Душ, санузел. Впечатляет. Пообещали сделать рыбу гриль, но мы, имея опыт (вдруг опять не поймают) отказались, купили накануне в магазине нашей деревеньки бразильских окорочков и филе курицы, которые я лично пожарил на решетке на этом острове. Провели там весь день купаясь и загорая.
Поехали на остров – отель. Остров в океане с одним отелем «Fihalhohi 4*». Такие острова там все называют «Ресорт». Это особенность турбизнеса Мальдив. На самом острове располагается отель с ресторанами, барами, душами, санузлами. Бродят павлины, цапли, летают говорящие (по-английски) попугаи, бегают крабы, гекконы и всякая нечисть. К каждому такому острову пристроена на сваях эдакая эстакада из отдельно стоящих в ряд бунгало, вдоль которых идет дощатый настил. Надо полагать – чем дальше в океан – тем дороже. Я сам доходил до самого дальнего – идти устаешь. Каждое бунгало имеет свой номер, а на пляже, пронумерованные твоим номером, лежаки. Короче – все чинно, солидно, дорого но… тоска. Что там делать две недели. Пиво в баре: $5 – 0.3 л; виски: $150 (180) – 0.5 л.
В 14:00 сдаем номера, садимся на скоростной катер и плывем на город-остров Мале. Управляющий нашего отеля, мальдивиец по имени Ибрагим, проводит нам довольно интересную пешую экскурсию по столице с посещением местных достопримечательностей (которых там нет) и рыбного рынка. Ожидая самолета, после прощания с Ибрагимом, мы погуляли по г. Мале и поужинали в какой-то местной столовой (для рядовых мальдивийцев) впятером на 400 рублей вполне сносно и, я бы отметил, повкуснее, чем в ресторанах нашей деревушки на Маафуши. Затем на пароме переплыли на остров-аэропорт и в 02:0.05 января 2013 года покинули Мальдивы.
Алкоголь на Мальдивах – это отдельная песня. В ап Коломбо висят огромные плакаты – алкоголь на Мальдивы нельзя ввозить категорически. В ап Мале на таможне конфискуется весь алкоголь, как из ручной клади так и из сданного перед полетом багажа, просвечивая его, включая пиво и шампанское. Говорят, что по возвращению его отдают. Не знаю. На Маафуши продают только противное безалкогольное пиво. Но мы - то русские. Нам в ум не войдет – НГ без спиртного. Лично я провез литр виски в бутылках по 0.5 л из под Шри Ланкийской Колы.
И еще чуть-чуть негатива. Любая услуга на Мальдивах, будь то поездка на лодке, питание в ресторане, да все что угодно облагается каким-то непонятным Мальдивским налогом в размере – «не понять сколько процентов», называемым словом «ТЭКС». Т. е. будьте уверены, если Вы договорились по цене за $40 c человека на поездку к, выше указанной, кочке, то за пять человек Вы отдадите не $200, а чуть-чуть по-больше, ну например $230-$240, как договоритесь. И так во всем.
Это, скорее негативная часть отдыха. А позитивная: Мальдивы - сказка. Такого пляжного отдыха я не видел ни где. Мягкая, обволакивающая вода. Чистейшее, прозрачное море и очень-очень белый песок. Единственное, виденное мной море, где интересен дайвинг и снорклинг, после Красного. Все фотографии Мальдив в журналах не передают той красоты моря с песком, которую ты видишь воочию. Это нечто. Вода голубая, как в бассейнах с голубой плиткой, а дно – белоснежный песок. И пальмы, пальмы… Жаль, в свое время, я был не в состоянии провести там медовый отпуск. Поверьте, мне есть с чем сравнивать. Мальдивские острова. Их очень много. На большинстве расположены отели. Один остров – один отель. Есть острова куда свозят весь Мальдивский мусор. Три аэропорта, включая международный, носящий имя какого-то Ибрагима, расположены также на отдельных островах. Острова, где разводят куриц, коров, острова с местным населением в деревеньках типа нашего. На Мальдивах ничего, кроме пальм не растет. Там ВСЕ привозное. Ну, может, и растут какие-нибудь фрукты или овощи. Не уверен. Врать не буду. Мальдивы ничего не производят и, на мой взгляд, вся экономика построена на туризме. И, тем не менее, пляжи, море и какая-то неземная красота Мальдивских островов прощают им все. И покидали мы Мальдивы, несмотря на перечисленные недостатки, с грустью. Не знаю, посетим ли мы их когда-нибудь еще. Вряд ли. Стран на нашем шарике много, а жизнь такая короткая.
Час відпочинку: 25 грудня 2012 – 14 січня 2013
Чому я вирішив написати цей відгук. Напевно тому, що, проштудувавши Інтернет і опитавши купу знайомих, я практично не отримав відповіді на своє запитання – що ж таке Мальдіви?
Вся подорож була спланована таким чином: Новосибірськ - Бангкок (1 ніч) - Коломбо (Шрі Ланка, Берувала - 4 ночі) - Мале (о. Маафуші - 5 ночей) - Бангкок (Паттайя - 9 ночей) - Новосибірськ. Всі перельоти та готелі бронювалися на різних сайтах. Якщо цікаво – 22 дні, 8 перельотів, 4 готелі у різних країнах зі сніданками – 172000 російських грошей. Чому такий дивний маршрут? Справа в тому, що ми дуже любимо Паттайю, але відпочивати тільки в Таїланді, де ми вже всьоме, не цікаво. Країн багато. А Бангкок – це ворота до ЮВА. Прилітаємо в Бангкок, пересідаємо в інший літак і летимо до наступної країни Південно-Східної Азії.
Нам залишилося відвідати в цьому регіоні Філіппіни та Австралію (маю на увазі країни з пляжним зимовим відпочинком), а далі відпочиватимемо десь у Латинській Америці, якщо, звичайно, вистачить сил, засобів та здоров'я.
Мальдіви. Що таке Мальдіви я зрозумів тільки, побувавши там. Дуже мало інформації в Інтернеті. З великої кількості моїх (подорожують світом) друзів і знайомих на Мальдівах була лише одна пара, яка жила на острові-готелі і нічого, крім гарного моря, не бачила. Отже. Що Ви бажаєте від відпочинку в цій країні.
Прилетіли до Мальдівського аеропорту, який знаходиться на окремому острові в 15-ти хвилинному сполученні на поромі від столиці Мальдів міста-острова Мале. На швидкісному катері дісталися острова Маафушії і розселилися в готелі Fazaa inn на березі Індійського океану.
Плюси готелю.
Затишні номери. Це радше котедж із п'ятьма кімнатами та санвузлами.
Дуже милий дворик зі столиками під дахом та вентиляторами у стелі. Прості, але смачні сніданки – яєчня чи омлет, сосиски, фрукти, чай, кава чи сік. Дуже привітний, усміхнений і, я сказав би, гуморний персонал, що розмовляє англійською і, трохи, російською.
Відсутність телевізора, холодильника та сейфа (сейфа в готелі зовсім немає). Мило, гель, шампунь – лише у день заселення. Але це дрібниці.
А ось не дрібниці. На момент виїзду у нас не залишилося готівки. У самому готелі терміналу з розрахунку банківською карткою немає. Пішли з менеджером у сусідній готель Pisnik inn, де з нас, нібито за обслуговування банку, зняли зайвих 5.5%.
Поїхали на першу екскурсію на острів без рослинності. Я б сказав - така собі купа в океані висотою 0.5 метра, довжиною 164 кроки (сам заміряв) і шириною 48 кроків під час відливу. Піщаний горбок. У пік припливу – менше удвічі. Балдіжно. Там ми провели останній день 2012 року.
Нам встромили привезену з собою парасольку і поставили два привезені з собою столи з п'ятьма стільцями. Крім нас на цій купині було ще чоловік 15 з інших островів, а може і з нашого. Обідали ми там, привезеними з собою (дуже до речі), продуктами, оскільки обіцяна нам риба чомусь не піймалася. Купалися і засмагали годин до 5-ї вечора. Нам видали ласти та маски для снорклінгу, який на Мальдівах дуже цікавий.
Увечері, на запрошення одного з місцевих готельних ресторанів вирушили до нього зустрічати НГ на шведський стіл за $50 з особи. Повне розлучення. Риба, яку, на наш погляд, на о. Маафуші готувати не вміють (як і все інше), якась локшина, рис і т. д. Правда була дискотека з філіппінським діджеєм (жаль, без філіпінок), ми там хоч караоке поспівали і потанцювали під європейську музику. Проте – новий 2013 рік зустріли та пішли до готелю.
Виявляється, напередодні ми трохи обгоріли (хоч і приїхали з пляжного Шрі Ланкійського узбережжя) і вирішили цей день присвятити знайомству з нашим островом та місцевим населенням.
Острів Маафуші завдовжки одну автобусну зупинку.
Якщо комусь цікаво – на п'ять осіб нашої компанії: готель зі сніданками, трансфером на швидкісному човні ап – Маафуші - ап, трьома екскурсіями на острови з тансферою, екскурсією по Мале, трьома вечерями в готелі обійшовся у $2100. Природно, у нас були ще інші витрати. Так от, у принципі ні в чому собі не відмовляючи і, особливо не торгуючись, ми з дружиною провели п'ять чистих днів, включаючи зустріч Нового року на Мальдівах за $1200, без дороги. Чи не великі гроші.
На острові Маафуші купатися не вітається. Мальдіви – чисто мусульманська країна зі своїми звичаями, законами тощо. На нашому острові розташовується одна з трьох Мальдівських в'язниць, зі спецконтингентом у 800 осіб.
На острові вісім автомобілів (включаючи два вантажні та поліцейські джипи) і, близько 30 мотоциклів. Готелів, напевно – 10. Два пляжі, де купаються туристи, яких періодично виправдовує місцева поліція. За словами російських співвітчизників, які ми зустріли, – місцеві аборигенки насипають на пляжах бите скло, щоб туристи не купалися. Не знаю, найвірогідніше – страшилки, але ми на острові не купалися і, знаючи, куди їдемо, не збиралися. Взагалі росіян на Мальдівах, а особливо на о. Маафуші мало.
Припливаємо на катері на безлюдний, але облагороджений острів ($12 вхід без «ТЕКС»). Все дуже доглянуте. Душ, санвузол. Вражає. Пообіцяли зробити рибу гриль, але ми, маючи досвід (раптом знову не зловлять) відмовилися, купили напередодні в магазині нашого села бразильських стегенець та філе курки, які я особисто посмажив на ґратах на цьому острові. Провели там весь день купаючись і засмагаючи.
Поїхали на острів – готель.
Острів в океані з одним готелем Fihalhohi 4*. Такі острови там усі називають "Ресорт". Це особливість турбізнесу Мальдів. На самому острові розташований готель із ресторанами, барами, душами, санвузлами. Бродять павичі, чаплі, літають папуги, що говорять (англійською), бігають краби, гекони і всяка нечисть. До кожного такого острова прибудована на палях така собі естакада з бунгало, що окремо стоять у ряд, уздовж яких йде дощатий настил. Слід гадати – що далі в океан – то дорожче. Я сам доходив до найдальшого – йти втомлюєшся. Кожне бунгало має власний номер, а на пляжі, пронумеровані твоїм номером, лежаки. Коротше – все чинно, солідно, дорого, але… туга. Що там робитиме два тижні. Пиво у барі: $5 – 0.3 л; віскі: $ 150 (180) - 0.5 л.
О 14:00 здаємо номери, сідаємо на швидкісний катер та пливемо на місто-острів Мале.
Керуючий нашого готелю, мальдівієць на ім'я Ібрагім, проводить нам досить цікаву пішу екскурсію по столиці з відвідуванням місцевих визначних пам'яток (яких там немає) та рибного ринку. Чекаючи літака, після прощання з Ібрагімом, ми погуляли по м. Мале і повечеряли в якійсь місцевій їдальні (для рядових мальдівійців) уп'ятеро на 400 рублів цілком стерпно і, я б зазначив, смачніше, ніж у ресторанах нашого села на Маафуші. Потім на поромі перепливли на острів-аеропорт і о 02:0.05 січня 2013 покинули Мальдіви.
Алкоголь на Мальдівах – це окрема пісня. В ап Коломбо висять величезні плакати – алкоголь на Мальдіви не можна ввозити категорично. В ап Мале на митниці конфіскується весь алкоголь, як з ручної поклажі так і зі зданого перед польотом багажу, просвічуючи його, включаючи пиво та шампанське. Кажуть, що після повернення його віддають. Не знаю. На Маафуші продають лише неприємне безалкогольне пиво.
Але ми росіяни. Нам не розуміє – НГ без спиртного. Особисто я провіз літр віскі в пляшках по 0.5 л з-під Шрі Ланкійської Коли.
І ще трохи негативу. Будь-яка послуга на Мальдівах, будь то поїздка на човні, харчування в ресторані, та все, що завгодно обкладається якимось незрозумілим Мальдівським податком у розмірі – «не зрозуміти скільки відсотків», що називається словом «ТЕКС». Т. е. будьте впевнені, якщо Ви домовилися за ціною за $40 c людини на поїздку до вище зазначеної купині, то за п'ять осіб Ви віддасте не $200, а трохи по-більше, ну наприклад $230-$240, як домовитеся . І так у всьому.
Це швидше негативна частина відпочинку. А позитивна: Мальдіви – казка. Такого пляжного відпочинку я не бачив десь. М'яка вода, що обволікає. Найчистіше, прозоре море і білий пісок. Єдине, бачене мною море, де цікавий дайвінг та снорклінг, після Червоного.
Усі фотографії Мальдів у журналах не передають тієї краси моря з піском, яку ти бачиш на власні очі. Це щось. Вода блакитна, як у басейнах із блакитною плиткою, а дно – білий пісок. І пальми, пальми… Шкода, свого часу, я не міг провести там медову відпустку. Повірте, мені є із чим порівнювати. Мальдивські острови. Їх дуже багато. На більшості розташовані готелі. Один острів – один готель. Є острови куди звозять все Мальдівське сміття. Три аеропорти, включаючи міжнародний, що має ім'я якогось Ібрагіма, розташовані також на окремих островах. Острови, де розводять курок, корів, острови з місцевим населенням у селах типу нашого. На Мальдівах нічого, крім пальм, не росте. Там ВСІ привізне. Ну, може, й ростуть якісь фрукти чи овочі. Не впевнений. Брехати не буду. Мальдіви нічого не виробляють і, як на мене, вся економіка побудована на туризмі.
І, тим не менш, пляжі, море та якась неземна краса Мальдівських островів прощають їм усі. І покидали ми Мальдіви, незважаючи на перераховані недоліки, сумно. Не знаю, чи відвідаємо ми їх колись ще. Навряд чи. Країн на нашій кульці багато, а життя таке коротке.