Мальдіви, як такі

10 квітня 2013 Час поїздки: з 29 грудня 2012 до 05 Січня 2013
Репутація: +55½
Додати до друзів
Написати листа

Час відпочинку: 25 грудня 2012 – 14 січня 2013

Чому я вирішив написати цей відгук. Напевно тому, що, проштудувавши Інтернет і опитавши купу знайомих, я практично не отримав відповіді на своє запитання – що ж таке Мальдіви?

Вся подорож була спланована таким чином: Новосибірськ - Бангкок (1 ніч) - Коломбо (Шрі Ланка, Берувала - 4 ночі) - Мале (о. Маафуші - 5 ночей) - Бангкок (Паттайя - 9 ночей) - Новосибірськ. Всі перельоти та готелі бронювалися на різних сайтах. Якщо цікаво – 22 дні, 8 перельотів, 4 готелі у різних країнах зі сніданками – 172000 російських грошей. Чому такий дивний маршрут? Справа в тому, що ми дуже любимо Паттайю, але відпочивати тільки в Таїланді, де ми вже всьоме, не цікаво. Країн багато. А Бангкок – це ворота до ЮВА. Прилітаємо в Бангкок, пересідаємо в інший літак і летимо до наступної країни Південно-Східної Азії.


Нам залишилося відвідати в цьому регіоні Філіппіни та Австралію (маю на увазі країни з пляжним зимовим відпочинком), а далі відпочиватимемо десь у Латинській Америці, якщо, звичайно, вистачить сил, засобів та здоров'я.

Мальдіви. Що таке Мальдіви я зрозумів тільки, побувавши там. Дуже мало інформації в Інтернеті. З великої кількості моїх (подорожують світом) друзів і знайомих на Мальдівах була лише одна пара, яка жила на острові-готелі і нічого, крім гарного моря, не бачила. Отже. Що Ви бажаєте від відпочинку в цій країні.

Прилетіли до Мальдівського аеропорту, який знаходиться на окремому острові в 15-ти хвилинному сполученні на поромі від столиці Мальдів міста-острова Мале. На швидкісному катері дісталися острова Маафушії і розселилися в готелі Fazaa inn на березі Індійського океану.

Плюси готелю.

Затишні номери. Це радше котедж із п'ятьма кімнатами та санвузлами.

Дуже милий дворик зі столиками під дахом та вентиляторами у стелі. Прості, але смачні сніданки – яєчня чи омлет, сосиски, фрукти, чай, кава чи сік. Дуже привітний, усміхнений і, я сказав би, гуморний персонал, що розмовляє англійською і, трохи, російською.

Відсутність телевізора, холодильника та сейфа (сейфа в готелі зовсім немає). Мило, гель, шампунь – лише у день заселення. Але це дрібниці.

А ось не дрібниці. На момент виїзду у нас не залишилося готівки. У самому готелі терміналу з розрахунку банківською карткою немає. Пішли з менеджером у сусідній готель Pisnik inn, де з нас, нібито за обслуговування банку, зняли зайвих 5.5%.

Поїхали на першу екскурсію на острів без рослинності. Я б сказав - така собі купа в океані висотою 0.5 метра, довжиною 164 кроки (сам заміряв) і шириною 48 кроків під час відливу. Піщаний горбок. У пік припливу – менше удвічі. Балдіжно. Там ми провели останній день 2012 року.

Нам встромили привезену з собою парасольку і поставили два привезені з собою столи з п'ятьма стільцями. Крім нас на цій купині було ще чоловік 15 з інших островів, а може і з нашого. Обідали ми там, привезеними з собою (дуже до речі), продуктами, оскільки обіцяна нам риба чомусь не піймалася. Купалися і засмагали годин до 5-ї вечора. Нам видали ласти та маски для снорклінгу, який на Мальдівах дуже цікавий.


Увечері, на запрошення одного з місцевих готельних ресторанів вирушили до нього зустрічати НГ на шведський стіл за $50 з особи. Повне розлучення. Риба, яку, на наш погляд, на о. Маафуші готувати не вміють (як і все інше), якась локшина, рис і т. д. Правда була дискотека з філіппінським діджеєм (жаль, без філіпінок), ми там хоч караоке поспівали і потанцювали під європейську музику. Проте – новий 2013 рік зустріли та пішли до готелю.

Виявляється, напередодні ми трохи обгоріли (хоч і приїхали з пляжного Шрі Ланкійського узбережжя) і вирішили цей день присвятити знайомству з нашим островом та місцевим населенням.

Острів Маафуші завдовжки одну автобусну зупинку.

Якщо комусь цікаво – на п'ять осіб нашої компанії: готель зі сніданками, трансфером на швидкісному човні ап – Маафуші - ап, трьома екскурсіями на острови з тансферою, екскурсією по Мале, трьома вечерями в готелі обійшовся у $2100. Природно, у нас були ще інші витрати. Так от, у принципі ні в чому собі не відмовляючи і, особливо не торгуючись, ми з дружиною провели п'ять чистих днів, включаючи зустріч Нового року на Мальдівах за $1200, без дороги. Чи не великі гроші.

На острові Маафуші купатися не вітається. Мальдіви – чисто мусульманська країна зі своїми звичаями, законами тощо. На нашому острові розташовується одна з трьох Мальдівських в'язниць, зі спецконтингентом у 800 осіб.

На острові вісім автомобілів (включаючи два вантажні та поліцейські джипи) і, близько 30 мотоциклів. Готелів, напевно – 10. Два пляжі, де купаються туристи, яких періодично виправдовує місцева поліція. За словами російських співвітчизників, які ми зустріли, – місцеві аборигенки насипають на пляжах бите скло, щоб туристи не купалися. Не знаю, найвірогідніше – страшилки, але ми на острові не купалися і, знаючи, куди їдемо, не збиралися. Взагалі росіян на Мальдівах, а особливо на о. Маафуші мало.

Припливаємо на катері на безлюдний, але облагороджений острів ($12 вхід без «ТЕКС»). Все дуже доглянуте. Душ, санвузол. Вражає. Пообіцяли зробити рибу гриль, але ми, маючи досвід (раптом знову не зловлять) відмовилися, купили напередодні в магазині нашого села бразильських стегенець та філе курки, які я особисто посмажив на ґратах на цьому острові. Провели там весь день купаючись і засмагаючи.

Поїхали на острів – готель.


Острів в океані з одним готелем Fihalhohi 4*. Такі острови там усі називають "Ресорт". Це особливість турбізнесу Мальдів. На самому острові розташований готель із ресторанами, барами, душами, санвузлами. Бродять павичі, чаплі, літають папуги, що говорять (англійською), бігають краби, гекони і всяка нечисть. До кожного такого острова прибудована на палях така собі естакада з бунгало, що окремо стоять у ряд, уздовж яких йде дощатий настил. Слід гадати – що далі в океан – то дорожче. Я сам доходив до найдальшого – йти втомлюєшся. Кожне бунгало має власний номер, а на пляжі, пронумеровані твоїм номером, лежаки. Коротше – все чинно, солідно, дорого, але… туга. Що там робитиме два тижні. Пиво у барі: $5 – 0.3 л; віскі: $ 150 (180) - 0.5 л.

О 14:00 здаємо номери, сідаємо на швидкісний катер та пливемо на місто-острів Мале.

Керуючий нашого готелю, мальдівієць на ім'я Ібрагім, проводить нам досить цікаву пішу екскурсію по столиці з відвідуванням місцевих визначних пам'яток (яких там немає) та рибного ринку. Чекаючи літака, після прощання з Ібрагімом, ми погуляли по м. Мале і повечеряли в якійсь місцевій їдальні (для рядових мальдівійців) уп'ятеро на 400 рублів цілком стерпно і, я б зазначив, смачніше, ніж у ресторанах нашого села на Маафуші. Потім на поромі перепливли на острів-аеропорт і о 02:0.05 січня 2013 покинули Мальдіви.

Алкоголь на Мальдівах – це окрема пісня. В ап Коломбо висять величезні плакати – алкоголь на Мальдіви не можна ввозити категорично. В ап Мале на митниці конфіскується весь алкоголь, як з ручної поклажі так і зі зданого перед польотом багажу, просвічуючи його, включаючи пиво та шампанське. Кажуть, що після повернення його віддають. Не знаю. На Маафуші продають лише неприємне безалкогольне пиво.

Але ми росіяни. Нам не розуміє – НГ без спиртного. Особисто я провіз літр віскі в пляшках по 0.5 л з-під Шрі Ланкійської Коли.

І ще трохи негативу. Будь-яка послуга на Мальдівах, будь то поїздка на човні, харчування в ресторані, та все, що завгодно обкладається якимось незрозумілим Мальдівським податком у розмірі – «не зрозуміти скільки відсотків», що називається словом «ТЕКС». Т. е. будьте впевнені, якщо Ви домовилися за ціною за $40 c людини на поїздку до вище зазначеної купині, то за п'ять осіб Ви віддасте не $200, а трохи по-більше, ну наприклад $230-$240, як домовитеся . І так у всьому.

Це швидше негативна частина відпочинку. А позитивна: Мальдіви – казка. Такого пляжного відпочинку я не бачив десь. М'яка вода, що обволікає. Найчистіше, прозоре море і білий пісок. Єдине, бачене мною море, де цікавий дайвінг та снорклінг, після Червоного.


Усі фотографії Мальдів у журналах не передають тієї краси моря з піском, яку ти бачиш на власні очі. Це щось. Вода блакитна, як у басейнах із блакитною плиткою, а дно – білий пісок. І пальми, пальми… Шкода, свого часу, я не міг провести там медову відпустку. Повірте, мені є із чим порівнювати. Мальдивські острови. Їх дуже багато. На більшості розташовані готелі. Один острів – один готель. Є острови куди звозять все Мальдівське сміття. Три аеропорти, включаючи міжнародний, що має ім'я якогось Ібрагіма, розташовані також на окремих островах. Острови, де розводять курок, корів, острови з місцевим населенням у селах типу нашого. На Мальдівах нічого, крім пальм, не росте. Там ВСІ привізне. Ну, може, й ростуть якісь фрукти чи овочі. Не впевнений. Брехати не буду. Мальдіви нічого не виробляють і, як на мене, вся економіка побудована на туризмі.

І, тим не менш, пляжі, море та якась неземна краса Мальдівських островів прощають їм усі. І покидали ми Мальдіви, незважаючи на перераховані недоліки, сумно. Не знаю, чи відвідаємо ми їх колись ще. Навряд чи. Країн на нашій кульці багато, а життя таке коротке.

Перекладено автоматично з російської. Переглянути оригінал
Щоб додати або видалити фотографії в розповіді, перейдіть до альбом цієї розповіді
Схожі розповіді
Коментарі (5) залишити коментар
Показати інші коментарі …
аватар